01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.07.2011 № 52/124
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Алданової С.О.
Смірнової Л.Г.
при секретарі: Кривошеї О.В.
за участю представників
від позивача: ОСОБА_1 дов. №04-02-823 від 06.06.2011 року
ОСОБА_2 дов. №03-02-827 від 07.06.2011 року
від відповідача : ОСОБА_3 дов. від 07.11.2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів
“Спілка онкоінвалідів “Інлюкс”
на рішення Господарського суду м. Києва
від 13.04.2011 року
у справі № 52/124 (суддя Чебикіна С.О.)
за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту
інвалідів
до Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів
“Спілка онкоінвалідів “Інлюкс”
про стягнення 2 379 300грн.
На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів “Спілка онкоінвалідів “Інлюкс” про стягнення з відповідача 2 379 300, 00 грн. фінансової допомоги.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем до закінчення строку дії договору не виконані зобов'язання за спірним договором щодо використання обладнання вартістю 2 379 300, 00 грн. за його цільовим призначенням, яке повинно було бути придбане за рахунок отриманої ним від позивача фінансової допомоги у розмірі 2 379 300, 00 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.04.2011 р. у справі № 52/124 позов задоволено. Стягнуто з Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Інлюкс" на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів 2 379 300 (два мільйони триста сімдесят дев'ять тисяч триста) грн. 00 коп. боргу, 23 793 (двадцять три тисячі сімсот дев'яносто три) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідачем не було виконано в повному обсязі умови договору № 27/07 щодо здійснення технічного переоснащення підприємства громадської організації інвалідів для створення 21 додаткового робочого місця для працевлаштування інвалідів та придбання обладнання на суму 2 379 300, 00 грн. та щодо подання звітності відповідно до п. 3.2. договору про використання придбаного за ці кошти обладнання. Отже, суд прийшов до висновку, що грошові кошти у розмірі 2 379 300, 00 грн. підлягають поверненню відповідачем позивачу на підставі п. 4.2. договору.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 13.04.2011 р. у справі №52/124 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що кошти, які отримав відповідач являються безповоротною фінансовою допомогою, не являються державними коштами. Дані факти встановлені в рішенні господарського суду м. Києва по справі №8/49, яке набрало законної сили та в постанові окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2009 року у справі №2а-2895/09/2670. Крім цього, суд першої інстанції не прийняв преюдиційність фактів, які встановлені в рішенні господарського суду м. Києва від 01.04.2011 року по справі №554/24.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2011 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.06.2011 року.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з задоволенням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, та з метою повного та всебічного розгляду справи, колегією суддів ухвалою від 29.06.2011 року розгляд справи було відкладено на 13.07.2011 року.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 13.04.2011 р. у справі № 52/124 скасувати, та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечували проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва від 13.04.2011 року у справі №52/124.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -
Підприємство «Інлюкс» засноване Всеукраїнською громадською організацією онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів».
Згідно Статуту Підприємство Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів» «Інлюкс» створене з метою здійснення підприємницької діяльності.
Протоколом засідання Комісії з питань діяльності підприємства та організації громадських організацій інвалідів № 6 від 21.08.2007р. було прийнято рішення про надання безповоротної фінансової допомоги відповідачу в сумі 2661500,00грн.
Дана допомога була надана згідно Законну України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку використання сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів». Розпорядником даних коштів виступив Фонд соціального захисту інвалідів в особі своїх відділень.
01 жовтня 2007 року між Київським міським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (відділення) та Підприємством Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Інлюкс" (одержувач) було укладено договір про надання фінансової допомоги на технічне переоснащення підприємства громадської організації інвалідів № 27/07, предметом якого є надання фінансової допомоги на технічне переоснащення підприємства громадської організації інвалідів в сумі 2 661 500, 00 грн. для створення 21 додаткового робочого місця для працевлаштування інвалідів та придбання обладнання.
Згідно п. 3.1. договору відділення зобов'язується надати, а одержувач прийняти фінансову допомогу для придбання обладнання зазначеному у Додатку № 1 (до 01.12.2007р.) та для створення 21 додаткового робочого місця для працевлаштування інвалідів (до 01.10.2008р.) та збереження вже існуючих робочих місць для інвалідів. Робоче місце вважається створеним якщо воно відповідає всім критеріям наведених у Додатку № 2, який є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що не пізніше 7 (семи) календарних днів з дня повного використання коштів, одержувач надає звіт відділенню, що підтверджує використання коштів фінансової допомоги за цільовим призначенням, (копії договорів на придбання товарів (обладнання), копії товарних накладних, копії податкових накладних, копії актів прийому-передачі товарів, копії платіжних доручень, копії банківських виписок, тощо) з дотриманням процедур, необхідних для закупівлі товарів за державні кошти у відповідності із Законом України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" надавши копії всієї тендерної документації (договори, рахунки, оголошення, протоколи, звіти, інші документи, що стосуються проведення закупівлі за державні кошти).
Протягом семи днів після фактичного створення кожного додаткового робочого місця (з 3-х) для інвалідів (в т.ч. при звільнені чи прийняті на роботу нових інвалідів) одержувач надає відділенню документи, які підтверджують створення (або відновлення роботи на додатково створеному робочому місці) нового робочого місця для працевлаштування інвалідів (штатний розпис, накази про прийняття чи звільнення, довідки МСЕК, копії паспортів та інше).
Відповідно до п. 3.3. договору одержувач зобов'язується:
- використовувати обладнання за його цільовим призначенням та у відповідності до керівництва з експлуатації;
- забезпечити належне зберігання та проводити поточні та капітальні ремонти обладнання;
- не відчужувати обладнання іншим фізичним та юридичним особам;
- не передавати в оренду або лізинг без письмового погодження з відділенням;
- щоквартально надавати до 1 числа місяця наступного за звітним кожного року протягом дії договору Відділенню звіти (Додаток № 3,4) та копії документів, які підтверджують роботу кожного інваліда (копії наказів про прийняття і звільнення, копії атестаційних паспортів і відповідних протоколів засідання атестаційної комісії, копії довідок МСЕК, зведений табель виходу на роботу інвалідів за рік, та інформацію про нараховану заробітну плату за рік).
- при проведенні перевірки надавати копії паспортів, довідок МСЕК, наказів про прийняття і звільнення, заяви інвалідів інші документи на вимогу перевіряючи, які підтверджують створення нових та збереження старих робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Пунктом 3.4. договору визначено, що відділення та комісія мають право здійснювати перевірку цільового витрачання наданої фінансової допомоги та використання придбаного за ці кошти обладнання і також збереження і створення нових робочих місць для працевлаштування інвалідів, а одержувач зобов'язаний надавати необхідну інформацію (документи) представникам відділення для здійснення цього контролю та допускати представників відділення та комісії на територію одержувача для здійснення відповідної перевірки і контролю.
Відповідно до п. 4.2. договору, при неподанні звітності в строки, обумовлені цим договором, фінансова допомога підлягає поверненню на рахунок відділення (пропорційно невиконання зобов'язань за договором) протягом місяця з останнього дня місяця передбаченого для подачі звітності.
Відповідно до п. 6.1. договору цей договір вступає в силу з моменту підписання та діє протягом трьох років.
Додатковою угодою № 1 до договору № 27/07 від 01 жовтня 2007 року сторони продовжили строк дії договору на три місяці, а саме до 01.01.2011р.
На виконання умов договору позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 2 661 500, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 839 від 05.10.2007 року.
24 липня 2007 року Київським міським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів було проведено перевірку виконання умов договору про надання фінансової допомоги на технічне переоснащення підприємства громадської організації інвалідів, результати якої були зафіксовані у довідці.
Відповідно до зазначеної довідки при проведенні перевірки було встановлено, що кошти, отримані від Фонду соціального захисту інвалідів як безповоротна фінансова допомога на технічне переоснащення, відповідачем витрачені в повному обсязі, 2 661 500, 00 грн. перераховано постачальникам, отримано та введено в експлуатацію обладнання на суму 282 200, 00 грн., обладнання на суму 2 379 300, 00 грн. не введено в експлуатацію та зберігається на митному складі.
Статтею 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони. (Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 18.09.1997, № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України")
Колегією суддів досліджено рішення господарського суду м. Києва від 03.04.2008 року по справі №8/49 в якому встановлено, що відповідач не являється розпорядником державних коштів. Кошти, які отримав відповідач в якості безповоротної фінансової допомоги за спірним договором, не являються державними або іншими державними коштами. Рішення набрало законної сили.
Крім цього, постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2009 року по справі №2а-2895/09/2670 встановлено, що кошти отримані Підприємством Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів» «Інлюкс» не являються державними коштами, а тому їх використання не підлягає перевірці з боку Контрольно-ревізійного управління у м. Києві.
Також, колегією суддів досліджено, що в рішенні господарського суду м. Києва №54/24 від 01.04.20111 року встановлено, що позивач, керуючись п. 3.4. договору, 21.07.2009 року перевірив виконання відповідачем умов договору про надання фінансової допомоги на технічне переоснащення підприємства. За результатами вказаної перевірки позивачем 21.07.2009року була складена Довідка, підписана посадовими особами відповідача та позивача, в якій зроблено висновок, що грошові кошти, отримані від Фонду соціального захисту інвалідів в якості безповоротної фінансової допомоги на технічне переоснащення підприємством всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів»«Інлюкс» витрачені в повному обсязі згідно кошторису. Залишку невикористаних коштів безповоротної фінансової допомоги станом на 16.07.2009 р. підприємство не має. На дату перевірки підприємством перераховано постачальникам за обладнання 2 661 500,00 грн., отримано та введено в експлуатацію обладнання на суму 282 200,00 грн., отримано, але не введено в експлуатацію обладнання на суму 2 379 900,00 грн., яке зберігається на митному складі.
Таким чином, рішенням господарського суду м. Києва №54/24 від 01.04.20111 року встановлено, що грошові кошти, отримані відповідачем від позивача в якості безповоротної фінансової допомоги, на які законним чином набув права власності відповідач, були витрачені ним згідно із цільовим призначенням на підставі кошторису, погодженого та затвердженого сторонами згідно умов договору. Зобов'язання сторін за договором виконані в повному обсязі, а саме: позивач своєчасно надав відповідачу безповоротну фінансову допомогу, а відповідач в свою чергу прийняв її та у встановлений строк придбав згідно з цільовим використанням передбачене Додатком №1 до договору обладнання для технічного переоснащення підприємства.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з наступних підстав.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 1.22.1 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод.
Проте, судом першої інстанції не враховано преюдиційність фактів, які встановлені в рішенні господарського суду м. Києва від 03.04.2008 року по справі №8/49 та постанові окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2009 року по справі №2а-2895/09/2670, що кошти отримані відповідачем від Фонду соціального захисту інвалідів як безповоротна фінансова допомога на технічне переоснащення підприємства громадської організації інвалідів..
Таким чином, відповідно до приписів п. 1.22.1 п.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» грошові кошти, які були надані відповідачу на підставі договору про надання фінансової допомоги на технічне переоснащення підприємства громадської організації інвалідів № 27/07 від 01.10.2007 року поверненню не підлягають.
Крім цього, колегія суддів досліджено, що пунктом 3.1 укладеного Договору передбачено, що Відділення зобов'язується надати, а Одержувач прийняти фінансову допомогу для придбання обладнання зазначеного у Додатку № 1 та для створення 21 додаткового робочого місця для працевлаштування інвалідів та збереження вже існуючих місць для інвалідів.
Отже, Відповідач зобов'язаний відповідно до умов договору використати кошти безповоротної допомоги на придбання обладнання зазначеного у Додатку № 1, створити нові робочі місця та зберегти вже створені.
Проте, даний факт вже був встановлений в рішенні господарського суду м. Києва №54/24 від 01.04.20111 року, що зобов'язання сторін за договором виконані в повному обсязі, а саме: позивач своєчасно надав відповідачу безповоротну фінансову допомогу, а відповідач в свою чергу прийняв її та у встановлений строк придбав згідно з цільовим використанням передбачене Додатком №1 до договору обладнання для технічного переоснащення підприємства.
Проте, судом першої інстанції не було враховано преюдиційність фактів, встановлених в рішенні господарського суду м. Києва №54/24 від 01.04.20111 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для повернення відповідачем безповоротної фінансової допомоги відсутні, отже вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 379 300, 00 грн. фінансової допомоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Таким чином, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, тому апеляційна скарга Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів “Спілка онкоінвалідів “Інлюкс” підлягає задоволенню, рішення господарського суду м. Києва від 13.04.2011 року у справі №52/124 скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судові витрати поділяються на, зокрема, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
У п. 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначається, що відповідно до розділу VI ГПК судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Звертаючись з апеляційною скаргою відповідач вказує на те, що у відповідності до на п. 11 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” останній звільнений від сплати державного мита.
Проте, колегія суддів не може погодитись з даним висновком відповідача з огляду на наступне.
Згідно з п.п. “г”ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 “Про державне мито”, із апеляційних та касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами в дохід Державного бюджету України сплачується 50% ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
У відповідності до п. 11 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від сплати державного мита звільняються громадські організації інвалідів, їхні підприємства та установи - за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, а також за вчинення всіх нотаріальних дій.
Виходячи з вищевикладеного, громадські організації інвалідів, їхні підприємства та установи звільняються від сплати державного мита при поданні апеляційної скарги на рішення господарського суду у справах, в яких вони виступають позивачами.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів „Спілка онкоінвалідів” „Інлюкс” 2 379 300 грн. фінансової допомоги.
Таким чином, за подання апеляційної скарги у даній справі відповідач не звільняється від сплати державного мита, а тому повинен сплатити його на загальних підставах у встановленому Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”розмірі.
Оскільки при зверненні з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду відповідачем (апелянтом) не було сплачено державне мито в розмірі 11896,50грн., то колегія суддів достягує в доход Державного бюджету України з відповідача державне мито у розмірі 11896,50 грн. за розгляд апеляційної скарги.
Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звільнене від сплати державного мита на підставі п.34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.
Зважаючи на задоволення апеляційної скарги відповідача, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 75, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів “Спілка онкоінвалідів “Інлюкс” задовольнити.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 13.04.2011 року у справі №52/124 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким:
В позові відмовити повністю.
Достягнути з Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Інлюкс" (02217, м. Київ, вул. Закревського, 21, код 32527855) в доход Державного бюджету України 11 896,50 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Стягнути з Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд.104, код 22869098) на користь Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Інлюкс" (02217, м. Київ, вул. Закревського, 21, код 32527855) 11 896,50грн - державного мита за подання апеляційної скарги.
4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.
5. Матеріали справи №52/124 повернути до Господарського суду м. Києва.
6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Тищенко О.В.
Судді Алданова С.О.
Смірнова Л.Г.