01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
07.06.2011 № 15/45
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Іваненко Я.Л.
Скрипка І.М.
при секретарі: Бездоле Ю.О.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 01/1-07-14 від 17.01.2011 року;
від відповідача: не з'явилися,
розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 2» на рішення господарського суду Чернігівської області від 31.03.2011 року
у справі № 15/45 (суддя Федоренко Ю.Ф.)
за позовом комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 2», м. Чернігів,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Авторська студія дизайну та реклами «Акварель», м. Чернігів,
про стягнення 1 710,61 грн., -
В лютому 2011 року комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 2» звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовом в якому, згідно із заявою про зміну позовних вимог від 31.03.11 року просило суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авторська студія дизайну та реклами «Акварель» на свою користь пеню за несвоєчасне внесення орендної плати за період з 11.03.2009 року по 10.08.2010 року в розмірі 1 482,35 грн.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 31.03.2011 року в позові КП «ЖЕК № 2» до товариства з обмеженою відповідальністю «Авторська студія дизайну та реклами «Акварель» про стягнення 1 710,61 грн. відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду КП «ЖЕК № 2» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2011 року скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення та невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
ТОВ «Авторська студія дизайну та реклами «Акварель» у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить суд апеляційну скаргу КП «ЖЕК № 2» залишити без задоволення, рішення господарського суду Чернігівської області - без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2011 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.
Відповідач в судове засідання 07.06.2011 року не з'явився. Про причини неявки суд не повідомлено. Про час, дату та місце проведення засідання повідомлений належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні 07.06.2011 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити з підстав викладених вище.
У судовому засіданні, яке відбулось 07.06.2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги КП «ЖЕК № 2» слід відмовити, а рішення господарського суду Чернігівської області від 31.03.2011 року - залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, між сторонами 15.02.2009 року було укладено договір на відшкодування витрат по утриманню житлових будинків та при будинкової території по розміщенню в ліфтових кабінах інформаційних стендів (далі - Договір).
За умовами Договору сторонами погоджено, що: Орендодавець (позивач) зобов'язується передати, а Орендар (відповідач) прийняти в строкове платне користування місця на стінах кабін ліфтів житлових будинків для розміщення інформаційних конструкцій (згідно додатку №1 до даного договору); розмір орендної плати за об'єкт оренди складає 30,42 грн. з ПДВ та без індексу інфляції за перший місяць користування. Розмір плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру плати за попередній місяць на щомісячний індекс інфляції за даними органів статистики України; орендна плата сплачується Орендарем не пізніше 10 числа місяця наступного за поточним; у випадку несвоєчасної оплати Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нараховується пеня, від суми боргу за кожен день прострочення (пп. 1.1, 5.2, 5.3, 5.5 Договору).
Представниками сторін підписано додаток №1 до договору.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку боргу за період з лютого 2009 року по липень 2009 року позивачем нараховано 10 757,18 грн. орендної плати, а відповідачем проведено частково оплату на суму 4500 грн., що підтверджується копіями прибуткових касових ордерів від 24.03.2009 року, 26.06.2009 року, 14.08.2009 року.
01.12.2010 року сторонами укладено угоду про розстрочку боргу в розмірі 6 257,18 грн.
17.12.2010 року позивачем направлено відповідачу претензію про сплату 1 710,61 грн. пені, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення, відповіді на яку, відповідачем надано не було.
Позивачем на підставі пунктів 5.3, 5.5 Договору, ст. 193 ГК України, статей 526, 530, 610-612 ЦК України надано розрахунок пені з якого вбачається, що її розраховано за період з 11.03.2009 року по 10.08.2010 року.
Однак, як встановлено ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язанняё якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З урахуванням цих вимог та встановленого у договорі строку оплати орендної плати, нарахування пені за прострочення виконання за лютий 2009 рок припинилось 12 вересня 2009 року, за березень 2009 року - 12 жовтня 2009 року, за квітень 2009 року - 12 листопада 2009 року, за травень 2009 року - 12 грудня 2009 року, за червень 2009 року - 12 січня 2010 року, за липень 2009 року - 12 лютого 2010 року.
За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що нарахування пені з 12.02.2010 року по 10.08.2010 року здійснено з порушенням вимог ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України, що є підставою для відмови у позові про її стягнення за вказаний період.
Крім того, відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність у один рік ( ч. 2 ст.258 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
З позовною заявою позивач звернувся 28.02.2011 року, що підтверджується штампом господарського суду Чернігівської області на першому аркуші позовної заяви.
Отже, позовна давність по стягненню пені в один рік за лютий 2009 року сплила 12 вересня 2010 року, за березень 2009 року - 12 жовтня 2010 року, за квітень 2009 року - 12 листопада 2010 року, за травень 2009 року - 12 грудня 2010 року, за червень 2009 року - 12 січня 2011 року, за липень 2009 року - 12 лютого 2011 року.
Відповідно до ч.3 та 4 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Заявою від 30.03.11 року № 1-300311 відповідач просить застосувати строк позовної давності який становить один рік від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що в задоволені позову про стягнення пені за період з 11.03.2009 року по 11.02.2010 слід відмовити в повному обсязі в зв'язку зі спливом позовної давності.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Чернігівської області від 31.03.2011 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 2» на рішення господарського суду Чернігівської області від 31.03.2011 року у справі № 15/45 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 31.03.2011 року у справі № 15/45 залишити без змін.
3. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.
4. Справу № 15/45 повернути до господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя Остапенко О.М.
Судді Іваненко Я.Л.
Скрипка І.М.