01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
07.06.2011 № 10/87
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Іваненко Я.Л.
Скрипка І.М.
при секретарі: Бездоле Ю.О.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 497 від 17.02.2011 року;
від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № 28/1-7 від 05.01.2011 року,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Автотранспортного митного господарства Державної митної служби України на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.04.2011 року
у справі № 10/87 ( суддя Котков О.В.)
за позовом Головного управління акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” по місту Києву та Київській області,
до Автотранспортного митного господарства Державної митної служби України, м. Київ,
про стягнення коштів в порядку регресу -
В лютому 2011 року Головне управління акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” по місту Києву та Київській області звернулося до господарського суду м. Києва з позовом в якому просило суд стягнути з Автотранспортного митного господарства Державної митної служби України на свою користь в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 11 996,95 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2011 року призначено у даній справі судову автотоварознавчу експертизу, провадження у справі зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Автотранспортне митне господарство Державної митної служби України звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дану ухвалу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
ГУ АТ „УПСК” у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить суд апеляційну скаргу Автотранспортного митного господарства Державної митної служби України залишити без задоволення, ухвалу господарського суду міста Києва - без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2011 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.
Представник позивача в судовому засіданні 07.06.2011 року заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу Автотранспортного митного господарства Державної митної служби України залишити без задоволення, ухвалу господарського суду міста Києва від 18.04.2011 року - без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити з підстав викладених вище.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Автотранспортного митного господарства Державної митної служби України задоволенню не підлягає, а ухвалу господарського суду міста Києва від 18.04.2011 року слід залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Частиною 5 статті 106 передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Як вбачається із матеріалів справи, у своїй позовній заяві позивач посилається на висновок автотоварознавчого дослідження про відшкодування матеріального збитку № 122-2 від 20.02.2009 року, згідно якого розмір матеріальної шкоди, яку завдано власнику пошкодженого автомобіля Honda „Accord”, державний номер АА 4700 ВВ в результаті його пошкодження при ДТП складає 54 349,22 грн.
Відповідач у своєму відзиві на позов зазначає що позовні вимоги є незаконними та такими, які не відповідають дійсності, оскільки розмір фактично завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди збитків згідно із рахунку-фактури № 1150к від 01.04.2009 року та фіскального чеку № 8207 від 13.04.2009 року становить 7 572,31 грн.
Відповідно до статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".
У відповідності до пункту 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/424 від 11.11.1998 року „Про деякі питання практики призначення судової експертизи” судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Якщо наявні у справі докази є суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Враховуючи неузгодженість між сторонами стосовно розміру матеріальної шкоди, яку завдано власнику пошкодженого автомобіля Honda „Accord” в результаті його пошкодження при ДТП та те, що визначення розміру такої шкоди потребує спеціальних знань і не може бути вирішене судом згідно матеріалів справи, місцевим господарським судом у даній справі було призначено судову автотоварознавчу експертизу у відповідності до статті 41 ГПК України.
Проведення даної експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
На вирішення експертизи винесено наступне питання: „Який матеріальний збиток завдано власникові автомобіля Honda Accord, державний номер АА 4700 ВВ в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 05.02.2009 року з урахуванням обставин ДТП та документів, що свідчать про пригоду, в тому числі схеми ДТП, фотографій з місця ДТП, характеру пошкоджень?”.
Провадження у справі зупинено на підставі пункту 1 частини 2 статті 79 ГПК України.
Доводи відповідача, що при винесенні оскаржуваної ухвали, судом не враховані питання, які відповідачем у клопотанні № 28/4-15-11 від 19.04.2011 року було запропоновано поставити перед експертом, колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.
Згідно із частиною 2 статті 41 ГПК України, учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
У пункті 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/424 від 11.11.1998 року „Про деякі питання практики призначення судової експертизи” зазначено, що на підставі пункту 5 статті 65 та пункту 1 частини другої статті 79 ГПК судову експертизу може бути призначено судом як у порядку підготовки справи до розгляду, так і в процесі розгляду. Відповідно до частини другої статті 41 ГПК учасники судового процесу вправі пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені експертом. Ці питання можуть бути запропоновані у позовній заяві, у відзиві або в окремому письмовому клопотанні сторони. Проте остаточне коло питань судовому експерту визначається господарським судом.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду міста Києва від 18.04.2011 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування чи зміни не вбачається.
Виходячи з викладеного, керуючись статтями 99, 101-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Автотранспортного митного господарства Державної митної служби України на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.04.2011 року у справі № 10/87 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 18.04.2011 року у справі № 10/87 залишити без змін.
3. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.
4. Справу № 10/87 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя Остапенко О.М.
Судді Іваненко Я.Л.
Скрипка І.М.