01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.07.2011 № 11/70
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Тищенко А.І.
Отрюха Б.В.
Представники сторін:
від позивача не з'явився
від відповідача ОСОБА_1 - за дов. № 161 від 12.05.2011
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК «Планета-Міст»
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2011
у справі № 11/70 (суддя Смирнова Ю.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК «Планета-Міст»
про стягнення заборгованості
Товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК «Планета-Міст» про стягнення 9 884 620,13 грн. заборгованості за Договором фінансового лізингу № 596-LD від 22.05.2008, у тому числі 8 606 152,51 грн. основного боргу, 580 104,69 грн. інфляційного збільшення суми основного боргу, 499 187,56 грн. неустойки, 199 175,37 грн. 3% річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2011 у справі № 11/70 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК «Планета-міст» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» 8 606 152,51 грн. основного боргу, 499 187,56 грн. неустойки, 580 104,69 грн. інфляційних втрат, 199 175,37 грн. 3% річних 25 500,00 грн. державного мити та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Вищезазначене рішення суду мотивовано тим, що позивачем доведено належними засобами доказування, а відповідачем не спростовано обставин щодо наявності заборгованості по лізинговим платежам за весь час користування майном, отриманим за Договором фінансового лізингу № 596-LD від 22.05.2008, а тому заявлені до стягнення з відповідача 8 606 152,51 грн. заборгованості по лізинговим платежам підлягають задоволенню.
У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання щодо сплати лізингових платежів, судом на підставі частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, пункту 8.2. Договору стягнуто 499 187,56 грн. неустойки, 199 175,37 грн. 3% річних, 580 104,69 грн. інфляційного збільшення суми основного боргу.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «БМК «Планета-Міст» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2011 у справі № 11/70 є незаконним та необґрунтованим, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Представник позивача у судове засідання 05.07.2011 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проти доводів апеляційної скарги заперечував, про що зазначив у судовому засіданні 21.06.2011 та у відзиві на апеляційну скаргу, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, рішення Господарського суду міста Києва просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та зобов'язання сторін провести звірку взаємних розрахунків колегією суддів відхилено, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору.
Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників судового процесу про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.
Розглянувши у судових засіданнях апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача та представника позивача в судовому засіданні 21.06.2011, судова колегія встановила наступне:
22.05.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» (позивач у справі, лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМК «Планета-міст» (відповідач у справі, лізингоодержувач) був укладений Договір фінансового лізингу № 596-LD (надалі - Договір), відповідно до умов якого (з урахуванням редакції Додаткової угоди № 1 до Договору від 26.05.2008) лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від продавця та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених цим Договором.
Ціна предмета лізингу становить 1 707 039,48 Євро у т.ч. ПДВ, що визначена за курсом НБУ 1 Євро = 7,6362564 грн. на день підписання Договору і підлягає перерахунку у разі зміни курсу на день підписання Акту приймання-передачі.
Згідно Специфікації (Додаток № 1 до Додаткової угоди № 1 до Договору) предметом лізингу є бурова установка Boramtec BRT 23 з додатковим обладнанням.
Складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені у графіку лізингових платежів у Додатку № 2 до Додаткової угоди № 1 до Договору.
Відповідно до пункту 7.4. Договору лізингодавець письмово повідомлятиме лізингоодержувача про суму лізингового платежу, що належить до сплати, згідно з цим Договором, за 3 робочих дні до кожної чергової дати платежу.
Сума лізингового платежу, що зазначається в повідомленні про лізинговий платіж, визначається за офіційним курсом обміну Національного банку України на дату повідомлення.
Якщо лізингоодержувач не отримав з будь-яких причин зазначене в цьому пункті повідомлення лізингоодержувач не звільняється від зобов'язання та відповідальності щодо повноти та своєчасності сплати лізингових платежів.
Згідно пункту 7.5. Договору лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця лізингові платежі у гривнях на дати платежів, вказані в Додатку № 2 до Договору на рахунок, зазначений у розділі 15 цього Договору, в сумі, яка визначена в повідомленні про лізинговий платіж.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України визначено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг», відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Частиною 2 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Пунктом 3 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, у порушення умов Договору несвоєчасно, не в повному обсязі сплачував лізингові платежі. Починаючи з 31.08.2009 лізингові платежі відповідачем не сплачувались, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 16.02.2011 становила 8 606 152,51 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач обставин, викладених позивачем, належними засобами доказування не спростував, доказів внесення лізингових платежів за весь час користування майном, отриманим за Договором фінансового лізингу № 596-LD від 22.05.2008 у визначених Договором розмірах не надав, а тому заявлені до стягнення з відповідача 8 606 152,51 грн. заборгованості по лізинговим платежам підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно частини статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до пункту 8.2. Договору у випадку несплати лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за цим Договором лізингоодержувач сплачує лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який нараховується неустойка, за кожний день прострочення.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Заявлені до стягнення з відповідача 499 187,56 грн. неустойки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача 580 104,69 грн. інфляційного збільшення суми боргу та 199 175,37 грн. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме щодо розгляду справи за відсутності представника відповідача та неподання відповідачем своїх заперечень, а отже відсутності можливості висловити своїх міркування та доводи, обґрунтувати своєї правової позиції та надати відповідні докази, колегією суддів до уваги не приминається з наступних підстав.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої з сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2011 було порушено провадження у справі № 11/70 та призначено розгляд справи на 22.03.2011. Вищезазначену ухвалу суду було надіслано сторонам, про що свідчить відмітка суду на зворотній стороні ухвали, а також повідомлення про вручення поштового відправлення, яке отримано представником відповідача Сударенко 04.03.2011 (а.с.4 том І).
У зв'язку з неявкою відповідача, розгляд справи було відкладено на 19.04.2011 та направлено копії ухвал на адреси сторін, що зазначені у позовній заяві, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвали, а також повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано представником відповідача Забарна 31.03.2011 (а.с.109 том 1).
19.04.2011 представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки Господарський суд міста Києва не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є юридична адреса, та адреса, відомості щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та осіб - підприємців. Також відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» місцезнаходження юридичної особи зазначається у свідоцтві про державну реєстрацію.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АБ № 433895, місцезнаходженням відповідача є: вул. Волинська, 60, м. Київ, 03151 (а.с. 72-79 том І).
Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
У відповідності до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України, 19.04.2011 Господарським судом міста Києва було здійснено розгляд справи за наявними в ній матеріалами та прийнято рішення.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивач не був позбавлений можливості за період з 25.02.2011 (дата порушення провадження у справі) по 19.04.2011 (дата прийняття рішення) надати суду відзив на позовну заяву, докази в обґрунтування своєї правової позиції та висловити своїх міркування та доводи щодо позову.
Крім того, господарський суд приймає рішення на підставі поданих доказів, керуючись законом.
Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі щодо відсутності у матеріалах справи платіжних доручень та повідомлень про лізингові платежі, колегією суддів до уваги не приймаються з наступних підстав.
Відповідно до пункту 7.5. Договору лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця лізингові платежі у гривнях на дати платежів, вказані у Додатку № 2 до цього Договору, на рахунок, зазначений в розділі 16 цього Договору, в сумі, яка визначена в повідомленні про лізинговий платіж.
Згідно пункту 7.4. Договору лізингодавець письмово повідомлятиме лізингоодержувача про суму лізингового платежу, що належить до сплати, згідно з цим Договором, за 3 (три) робочі дні до кожної чергової дати платежу.
Сума Лізингового Платежу, що зазначається в повідомленні про лізинговий платіж, визначається по офіційному курсу обміну Національного банку України на дату повідомлення.
У разі якщо офіційний курс обміну валюти Національного банку України, який діє на дату повідомлення не співпадає з офіційним курсом обміну Національного банку України на дату платежу лізингоодержувач самостійно здійснює перерахунок Лізингового платежу і враховує таку різницю при здійсненні оплати (в редакції додаткової угоди №2).
Крім того, як зазначено у пункті 7.4. Договору якщо лізингоодержувач не отримав з будь-яких причин зазначене у цьому пункті повідомлення лізингоодержувач не звільняється від зобов'язання та відповідальності щодо повноти та своєчасності сплати лізингових платежів.
Щодо закінчення строку дії Договору колегія суддів зазначає наступне.
У пункті f пункту 11.2. Договору зазначено, що у будь-який час дії або після настання випадку невиконання лізингодавець на власний розсуд може використовувати будь-які і всі інші наявні в таких обставинах засоби захисту лізингодавцем своїх прав, передбачені законодавством, що може бути застосоване.
При цьому, згідно пункту 7.7. Договору лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця лізингові платежі у гривнях на дати платежів, вказані у Додатку №2 до Договору фінансового лізингу, тобто застосування інших санкцій передбачених Договором не звільняє відповідача від сплати лізингових платежів, оскільки така є платою за користування предметом лізингу, а відповідач користується останнім і станом на сьогоднішній день.
В свою чергу, умовами Договору передбачено щомісячну сплату лізингових платежів, а не в кінці строку Договору.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Інші заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів не приймає до уваги наявність у Господарському суді міста Києва справи про банкрутство (справа № 50/790), оскільки це стосується іншої юридичної особи - Закритого акціонерного товариства «Планета-буд».
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК «Планета-Міст» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2011 у справі № 11/70 залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2011 у справі № 11/70 залишити без змін.
Матеріали справи № 11/70 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Михальська Ю.Б.
Судді Тищенко А.І.
Отрюх Б.В.