01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
06.07.2011 № 21/114
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Смірнової Л.Г.
Тищенко О.В.
при секретарі: Кривошеї О.В.
за участю представників:
від прокурора - Кузьміна К.Г. (посвідчення №79 від 03.04.2009 р.)
Бондарчук І.П. (посвідчення №179 від 16.06.2011 р.)
від позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 06.06.2011 р.)
від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №35/2298 від 01.03.2011 р.)
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Лізингтехтранс»
на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2011 р.
у справі № 21/114 (суддя Шевченко Е.О.)
за позовом Державного підприємства «Лізингтехтранс»
до Державного підприємства «Антонов»
за участю Київської транспортної прокуратури
про зобов'язання поставити літак
Державне підприємство «Лізингтехтранс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Антонов» про зобов'язання відповідача поставити позивачу один пасажирський літак АН-148-100В, серійний номер 02-06.
22.02.2011 р. від Київської транспортної прокуратури надійшла заява про вступ у справу №21/114.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2011 р. у справі № 21/114 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивоване посиланням суду на приписи Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.03.2010 р. № 322-р «Про заходи щодо фінансового забезпечення розгортання серійного виробництва АН-148», якими передбачено переузгодження порядку розрахунків за літаки Ан-148 та зарахування коштів, які були перераховані за відповідними договорами, як оплату за поставку першого літака в передбаченому обсязі. Крім того, суд першої інстанції в обґрунтування прийнятого рішення, посилався на невиконання позивачем п.п. 6.4, 6.5 Договору укладеного між сторонами, в частині неподання останнім схем фарбування літака та інтер'єру пасажирського салону, що обумовлює можливість права затримки відповідачем поставки літака.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Державне підприємство «Лізингтехтранс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2011 р. у справі №21/114 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що при винесенні рішення судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, висновки викладені в рішенні не відповідають обставинам справи.
Представники прокуратури в судовому засіданні повністю підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі позивача.
Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
14.02.2007 р. Постановою Кабінету Міністрів України №206 було затверджено Порядок використання у 2007 р. коштів, передбачених у державному бюджеті на придбання літаків Ан-148 через державне лізингове підприємство.
Згідно п.п. 1, 2 Порядку, цей Порядок визначає механізм використання у 2007 році коштів, передбачених Мінтрансзв'язку у державному бюджеті за програмою «Придбання літаків Ан-148 через державне лізингове підприємство». Бюджетні кошти спрямовуються одержувачу - державному лізинговому підприємству для замовлення будівництва літаків Ан-148.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що використання бюджетних коштів здійснюється відповідно до договору поставки літаків Ан-148, укладеного між лізинговим підприємством та вітчизняним підприємством, що виробляє літаки на замовлення лізингоодержувача згідно з установленими ним специфікаціями та умовами.
На виконання положень вказаного Порядку, 07.12.2007 р. між Державним підприємством «Київський авіаційний завод «Авіант» та Державним підприємством «Лізингтехтранс» було укладено Договір №084/767/07-804.
01.07.2009 р. Розпорядженням Кабінету Міністрів України №758-р «Про реорганізацію державного підприємства «Київський авіаційний завод «Авіант» було наказано Мінпромполітики здійснити заходи, пов'язані з реорганізацією державного підприємства «Київський авіаційний завод «Авіант» та вирішити питання щодо визначення державного підприємства «Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К. Антонова» його правонаступником.
23.12.2009 р. наказом Міністерства промислової політики України №919 затверджено передавальний акт майнових прав та обов'язків державного підприємства «Київський авіаційний завод «Авіант» державному підприємству «Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К. Антонова».
22.01.2010 р. наказом Міністерства промислової політики України №17 «Про затвердження статуту ДП «Антонов» у новій редакції» змінено назву державного підприємства «Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К. Антонова» на «Антонов» та затверджено статут державного підприємства «Антонов» у новій редакції.
Таким чином, відповідач у даній справі є правонаступником прав та обов'язків Державного підприємства «Київський авіаційний завод «Авіант».
Відповідно до умов укладеного позивачем та відповідачем Договору №084/767/07-804 від 07.12.2007 р. з урахуванням Доповнення №5 від 03.02.2010 р. до Договору, відповідач зобов'язався виготовити та передати позивачеві у встановлені даним Договором строки один пасажирський літак Ан-148-100В, серійний номер 02-06 з комплектом технічної документації, виготовлений відповідачем відповідно до технічних умов на поставку, робочої конструкторської документації «Стандартної специфікації на літак Ан-148-100В» згідно з Додатком №1 до даного Договору.
Пунктами 1.3., 1.4. Договору встановлено, що літак передається у власність позивача з метою його передачі в фінансовий лізинг третім особам. Позивач зобов'язується прийняти літак і сплатити його вартість на умовах даного Договору.
Згідно п. 2.5., п. 2.6. Договору, ціна літака та авіамайна до нього зазначена у Додатку №1 до даного Договору та складає:
103550000,00 грн. без урахування ПДВ;
20710000,00 грн. ПДВ;
124 260 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.
Загальна сума даного Договору складає 124260000,00 грн. з урахуванням ПДВ.
Відповідно до Додатку №4 до Договору, позивач здійснює платежі за літак та авіамайно до нього, який поставляється за Договором, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для фінансування програми «Придбання літаків Ан-148 через державне лізингове підприємство» та коштів, залучених відповідно до Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті на придбання літаків Ан-148 через державне лізингове підприємство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. №206. Платежі здійснюються шляхом переказу коштів з реєстраційного рахунку, відкритого в органах Державного казначейства та банківського рахунку позивача на поточний рахунок відповідача в такому порядку:
- у грудні 2007 р. позивач здійснить платіж у розмірі 19000000,00 грн.;
- у січні 2008 р. позивач здійснить платіж у розмірі 15000000,00 грн.;
- у лютому 2008 р. позивач здійснить платіж у розмірі 15000000,00 грн.;
- у березні 2008 р. позивач здійснить платіж у розмірі 15000000,00 грн.;
- у квітні 2008 р. позивач здійснить платіж у розмірі 15000000,00 грн.;
- у травні 2008 р. позивач здійснить платіж у розмірі 14195000,00 грн..
Графік платежів може змінюватись з урахуванням помісячного розпису видатків державного бюджету, затвердженого Міністерством фінансів України. Остаточний розрахунок за літак, що поставляється за Договором, а саме 31065000,00 грн. , позивач здійснить відповідно до п. 7.3.2. Договору.
Пунктом 7.3.2. Договору передбачено, що остаточний розрахунок за літак та авіамайно до нього, що поставляється за даним Договором, позивач здійснить протягом 30 банківських днів з дати укладення тристороннього акту, що його обумовлено у п. 4.8. даного Договору.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на рахунок відповідача здійснено наступні платежі згідно Договору:
- 27.12.2007 р. - 19000000,00 грн.,
- 29.05.2008 р. - 15000000,00 грн.;
- 22.08.2008 р. - 30000000,00 грн.;
- 15.09.2008 р. - 29195000,00 грн..
Всього позивачем перераховано відповідачу суму коштів в розмірі 93195000,00 грн., що становить 75% від вартості літака.
Пунктом 4.3. Договору визначено, що після перерахування позивачем відповідачу 75% від ціни літака, що його обумовлено у п. 2.5. Договору, відповідач у строк, що обумовлено у п. 4.2. даного Договору, передає літак позивачеві або лізингоодержувачу (за довіреністю позивача).
Відповідно до п. 4.2. Договору терміни поставки літака та авіамайна до нього за даним Договором буде обумовлено сторонами у доповненні до даного Договору.
Згідно з Доповненням №1 від 15.01.2008 р. до договору відповідач здійснює поставку літака та авіамайна до нього у такі терміни:
- передача літака на льотно-випробувальну станцію - травень 2009 р.;
- передача літака позивачеві - червень 2009 р.
Авіамайно поставляється на борту літака або окремими поставками у термін, що його обумовлено у п. 1.2. даного Доповнення, тобто червень 2009 року.
Як вбачається з матеріалів справи, передача літака у визначені сторонами строки не відбулася.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ГК України, державне замовлення є засобом державного регулювання економіки шляхом формування на договірній (контрактній) основі складу та обсягів продукції (робіт, послуг), необхідної для пріоритетних державних потреб, розміщення державних контрактів на поставку (закупівлю) цієї продукції (виконання робіт, надання послуг) серед суб'єктів господарювання, незалежно від форми їх власності. Державний контракт - це договір, укладений державним замовником від імені держави з суб'єктом господарювання - виконавцем державного замовлення, в якому визначаються економічні та правові зобов'язання сторін і регулюються їх господарські відносини.
Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 2 Закону України «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб», порядок формування державного замовлення затверджується Кабінетом Міністрів України. Державні замовники забезпечуються Кабінетом Міністрів України фінансовими ресурсами в обсягах, необхідних для повної оплати державного замовлення, якщо інше не передбачене законом, і є відповідальними за задоволення пріоритетних державних потреб у відпорних товарах, роботах і послугах.
Частиною 2 ст. 183 ГК України передбачено, що держава в особі Кабінету Міністрів України виступає гарантом за зобов'язаннями державних замовників.
Таким чином, правовідносини між сторонами державного контракту, що укладається на виконання державного замовлення та оплата за якими здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, регулюються, зокрема, актами Кабінету Міністрів України як органу, що уповноважений на визначення порядку формування та розміщення державного замовлення, а також витрачання коштів Державного бюджету України на виконання державних контрактів.
Відповідач посилається на Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.03.2010 р. № 322-р «Про заходи щодо фінансового забезпечення розгортання серійного виробництва АН-148» та зазначає, що Міністерству фінансів, Міністерству транспорту та зв'язку України, Державному казначейству за поданням державних підприємств «Лізингтехтранс» та «Антонов» було доручено зарахувати кошти, які були перераховані за договорами, укладеними з державними підприємствами «Київський авіаційний завод «Авіант», на виробництво установчої партії літаків АН-148 як оплату за поставку першого літака Ан-148- 100В, серійний № 01-09 поставлений позивачу 20.04.2010 р.
Колегія апеляційного господарського суду не погоджується з вищезазначеними посиланнями відповідача з огляду на наступне.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.03.2010 р. № 322-р «Про заходи щодо фінансового забезпечення розгортання серійного виробництва літаків Ан-148», яким зобов'язано Міністерство фінансів, Міністерство транспорту та зв'язку, Державне казначейство за поданням ДП «Лізингтехтранс» та ДП «Антонов» зарахувати кошти, які були перераховані за договорами, укладеними з ДП «Київський авіаційний завод «Авіант», на виробництво установчої партії літаків Ан-148 як оплату за поставку першого літака, не узгоджується з приписами чинного законодавства України.
Вказане Розпорядження було прийнято з порушенням вимог ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України, яким передбачено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Частиною 7 ст. 23 Бюджетного кодексу України передбачено втрату чинності бюджетних призначень після закінчення бюджетного періоду, а також встановлює, що бюджетні зобов'язання здійснюються в межах бюджетного періоду.
Кабінет Міністрів України цим розпорядженням порушив п. 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. № 921 (яке було чинним на момент прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України №322-р від 01.03.2010 р.), яким встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами.
Вищезазначені факти порушення також встановлені Колегією Рахункової палати України під час проведення аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених Міністерству транспорту та зв'язку України на придбання літаків Ан-148 через державне лізингове підприємство, за результатами якої складено відповідний Висновок від 21.09.2010 р. № 46/19-2.
У вказаному висновку Рахункової палати України зокрема у п. 6 зазначається, що Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.03.2010 р. № 322-р «Про заходи щодо фінансового забезпечення розгортання серійного виробництва літаків Ан-148», прийняте з порушення чинного законодавства. За новою ціною комерційних перспектив даний літак нематиме, оскільки для авіаперевізників його вартість буде не конкурентно спроможною. Збільшення ціни підприємством-виробником ініційоване лише щодо літаків, які будуються за бюджетні кошти і вартість одного літака становитиме 386081,8 тис. гривень. Для інших покупців ціна залишається незмінною.
Також, у зв'язку з численними порушеннями законодавства, Рахунковою палатою України листом від 11.10.2010 р. № 04-1917 «Щодо результатів аудиту використання коштів на придбання літаків Ан-148 через державне лізингове підприємство» було рекомендувано Кабінету Міністрів України прийняти рішення про скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.03.2010 р. № 322 «Про заходи щодо фінансового забезпечення розгортання серійного виробництва літаків Ан-148».
Відповідний лист розглянуто Першим Віце-Премєр-Міністром Андрієм Клюєвим та зобов'язано Мінтрансзв'язку, Мінфін, Мінпромполітики вжити заходів з даного питання. Розгляд відповідного питання триває.
Станом на сьогоднішній день, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.03.2010 р. № 322 «Про заходи щодо фінансового забезпечення розгортання серійного виробництва літаків Ан-148», жодною стороною по розпорядженню не виконується.
Згідно ст. 6 ГК України, одним із загальних принципів господарювання в Україні є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Позивач в порядку та на умовах, визначених договором, виконав свої зобов'язання щодо оплати 75% вартості літака до моменту його постачання відповідачем.
Проте, відповідач у встановлений Договором строк (червень 2009 року) не поставив позивачу літак Ан-148-100В, серійний номер 02-06.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до п. 2.5. Договору та додатку № 1 до Договору ціна одного Літака та Авіамайна до нього складає 124260000,00 грн. з урахуванням ПДВ.
Відповідно до п. 10.2. Договору, зміни та доповнення до даного Договору вважаються чинними за умови коли їх виконано у письмовій формі та підписано уповноваженими представниками обох Сторін.
З огляду на встановлений у договорі порядок внесення змін у ціну договору позивач стверджує, що між ДП «Лізингтехтранс» та ДП «Антонов» не укладалось жодної додаткової угоди або доповнення щодо зміни ціни літака Ан-148- 100В, серійний № 02-06.
Слід також зазначити, що на момент укладення договору діяв Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», в якому за приписами ст. 34 зокрема передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні змінюватись після підписання договору.
Щодо посилань відповідача на порушення позивачем умов договору щодо фарбування літака та кольорово-фактурної схеми інтер'єру пасажирського салону, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до умов Договору від 07.12.2007 р. № 084/767/07- 804 Державне підприємство «Лізингтехтранс» отримало кошторис та звіт про обсяги виконаних робіт Державним підприємством «Антонов», з виготовлення пасажирського літака Ан-148-100В, серійний номер 02-06 станом на 01.03.2010 р. (лист від 07.04.2010 р. № 084/194).
Згідно відповідного звіту умовний відсоток технічної готовності літака визначений співвідношенням обсягів виконаних робіт в люд/годинах до загального обсягу робіт в люд/годинах - 52,65 %.
Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Лізингтехтранс» неодноразово зверталось до ДП «Антонов» з листами від 22.09.2010 р. № 456, від 04.10.2010 р. № 481, а також листом від 20.08.2010 р. № 414 до Міністерства промисловаї політики України, як уповноваженого органу управління, щодо готовності та точних строків передачі пасажирського літака Ан-148-100В, серійний № 02-06.
Однак, як стверджує позивач та не спростовує відповідач, звернення ДП «Лізингтехтранс» було залишено ДП «Антонов» без відповіді.
Також, Міністерство транспорту та зв'язку України неодноразово зверталося до Мінпромполітики України з листами від 11.05.2010 р. № 2206/46/14-10; від 17.06.2010 р. № 3138/46/14-10; від 28.10.2010р . № 11210/46/10-10 про надання достовірної та повної інформації щодо реальних строків поставки пасажирського літака Ан-148-100В, серійний № 02-06.
З огляду на вищезазначене, відповідач прострочив строк поставки літака, чим порушив умови Договору поставки, інформації щодо реального строку поставки не надав. Станом на 20.01.2011 р. пасажирський літак Ан-148-100В, серійний № 02-06 готовий тільки на 52,65 %. Тому твердження відповідача щодо невиконання позивачем умов Договору щодо ненадання відповідачу схеми фарбування літака, узгодженої з Державіаадміністрацією та кольорово-фактурної схеми інтер'єру пасажирського салону не можуть бути прийняті апеляційним господарським судом до уваги, оскільки термін поставки літака прострочений самим відповідачем, а новий не визначено.
Відповідач стверджує, що позивач здійснював платежі неналежним чином, всупереч умовам договору, а саме з порушення строків проведення оплат.
Пунктом 4.1. Договору та Додатком № 4 до Договору № 084/767/07-804 від 07.12.2007 р. передбачено, що позивач здійснює платежі шляхом переказу коштів з реєстраційного рахунку, відкритого в органах Державного казначейства та банківського рахунку замовника на поточний рахунок постачальника у грудні 2007 року та січні, лютому, березні, квітні, травні 2008 року.
Проте, графік платежів може змінюватися з урахуванням помісячного розпису видатків державного бюджету, затвердженого Міністерством фінансів України.
Так, відповідно до плану асигнувань загального фонду бюджету на 2008 рік, фінансування програми «Придбання літаків Ан-148 через державне лізингове підприємство» передбачалось у квітні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2008 року. Загальна сума коштів на рік -200000000,00 грн.
Згідно виписок з рахунків ДП «Лізингтехтранс» було отримано з бюджету кошти, а саме:
27.12.2007 р. - 19000000,00 грн.;
29.05.2008 р. - 15000000,00 грн.;
22.08.2008 р. - 30000000,00 грн.;
11.09.2008 р. - 50000000,00 грн., з яких - 29195000,00 грн. передбачалось для оплати за спірним договором.
Таким чином, твердження відповідача щодо порушення позивачем умов договору є невірним, оскільки після отримання коштів з бюджету позивачем вказані кошти були перераховані відповідачу.
В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд посилається на Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.03.2010 р. № 322-р «Про заходи щодо фінансового забезпечення розгортання серійного виробництва літаків Ан-148», та зазначає, що кошти у сумі 123,2 млн. грн., які були перераховані Позивачем за договорами, укладеними з ДП «Київський авіаційний завод «Авіант», на виробництво установчої партії літаків Ан-148, мають бути зараховані у якості оплати за поставку першого літака.
Проте, в даному розпорядженні йдеться про зарахування коштів установчої партії літака Ан-148 серійний номер 01-09.
Відповідний літак Ан-148-100В серійний номер 01-09 поставлений позивачу вже після прийняття Розпорядження, а саме 20.04.2010 р., за ціною, яка передбачена договором поставки № 084/732/07-804 від 04.06.2007 р. про що було підписано Акт приймання-передачі.
Таким чином, договір поставки від 04.06.2007 р. № 084/732/07-804, в частині поставки літака Ан-148 серійний номер 01-09 виконаний.
Представником відповідача було долучено до матеріалів справи постанову Вищого господарського суду України від 18.04.2011 р. №32/536, однак правова позиція викладена в ній не може застосовуватись до даних правовідносин, оскільки відмовляючи в задоволенні позову по аналогічній справі суди попередніх інстанцій виходили з того, що Розпорядження Кабінету міністрів від 01.03.2010 р. №322-р, яким передбачене переузгодження порядку розрахунків за літаки АН-148, видане до настання встановленого договором строку виконання відповідачем зобов'язання щодо передачі позивачу літака.
В даному випадку строком виконання зобов'язання за Договором № 084/767/07-804 від 07.12.2007 р. визначено червень 2009 р., а вищевказане розпорядження датоване 01.03.2010 р..
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач обґрунтував апеляційну скаргу належним чином, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2011 р. у справі №21/114 не відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому повинно бути скасоване з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Лізингтехтранс» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2011 р. у справі №21/114 задовольнити.
Рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2011 р. у справі №21/114 скасувати.
Позов задовольнити.
Зобов'язати Державне підприємство «Антонов» поставити Державному підприємству «Лізингтехтранс» один (один) пасажирський літак АН-148-100В, серійний номер 02-06.
Стягнути з Державного підприємства «Антонов» (03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 1, код ЄДРПОУ 14307529) на користь Державного підприємства «Лізингтехтранс» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 104, код ЄДРПОУ 34694422) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Державного підприємства «Антонов» (03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 1, код ЄДРПОУ 14307529) на користь Державного підприємства «Лізингтехтранс» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 104, код ЄДРПОУ 34694422) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.
Справу №21/114 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Алданова С.О.
Судді Смірнова Л.Г.
Тищенко О.В.