01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.06.2011 № 1/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Нєсвєтову Н.М.
Корсакової Г.В.
при секретарі:
За участю представників:
Від позивача: Теслик О.І. (голова селищної ради);
Від відповідача: не з'явився;
Від прокуратури: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Ніжинського міжрайонного прокурора
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2011р.
у справі № 1/16 (суддя - Шестак В.І.)
за позовом Ніжинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Вертіївської сільської ради
до Приватного підприємства «Міжрайпаливо» (далі - ПП «Міжрайпаливо»)
про стягнення 72971,25 грн.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2011р. у справі №1/16 відмовлено в позові.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Ніжинський міжрайонний прокурор звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Чернігівської області від 14.04.2011р. у справі №1/16 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
Прокурор в апеляційній скарзі наголошує на тому, що суд першої інстанції, всупереч доводам позивача безпідставно застосував до позадоговірних правовідносин норми матеріального права, що регулюють договірні правовідносини з приводу оренди земельної ділянки та аргументував відмову в задоволенні позову відсутністю договору оренди земельної ділянки.
Крім того, прокурор наполягає на тому, що договір оренди земельної ділянки відсутній, як наслідок бездіяльності відповідача, який з 2007 року та по теперішній час не виготовив документацію із землеустрою.
Ухвалою від 31.05.2011р. розгляд справи призначено на 29.06.2011р.
В судове засідання з'явився представник позивача, представники прокуратури та відповідача не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 №02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.07.2010р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, по розгляду апеляційної скарги (а.с. 46-50), явка представників сторін у засіданні суду апеляційної інстанції не визнана обов'язковою, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду Чернігівської області за наявними у справі матеріалами без представників прокуратури та відповідача.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне:
Ніжинський міжрайонний прокурор звернувся до суду першої інстанції з позовом в інтересах держави в особі Вертіївської сільської ради до ПП" Міжрайпаливо" про стягнення плати за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів на землю в сумі 72971,25 грн.., стверджуючи, що у відповідача виникло господарське зобов'язання перед Вертіївською сільською радою Ніжинського району зі сплати коштів за використання землі протягом 4-х років (з 2007р. по 2010р.).
У відзиві відповідач повністю заперечує проти позову та просить в позові відмовити, посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем Договір оренди земельної ділянки не укладався. Проект договору відповідачу не надходив.
В свою чергу, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія про сплату коштів, але в даній претензії не зазначено нормативно правове обґрунтування та підстави нарахування коштів, не наданий розрахунок суми плати за землю, не визначений період, за який заявлена вимога про плату за землю.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з наступних підстав:
За зверненням Вертіївської сільської ради Ніжинською міжрайонною прокуратурою була проведена перевірка, якою встановлено, що ПП “Міжрайпаливо” 11.08.2006 року придбало у ВАТ “Чернігівоблпаливо” нежитлові будівлі загальною площею 1214,5 м2, що розташовані в с. Вертіївка по вул. Леніна,2, на земельній ділянці площею 15000 м2. Вказаний Договір купівлі-продажу був зареєстрований у КП “Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації” 08.09.2008 року.
В свою чергу, Рішенням 4 сесії 5 скликання Вертіївської сільської ради від 15.01.2007 року ПП “Міжрайпаливо” був наданий дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. ПП “Міжрайпаливо” уклало з ТОВ ВКФ “Гарант-В” Договір №24/06 від 11.6.2007 року для виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Але до теперішнього часу проект землеустрою так і не виготовлений, що є перешкодою для укладення Договору оренди земельної ділянки.
28.02.20011 року спеціалістом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Головного управління Держкомзему у Чернігівській області проведена перевірка дотримання відповідачем вимог земельного законодавства , та встановлено, що ним без наявності правовстановлюючих документів використовується земельна ділянка площею 1,5 га в с. Вертіївка по вул.. Леніна, 2.
Позивач вважає, що у відповідача виникло господарське зобов'язання перед Вертіївською сільською радою Ніжинського району Чернігівської області зі сплати коштів за користування землею (орендна плата), відповідно до Довідки правління Держкомзему у Ніжинському районі №02-06/1597 від 14.12.2010року у сумі 72971,25 грн., з яких : 21639,75 грн. за 2008 рік, 24931,5грн.- за 2009 рік, 26400 грн. за 2010 рік.
Відповідно до ч.1 ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Стаття 13 Закону України “ Про оренду землі “ передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Нормами ст. 14,15,21 Закону України “Про оренду землі“ передбачено, що договір оренди землі укладається в письмовій формі. Об'єкт оренди, строк дії договору оренди , орендна плата із зазначенням її розміру, індексації , форм платежу, строків , порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату встановлюється сторонами в договорі оренди і є його істотними умовами.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору земельної ділянки.
В свою чергу, приписами ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) , або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Необхідно зазначити, що позивач, пред'являючи позов про стягнення плати за користування відповідачем протягом 4-х років (2007 - 2010 р.р.) земельною ділянкою, в сумі 72971,25 грн., яка складає суму орендної плати, не врахував ту обставину, що сторони не укладали договори оренди земельної ділянки.
Між сторонами існують позадоговірні правовідносини, але позов не заявлено про відшкодування шкоди (збитків), у зв'язку незаконним користуванням відповідачем спірною земельною ділянкою, тому прокурор невірно визначив предмет позову, як спосіб захисту права чи інтересу позивача.
Посилання в позовній заяві на ст.290 Податкового кодексу України, також є помилковим, оскільки ця норма ПК України набрала чинності з 01 січня 2011 року і не може бути застосована до спірних правовідносин, які виникли з 2007 року по 2010 рік.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини, як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується прокурора та позивача, які належним чином не обґрунтували та не довели ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції, правові підстави нарахування плати за користування земельною ділянкою, як орендної плати.
Колегія суддів критично оцінює посилання в апеляційній скарзі, на те, що суд першої інстанції, всупереч доводам позовної заяви безпідставно застосував до позадоговірного зобов'язання норми матеріального права, що регулюють договірні правовідносини з приводу оренди земельної ділянки, та аргументував відмову в задоволенні позову відсутністю договору оренди земельної ділянки, оскільки, в позовній заяві зазначено: «за таких обставин, у Приватного підприємства «Міжрайпаливо» виникло господарське зобов'язання перед Вертіївською сільською радою Ніжинського району Чернігівської області зі сплати коштів за використання землі». Тобто, сам прокурор посилається на те, що це є стягнення за господарським зобов'язанням, а не позадоговірним, як зазначено в апеляційній скарзі.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2011р. у справі №1/16 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст..ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Ніжинського міжрайонного прокурора на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2011р. у справі №1/16 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2011р. у справі №1/16 залишити без змін.
3. Матеріали справи №1/16 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя Кондес Л.О.
Судді Нєсвєтова Н.М.
Корсакова Г.В.