01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.07.2011 № 54/91
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів: Борисенко І.В.
Лосєва А.М.
при секретарі:
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на рішення Господарського суду м. Києва від 16.02.2011
по справі № 54/91 (суддя Прокопенко Л.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сідіком Україна»
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про заборону вчинення дій, стягнення 782100 грн. компенсації та конфіскацію
контрафактних примірників дисків
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 - дов. № 01/07/10 від 06.07.2010р.
ОСОБА_3 - дов. № б/н від 01.01.2011р.
від відповідача : ОСОБА_4 - дов. № 2268 від 01.07.2010р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сідіком Україна» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про заборону вчинення дій, стягнення 782100 грн. компенсації та конфіскацію контрафактних примірників дисків.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2012р. у справі № 54/91 позовні вимоги задоволенні повністю.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сідіком Україна» 782100 грн. компенсації за порушення авторського права.
Заборонено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 здійснювати відтворення та розповсюдження музичних творів у формі караоке відповідно до переліку позивача.
Конфісковано у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 примірники ком пакт-дисків за назвами відповідно до переліку позивача.
Не погоджуючись із згаданим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 16.02.2011р. у справі № 54/91 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2011р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 12.04.2011р.
Через відділ документального забезпечення 11.04.2011р. представником позивача був поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Встановлено, що в судове засідання 12.04.2011р. представник відповідача не з'явився, але через відділ документального забезпечення 12.04.2011р. від нього надійшло клопотання в якому просить суд відкласти розгляд справи. Розглянувши дане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2011р. розгляд справи № 54/91 було відкладено на 12.05.2011р.
Через відділ документального забезпечення 11.05.2011р. представником відповідача подані письмові пояснення в яких просить суд рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Через відділ документального забезпечення 11.05.2011р. представником відповідача подано клопотання в якому просить суд відкласти розгляд справи.
Розпорядження заступника Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3/1 від 12.05.2011 було внесено зміни до складу колегії суддів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2011р. справу № 54/91 прийнято до провадження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2011р. розгляд справи № 54/91 було відкладено на 16.06.2011р.
Через відділ документального забезпечення 16.06.2011р. представником відповідача подані письмові пояснення в яких просить суд рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні 16.06.2011р. відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 05.07.2011р.
Через відділ документального забезпечення 04.07.2011р. представником відповідача подано клопотання про залучення до матеріалів справи пояснення № 1 від 04.07.2011р.
Через відділ документального забезпечення 05.07.2011р. представником відповідача подано клопотання про залучення до матеріалів справи інформацію з Російського авторського агентства.
Через відділ документального забезпечення 05.07.2011р. представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки останній звернувся до Господарського суду м. Києва з проханням надати копії дисків з фіксаціями судових засідань у справі № 54/91.
Позивач проти даного клопотання заперечував.
Розглянувши дане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його відмову у задоволенні.
Через відділ документального забезпечення 01.07.2011р. представником відповідача було подано клопотання в якому просить суд залучити до справи іншого відповідача - ТОВ «Пілігрім Студіо».
Позивач проти даного клопотання заперечував.
Розглянувши дане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його відмову у задоволенні, оскільки відтворення та розповсюдження музичних творів здійснював саме відповідач.
Через відділ документального забезпечення 01.07.2011р. представником відповідача було подано клопотання в якому просить суд призначити експертизу.
Позивач проти даного клопотання заперечував.
Розглянувши дане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його відмову у задоволенні, в зв»язку з тим, що відповідачем не вказано яку саме експертизу необхідно провести, її мету.
Через відділ документального забезпечення 01.07.2011р. представником відповідача було подано клопотання в якому просить суд дати можливість ознайомитись з оригіналами договорів, актів і всіх додатків для сторін в господарському процесі.
Колегія суддів відхилила дане клопотання, оскільки відповідач неодноразово знайомився з матеріалами справи та оригінали договорів і всіх додатків йому надавались для огляду при розгляді справи в суді першої інстанції.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Розглянувши доводи скарги, заслухавши представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сідіком Україна» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про заборону вчинення дій, стягнення 782100 грн. компенсації та конфіскацію контрафактних примірників дисків.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач без законних підстав відтворює та розповсюджує на території України компакт-диски із записом збірок музичних творів у формі караоке, виключні авторські майнові права на використання яких на території України належать позивачу.
Місцевим судом позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сідіком Україна» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про заборону вчинення дій, стягнення 782100 грн. компенсації та конфіскацію контрафактних примірників дисків задоволені повністю.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідач є видавцем збірок музичних творів у форматі караоке “ІНФОРМАЦІЯ_1”, “ІНФОРМАЦІЯ_2”, “ІНФОРМАЦІЯ_3”, “ІНФОРМАЦІЯ_4”, “ІНФОРМАЦІЯ_5”, “ІНФОРМАЦІЯ_6”. Зазначений факт підтверджується інформацією, що міститься на поліграфічній обкладинці вказаних збірок та не заперечується відповідачем.
Позивач стверджує, що виключні майнові права на використання вищевказаних музичних творів на території України належать позивачу, що підтверджується укладеними договорами, а саме: Договором № 01/0110-И, укладеним між позивачем (ліцензіат) та ТОВ “Медіоконтиненталь”(ліцензіар) 11 січня 2010 року, за яким позивачу надається: виключне авторське право на використання музизних творів в формі караоке шляхом їх відтворення та розповсюдження на території України, виключне право на дозвіл та заборону використання спірних творів іншим особам з правом передачі зазначених виключних прав будь-яким третім особам на території України (пп.1.10, 2.2.2, 2.3.4. договору) та Додатком № 1 до цього договору від 11.01.2010 року, а також ланцюгом договорів, що підтверджує передачу виключних авторських прав позивачу безпосередньо від авторів, а саме: договором № 01/0110-И від 11 січня 2010 року, укладеним між ТОВ “Медіоконтиненталь”та ТОВ “Сідіком Україна”, Додаток № 1 до договору; договором № 004/09-ЭМ від 19 жовтня 2009 року, укладеним між ТОВ “Елітайл”та ТОВ “Медіоконтиненталь”, додаток № 1 до договору; Авторським договором № 93-А/Э від 03 квітня 2007 року, укладеним між ОСОБА_5 та ТОВ “Елітайл”; Авторським договором № 99/А/Э від 16 квітня 2007 року, укладеним між ОСОБА_6 та ТОВ “Елітайл”; Ліцензійним договором № 27/08-А/Э від 23 квітня 2008 року, укладеним між ОСОБА_7 та ТОВ “Елітайл”; Ліцензійним договором № 46/08-А/Э від 08 вересня 2008 року, укладеним між ОСОБА_8 та ТОВ “Елітайл”; Ліцензійним договором № 02/08-АЄ від 29 січня 2008 року, укладеним між ОСОБА_9 та ТОВ “Елітайл”; Авторським договором № 111 А/Э від 03 вересня 2007 року, укладеним між ОСОБА_10 та ТОВ “Елітайл”; Авторським договором № 113А/Э від 09 вересня 2007 року, укладеним між ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ТОВ “Елітайл”; Ліцензійним договором № 56/08-А/Э від 01 грудня 2008 року, укладеним між ОСОБА_13 та ТОВ “Елітайл”; Ліцензійним договором № 29/08-А/Э від 30 квітня 2008 року, укладеним між ОСОБА_14 та ТОВ “Елітайл”; Авторським договором № 104-А/Э від 04 червня 2007 року, укладеним між ОСОБА_15 та ТОВ “Елітайл”; Авторським договором № 01/08-А/Э від 28 грудня 2007 року, укладеного між ОСОБА_16 та ТОВ “Елітайл”; Авторським договором № 130-А/Э від 12 грудня 2007 року, укладеним між ОСОБА_17 та ТОВ “Елітайл”; Авторським договором № 105А/Э від 26 червня 2007 року, укладеним між ОСОБА_18 та ТОВ “Елітайл”; Ліцензійним договором № 47/08-А/Э від 09 вересня 2008 року, укладеного між ОСОБА_19 та ТОВ “Елітайл”; Ліцензійним договором № 07/08-А/Э від 20 лютого 2008 року, укладеним між ОСОБА_20 та ТОВ “Елытайл”; Авторським договором № 102-А/Э від 05 липня 2007 року, укладеним між ОСОБА_21 та ТОВ “Елітайл”; Авторським договором № 108-А/Э від 27 липня 2007 року, укладеним між ОСОБА_22 та ТОВ “Елітайл”; Авторським договором № 91А/Э від 14 березня 2007 року, укладеним між ОСОБА_23 та ТОВ “Елітайл”; Авторським договором № 63/А/Э від 01 квітня 2006 року, укладеним між ОСОБА_24 та ТОВ “Елітайл”; Авторським договором № 92 А/Э від 20 березня 2007 року, укладеним між ОСОБА_25 та ТОВ “Елітайл”; Авторським договором № 109/А/Э від 06 серпня 2007 року, укладеним між ОСОБА_26 та ТОВ “Елітайл”; Ліцензійним договором № 63/09-А/М від 01 грудня 2009 року, укладеним між ОСОБА_22 та ТОВ “Медіоконтиненталь”; Авторським договором № 121-А/Э від 08 жовтня 2007 року, укладеним між ОСОБА_27 та ТОВ “Елітайл”; Ліцензійним договором № 64/09-А/М від 16 грудня 2009 року, укладеним між ОСОБА_26 та ТОВ “Медіоконтиненталь”; Ліцензійним договором № 03/10-А/М від 01 березня 2010 року, укладеним між ОСОБА_24 та ТОВ “Медіоконтиненталь”.
За таких обставин саме позивач має виключне право на території України надавати право на використання музичних творів згідно ст. 440 ЦК України, ст. ст. 31-33 Закону України “Про авторське право і суміжні права”.
Позивач не надавав відповідачу дозволу на використання творів шляхом їх відтворення та розповсюдження, у зв'язку з чим використання таких творів відповідачем відбулося неправомірно.
За таких обставин позивач просить суд на підставі ст. 52 Закону України “Про авторське право і суміжні права” заборонити відповідачу вчиняти дії, що порушують авторське право позивача, а саме здійснювати відтворення та розповсюдженя музичних творів у формі караоке, конфіскувати у відповідача контрафактні примірники компакт-дисків музичних творів у формі караоке “ІНФОРМАЦІЯ_1”, “ІНФОРМАЦІЯ_2”, “ІНФОРМАЦІЯ_3”, “ІНФОРМАЦІЯ_4”, “ІНФОРМАЦІЯ_5”, “ІНФОРМАЦІЯ_6”, стягнути з відповідача компенсацію за незаконне використання музичних творів.
Розмір компенсації позивач просить встановити, виходячи з 869,00 грн. мінімальної заробітної плати, у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за кожен неправомірно використаний музичний твір.
Відповідно до наданих суду договорів всі автори вищеперерахованих музичних творів передали виключні майнові авторські права на відтворення та розповсюдження цих музичних творів на території України за ланцюгом позивачу, що підтверджується наданими суду позивачем договорами.
Згідно з пунктом 1.1 Договору № 01/0110-И від 11.01.2011 року Ліцензіар - ТОВ “Медіоконтиненталь” надає Ліцензіату -ТОВ “Сідіком Україна”виключні авторські права на музичні твори в формі караоке способом їх використання: відтворення та розповсюдження на території України. Перелік творів, права на які передані вказаний в Додатку № 1 до цього договору.
Згідно ст. 1 Закону України “Про авторське право та суміжні права”виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.
Таким чином, автори вищевказаних творів передали позивачу виключні майнові права на використання їх творів шляхом відтворення та розповсюдження, що означає відсутність у будь-яких інших осіб, в тому числі, у самих авторів, права на використання майнових прав на зазначені твори на території України.
Щодо заперечень відповідача, який зазначає, що ним було відтворено інші об'єкти авторського права, а саме аудіовізуальні твори, на які майнові права відповідачеві передані; позивач в свою чергу не є власником авторських прав на відтворені відповідачем аудіовізуальні твори, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 17 Закону України “Про авторське право і суміжні права”аудіовізуальний твір є комплексним об'єктом авторського права, тобто, при його створенні як єдиного твору використовуються інші самостійні об'єкти авторського права, в даному випадку -музичні твори в формі караоке.
Включення музичних творів як складової частини аудіовізуального твору не означає, що права на окремі музичні твори не можуть захищатися на загальних підставах. Навпаки, перед використанням музичних творів шляхом включення їх до аудіовізуального необхідно було врегулювати зазначене питання з власником майнових прав на такі музичні твори, яким є позивач.
Таким чином, виключні майнові права на використання музичних творів на момент відтворення та розповсюдження відповідачем примірників музичних творів належали позивачу, і саме він мав виключні права на надання дозволу на використання творів шляхом їх відтворення та розповсюдження.
Будь-які правочини, що укладалися авторами творів з метою надання права використання творів відповідачу або іншим особам є недійсними, так як авторами попередньо передані виключні майнові права на використання творів позивачу, тому зазначені права не могли передаватися будь-кому повторно без припинення договірних відносин з позивачем або без виключення конкретного твору з-під дії угод.
Також відповідач не надав суду доказів, що підтверджують факт передачі авторських прав на аудіовізуальні твори, оскільки відповідно до пункту 2.2 Ліцензійного договору № 4/12-09-КЗД, укладеного між ТОВ “Пілігрім Студіо”(ліцензіар) та СПД-ФО ОСОБА_1 (ліцензіат), ліценція вважається наданою з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі, однак жодного акту приймання-передачі відповідач суду не надав.
Відповідно до ст. 11 Закону України “Про авторське право та суміжні права”, первинним суб'єктом авторського права є автор твору. Відповідач же на виконання ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не надав суду договорів, що підтверджують передачу йому прав на вищезазначені музичні твори від авторів.
Отже, правочини з передачі прав на використання аудіовізуальних творів відповідачу не можуть бути належними доказами передачі майнових прав на використання музичних творів відповідачеві.
Відповідно до ст. 15 Закону України “Про авторське право і суміжні права”до майнових прав автора чи іншої особи, яка має авторське право, належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Згідно з ч. 3 цієї ж статті Закону виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема: відтворення творів; розповсюдження творів шляхом першого продажу.
Відповідно до приписів п. 2 ст. 426 Цивільного кодексу України - використання об'єкта права інтелектуальної власності іншої особи здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим кодексом та іншим законом.
Відповідач не отримав у позивача дозвіл на використання вищезазначених музичних творів, відповідно, їх використання відповідачем є незаконним та таким, що порушує авторські права позивача.
Згідно ст. 1 Закону України “Про авторське право та суміжні права” контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.
Примірники компакт-дисків музичних творів у формі караоке “ІНФОРМАЦІЯ_1”, “ІНФОРМАЦІЯ_2”, “ІНФОРМАЦІЯ_3”, “ІНФОРМАЦІЯ_4”, “ІНФОРМАЦІЯ_5”, “ІНФОРМАЦІЯ_6”відтворені та розповсюджуються відповідачем із порушенням авторських прав позивача, у зв'язку із цим вказані збірки є контрафактними.
Щодо, призначення судової експертизи, то місцевий дійшов вірного висновку про її відмову, оскільки в матеріалах справи міститься дослідження - Висновок № 51-2010, складений 17 травня 2010 року, проведене на замовлення позивача кваліфікованим експертом за спеціальностями “13.1 Дослідження об'єктів авторського права”, “13.2 Дослідження об'єктів суміжних прав”Бернатовичем Олександром Станіславовичем. За результатами даного дослідження СПД ОСОБА_1 у фонограмах, що розміщені на компакт-дисках “ІНФОРМАЦІЯ_1”, “ІНФОРМАЦІЯ_2”, “ІНФОРМАЦІЯ_3”, “ІНФОРМАЦІЯ_4”, “ІНФОРМАЦІЯ_5”, “ІНФОРМАЦІЯ_6”, використано шляхом відтворення у формі караоке музичні твори з текстом, авторські права на які належать ТОВ “Сідіком Україна”.
Позивач просив суд стягнути компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 782 100,00 грн., що становить 10 мінімальних заробітних плат за 55 пісень (90 об'єктів авторського права -музика та слова). Зазначений розмір компенсації є мінімальним відповідно до п. “г”ч. 2 ст. 52 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, а тому місцевий суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в заявленому позивачем розмірі.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
За таких обставин, колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 16.02.2011р. по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія, -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва у справі № 54/91 від 16.02.2011р. залишити без змін.
2. Матеріали справи № 54/91 повернути до Господарського суду м. Києва.
3.Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Шипко В.В.
Судді Борисенко І.В.
Лосєв А.М.