01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
07.07.2011 № 98/9-2000/9/6-02/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
За участю представників:
від позивача - ОСОБА_1 - юрист
від відповідача - ОСОБА_2 - юрист
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" ВАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз"
на рішення Господарського суду Київської області від 30.12.2009
у справі № 98/9-2000/9/6-02/17 (Суховий В. Г.)
за позовом Дочірньої компанія "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз"
до Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства"
про стягнення заборгованості
Рішенням Господарського суду Київської області від 03.07.2003 у справі № 98/9-2000/9/6-02/17 позовні вимоги задоволено частково. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 29 661 038, 29 грн. заборгованості, а також судові витрати: державне мито у розмірі 3 281 грн. та 93605 грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи. В частині стягнення пені в розмірі 19239375, 74 грн. провадження у справі припинено.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.01.2004 заяву Дочірнього підприємства по газопостачанню та газифікації "Києво - Святошинське управління по експлуатації газового господарства" про перегляд вищезазначеного рішення суду за ново виявленими обставинами залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2003 у справі № 98/9-2000/9/6-02/17 залишено без змін.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2004 у справі № 98/9-2000/9/6-02/17 ухвалу Господарського суду Київської області від 22.01.2004 скасовано, заяву Дочірнього підприємства по газопостачанню та газифікації "Києво - Святошинське управління по експлуатації газового господарства"про перегляд за ново виявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2003 у справі № 98/9-2000/9/6-02/17 задоволено, зазначене рішення скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.09.2004 по справі № 98/9-2000/9/6-02/17 Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2004, ухвалу Господарського суду Київської області від 22.01.2004, рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2003 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Рішенням Господарського суду Київської області від 30.12.2009 по справі № 98/9-2000/9/6-02/17 позовні вимоги задоволено повністю. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу 7 404 955,26 грн., три проценти річних у розмірі 1 013 971, 68 грн., а також судові витрати 4 210 грн. витрат по сплаті державного мита, та 100 000 грн. за проведення судово - бухгалтерської експертизи.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить вищезазначене рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.02.2010 порушено апеляційне провадження по справі № 98/9-2000/9/6-02/17, справу призначено до розгляду.
Ухвалою від 23.03.2010р. по справі № 98/9-2000/9/6-02/17 призначено судово-бухгалтерську експертизу, апеляційне провадження у справі зупинено до проведення судової експертизи.
Указом Президента України № 811/2010 від 12.08.2010 визнано таким, що втратив чинність Указ Президента України від 25.06.2003 № 552 (552/2003) "Про утворення Київського міжобласного і Луганського апеляційних господарських судів". Зазначеним Указом Київський міжобласний господарський суд ліквідовано.
Відповідно до Додатку № 1 до Указу Президента України від 12.08.2010 № 811/2010 до територіальної юрисдикції Київського апеляційного господарського суду віднесено Київську, Черкаську, Чернігівську області, місто Київ.
Супровідним листом № 8899/10/19/2163/11-19 від 15.03.2011 Київський науково-дослідний інститут судових експертиз надіслав на адресу суду висновок судово-економічної експертизи та матеріали справи № 98/9-2000/9/6-02/17.
Протоколом розподілу справ між суддями автоматизованої системи документообігу справу № 98/9-2000/9/6-02/17 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2011 розгляд справи призначено на 24.05.2011.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 розгляд справи відкладено на 14.06.2011 у зв'язку з клопотанням представника відповідача.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 розгляд справи відкладено на 07.07.2011 через клопотання позивача.
14.06.2011 представником відповідача через відділ документального забезпечення подано клопотання про припинення провадження у справі №98/9-2000/9/6-02/17 на підставі п.2ст.80 ГПК України у зв'язку з тим, що 12.05.2011 прийнято Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» №3319-VI, що набрав чинності 04.06.2011, яким передбачено списання заборгованості (в тому числі й штрафних санкцій) за спожитий природний газ у період 01.01.1997 по 01.01.2011р.р. і не сплаченої на дату набрання чинності законом.
Розглянувши вказане клопотання колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, враховуючи, що у законі не прописано механізм списання заборгованості за спожитий природний газ, крім того, суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, на час його прийняття.
07.07.2011 через відділ документального забезпечення представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи до затвердження Кабінетом Міністрів України порядку списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію, що передбачений Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».
Розглянувши вказане клопотання колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Отже, Київський апеляційний господарський суд зазначає, що розумність тривалості провадження по судовій справі повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору. Відповідно до аналізу приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні суди.
Ст. 102 ГПК України зазначає, що апеляційна скарга (подання) на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
З огляду на викладене, та аналізу змісту позовних вимог по даній справі, колегія суддів не вважає за необхідне відкладати на невизначений термін розгляд апеляційної скарги по даній справі, оскільки розгляд апеляційної скарги обмежений процесуальними строками, зокрема ст. 102 ГПК України, а таке відкладення призведе лише до необґрунтованого затягування розгляду даної справи.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд
Встановив:
Боярським управлінням магістральних газопроводів від імені ДП "Київтрансгаз" (правонаступником якого є ДК "Укртрансгаз") АТ "Укргазпром" І січня 1996 року було укладено Договір № 5-к (далі - Договір) з ДП по газопостачанню та газифікації "Києво-Святошинськгаз" (згідно з п. 1.1, 1.2 Статуту - Дочірнє підприємство «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства» відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», далі - Відповідач) на постачання природного газу для населення, комунально-побутових споживачів і бюджетних організацій та виконання послуг по його транспортуванню.
Додатковою угодою від 3 січня 1997 року дію Договору було продовжено до 31 грудня 1997 року (далі - Додаткова угода).
Згідно з умовами Договору позивач зобов'язувався постачати природний газ відповідачу, а відповідач - здійснювати розрахунки за поставлений газ кожного місяця не пізніше 10 числа (п.7.3 Договору) за цінами, встановленими Наказом Міністерства економіки України від 20.12.1995р. № 186, тобто 83 дол. США/1 тис. куб. м. (п.6.1 Договору). В свою чергу, Позивач згідно п.6.3 Договору зобов'язувався здійснювати оплату транспортних послуг Відповідача як : азозбутової організації із розрахунку 1 дол. США за 1 тис. куб. м., а у випадку наявності заборгованості відповідача оплата його транспортних послуг дійснювалась шляхом проведення взаємозаліку на суму транспортних послуг.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору та Додаткової угоди позивач поставив відповідачу природний газ в наступних обсягах: протягом 1996 року - 114 048,819 тис. куб. м. на суму 9 352 003,11 дол. США, а протягом 1997 року - 168 397,79 тис. куб. м. на суму 13 808 618,78 дол. США. Зазначені обсяги газу та їх вартість вказані з вирахуваними обсягами природного газу, які були поставлені відповідачу в пахунок оплати за послуги транспортування та щодо яких було проведено ззаємозалік в наступних обсягах та розмірах: в І-ІІІ кв. 1996р. на суму 377 936,00 дол. США, що еквівалентно 4 608,975 тис. куб. м.; в січні 1997р. на суму 262 318 дол. США, що еквівалентно 3 199 тис. куб. м.
Згідно висновку судово-бухгалтерської експертизи №84/С від 11.06.2002р. та висновком повторної судово-бухгалтерської експертизи від 30.04.2003р. №314, які проводились на виконання ухвал суду з дотриманням принципів законності незалежності, об'єктивності та повноти дослідження, необхідних при здійсненні судово-експертної діяльності згідно ст. 3 Закону України "Про судову експертизу". Крім того, обсяги 1997 року підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями Актів приймання- дередачі природного газу. Отже, на виконання Договору відповідач на протязі 1996р.-1997р. отримав природного газу в обсязі 282446,609 тис. куб. м. на суму 23160 621,89 дол. США.
За даними експертизи протягом 1996-2001 років в рахунок погашення заборгованості за поставлений за Договором природний газ відповідач сплатив Позивачу 40462564,38 грн., що згідно з п.6.1 Договору еквівалентно вартості поставленого газу в розмірі 16 151 278,77 дол. США. При цьому, розрахунок за поставлений в 1996 році природний газ проведено повністю в розмірі 9 729 939,11 дол. США; за газ 1997 р. частково - в розмірі 6 421 339,66 дол. США. Таким чином, відповідно до висновку повторної судово-бухгалтерської експертизи №314 від 30.04.2003р. заборгованість відповідача за поставлений в 1997 році природний газ на дату винесення ухвали про призначення даної експертизи (10.12.2002 р.) складала 7649597,15 дол. США.
Згідно з експертним дослідженням обсяг газу, який поставлено позивачем відповідачу за період з червня по грудень 1997 р. ( в межах строку позовної давності) і не оплачено відповідачем, складає 68 926,840 тис. куб. м. (т. 3. а.с. 17). Такий же обсяг газу за аналогічний період зазначено позивачем в його розрахунку станом на 03.07.2003 р. (т. 4, а.с. 62).
На підставі Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу" (далі - Закон) та відповідно до Постанови КМУ №550 від 29.04.2004р. «Деякі питання списання вартості несплачених обсягів природного газу" (далі - Постанова) рішенням Міжвідомчої комісії із списання вартості несплачених обсягів природного газу №3/47-Г від 21.09.2004р. (а.с.87, т.5) позивачу та відповідачу було проведено списання вартості природного газу за Договором від 01.01.1996р. № 5-К в обсязі 76710,383 тис. куб. м. Зазначене списання проведено з урахуванням ст.1 Закону, згідно якого списання не може бути проведено на суму більше, ніж частина вартості несплачених обсягів природного газу та послуг з його транспортування, які пов'язані з несвоєчасною та не в повному обсязі сплатою бюджетами всіх рівнів пільг, субсидій, різниці в ціні природного газу і теплової енергії та тепловодопостачання (за складовою газу) і послуг з транспортування газу.
Позивач подав суду акт звірки (т. 5, а.с. 136-140), в якому позивачем зазначено помісячне списання 76710,383 т. м3 газу за квітень-грудень 1997 року (т. 5 а.с. 140), у тому числі за червень-грудень 1997 року (в межах строку позовної давності) списано 52321,281 т. м .Таким чином, залишок обсягів газу, який не сплачено відповідачем, становить 16 605,559 т. м3 (68926,840-52321,281).
У висновку судово - економічної експертизи №8899/10/19-2163/11-19 від 15.03.2011 проведеної Київським науково - дослідним інститутом судових експертиз на виконання вимог ухвали Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.03.2010 зазначено, що встановити чи існує заборгованість за поставлений газ за договором №5к від 01.01.1996 та за який період вона виникла яка її сама, у зв'язку з порушеннями оформлення первинних документів бухгалтерського обліку сторонами по справі, порушення ведення зведених облікових документів бухгалтерського обліку відповідачем по справі за період 1996-2002 відсутністю у матеріалах справи та не наданням на клопотання судового експерта документів зведеного бухгалтерського обліку позивачем за 1996-2004, відповідачем з лютого 2002по 2004 рік включно, не видається за можливе.
Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та приймає розрахунку помісячний обсяг списаного газу, зазначений позивачем в Акті звірки (т. 5, а.с. 140).
Судом встановлено, що відповідачем не надано суду помісячного розрахунку списаних обсягів газу, як цього вимагав неодноразово суд ухвалами від 20.01.2005р. і 10.02.2005р. (наданий відповідачем Акт звірки не містить з боку відповідача помісячного списання обсягів газу, а.с. 157-160, т.5), по-друге, списання обсягів газу в розмірі 76 710,383 т. м3 здійснювалось за участю як відповідача, так і позивача, по-третє, відповідачем не було надано заперечень щодо зазначеного позивачем в Акті звірки помісячного списання обсягів газу наростаючим підсумком за попередні періоди заборгованості.
Позивачем (з урахуваннями уточнено позовних вимог) заявлено вимоги про стягнення основного боргу в розмірі ~ 404 955,26 грн. з розрахунку вартості несплаченого обсягу газу в розмірі 116 605, 559 тис.куб.м.
Виходячи з розрахунку суду основний борг становить 7 404 956,78 грн. . 16 605,559 т. м3 х 82 $/ т. м3 = 1 361 655,84 $ х 5,4382 грн. (курс НБУ на момент подання позову).
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму .
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, колегія констатує, що відповідач не розрахувався з поставлений природний газ, не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, отже вимога позивача про стягнення з відповідача 7 404 955,26 грн. заборгованості за поставлений природний газ є обґрунтованою.
Відповідно пункту 1 статті 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, з врахуванням наявності заборгованості у відповідача, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних у сумі 1 013 971,68 грн. з 01.08.2000р. по 08.02.2005р - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.
За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення Господарського суду Київської області у даній справі прийняте з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими, та відповідність висновків викладених в рішенні дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта у зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" ВАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Київської області від 30.12.2009 у справі № 98/9-2000/9/6-02/17 залишити без змін.
Матеріали справи № 98/9-2000/9/6-02/17 повернути до Господарського суду Київської області.
Головуючий суддя Отрюх Б.В.
Судді Тищенко А.І.
Михальська Ю.Б.