01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.06.2011 № 48/48
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Федорчука Р.В.
суддів: Лобаня О.І.
Ткаченка Б.О.
при секретарі:
за участі представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 29.06.2011 року,
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 09.03.2011 року,
у справі № 48/48 (суддя - Бойко Р.В.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиційні системи»
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення 187 419, 77 грн.,
Господарський суд міста Києва 09.03.2011 року прийняв рішення, яким позовні вимоги задовольнив повністю, стягнув з відповідача на користь позивача суму заборгованості по орендній платі у розмірі 176 042, 99 грн., штраф у розмірі 11 376, 78 грн. та понесені судові витрати.
При винесенні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом встановлено наявність заборгованості відповідача перед позивачем на підставі договору оренди, яка виникла у зв'язку з порушенням відповідачем умов вказаного договору щодо сплати грошових коштів за користування орендованим приміщенням.
Відповідач не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просив рішення господарського суду міста Києва від 09.03.2011 року по справі № 48/48 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що рішення господарського суду міста Києва від 09.03.2011 року є незаконним і необґрунтованим, так як на його думку прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та без повного з'ясування всіх обставин справи, у зв'язку із чим висновки суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для його скасування.
Позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення.
На підставі апеляційної скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 09.03.2011 року, згідно ст.ст. 86, 93, 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 26.04.2011 року відновлено строк для подання апеляційної скарги та ухвалою від 26.04.2011 року порушено апеляційне провадження по даній справі.
Представник позивача в судових засіданнях надав пояснення суду та заперечив проти доводів апеляційної скарги.
Представник відповідача у судовому засіданні 23.05.2011 року надав пояснення суду та підтримав доводи апеляційної скарги.
В судові засідання 20, 25 та 29.06.2011 року представник відповідача не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв. Відповідно до Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку про те, що представник відповідача про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, та вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні 29.06.2011 року колегією суддів Київського апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
Дослідивши наявні у справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегією суддів Київського апеляційного господарського суду, встановлено наступне.
Як підтверджується матеріалами справи та як було встановлено господарським судом міста Києва, 30.12.2005 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 6 (далі -Договір, а.с. 16 - 17). За умовами договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме: частину будівлі на підвальному поверсі, загальною площею 21, 13 кв.м., частину будівлі на підвальному поверсі, загальною площею 11, 87 кв.м., частину будівлі на підвальному поверсі, загальною площею 33, 2 кв. м. та частину будівлі на підвальному поверсі, загальною площею 1, 1 кв.м. (далі - об'єкт оренди), що належить орендодавцю на праві власності, відповідно до договору купівлі-продажу нежилих приміщень № 1-ДТ від 13.10.2005 р., для здійснення торгівельної діяльності, у відповідності з договором.
Відповідно до п. 2.1 Договору, орендар приймає у користування об'єкт оренди, згідно з актом приймання-передачі об'єкту оренди № 1. Договір вважається укладеним в момент підписання акту прийому-передачі об'єкту оренди № 1.
На виконання умов вказаного пункту договору 31.12.2005 року позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлові приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна № 1 від 31.12.2005 року (а.с. 28).
Згідно п. 3.1 Договору сторони визначили, що розмір місячної плати за користування об'єктом оренди визначається з врахуванням індексу інфляції споживчих цін за попередній місяць. До орендної плати включені вартість комунальних послуг, вартість послуг на утримання приміщення (пропорційно площі приміщення, яке орендує орендар, до загальної площі будівлі) та вартість послуг по охороні будівлі.
Пунктом 3.2 Договору, сторони визначили, що плата за користування об'єктом оренди сплачується орендарем, щомісячно, не пізніше 10-го числа поточного місяця, а п. 4.1 Договору сторони визначили, що орендар зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування об'єктом оренди.
Матеріалами справи також підтверджується, що сторони Додатковою угодою № 1 до Договору від 01.07.2006 року п. 1.1 Договору від 30.12.2005 року виклали в наступній редакції: «орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме: частину будівлі на підвальному поверсі, загальною площею 21, 13 кв.м., частину будівлі на підвальному поверсі, загальною площею 11, 87 кв.м., частину будівлі на підвальному поверсі, загальною площею 33, 2 кв.м. та частину будівлі на підвальному поверсі, загальною площею 20 кв. м. (далі - об'єкт оренди), що належить орендодавцю на праві власності, відповідно до договору купівлі-продажу нежилих приміщень № 1-ДТ від 13.10.2005 року, для здійснення торгівельної діяльності, у відповідності з договором (а.с. 25).
Додатковими угодами до Договору № 2 від 31.08.2006 року, № 1/В від 01.06.2008 року, № 1/Г від 01.09.2008 року та № 1/Г від 01.12.2008 року сторонами змінювалися розміри орендних платежів (а.с. 19, 20, 22, 24).
В подальшому між позивачем та відповідачем 23.06.2010 року було укладено додаткову угоду № 5/А до Договору, відповідно до якої сторонами було встановлено, що заборгованість орендаря за Договором станом на 23.06.2010 року складає 113 767, 75 грн. (а.с. 12). Вказаною угодою сторонами погоджено графік погашення вказаної заборгованості до 20.12.2010 року та визначено, що погашення заборгованості не звільняє орендаря від сплати орендної плати.
12.01.2011 року між позивачем та відповідачем було складено акт звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами, відповідно до якого заборгованість відповідача по сплаті орендних платежів за Договором станом на 12.01.2011 року становить 176 042, 99 грн. (а.с. 11). Вказаний акт, як і попередні угоди підписано директором позивача і відповідачем.
Позивач враховуючи неналежне виконання відповідачем свого обов'язку за договором щодо сплати коштів за користування орендованим приміщенням, звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 176 042, 99 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 6 від 30.12.2005 року, а також штрафу у розмірі 11 376, 78 грн. за неналежне виконання умов договору.
Господарський суд міста Києва враховуючи, що відповідачем не надано доказів щодо погашення заборгованості за спірним договором, 09.03.2011 року прийняв рішення, яким позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, а саме стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі у розмірі 176 042, 99 грн. та штраф у розмірі 11 376, 78 грн.
Переглянувши оскаржуване рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи скаржника та інших учасників судового процесу, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
За змістом ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з розрахунками позивача заборгованість відповідача за Договором оренди від 30.12.2005 року по орендній платі складає 176 042, 99 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та п. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При дослідженні матеріалів справи колегією суддів апеляційного господарського суду не було виявлено доказів які би підтвердили відсутність у відповідача перед позивачем заборгованості по орендній платі в розмірі 176 042, 99 грн. Зазначене не спростоване і доводами апеляційної скарги щодо відсутності у відповідача перед позивачем вказаної заборгованості за Договором оренди від 30.12.2005 року.
Крім того, сума заборгованості по орендній платі в розмірі 176 042, 99 грн. підтверджується і Актом звіряння розрахунків, що підписаний як позивачем так і самим відповідачем (а.с. 11).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі в розмірі 176 042, 99 грн.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, також погоджується і з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в розмірі 11 376, 78 грн. з огляду на таке.
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Так, п. 3 Додаткової угоди № 5/А від 23.06.2010 року до договору оренди № 6 сторони визначили, що у випадку порушення орендарем строків оплати, згідно визначеного в п. 2 даної Угоди порядку, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості у разі затримки платежу терміном понад 5 календарних днів.
Позивач користуючись правом наданим вказаною угодою, нарахував відповідачу 10 % штрафу за прострочення по сплаті орендних платежів від суми заборгованості.
Колегія суддів здійснивши повторний математичний перерахунок штрафу, зазначає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 10 % штрафу у розмірі 11 376, 78 грн.
Таким чином, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 176 042, 99 грн. основного боргу за договором оренди № 6 від 30.12.2005 року та штрафу у розмірі 11 376, 78 грн. за неналежне виконання умов вказаного договору.
Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність у відповідача заборгованості за договором оренди у зв'язку з тим, що останній не користувався орендованим приміщення так як згідно акта від 30.01.2009 року орендоване приміщення було повернуто позивачу, колегія суддів вказані доводи визнає необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи вказаний акт відсутній, як і відсутні інші докази, які могли б підтвердити повернення відповідачем позивачу 30.01.2009 року орендованого приміщення.
Відповідач всупереч вимогам ст.ст. 33, 34 ГПК України не довів вказаних обставин щодо повернення орендованого приміщення належними і допустимими доказами.
Таким чином, доводи скаржника про відсутність 176 042, 99 грн. заборгованості за договором оренди № 6 від 30.12.2005 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги та висновок експертного судово-почеркознавчого дослідження від 13.05.20011 року № 3743/11-11, в яких зазначено, що підписи від імені ОСОБА_1 в графі орендар в додаткових угодах № 1/г від 01.12.2008 року, № 1/г від 01.09.2008 року, № 7/А від 01.10.2010 року, № 5/А від 23.06.2010 року до Договору оренди № 6 виконані не ОСОБА_1, оскільки вказаний висновок, що надійшов через канцелярію суду поданий у вигляді ксерокопії та не завірений у встановленому законом порядку.
При цьому, з експертного висновку від 13.05.2011 року не вбачається, що ОСОБА_1 ставилось питання стосовно сумніву щодо належності їй підпису в Акті звіряння розрахунків (а.с. 11), чим також відповідач опосередковано підтвердила наявність заборгованості перед позивачем у сумі 176 042, 99 грн.
Колегія критично відноситься до посилань в апеляційній скарзі відповідача і її представника в судовому засіданні суду апеляційної інстанції щодо підписання додаткових угод до договору оренди приміщення не ОСОБА_1, а іншою особою і не приймає їх до уваги.
При цьому, колегія враховує, що відповідач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи за позовом до неї в суді першої інстанції, не скористалась наданими їй ст. 22 ГПК України правами і не повідомляла суд (в т.ч. шляхом направлення в адресу суду письмових пояснень в разі неможливості її явки в судове засідання) про наявність обставин щодо підписання договорів від її імені іншою особою.
Колегія також зазначає, що за змістом ст.101 ГПК України, додатково подані (вже в суді апеляційної інстанції) докази, приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, однак вказаних вимог закону відповідачем дотримано не було.
За таких обставин у суду апеляційної інстанції відсутні передбачені законом підстави для прийняття наданого відповідачем висновку експертного судово-почеркознавчого дослідження від 13.05.20011 року № 3743/11-11.
Викладене в сукупності свідчить про безпідставність доводів апеляційної скарги та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі у розмірі 176 042, 99 грн. та штрафу у розмірі 11 376, 78 грн.
Крім того, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, враховуючи положення ч. 2 ст. 104 ГПК України зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції не було допущено порушень норм процесуального права, які призвели б до прийняття неправильного рішення по справі.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
З огляду на наведене та на переконання колегії суддів Київського апеляційного господарського суду, відповідачем не обґрунтовано належним чином доказами, наявними в матеріалах справи, тих обставин, які б могли бути підставою для задоволення апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки наявні матеріали справи свідчать про їх обґрунтованість та відповідність вимогам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи. Таким чином, враховуючи, що доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування оскаржуваного рішення господарського суду м. Києва від 09.03.2011 року колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 43, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 09.03.2011 року у справі № 48/48 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 09.03.2011 року у справі № 48/48 залишити без змін.
3. Постанова Київського апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК України.
4. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України відповідно до ст. 105 ГПК України.
5. Матеріали справи № 48/48 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Федорчук Р.В.
Судді Лобань О.І.
Ткаченко Б.О.