01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.07.2011 № 9/386
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Баранця О.М.
Рєпіної Л.О.
при секретарі: Мазур І.Л.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (представник за довіреністю);
ОСОБА_2 (представник за довіреністю);
від відповідача - ОСОБА_3 (представник за довіреністю)
розглянувши апеляційну скаргу
Державного підприємства «Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій»
на рішення
господарського суду
міста Києва
від
06.04.2011 року
у справі
№ 9/386 (суддя - Бондаренко Г.П.)
за позовом
Державного підприємства «Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій»
до
Приватного професійно-технічного навчального закладу «Науково-методологічний центр інформаційних технологій»
про
визнання недійсним свідоцтв, штампів
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.04.2011 року, з урахуванням зміни предмету позову, позовні вимоги Державного підприємства «Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій» задоволено частково. Зобов'язано Приватний професійно-технічний навчальний заклад «Науково-медичний центр інформаційних технологій» припинити дії щодо видачі Свідоцтв про право на проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів, номерних штампів із висновком про придатність до керування транспортних засобів. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що єдиним уповноваженим суб'єктом на видачу свідоцтв про право на проведення перед рейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів, номерних штампів із висновком про придатність до керування транспортним засобом є Державне підприємство «Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій» Міністерства охорони здоров'я України, а тому Відповідач не має права видавати Свідоцтва про право проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів.
В частині вимоги про зобов'язання Відповідача припинити дії щодо незаконного навчання медичних працівників методам проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів суд відмовив, оскільки суд не може встановити незаконність дій Відповідача щодо навчання медичних працівників, так як Відповідач надає освітні послуги, які ліцензовані у встановленому законодавством порядку, а дія вищезазначеного наказу не може обмежувати заклади післядипломної освіти в процесі навчання.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство «Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2011 року по справі № 9/386 в частині відмови у задоволені позовних вимог та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що єдиним уповноваженим суб'єктом на організацію та проведення навчання медичних працівників методами передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів є Державне підприємство «Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій» Міністерства охорони здоров'я України.
Апелянт стверджує, що ППТНЗ «Науково-методичний центр інформаційних технологій» проводить незаконне навчання медичних працівників методам проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів, оскільки наказ МОЗ № 339 від 28.11.1997 року втратив чинність, навчальний заклад може здійснювати курсову підготовку (підвищення кваліфікації) медичних працівників лише за наявності ліцензії Міністерства освіти і науки України. Такої професії «медичний працівник», підвищення кваліфікації, якого здійснює навчальний заклад взагалі не існує, що свідчить про незаконність діяльності останнього як закладу освіти.
Державне підприємство «Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій» вказує на помилковість висновків суду першої інстанції щодо наявності у Відповідача ліцензії, навчальних планів та програм.
Видача навчальним закладом, за результатами проведеного навчання, медичним працівникам Свідоцтва за формою № 141-о, затвердженого Наказом МОЗ України від 28.11.1997 року № 339 «Про вдосконалення системи профілактичних, протиалкогольних та проти наркотичних заходів та обов'язкових профілактичних наркологічних оглядів» свідчить про порушення Відповідачем встановлених чинним законодавством порядку та умов надання освітніх послуг.
Надання «освітніх послуг з курсової підготовки» Відповідачем не дає право медичним працівникам проводити щозмінні передрейсові (післярейсові) медичні огляді водіїв транспортних засобів.
Позивач вважає, що МОЗ встановило для нього обов'язковий нормативний порядок регулювання навчання медичних працівників методами проведення передрейсових (післярейсових) оглядів водіїв транспортних засобів, що зумовлює обов'язок і всіх інших суб'єктів господарювання дотримуватися останнього.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2011 року апеляційну скаргу Державного підприємства «Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 9/386.
Державним підприємством «Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій» подані додаткові пояснення до апеляційної скарги, зі змісту яких вбачається, що Позивач являється єдиним уповноваженим суб'єктом на видачу штампів із висновком про придатність до керування транспортним засобом.
Приватний професійно-технічний навчальний заклад «Науково-методологічний центр інформаційних технологій» заперечує проти апеляційної скарги та просить скасувати рішення господарського суду міста Києва по справі № 9/386 повністю та прийняти нове, яким повністю відмовити ДП «УМЦБДР» у задоволені їх позовних вимог.
Відповідач зазначає, що має ліцензію Міністерства освіти і науки України на надання освітніх послуг.
У листі Міністерства освіти і науки України на ім'я Міністерства інфраструктури України № 1/12 від 11.01.2011 року зазначено, що організація навчання медичних працівників проведенню передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів має здійснюватися у навчальних закладах післядипломної освіти різних типів та форм власності (стаття 48 Закону України «Про освіту») за наявності ліцензії з надання освітніх послуг, незалежного матеріально-технічного, навчально-методичного і кадрового забезпечення відповідно до вимог законодавства про освіту.
Також Приватний професійно-технічний навчальний заклад «Науково-методологічний центр інформаційних технологій» зазначає, що розробив свій робочий навчальний план для підвищення кваліфікації медичних працівників за програмою «Методи проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів», типовий навчальний план та типову навчальну програму.
Відповідач звернувся до Міністерства освіти і науки України з проханням надати відповідь чи має право Центр згідно вимог чинного законодавства України надавати послуги з післядипломної освіти, зокрема навчання медичних працівників методам щозмінних медичних оглядів (передрейсових, післярейсових) водіїв транспортних засобів.
Зі змісту листа-відповіді № 1/11-8047 вбачається, що Центр має статус юридичної особи, основним видом діяльності якого є надання освітніх послуг відповідно до отримання ліцензій має право надавати послуги з післядипломної освіти, зокрема навчання медичних працівників методами щозмінних медичних оглядів (передрейсових, післярейсових) водіїв транспортних засобів.
Державне підприємство «Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій» не погоджується із запереченнями Відповідача, посилаючись на те, що останній не має права самостійно розробляти та затверджувати типові навчальні плани і типові навчальні програми, а також проводити навчання медичних працівників методам проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів на основі програми «Методи проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів», оскільки вказана програма не була розроблена і затверджена ППТНЗ «Науково-медичний центр інформаційних технологій» у порядку, встановленому положеннями чинного законодавства України.
Апелянт стверджує, що Відповідач у своєму відзиві, посилаючись на Лист Міністерства освіти і науки України від 11 січня 2011 року № 1/12-11, не надав достатніх та достовірних доказів, що ППТНЗ «Науково-медичний центр інформаційних технологій» дотримується вимог кадрового забезпечення педагогічними фахівцями відповідного рівня кваліфікації для навчання медичних працівників методам проведення передрейсових (післярейсових) оглядів водіїв транспортних засобів відповідно до законодавства про освіту.
Відповідач, на думку Апелянта, не наділений правом у відповідності до ліцензії на навчання освітніх послуг проводити підвищення кваліфікації медичних працівників, що свідчить про незаконність діяльності останнього.
Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суддів.
31.05.2011 року та 14.06.2011 року в судових засіданнях оголошувалась перерва.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд міста Києва дійшов висновку, що єдиним уповноваженим суб'єктом на видачу свідоцтв про право на проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів, номерних штампів із висновком про придатність до керування транспортним засобом є Державне підприємство «Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій» Міністерства охорони здоров'я України, а тому Відповідач не має права видавати Свідоцтва про право проведення перед рейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів, а тому зобов'язано Приватний професійно-технічний навчальний заклад «Науково-медичний центр інформаційних технологій» припинити дії щодо видачі Свідоцтв про право на проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів, номерних штампів із висновком про придатність до керування транспортних засобів.
В частині вимоги про зобов'язання Відповідача припинити дії щодо незаконного навчання медичних працівників методам проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів суд відмовив, оскільки суд не може встановити незаконність дій Відповідача щодо навчання медичних працівників, так як Відповідач надає освітні послуги, які ліцензовані у встановленому законодавством порядку, а дія вищезазначеного наказу не може обмежувати заклади післядипломної освіти в процесі навчання.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується частково, з огляду на наступне.
Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Так, Державне підприємство «Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій» стверджує, що являється єдиним уповноваженим суб'єктом на організацію та проведення навчання медичних працівників методами передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів.
Відповідно до пункту 1 статті 47 Закону України «Про освіту» післядипломна освіта - спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення й оновлення її професійних знань, умінь та навичок або отримання іншої професії, спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду.
Відповідно до статті 48 Закону України «Про освіту» до закладів післядипломної освіти належать: академії, інститути (центри) підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення, навчально-курсові комбінати; підрозділи вищих навчальних закладів (філіали, факультети, відділення та інші); професійно-технічні навчальні заклади; науково-методичні центри професійно-технічної освіти; відповідні підрозділи в організаціях та на підприємствах.
Як свідчать матеріали справи, Приватний професійно-технічний навчальний заклад «Науково-методичний центр інформаційних технологій» є закладом освіти і здійснює підвищення кваліфікації медичних працівників за програмою «Методи проведення перед рейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів, яка проводиться згідно навчальної програми у відповідності до ст. 47 Закону України «Про освіту», що є післядипломною освітою (післядипломна освіта -спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення й оновлення її професійних знань умінь та навичок або отримання іншої професії, спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду) і Закону України «Про професійно-технічну освіту». Таким чином, Відповідач відноситься до закладів післядипломної освіти.
Відповідач здійснює свою діяльність на підставі ліцензій Міністерства освіти і науки України АВ № 482645 від 18.09.2009 року, АВ № 482445 від 14.08.2009 року, АВ № 363971 від 14.12.2007 року /т. 2, а.с. 109-111/.
Відповідно до пункту 1.9 Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства внутрішніх справ України № 124/345 від 05.06.2000 року «Про затвердження Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів» (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1/1 від 11.01.2010 року), не може обмежувати заклади післядипломної освіти в процесі навчання.
Таким чином, господарський суд міста Києва, відмовляючи у задоволені позовних вимог в частині зобов'язання припинити дії щодо незаконного навчання, правомірно дійшов висновку, що Відповідач надає освітні послуги, які ліцензовані у встановленому законодавством порядку, а дія вищевказаного наказу не може обмежувати заклади післядипломної освіти в процесі навчання.
Щодо задоволення позовних вимог про зобов'язання Приватного професійно-технічного навчального закладу «Науково-медичний центр інформаційних технологій» припинити дії щодо видачі Свідоцтв про право на проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів, номерних штампів із висновком про придатність до керування транспортних засобів, то в цій частині Київський апеляційний господарський суд із висновком суду першої інстанції погодитися не може, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про освіту» випускнику державного або іншого акредитованого (атестованого) навчального закладу видається відповідний документ про освіту встановленого зразка.
Зразки документів про освіту затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про професійно-технічну освіту» особі, яка опанувала курс професійно-технічного навчання і успішно пройшла кваліфікаційну атестацію, видається свідоцтво про присвоєння або підвищення робітничої кваліфікації, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
Тобто, після завершення підвищення кваліфікації та проходження державної кваліфікаційної атестації має видаватися документ про проходження навчання.
За умовами Договорів про надання освітніх послуг, які укладені між ПТНЗ «Науково-методичний центр інформаційних технологій» та Слухачами, Відповідача, як Виконавець, зобов'язаний за умовами повного виконання встановлених обсягів навчальної програми й успішного проходження вихідних контрольних закладів видати «Слухачеві» документ встановленого зразка (Свідоцтво про право на проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів) /т. 1, а.с. 32/.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до пункту 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В силу пункту 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1). визнання права;
2). визнання правочину недійсним;
3). припинення дії, яка порушує право;
4). відновлення становища, яке існувало до порушення;
5). примусове виконання обов'язку в натурі;
6). зміна правовідношення;
7). припинення правовідношення;
8). відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9). відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10). визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Аналогічні положення містять також Господарський кодекс України, зокрема стаття 20, за змістом якої вбачається, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Державне підприємство «Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій» визначило себе єдиним уповноваженим суб'єктом на організацію та проведення навчання медичних працівників методами перед рейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів, однак визначення єдиного суб'єкту на організацію та проведення навчання працівників методам щозмінних медичних оглядів (до і після рейсу) водіїв транспортних засобі, є грубим порушенням Господарського кодексу України, Закону України «Про освіту», інших нормативних актів.
В силу статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Позивач, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не навів та не довів належно допустимими доказами того, що Відповідач своєю діяльністю порушує його права або інтереси.
Колегія суддів звертає увагу Апелянта на те, що визнання незаконної діяльності Відповідача щодо навчання та видачі Свідоцтв можливе за позовом уповноваженого та компетентного органу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що господарський суд, частково задовольняючи позов, помилково не з'ясував, яким чином Відповідач порушив права та охоронювані законом інтереси Позивача.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2011 року у справі № 9/386 підлягає скасуванню частково, з прийняттям нового, яким в частині зобов'язання Приватного професійно-технічного навчального закладу «Науково-медичний центр інформаційних технологій» припинити дії щодо видачі Свідоцтв про право на проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів, номерних штампів із висновком про придатність до керування транспортних засобів відмовити, по решті рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2011 року по справі № 9/386 скасувати частково та прийняти нове, яким в частині зобов'язання Приватного професійно-технічного навчального закладу «Науково-медичний центр інформаційних технологій» припинити дії щодо видачі Свідоцтв про право на проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів, номерних штампів із висновком про придатність до керування транспортних засобів відмовити, по решті рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи № 9/386 повернути господарському суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Головуючий суддя Чорна Л.В.
Судді Баранець О.М.
Рєпіна Л.О.
08.06.11 (відправлено)