01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
04.07.2011 № 33/105
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рєпіної Л.О.
суддів: Чорної Л.В.
Баранця О.М.
при секретарі:
розглянувши апеляційну скаргу ВАТ "Сумихімпром" на рішення Господарського суду м. Києва від 19.04.2011 у справі № 33/105 (Мудрий С.М.
за позовом Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк"
до ВАТ "Сумихімпром"
про стягнення боргу за договором кредиту за овердрафтом
Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.04.2011 р. у справі № 33/105 задоволена заява ПАТ «Укрсоцбанк» про видачу виконавчого документу. Виданий наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 03.12.2009 про стягнення з ВАТ «Сумихімпром» на користь заявника 1 987 711,93 грн.- боргу, судові витрати.
Не погоджуючись з рішенням, скаржник до Київського апеляційного господарського суду звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушенням норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви про видачу виконавчого документу.
Представник Банку, в судовому засіданні, проти вимог, викладених у апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, а ухвалу господарського суду без змін.
Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено матеріалами справи, Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків розглядалась справа № 1419/09 за позовом акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” до відкритого акціонерного товариства “Сумихімпром” про стягнення заборгованості відповідно до кредитного договору за овердрафтом в розмірі 1 987 711,93 грн..
03.12.2009 за результатами розгляду справи, рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків позов акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” до відкритого акціонерного товариства “Сумихімпром” про стягнення заборгованості задоволено повністю.
Банк, звернувся до господарського суду з заявою про видачу виконавчого документу, мотивуючи вимоги тим, що рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню, заява про видачу виконавчого документу може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття третейським судом рішення.
Задовольняючи заяву про видачу наказу, господарський суд виходив з того, що заявник вчасно звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого документу, тобто у строк передбачений ст. 56 Закону України “Про третейські суди”, третейська справа № 1419/09 розглядалася Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків у м. Києві, то компетентним судом відповідно до ст. 2 Закону України “Про третейські суди” є Господарський суд міста Києва, заява Банку є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Заперечуючи проти ухвали, скаржник наполягає на тому, що задовольняючи заяву Банку про видачу виконавчого документу, судом не прийнято до уваги того факту, що відповідач є підприємством загальнодержавної власності, в якому 100% акцій належить державі і створене для забезпечення агропромислового комплексу України. Таким чином, третейський суд не мав права розглядати позовну заяву ПАТ «Укрсоцбанк» про стягнення з нього боргу за кредитним договором, а тим паче виносити рішення по даній справі, оскільки порушуються вимоги щодо підвідомчості, що в свою чергу призвело до безпідставного прийняття господарським судом ухвали про видачу виконавчого документу.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Зі змісту ст. 1227 ГПК України питання видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається господарським судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу виконавчого документа про примусове виконання рішення третейського суду подається до господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.
Згідно ст. 1229 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 12210 цього Кодексу.
Законом України від 5 березня 2009 р. N 1076-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" право на оскарження рішення третейського суду надано як сторонам, так і третім особам, а також особам, які не брали участь у справі, якщо третейський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.
Відповідно до ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути оскаржене стороною у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ. Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом.
Зі змісту ст. 51 Закону України „Про третейські суди” передбачено, що рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: 1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Наведений у ч.3 ст. 51 Закону України „Про третейські суди” перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Разом з тим, наполягаючи на порушенні третейським судом правил підвідомчості при розгляди позову про стягненні заборгованості за кредитним договором, скаржником не надано доказів того, що ним здійснювались заходи щодо захисту інтересів шляхом оскарження рішення третейського суду. Таким чином, у господарського суду не було підстав вважати, що рішення третейського суду є таким що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Крім того, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що ВАТ «Сумихімпром» не підпадає під дію заборони, встановленої ст. 6 Закону України «Про третейські суди», так, як не є державною установою чи організацією.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги , а ухвала господарського суду є обґрунтованою і такою, що відповідає чинному законодавству.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу ПАТ «Сумихімпром» залишити без задоволення, ухвалу господарського суду м. Києва № 33/105 від 19.04.2011 без змін
2. Матеріали справи повернути господарському суду м.Києва
Головуючий суддя Рєпіна Л.О.
Судді Чорна Л.В.
Баранець О.М.
07.07.11 (відправлено)