01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.07.2011 № 18/307
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
за участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_1 - за дов. № Д07/2011/04/22-10
від відповідача ОСОБА_2 - за дов. № 196-506/КР
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2010
у справі № 18/307 (суддя Мандриченко О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Кредо Класик
Консалтінг»
до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської
державної адміністрації) «Київреклама»
про стягнення 656 410,09 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Кредо Класик Консалтінг» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» про стягнення 656 410,09 грн. заборгованості, у тому числі 640 595,22 грн. основного боргу, 2 221,99 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 13 592,88 грн. пені згідно Договору № 16/04/08 про надання юридичних послуг з представництва інтересів у суді від 16.04.2008.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2010 у справі № 18/307 позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклам» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Кредо Класик Консалтінг» 640 595,22 грн. основного боргу, 2 221,99 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 13 592,88 грн. пені, 6 564,10 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Вищезазначене рішення суду мотивовано тим, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обставин щодо наявності заборгованості за надані позивачем послуги згідно Договору № 16/04/08 про надання юридичних послуг з представництва інтересів у суді, а тому заявлені до стягнення з відповідача 640 595,22 грн. задоволено.
У зв'язку з порушенням відповідачем грошових зобов'язань за Договором, згідно пункту 6.2. Договору, статті 549 Цивільного кодексу України з відповідача стягнуто 13 592,88 грн. пені, та згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України - 2 221,99 грн. 3% річних.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2010 у справі № 18/307 повністю та припинити провадження у справі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, а саме розгляд справи відбувся за відсутності представника відповідача, також відповідач посилається на Додаткову угоду № 1 від 04.02.2009 до Договору № 16/04/08 про надання юридичних послуг з представництва інтересів у суді від 16.04.2008, відповідно до якої сторони обумовили, що всі спори, розбіжності, вимоги та претензії, які виникають при виконанні даного договору чи у зв'язку з ним або випливають з них, підлягають остаточному вирішенню у Незалежному Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів», а тому провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача 25.01.2011 у судовому засіданні подав клопотання про призначення у справі судової (почеркознавчої, технічної) експертизи та гарантував оплату за проведення експертизи.
Вищезазначене клопотання мотивовано тим, що Додаткова угода від 17.03.2010 до Договору про надання юридичних послуг з представництва інтересів в суді № 16/04/08 від 16.04.2008 не укладалась КП «Київреклама» та не підписувалась директором підприємства ОСОБА_3 під час перебування його на посаді директора КП «Київреклама» з 02.07.2008 по 09.04.2010 та про існування останньої відповідачу стало відомо лише 21.12.2010 у судовому засіданні.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2011 у справі № 18/307 було призначено комплексну судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Витрати по проведенню експертизи було покладено на відповідача з наступним віднесенням витрат на винну сторону відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з призначенням судової комплексної експертизи апеляційне провадження у справі № 18/307 було зупинено до отримання висновку експерта.
Київський науково-дослідний інститут судових експертиз листом № 11/01-05/5701-11 від 19.05.2011 повернув матеріали справи № 18/307, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2011 без виконання, у зв'язку з нездійсненням оплати за проведення судової експертизи, яку було покладено на відповідача.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 було поновлено провадження у справі № 18/307 та призначено розгляд справи.
Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує, про що зазначив у відзиві на апеляційну скаргу, вважає їх безпідставними та такими, що підлягають задоволенню.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:
16.04.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Кредо Класик Консалтінг» (позивач у справі) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (відповідач у справі) був укладений Договір № 16/04/08 про надання юридичних послуг з представництва інтересів у суді (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання здійснювати представництво інтересів відповідача у судових органах всіх інстанцій на умовах, визначених договором, а відповідач зобов'язався своєчасно приймати та оплачувати позивачеві юридичні послуги з представництва інтересів відповідача у судових органах.
Пунктом 1.2. Договору передбачено, що представництво інтересів відповідача у судових органах включає:
- вжиття заходів досудового врегулювання спору (підготовка претензій, тощо);
- підготовка та подання позовних заяв про стягнення дебіторської заборгованості, що включає також нарахування штрафних санкцій, передбачених як договорами, так і нормами чинного законодавства;
- представництво інтересів відповідача під час розгляду справи в судовому засіданні;
- супровід виконання судових рішень;
- підготовка та подання апеляційних, касаційних скарг, заяв про перегляд справи за нововиявленими та винятковими обставинами, заяв про виправлення описок чи арифметичних помилок у судових рішеннях;
- інші дії, пов'язані з представництвом інтересів відповідача в судових органах.
Відповідно до пункту 4.1. Договору вартість послуг позивача становить 10% від загальної суми позовних вимог по кожному боржнику окремо.
Пунктом 4.2. Договору визначено, що розрахунки здійснюються наступним чином:
- 70% від суми, визначеної пунктом 4.1. Договору, - протягом трьох робочих днів, починаючи з дати відкриття судовим органом провадження у справі про стягнення дебіторської заборгованості;
- 30% від суми, зазначеної в пункті 4.1. Договору, - протягом трьох робочих днів з моменту надходження на поточний рахунок позивача заборгованості, щодо якої позивачем вжито заходи по її стягненню в судовому порядку;
- у випадку надходження на поточний рахунок відповідача дебіторської заборгованості, в тому числі у разі її погашення (списання) шляхом укладення мирових угод відповідача з боржниками, перелік яких наводиться в технічних завданнях до договору, зарахування зустрічних однорідних вимог, щодо яких позивачем вжито заходи по її стягненню в судовому чи в позасудовому порядку (шляхом направлення претензій, листів, укладання мирових угод, припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних вимог, тощо), відповідач проводить розрахунки з позивачем протягом трьох робочих днів з моменту фактичного надходження коштів (укладення мирової угоди, зарахування зустрічних вимог) в розмірі 10% від суми заборгованості (розміру зарахованих зустрічних вимог та розміру заборгованості, що зазначається в мировій угоді).
Згідно пункту 5.4. Договору після завершення надання послуг із стягнення дебіторської заборгованості позивач надає відповідачеві два примірники акту приймання-передачі наданих послуг; протягом трьох робочих днів з моменту отримання двох примірників акту приймання-передачі наданих послуг відповідач зобов'язується підписати отримані від позивача примірники акту приймання-передачі наданих послуг та надати позивачеві один примірник підписаного акту приймання-передачі наданих послуг або направити позивачеві мотивовану відмову в підписанні такого акту, якщо зазначені у ньому послуги не відповідають фактично наданих позивачем, або не відповідають умовам договору та/або вимогам, встановленим у технічному завданні.
На виконання умов договору між сторонами були підписані технічні завдання до Договору, в яких визначені боржники відповідача щодо яких позивач повинен був виконати дії, визначені пунктом 1.2. Договору, а саме: № 17 від 19.01.2009, № 26 від 27.04.2009, № 35 від 28.07.2009, № 40 від 10.09.2009, № 45 від 04.11.2009, № 47 від 28.01.2010, № 50 від 28.01.2010, № 48 від 10.02.2010, № 51 від 17.03.2010, № 53 від 19.03.2010, № 54 від 26.03.2010, № 55 від 30.03.2010.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи актів приймання-передачі наданих послуг: № 47 від 26.04.2010 на суму 120 607,63 грн., який отриманий відповідачем 28.04.2010 за вхідним № 3921, про що свідчить вхідний штамп останнього на листі позивача вих. № 13 від 28.04.2010 (зазначений акт відповідачем не підписаний, мотивованої відмови щодо його підписання не надано); № 48 від 18.05.2010 на суму 78 764,39 грн., який отриманий відповідачем 20.05.2010 р. за вхідним №4459, про що свідчить вхідний штамп останнього на листі позивача вих. №15 від 18.05.2010 р. (зазначений акт відповідачем не підписаний, мотивованої відмови щодо його підписання не надано); № 49 від 15.06.2010 на суму 168 662,13 грн., який отриманий відповідачем 17.06.2010 за вхідним № 5189, про що свідчить вхідний штамп останнього на листі позивача вих. № 17 від 15.06.2010 (зазначений акт відповідачем не підписаний, мотивованої відмови щодо його підписання не надано); № 50 від 15.07.2010 на суму 272 561,07 грн. позивачем були надані відповідачу послуги на загальну суму 640 595,22 грн.
Згідно пункту 5.5. Договору, у разі ненадходження від відповідача протягом строку, визначеного у пункті 5.4. Договору, підписаного акту приймання-передачі наданих послуг або мотивованої відмови в підписанні такого акту, вважається, що послуги надані своєчасно та належним чином, а відповідач не має жодних претензій до акту.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Однак відповідач свої зобов'язання за Договором неналежним чином не виконав, надані позивачем послуги не оплатив, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 640 595,22 грн.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 6.2. Договору у випадку порушення замовником строків оплати визначених Договором, останній сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені до стягнення з відповідача 13 592,88 грн. пені розраховані у відповідності до умов договору, чинного законодавства та підлягають задоволенню.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені до стягнення з відповідача 2 221,99 грн. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме розгляд справи за відсутності представника відповідача, колегією суддів до уваги не приймаються з наступних підстав.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої з сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2010 було порушено провадження у справі № 18/307 та призначено розгляд справи на 07.09.2010. Вищезазначену ухвалу суду було надіслано сторонам, про що свідчить відмітка суду на зворотній стороні ухвали, а також повідомлення про вручення поштового відправлення, яке отримано представником відповідача 02.09.2010 (а.с.3).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2010 у зв'язку з неявкою представника позивача, розгляд справи було відкладено на 07.10.2010 та направлено копії ухвал на адреси сторін, що зазначені у позовній заяві, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвали. Представник відповідача, а саме Криштоф Р.С. у судовому засіданні 07.09.2010 був присутній.
У відповідності до вимог частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
У судовому засіданні 07.10.2010, на якому були присутні представники сторін (від відповідача представник Криштоф Р.С.) було оголошено перерву до 14.10.2010.
14.10.2010 представник відповідача у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Господарський суд міста Києва не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
У відповідності до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України, 14.10.2010 Господарським судом міста Києва було здійснено розгляд справи за наявними в ній матеріалами та прийнято рішення.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Заперечення скаржника щодо неотримання копії позовної заяви, а отже позбавлення останнього можливості надати відзив по суті заявлених позовних вимог, колегією суддів до уваги не приймається з наступних підстав.
У відповідності до вимог частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, до позову було додано фіскальний чек від 13.08.2010 та опис вкладення у цінний лист від 13.08.2011 (а.с.78, 79 том І) на адресу зазначену у позовній заяві (така ж адреса зазначена відповідачем і у апеляційній скарзі).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивач не був позбавлений можливості за період з 20.08.2010 (дата порушення провадження у справі) по 14.10.2010 (дата прийняття рішення) ознайомитись з матеріалами справи та надати суду відзив на позовну заяву.
Крім того, господарський суд приймає рішення на підставі поданих доказів, керуючись законом.
Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі щодо не підписання ним актів приймання-передачі наданих послуг, а відтак, відсутності правових підстав для стягнення відповідно до них заборгованості, колегією суддів до уваги не приймаються з наступних підстав.
Відповідно до пункту 5.4. Договору після завершення надання послуг із стягнення дебіторської заборгованості позивач надає відповідачу два примірники Акту приймання-передачі наданих послуг. Протягом трьох робочих днів з моменту отримання двох примірників Акту приймання-передачі наданих послуг відповідач зобов'язується підписати отримані від позивача примірники Акту приймання-передачі наданих послуг або направити Позивачу мотивовану відмову в підписанні такого Акта, якщо зазначені у ньому послуги не відповідають фактично наданим позивачем, або не відповідають умовам Договору.
Пунктом 5.5. Договору передбачено, що в разі ненадходження від замовника протягом строку, зазначеного у пункті 5.4. Договору, підписаного Акта приймання-передачі наданих послуг або мотивованої відмови в підписанні такого акту, вважається, що послуги надані своєчасно на належним чином, а замовник не має жодних претензій до Акту.
З врахуванням зазначених норм Договору та реєстрів, які містять інформацію про стан погашення дебіторської заборгованості підприємствами, зазначеними в технічних завданнях, позивачем підготовлено наступні Акти прийому-передачі наданих послуг:
- від 26.04.10 № 47 на суму 120 607,63 грн.;
- від 18.05.10 № 48 на суму 78 764,39 грн.;
- від 15.06.10 № 49 на суму 168 662,13 грн.;
- від 15.07.10 № 50 на суму 272 561,07 грн.
Відповідно до пункту 5.4. Договору, зазначені акти повинні бути підписані відповідачем протягом трьох робочих днів з моменту отримання.
Акт приймання-передачі наданих послуг від 26.04.2010 № 47 отримано відповідачем 28.04.2010, підтвердженням чого є відмітка КП «Київреклама» на супровідному листі від 28.04.2010 № 13. Отже, граничним строком підписання акту відповідачем та повернення його позивачеві є 04.05.2010.
Акт приймання-передачі наданих послуг від 18.05.2010 № 48 отримано відповідачем 20.05.2010, підтвердженням чого є відмітка КП «Київреклама» на супровідному листі від 18.05.2010 № 15. Граничним строком підписання акту відповідачем та повернення його позивачеві є 25.05.2010.
Акт приймання-передачі наданих послуг від 15.06.2010 № 49 отримано Відповідачем 17.06.2010, підтвердженням чого є відмітка КП «Київреклама» на супровідному листі від 15.06.2010 № 17. Граничним строком підписання акту відповідачем та повернення його позивачеві є 22.06.2010.
У матеріалах справи відсутні докази повернення позивачу підписаних відповідачем вищезазначених Актів, а також письмові заперечення до Актів.
Отже, враховуючи вищевикладене та згідно положень пункту 5.5. Договору, відповідач не мав жодних заперечень до Актів приймання-передачі № 47, 48, 49, а тому заявлені у них суми підлягають оплаті.
Щодо заперечень скаржника про припинення провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки такий спір взагалі не повинен був розглядатися Господарським судом міста Києва внаслідок укладення між позивачем та відповідачем Додаткової угоди № 1 від 04.02.2009, якою встановлено передачу вирішення спорів третейському суду, останні колегією суддів до уваги не приймають, оскільки Додатковою угодою від 17.03.2010 до Договору про надання юридичних послуг з представництва інтересів у суді № 16/04/08 від 16.04.2008, укладеною між позивачем та відповідачем, пункт 8.2. Договору викладено в наступній редакції: «Якщо в процесі проведення переговорів Сторони не дійдуть згоди, то спір, що виник між Сторонами у зв'язку з Договором або його тлумаченням, дією чи припиненням, а також невиконанням та/або неналежним виконанням, передається на вирішення до компетентного суду у відповідності із правилами підсудності».
Додаткова угода від 17.03.2010 до Договору про надання юридичних послуг з представництва інтересів в суді № 16/04/08 від 16.04.2008 станом на дату прийняття рішення є чинною.
Крім того, як вбачається з поданих у судовому засіданні копій платіжних доручень, відповідачем, після прийняття судом першої інстанції рішення, було здійснено оплату боргу у сумі 640 599,40 грн., що не заперечувалось сторонами у справі.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2010 у справі № 18/307 залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2010 у справі № 18/307 залишити без змін.
Матеріали справи № 18/307 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Отрюх Б.В.
Судді Михальська Ю.Б.
Тищенко А.І.