01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.07.2011 № 9/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Баранця О.М.
Рєпіної Л.О.
при секретарі: Мазур І.Л.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (представник за довіреністю);
від відповідача - ОСОБА_2 (представник за довіреністю)
розглянувши апеляційну скаргу
Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
на рішення
господарського суду
Чернігівської області
від
04.05.2011 року
у справі
№ 9/13 (суддя - Івченко С.М.)
за позовом
Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжин Тепло Мережі», м. Ніжин, Чернігівська область
про
стягнення 4 602 443,93 грн.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 04 травня 2011 року позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжин Тепло Мережі» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 3 627 198,80 грн. основного боргу, 28 420,05 грн. пені, 537 108,66 грн. інфляційних, 153 935,95 грн. 3% річних та господарські втрати. По решті позову - відмовлено.
Дане рішення мотивоване неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання за № 06/09-1228 ТЕ-39 від 23 вересня 2009 року, в частині оплати.
Щодо пені, то в цій частині суд першої інстанції частково задовольнив клопотання Відповідача та зменшив розмір пені до 10 % від її заявленої суми в порядку статті 83 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 04.05.2011 року у справі № 9/13 в частині зменшення пені.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України та ст.ст. 224, 233 Господарського кодексу України, не було враховано не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Крім того, Апелянт звертає увагу колегії суддів на те, що являється державним підприємством, об'єктом, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
Також Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилається на практику Вищого господарського суду України щодо зменшення розміру пені, за якою слідує, що важкий фінансовий стан боржника, невиконання своїх зобов'язань контрагентами боржника не є винятковими обставинами в розумінні ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2011 року відновлено Дочірній компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження по справі № 9/13.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніжин Тепло Мережі» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду Чернігівської області від 04 травня 2011 року у справі № 9/13 без змін, посилаючись на прийняття рішення при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та при повній відповідності до норм матеріального та процесуального права.
Заперечуючи проти апеляційної скарги Відповідач посилається на п. 3.9.2. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніжин Тепло Мережі» зазначає, що судом першої інстанції було в повній мірі досліджено виключність обставин, що призвели до виникнення заборгованості; враховано, що основна сума боргу погашена; враховано, що стосовно боржника порушено справу про банкрутство; враховано, що Відповідач є підприємством ПЕК, яке включено до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам п. 1.1. ст. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»; враховано значний розмір стягуваної пені; враховано, що несвоєчасне проведення Відповідачем платежу за отриманий газ пов'язано з неплатоспроможністю населення, яке є споживачем теплоенергії.
Також Відповідач зазначає про те, що заборгованість з оплати постачання за природний газ утворилася внаслідок тієї обставини, що органами місцевого самоврядування тарифи для опалення та підігріву води для населення в м. Ніжині затверджуються у меншому розмірі, а ніж економічно-обґрунтовані тарифи, причому в порушення приписів статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» без відшкодування з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 23 вересня 2009 року між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - Постачальник та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніжин Тепло Мережі» - Покупець укладено договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання за № 06/09-1228 ТЕ-39, за умовами якого Постачальник взяв на себе зобов'язання передати Покупцю природний газ за наявності його обсягів, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору /а.с. 20-26/.
Пунктом 2.1. Договору визначено обсяг постачання газу в період з 01.10.2009 року по 31.12.2009 року у розмірі 8100 тис. куб. м.
Пунктом 5.1. Договору сторони визначили, що ціна за 1 000 кубічних метрів газу становить 596,448 грн. без врахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість - 20%.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільчими трубопроводами - 122,00 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 872,78 грн.
Додатковою угодою № 1 від 21.12.2009 року до Договору сторони доповнили п. 2.1. Договору п.2.1.1., відповідно до якого Постачальник передає Покупцю в період з 01.01.2010 року по 30.04.2010 року газ в обсязі до 11 550 тис.м.куб. /а.с. 27/.
Додатковою угодою № 2 від 09.04.2010 року до Договору сторони доповнили п. 2.1. Договору п.2.1.2., відповідно до якого Постачальник передає Покупцю в період з 01.05.2010 року по 30.09.2010 року газ в обсязі до 2600 тис.м.куб. /а.с. 28/.
Додатковою угодою № 3 від 30.04.2010 року до Договору сторони виклали п. 5.1. Договору в наступній редакції: «ціна за 1 000 кубічних метрів газу становить 565,997 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість - 20%.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільчими трубопроводами - 150,00 грн., крім того ПДВ 20%.
До сплати за 1000 куб. м. природного газу 727,32 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 872,78 грн. /а.с. 29/.
06.08.2010 року сторони уклали додаткову угоду № 4 до Договору, якою домовились, що з 01.08.2010 року пункт 5.1. діє в такій редакції :«ціна за 1000 кубічних метрів газу становить 840,196 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість - 20%.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільчими трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ 20%.
До сплати за 1000 куб. м. природного газу 1 091 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1 309,20 грн. /а.с. 30/.
Пунктом 6.1. Договору сторони погодили, що оплату за природний газ Відповідач зобов'язаний здійснювати грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 % відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
Так, судом першої інстанції було встановлено, що за період з жовтня 2009 року по вересень 2010 року Позивач передав Відповідачу природний газ на суму 18 390 157,44 грн., що підтверджується двохсторонніми актами прийому-передачі газу /а.с. 31-42/. Оплата за поставлений газ Відповідачем проведена частково, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 3 672 198,80 грн.
У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).
Пунктом 7.2 Договору Сторони передбачили, що у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1. даного Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Разом з цим, суд першої інстанції в порядку статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір пені до 10 % від заявленої суми з огляду на те, що боржником самостійно погашено основний борг за спожитий газ у розмірі 80,28 % від його загальної суми, а Позивачем, крім пені, заявлено до стягнення також інфляційні та 3% річних, які частково компенсують порушення покупцем строків оплати газу. Відповідач є підприємством ПЕК, яке включено до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам п. 1.1 ст. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 року № 568. Стосовно боржника господарським судом Чернігівської області 21.07.2008 року порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого не застосовуються санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань. На даний час у рамках провадження по згаданій справі про банкрутство відповідно до внесених Законом України від 13.01.2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» змін, процедуру підготовчого засідання продовжено до 01.01.2013 року. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується.
Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені) яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Крім того, у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, правомірним є зменшення судом розміру стягуваної пені до 10 % від її заявленої суми та стягнення інфляційних та 3 % річних.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Чернігівської області від 04.05.2011 року у справі № 9/13.
Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду Чернігівської області від 04.05.2011 року у справі № 9/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи № 9/13 повернути господарському суду Чернігівської області.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Головуючий суддя Чорна Л.В.
Судді Баранець О.М.
Рєпіна Л.О.
07.07.11 (відправлено)