01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
08.06.2011 № К14/219-10
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Смірнової Л.Г.
Алданової С.О.
при секретарі: Кривошеї О.В.
за участю представників
від позивача: не з'явився
від відповідача : не з'явився
від третьої особи: ОСОБА_1 дов. №31 від 04.05.2011 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватне підприємство “Фанг”
на рішення Господарського суду Київської області
від 03.12.2010 року
у справі №К14/219-10 (суддя Бацуца В.М)
за позовом ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Стандарт-Авто”
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне підприємство “Фанг”
про скасування рішень загальних зборів учасників товариства
На розгляд Господарського суду Київської області передані позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Стандарт-Авто” про скасування рішень загальних зборів учасників товариства, оформлені протоколом № 14 від 07.02.2008 р.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що рішення загальних зборів учасників товариства, оформлені протоколом № 14 від 07.02.2008 р., були прийняті із порушенням встановленого порядку зменшення статутного капіталу товариства, із порушеннями п.п. 2.3.7., 5.4., 5.12., 5.13., 8.7.4., 8.13., 8.14., статуту товариства, ст. 52 Закону України „Про господарські товариства” тощо.
Рішенням Господарського суду Київської області від 03.12.2010 року у справі №К14/219-10 позов задоволено повністю. Визнано недійсними рішення позачергових зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Стандарт-авто” (ідентифікаційний код НОМЕР_2), що оформлені протоколом № 14 від 07.02.2008 р. позачергових зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Стандарт-авто” (ідентифікаційний код НОМЕР_2). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Стандарт-авто” (ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 (нуль) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що позачергові збори учасників товариства, що відбулись 07.02.2008 р., були проведені із порушенням встановленого чинним законодавством та статутом порядку повідомлення кредиторів про зменшення статутного капіталу товариства, повідомлення учасників товариства про позачергові збори учасників товариства, скликання позачергових зборів учасників товариства, реєстрації учасників товариства на позачергових зборах учасників товариства, а рішення, що були прийняті на позачергових зборах учасників від 07.02.2008 р. про надання згоди на продаж нежитлових приміщень: будівля блоку цехів (Д1) та одноповерхова будівля гаражу на 6 місць (Г1), що розташовані в АДРЕСА_1, є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, в тому числі, у зв'язку із тим, що станом на момент проведення спірних позачергових зборів учасників, ТОВ „Стандарт-авто” ще не належали на праві власності вказані нежитлові приміщення. Отже, позачергові збори учасників товариства, що відбулись 07.02.2008 р., були незаконними, і відповідно всі рішення позачергових зборів учасників товариства, що були прийняті на них і оформлені протоколом № 14 є неправомірними, і такі рішення порушують права та законні інтереси позивача, а тому позовні вимоги про визнання таких рішень недійсними є правомірними і підлягають задоволенню.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Приватне підприємство “Фанг” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить залучити ПП “Фанг” в якості третьої особи, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.12.2010 року у справі №К14/219-10, та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Київської області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Скаржник зазначає, що 07.02.2008р. відбулися позачергові збори учасників ТОВ „Стандарт-Авто”. Відповідно до протоколу № 14 від 07.02.2008 позачергових зборів учасників Позивача, прийнято рішення про надання згоди на продаж спірних нежитлових будівель, які належать „Стандарт-Авто”.
11.02.2008 між ТОВ “Стандарт-Агро” (продавець) та ТОВ “Торг-Трейд” (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, за умовами якого продавець продав, а покупець купив нерухоме майно -спірні нежитлові будівлі.
Відповідно до договору купівлі-продажу нежитливих приміщень від 21.02.2008 року ПП “Фанг” придбав спірні будівлі у ТОВ “Торг-Трейд”.
З 21.02.2008 року по даний час відповідно до довідки БТІ спірні нежитлові будівлі належать на праві власності ПП “Фанг”.Отже, апелянт зазначає, що оскаржуване рішення стосується прав та обов'язків ПП “Фанг” на спірне майно.
Крім цього, ПП “Фанг” зазначає, що відповідно до установчих документів (Статуту ТОВ „Стандарт-Авто"), в редакції, яка діяла станом на 07.02.2008 року (в день прийняття рішення загальними зборами, яке оформлено протоколом №14 від 07.02.2008 року) ОСОБА_2 не був учасником даного товариства. Господарським судом Київської області не встановлено, яке саме право позивача порушено рішенням загальних зборів ТОВ „Стандарт-Авто" (яке зафіксовано в протоколі №14 від 07.02.2008 року) та чи порушено взагалі, що є порушенням частини 19 Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24 жовтня 2008 року „Про практику розгляду судами корпоративних спорів".
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2011р. відмовлено у задоволенні клопотання ПП “Фанг” про відновлення пропущеного строку та залишено без розгляду апеляційну скаргу скаржника.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2011р. ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2011р. у справі № К14/219-10 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2011 року апеляційну скаргу ПП “Фанг” призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.05.2011 року.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/3 від 11.05.2011 року у зв'язку з виробничою необхідністю - зайнятістю судді Чорної Л.В. при розгляді інших справ та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі №К14/219-10 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді - Тищенко О.В., суддів Алданової С.О., Смірнової Л.Г. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 29 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПП “Фанг” та відкладено розгляд справи на 25.05.2011 року.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників позивача та відповідача, у зв'язку з всебічним та об'єктивним дослідженням обставин справи, колегією суддів ухвалою від 25.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 08.06.2011 року.
Представник третьої особи в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 03.12.2010 року у справі №К14/219-10 скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Представники позивача та відповідача в судове засідання 08.06.2011 року не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Згідно з п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте позивач та відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 08.06.2011 року за відсутності представників позивача та відповідача.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -
07.02.2008 року відбулися позачергові збори учасників ТОВ „Стандарт-Авто”, на яких були присутні 49 учасників товариства, які володіють 100 % голосів.
Відповідно до протоколу № 14 від 07.02.2008 позачергових зборів учасників Позивача, прийнято рішення про надання згоди на продаж нежитлових будівель: одноповерхова будівля блоку цехів літ. Д-1 та одноповерхова будівля гаражу на 6-ть місць літ. Г-1, які належать „Стандарт-Авто” і знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, надано згоду директору ТОВ „Стандарт-Авто” Липовому Сергію Анатолійовичу на укладення та підписання договору купівлі-продажу майна, з визначенням основних умов договору та строку проведення розрахунку, ціни продажу.
Відповідно до пунктів 5.7., 5.12., 5.13 Статуту відповідача товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір свого статутного капіталу в порядку, передбаченому Статутом. При цьому, зменшення статутного (складеного) капіталу товариства допускається тільки після повідомлення про це усіх кредиторів та за умови відсутності з їх боку заперечень. Рішення товариства про зменшення розміру статутного (складеного) капіталу набирає чинності раніше не раніше, ніж через три місяці після його прийняття та публікації про це у засобах масової інформації.
Пунктом 8.7.4 Статуту відповідача передбачено надання обов'язкової згоди загальних зборів учасників товариства на здійснення правочинів, ціна яких перевищує суму, еквівалентну 100 000 доларів США (по курсу НБУ на день вчинення таких правочинів).
Відповідно до пунктів 8.1.2, 8.17, 8.19 Статуту відповідача одноособовим виконавчим органом товариства є Директор, який здійснює керівництво поточною діяльністю товариства, та вирішує всі питання діяльності товариства, окрім тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників. Пунктом 8.7.4 Статуту до компетенції зборів віднесено надання згоди на здійснення правочинів, в тому числі на укладання договорів, ціна яких перевищує суму, еквівалентну 100 000,0 доларів США (по курсу НБУ на день вчинення таких правочинів).
11.02.2008 року між ТОВ “Стандарт-Агро” (продавець) в особі директора Липового С.А. та ТОВ “Торг-Трейд” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, за умовами якого продавець продав, а покупець купив належне продавцеві на праві власності нерухоме майно -нежитлові будівлі: гаражі літ. „Г-1” площею 267,9 кв.м., блок цехів літ. „Д-1” площею 344,6 кв.м., по АДРЕСА_1.(а.с.92)
Відповідно до пункту 2 цього договору зазначені будівлі належать продавцю -позивачу на підставі рішення Господарського суду Київської області від 10.12.2007 у справі №18/559-07, зареєстрованого у Білоцерківському міжміському бюро технічної інвентаризації 05.02.2008, номер запису 655 в книзі 10, РПВН 22016772, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17629340.
Рішенням господарського суду Київської області від „04”-„10”.12.2007 у справі № 18/559-07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Авто” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Білоцерківське АТП-1062”, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 переведено на ТОВ “Стандарт-Авто” права та обов'язки ТОВ “Білоцерківське АТП-1062 стосовно купівлі часток ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в приміщеннях одноповерхової будівлі блоку цехів (Д1) та одноповерхової будівлі гаражу на 6-ть місць (Г1), що розташовані в АДРЕСА_1, у зв'язку із переведенням прав та обов'язків покупця, визнано за ТОВ “Стандарт-Авто” право власності на одноповерхову будівлю блоку цехів (Д1) та одноповерхову будівлю гаражу на 6-ть місць (Г1), що розташовані в АДРЕСА_1.
21.02.2008 року між ТОВ “Торг-Трейд” (продавець) та ПП “Фанг” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу спірних нежитлових будівель, за умовами якого продавець продав, а покупець купив спірні нежитлові будівлі.
Як вбачається з довідки КП Київської обласної ради “Білоцерківське БТІ” від 18.11.2010 року №4610 з 29.02.2008 року і на час прийняття рішення по справі право власності на спірні нежитлові будівлі зареєстровано за ПП “Фанг” на підставі договору купівлі-продажу від 21.02.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_9.(р.№1096).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2011 року по справі №17/130-10 в задоволенні позову ТОВ” Стандарт-Авто” про визнання договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 11.02.1008 року, укладеного між ТОВ “Стандарт-Агро” та ТОВ “Торг-Трейд”, та договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 21.02.1008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торг-Трейд” та ПП „Фанг” недійсними; витребування від ПП”Фанг”, як добросовісного набувача, майна, придбаного ним за договором купівлі-продажу нежитлових будівель від 21.02.2008 та зобов'язання ПП”Фанг” передати ТОВ” Стандарт-Авто” це нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі: гаражі літ. „Г-1” площею 267,9 кв.м., блок цехів літ. „Д-1” площею 344,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації - зареєструвати право власності на вказане майно за ТОВ” Стандарт-Авто” відмовлено повністю.
Даною постановою, зокрема встановлено, що на момент укладення Договору купівлі-продажу від 11.02.2008р. відповідач був його власником, і відповідно мав повноваження на вчинення даного правочину.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2011 року по справі №17/130-10 постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2011 року залишено без змін.
Статтею 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Крім цього, колегією суддів встановлено, що 02.10.2009 року між ОСОБА_10, ОСОБА_11 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір відступлення частки в статутному капіталі ТОВ “Стандарт-Авто” шляхом укладення договору купівлі-продажу.
Відповідно до п.1.1 Договору продавець зобов'язується передати (продати) у власність покупця частку в статутному капіталі ТОВ “Стандарт-Авто”, а покупець зобов'язується прийняти (оплатити) цю частку і сплатити за неї обговорену суму.
Згідно п.1.3.1 Договору розмір належної частки, що відчужується становить: ОСОБА_10 - 10%,ОСОБА_11-40%.
16.12.2009 року між ОСОБА_10 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір відступлення частки в статутному капіталі ТОВ “Стандарт-Авто” шляхом укладення договору купівлі-продажу.
Відповідно до п.1.1 Договору продавець зобов'язується передати (продати) у власність покупця частку в статутному капіталі ТОВ “Стандарт-Авто”, а покупець зобов'язується прийняти (оплатити) цю частку і сплатити за неї обговорену суму.
Згідно п.1.3.1 Договору розмір належної частки, що відчужується становить 50%.
Отже, Позивач - ОСОБА_2 є учасником ТОВ „Стандарт-авто”, якому належить внесок у статутному капіталі товариства у розмірі 1 024 935, 00 грн., що становить 100 % статутного капіталу, що підтверджується статутом ТОВ „Стандарт-авто”, затвердженим рішенням загальних зборів учасників товариства, оформленим протоколом № 6 від 15.12.2009 р. та зареєстрованим Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області від 25.12.2009 р.
Позивач зазначає, що після того, як останній став власником 100% часток в статутному капіталі відповідача та ознайомившись з статутними документами відповідача, позивачем було встановлено факт порушення вимог статуту відповідача рішеннями учасників відповідача, оформленого у вигляді протоколу позачергових зборів учасників відповідача від 07.02.2008 року №14, у зв'язку з чим ОСОБА_2 звернувся до суду про скасування рішень загальних зборів учасників товариства, які оформлені протоколом № 14 від 07.02.2008 р.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до п. 17 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Згідно з п. 18 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення;
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;
- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.
Відповідно до п. 19 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.
Відповідно до установчих документів (Статуту ТОВ „Стандарт-Авто"), в редакції, яка діяла станом на 07.02.2008 року (в день прийняття рішень загальними зборами, які оформлені протоколом №14 від 07.02.2008 року) ОСОБА_2 не був учасником даного товариства.
Матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів порушення рішеннями загальних зборів ТОВ „Стандарт-Авто", які оформлені протоколом №14 від 07.02.2008 року, прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_2, оскільки останній не був акціонером (учасником) товариства на дату прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, тому апеляційна скарга Приватне підприємство “Фанг” підлягає задоволенню, рішення господарського суду Київської області від 03.12.2010 року у справі №К 14/219-10 скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позову повністю.
Зважаючи на задоволення апеляційної скарги третьої особи, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 75, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Фанг” задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 03.12.2010 року у справі № К14/219-10 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким:
Відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
4. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Приватного підприємства “Фанг” (09150, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Фурси, вул. Фурсівська, 1-А, код ЄДРПОУ 23583814, р/р 260051033 в Білоцерківській філії РАЙФФАЙЗЕНБАНКАВАЛЬ, МФО 321121) 42,50грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
5. Матеріали справи № К14/219-10 повернути до Господарського суду Київської області
6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Тищенко О.В.
Судді Смірнова Л.Г.
Алданова С.О.