01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.06.2011 № 10/67
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Корсакової Г.В.
Нєсвєтову Н.М.
при секретарі:
за участю представників:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 29.06.2011);
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал - Центр»
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.04.2011р.
у справі № 10/67 (суддя - Котков О.В.)
за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (далі - ККП міської ради «Донецькміськтепломережа»)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал - Центр» (далі - ТОВ «Арсенал - Центр»)
про стягнення 20099,11 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.04.2011р. у справі №10/67 позов задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Арсенал-Центр” на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” 17 241,50 грн. - основного боргу, 963,98 грн. - пені, 426,78 грн.-3% річних, 1 466,85 грн. - інфляційних та судові витрати.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2011р. у справі №10/67 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідач стверджує, що справу було розглянуто за відсутності повноважного представника відповідача, відзиву на позовну заяву, в зв'язку з чим відповідач був позбавлений можливості надати додаткові докази.
Крім того, скаржник посилається на те, що копія оскаржуваного рішення, яка надійшла до нього, підписана невідомою особою.
Ухвалою від 26.05.2011р. розгляд справи було призначено на 29.06.2011р.
Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 №01-23/2/2 введено до складу судової колегії замість судді Коршун Н.М. суддю Нєсвєтову Н.М..
В судове засідання представник відповідача з'явився, підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 №02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.07.2010р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, по розгляду апеляційної скарги (а.с. 91,92), явка представників сторін у засіданні суду апеляційної інстанції не визнана обов'язковою, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду м. Києва за наявними у справі матеріалами без представника позивача.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне:
До Господарського суду міста Києва звернулося Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Арсенал-Центр” про стягнення 20 099,11 грн. (основний борг - 17 241,50 грн., пеня - 963,98 грн., 3% річних - 426,78 грн. та інфляційні - 1466,85 грн.), у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором на відпуск теплової енергії № 5044 від 01.08.2005 за період з 01.10.2009 по 01.10.2010).
Відповідач відзиву на позов не надав, тобто не скористався своїм процесуальним правом.
Колегія суддів повністю підтримує позицію суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з наступних підстав:
Між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Арсенал-Центр” (споживач) був укладений Договір № 5044 на відпуск теплової енергії від 01.08.2005 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору сторони погодили, що підприємство зобов'язується постачати теплову енергію до елеваторного вузла, зазначеного власником будівлі. Теплова енергія, яка постачається по даному Договору, використовується споживачем виключно для теплопостачання приміщення, згідно дислокації (п.1.3 Договору).
В пунктах 2.1, 2.2 Договору зазначено, що при виконанні договірних умов вони будуть керуватися діючим законодавством України. Облік відпущеної теплової здійснюється за приладами обліку, встановленими на тепловому введенні абонентом.
Абонент здійснює оплату за теплопостачання приміщень, які належать йому на праві власності, знаходять у нього в оперативному управлінні, або орендовані їм приміщення. Поставка теплової енергії здійснюється абоненту за умови 100% передплати або оплати не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, згідно встановлених тарифів. Оплата, здійснена абонентом, буде зарахована, як передплата, за умови відсутності заборгованості по даному Договору (п.п.3.1,3.2, 3.4 Договору).
Відповідно до п. 6.8 Договору останній може бути розірваним в частині поставки теплової енергії за наявності 2-ох стороннього акту, підписаного представниками абонента та підприємства, які свідчать про те, що абонент не користується послугами теплопостачання.
За своєю правовою природою даний Договір є договором енергопостачання.
Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Позивач на виконання умов Договору за період з жовтня 2009р. по квітень 2010 року поставив відповідачу теплової енергії на загальну суму 17 241,50 грн., що підтверджується рахунками від 25.10.2009р.; від 21.11.2009р.; 11.12.2009р.; 15.01.2010р.; 15.02.2010р.; 15.03.2010р.; 15.04.2010р. та податковими накладними.
В свою чергу, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленої теплової енергії за спірним Договором, не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 17241,50грн.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України).
Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 707 від 13.05.2010р. про сплату заборгованості із врахуванням пені у розмірі 21 379,46 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором оплату за спожиту теплову енергію здійснив частково.
Відповідач не спростував обставини викладені позивачем в позові, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань за Договором, у зв'язку чим позов ККП міської ради «Донецькміськтепломережа» в частині стягнення з ТОВ «Арсенал - Центр» суми основного боргу за Договором у розмірі 17241,50 грн., є обґрунтованим.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений
Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором, то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 3% річних та втрати, пов'язані з інфляційними процесами, а саме, 3% річних складають 426,78 грн., інфляційні - 1 466,85 грн., а тому в даній частині вимог позов також є обґрунтованим.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Нормами ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 4.4 Договору встановлено, що пеня в розмірі 0,75% за кожний день прострочення від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка нараховується підприємством протягом 1 (одного) року.
Враховуючи зазначене, висновок суду першої інстанції про задоволення пені в сумі 963,98 грн. є правомірним.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 43 ГПК України), та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України), колегія суддів вважає, що вимоги позивача є документально доведеними і правомірно задоволені судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і відповідача, який мав довести з посиланням на конкретні докази, що ним було виконано зобов'язання за Договором в повному обсязі та вчасно.
Щодо посилання відповідача на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, то відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Тобто, подання відзиву на позовну заяву є правом, а не обов'язком відповідача.
Стосовно неналежного завіряння копії оскаржуваного рішення, то воно є голослівним та формальним.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального і процесуального права та прийнято обґрунтоване рішення про задоволення позову, в зв'язку з чим, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення Господарського суду м. Києва від 07.04.2011р. у справі №10/67 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал - Центр» - без задоволення.
2.Матеріали справи № 10/67 повернути до Господарського суду м.Києва.
Головуючий суддя Кондес Л.О.
Судді Корсакова Г.В.
Нєсвєтова Н.М.