01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
04.07.2011 № 7/298-53/133
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рєпіної Л.О.
суддів: Чорної Л.В.
Баранця О.М.
при секретарі:
розглянувши апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал"
на рішення Господарського суду м. Києва від 16.05.2011 у справі № 7/298-53/133 (Грєхова О.А.
за позовом Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Комунальне підприємство "Індустріальне"
про стягнення 572 865,61 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 16.05.2011 у справі № 7/298-53/133 частково задоволений позов ПАТ «АК «Київводоканал» до КП «Індустріальне» про стягнення 572 865,61 грн.
Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати в частині незадоволених вимог.
Представник відповідача, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду - без змін.
Справа розглядається повторно.
Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено матеріалами справи, 01.04.2008р. сторонами укладено договір на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №08209-А/2-09, за умовами даного договору позивач зобов'язався надати відповідачу послуги з постачання питної води та приймати від нього стічні води у систему каналізації, а відповідач зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих послуг на умовах цього договору.
Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення боргу, мотивуючи вимоги тим, що відповідно до умов договору, надав відповідачу послуги в повному обсязі, проте відповідачем зобов'язання в частині оплати послуг виконані неналежним чином в зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 572 865,61 грн.
Частково задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що борг в розмірі 35 837,11 грн. є доведеним, тому відповідач повинен за неналежне виконання зобов'язань сплатити позивачу суму боргу з урахуванням інфляційних втрат та річних, а також пеню. Щодо заборгованості в розмірі 504 978,93 грн., то господарський суд дійшов висновку про безпідставність стягнення з відповідача оплати за гаряче водопостачання, враховуючи відсутність внесення до договору відповідних змін.
Заперечуючи проти рішення в частині незадоволених вимог, позивач звертає увагу апеляційного суду на те, що суд першої інстанції помилково визначив суму боргу за холодну воду, оскільки відповідно до заявленого позивачем періоду з 01.12.09 по 01.04.10 заборгованість становить 397 644,31 грн. Що стосується боргу в сумі 143 170,66 грн. за гаряче водопостачання, то позивач наполягає на тому, що відповідно до актів зняття показань лічильників, відповідач використовує воду для надання послуг з гарячого водопостачання, тому на його думку, відмова у задоволенні вимог в цієї частині є необґрунтованою, оскільки для приготування гарячої води використовується та ж сама питна вода, єдиним виробником якої є позивач.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ст. ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За статтею 19 Закону Україну "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питаного водопостачання на підставі договору, зокрема, з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням, з підприємствами, установами, організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного постачання та водовідведення; договір про надання послуг з питного постачання набирає чинності після досягнення домовленості з усіх його істотних умов та підписання сторонами.
Статтею 6 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (далі - Закон) визначено, що державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується на принципах державного управління і регулювання відносин у сфері питної води та питного водопостачання, додержання єдиних правил, норм і стандартів усіма суб'єктами відносин у сфері питної води та питного водопостачання.
Наказом Міністерства житлово-комунального господарства України N 190 від 27.06.2008 року затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила), які визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.
Відповідно до п. 5.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктах України облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію. Уразі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках, кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж центрального водопостачання та з інших джерел (п. 5.14 Правил).
Колегія суддів не приймає доводи позивача стосовно того, що господарський суд не обґрунтував зменшення розміру боргу за постачання холодної води з нарахованих 397 644,31 грн. до стягнутих судом першої інстанції 35 837,11грн., з огляду на їх безпідставність, оскільки господарським судом встановлено, що при укладанні договору з послуг водопостачання, відповідачу було присвоєно абонентський код № 9-1570, за яким позивач щомісячно обраховує кількість та вартість питної води, що використовується відповідачем. Між тим, без повідомлення відповідача, позивач присвоїв другий додатковий абонентський номер № 9-51570, але зміни в договір внесені не були. Згідно приладів обліку води заборгованість абонента №9-1570 з оплати послуг за питну воду складає 35 837,11грн., а оскільки заборгованість за спожити послуги абонентного номеру № 9-51570 не є предметом розгляду, то стягнення коштів є неможливим. ( в т.ч. позиція ВСУ у справі № 9/2пд від 29.11.10)
За змістом ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Отже, постачання гарячої води регулюється Законом України «Про теплопостачання», тоді як Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» не регулює правовідносин з підігріву води, тому вимоги позивача про стягнення боргу за гарячу воду, що складається з питної холодної води не можливо без внесення відповідних змін до укладеного сторонами договору від 01.04.2008р.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу ПАТ «АК «Київводоканал» залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва № 7/298-53/133 року від 16.05.2011 -без змін.
2. Матеріали справи повернути, доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.
Головуючий суддя Рєпіна Л.О.
Судді Чорна Л.В.
Баранець О.М.
07.07.11 (відправлено)