01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
15.06.2011 № 53/5
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Федорчука Р.В.
суддів: Лобаня О.І.
Ткаченка Б.О.
при секретарі:
за участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від
15.06.2011 року,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Воскресенський торговий центр» на рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2011 року
у справі № 53/5 (суддя - Грєхова О.А.)
за позовом Державної екологічної інспекції в м. Києві
до товариства з обмеженою відповідальністю «Воскресенський торговий
центр»
за участю прокуратури Дніпровського району міста Києва
про стягнення 170 000 грн.,
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2011 року позовні вимоги Державної екологічної інспекції в м. Києві до ТОВ «Воскресенський торговий центр», за участю прокуратури Дніпровського району міста Києва про стягнення 170 000 грн. задоволені у повному обсязі, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача вказану суму та понесені судові витрати.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просив рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2011 року по справі № 53/5 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги відповідач обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування.
Прокуратура Дніпровського району міста Києва проти доводів апеляційної скарги заперечує з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення.
На підставі апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Воскресенський торговий центр» на рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2011 року, згідно ст.ст. 65, 86, 98, 99 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом, ухвалою від 18.04.2011 року порушено апеляційне провадження та призначено справу до розгляду за участю уповноважених представників сторін.
Представник відповідача у судових засіданнях надав пояснення суду та підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивача у судових засіданнях надав пояснення суду та заперечив проти доводів апеляційної скарги у повному обсязі.
Представник прокуратури у судових засіданнях надав пояснення суду та заперечив проти доводів апеляційної скарги у повному обсязі.
15.06.2011 року колегією суддів Київського апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.04.2010 року на підставі наказу Державної екологічної інспекції в місті Києві № 331 від 07.04.2010 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в м. Києві було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на земельній ділянці обмеженій бульваром Перова та вул. Алішера Навої, про що було складено акт від 08.04.2010 року (а.с. 13).
Згідно вказаного акту перевірки на земельній ділянці на перетині бульвару Перова та вул. Алішера Навої Дніпровського району м. Києва розміщено торгівельний майданчик ТОВ «Воскресенський торговий центр» загальною площею близько 1 га. Територія земельної ділянки заасфальтована та призначена для розміщення 800 торгівельних кіосків площею 14 кв.м. На момент перевірки на території облаштовано 142 торгівельних кіоски з яких 10 працюючі. Підприємством надано дозвіл на розміщення тимчасової споруди (800 точок продажу) № 04-0130 терміном дії до 14.06.2018 року. Також, з вказаного акту вбачається, що дозвіл (ордер) № 09040009 від 17.04.2009 року на порушення благоустрою та його відновлення у зв'язку з встановленням виготовлених збірних конструкцій, які встановлюються без улаштування заглибленого фундаменту подовженого до 30.04.2010 року.
Крім того, в акті зазначено, що при асфальтуванні вказаної території та встановленні торгівельних кіосків було знищено 10 000 кв.м. газону звичайного. Документів, що надають право на знесення зелених насаджень в межах населеного пункту (ордеру), під час перевірки надано не було. В результаті пошкодження до ступеня припинення росту газону звичайного відповідачем було порушено вимоги ст.ст. 40, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 5, 40 Закону України «Про рослинний світ» та п. 4 «Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 року № 1045 зі змінами від 17.02.2010 року № 135.
Господарський суд міста Києва встановивши, що у позивача відсутні документи, що дають право на видалення зелених насаджень, зокрема відсутній ордер на видалення зелених насаджень, прийняв рішення, яким стягнув з відповідача на користь позивача 170 000 грн. шкоди заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дослідивши наявні у справі матеріали, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції від 21.03.2011 року з огляду на наступне.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Як свідчать п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Як вже зазначалось, з акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 18.04.2010 року вбачається, що державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в м. Києві було встановлено знищення відповідачем газону звичайного на перетині бульвару Перова та вул. Алішера Навої в Дніпровському районі міста Києва.
Відповідно до Наказу Міністерства будівництва архітектури та житлово-комунального господарства № 386 від 22.11.2006 року, газон - це певна ділянка однорідної території з дерновим покровом, який створюється посівом і вирощуванням дерноутворювальних трав (переважно багаторічних злаків) або дернуванням.
Таким чином, під газоном розуміється штучно створена ділянка території.
Згідно ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» у містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та віком. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування.
Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.
Згідно п. 5.1., 5.2. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України затверджених Міністерством будівництва архітектури та житлово-комунального господарства № 105 від 10.04.2006 року, органи державної влади та органи місцевого самоврядування визначають на конкурсних засадах із числа спеціалізованих підприємств, організацій балансоутримувачів об'єктів благоустрою зеленого господарства державної та комунальної власності. Балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об'єкта.
Так, розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 2715 від 17.12.2001 року «Про деякі питання діяльності підприємств зеленого господарства» балансоутримувачем об'єктів благоустрою зеленого господарства державної та комунальної власності на території Дніпровського району м. Києва визначено Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва. Даним розпорядженням, також було затверджено статут комунального підприємства, метою діяльності якого є утримання в належному стані парків, скверів, зелених насаджень вздовж бульварів, вулиць та інших зелених насаджень загального користування, здійснення всього комплексу робіт по озелененню, догляду за зеленими насадженнями та їх охороні і захисту на закріпленій за Підприємством території; контроль за станом утримання і відтворення зелених насаджень на усій території району незалежно від їх відомчої належності та форм власності; виконання робіт з обстеження якісного та кількісного стану зелених насаджень, які підлягають знесенню, та підготовка документів по їх знесенню за умови оплати замовником вартості обстеження згідно з діючим прейскурантом.
Відповідно до п. 14.1. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, у містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їхній реєстр за видовими складом та віком. Обліку підлягають усі види зелених насаджень: дерева, кущі, газони, квітники. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування. Облік зелених насаджень проводиться на основі матеріалів інвентаризації зелених насаджень, матеріалів лісовпорядкування в приміських лісах і лісопарках.
Інвентаризація зелених насаджень проводиться відповідно до Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України, затвердженої наказом Держбуду України № 226 від 24.12.2001 року.
За матеріалами інвентаризації складається паспорт об'єкта (благоустрою, території підприємств, установ, організацій, інших земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження) затвердженої форми.
Паспорт об'єкта затверджується балансоутримувачем, власником чи користувачем земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження, та підписується виконавцем робіт з інвентаризації.
Дані паспорта заносять у облікові бухгалтерські документи балансоутримувачів, власників чи користувачів земельних ділянок, на яких розміщені зелені насадження. Копія паспорта передається у виконавчі органи міських, районних, селищних і сільських рад для складання реєстру зелених насаджень.
Пунктом 14.2.2. та 14.2.3. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України передбачено, що реєстр об'єктів благоустрою зеленого господарства насаджень ведеться на основі даних паспортів, в розрізі територій населених пунктів (сільських, селищних, районних та міських), по визначеній формі. Зведений реєстр зелених насаджень населених пунктів ведеться на основі даних реєстру об'єктів благоустрою зеленого господарства.
Таким чином, належними і допустимими доказами того, що на земельній ділянці на перетині бульвару Перова та вул. Алішера Навої у Дніпровському районі м. Києва, дійсно знаходився газон є паспорт об'єкту благоустрою зеленого господарства, складений за результатами проведеної інвентаризації зелених насаджень, витяг з Реєстру об'єктів благоустрою зеленого господарства чи Зведеного реєстру зелених насаджень населених пунктів, облікові бухгалтерські документи балансоутримувача об'єктів зеленого господарства.
Під час розгляду справи представником позивача та прокуратури як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції не було подано вказаних належних доказів на підтвердження існування на перетині бульвару Перова та вул. Алішера Навої в Дніпровському районі міста Києва газону яким є штучно створений відповідно до Наказу Міністерства будівництва архітектури та житлово-комунального господарства № 386 від 22.11.2006 року, а саме відповідним посівом і вирощуванням дерноутворювальних трав або дернуванням. Викладене не було враховано судом першої інстанції, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.
Крім того, з листа Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва № 108 від 16.02.2011 року (а.с. 85) вбачається, що на балансі КП УЗН Дніпровського району м. Києва в межах земельної ділянки згідно державного акту на право власності серія ЯЖ № 903737 від 01.03.2010 року зелених насаджень не має.
КП УЗН Дніпровського району м. Києва не складало паспорту зелених насаджень по вищевказаній земельній ділянці.
В спростування вищевикладеного представником позивача та прокуратури не було надано суду доказів на підтвердження того, що на місці розташування торговельного майданчика існував газон, що також свідчить про необґрунтованість висновку суду першої інстанції.
Таким чином, висновок суду першої інстанції, що було знищено газон, в результаті чого було спричинено шкоду позивачеві є помилковим
Щодо посилання суду першої інстанції на порушення відповідачем вимог п. 4 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 01.08.2006 року, а саме неотримання відповідачем дозвільної документації (ордеру на видалення зелених насаджень) під час облаштування асфальтового покриття під торговельним майданчиком, колегія суддів зазначає таке.
Так як, доказів існування штучного газону не має, то не має і порушень Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 01.08.2006 року.
Відповідно до п. 5, 10 вказаного Порядку, ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню. Методику визначення відновної вартості зелених насаджень і зразок ордера затверджує Мінбуд України.
Видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній ділянці здійснюється за рішенням власника (користувача) земельної ділянки без сплати їх відновної вартості.
Судом першої інстанції було встановлено та не заперечувалось учасниками апеляційного провадження, що земельна ділянка, на якій відповідачем облаштовано торговельний майданчик належить на праві приватної власності Обслуговуючому кооперативу гаражно-будівельному кооперативу «Автоспілка» на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 903740 від 01.03.2010 року, серії ЯЖ № 903737 від 01.03.2010 року та серії ЯЖ № 903739 від 01.03.2010 року(а.с. 30 - 32).
Матеріалами справи також підтверджується, що між кооперативом «Автоспілка» та відповідачем було укладено договір про співробітництво (а.с. 86), відповідно до якого відповідач здійснював дії з розміщення торгівельного майданчика за домовленістю з кооперативом - власником земельної ділянки на якій розміщено торговий майданчик.
Відповідно до п. 3 Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 811 «Про затвердження Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва», головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) здійснювати видачу державних актів на право власності на земельні ділянки, відведені юридичним та фізичним особам за проектами землеустрою, на яких знаходяться зелені насадження, за умови наявності підтвердження комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» сплати відповідними суб'єктами відновної вартості зазначених зелених насаджень.
Таким чином, кооператив «Автоспілка» отримавши державні акти на право власності на земельну ділянку у Головному управлінні земельних ресурсів КМДА, на якій в подальшому розташовано відповідачем торгівельний майданчик, сплатило відновлювальну вартість зелених насаджень на даній земельній ділянці, а тому вимоги про повторне відшкодування вартості цих зелених насаджень, але вже іншим суб'єктом - відповідачем, є незаконними. Зазначене не було враховано судом першої інстанції, що призвело до прийняття необґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 170 000 грн. шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу.
Крім того, загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування вказаного виду цивільно-правої відповідальності необхідною є наявність відповідних умов: завданої шкоди, протиправності у поведінці заподіювача шкоди, причинного зв'язку між першими двома елементами; вини заподіювача шкоди.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем не було доведено наявності в діях відповідача наведених вище елементів, які є необхідними при визначенні цивільно-правової відповідальності.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що відповідач своїми діями з облаштування торговельного майданчика відповідно до дозвільних документів, завдав державі шкоду у розмірі 170 000 грн. не відповідає дійсним обставинам справи, що є підставою для його скасування.
Крім того, колегія суддів не бере до уваги як належний доказ надані представником прокуратури письмові пояснення директора ТОВ «Воскресенський торговий центр» (а.с. 115 - 119) на підтвердження існування газону до облаштування відповідачем торгівельного майданчику, оскільки з вказаних пояснень підтверджується, що на території яка облаштована торгівельним майданчиком знаходився «бур'ян». Викладене свідчить про відсутність на облаштованій відповідачем території торгівельного майданчику газону, яким є певна ділянка штучно створеної однорідної території (наказ Міністерства будівництва архітектури та житлово-комунального господарства № 386 від 22.11.2006 року).
Вказаними поясненнями, також підтверджується, що відповідач розмістив тимчасову споруду (торгівельний майданчик) на перетині бул. Перова та Алішера Навої в Дніпровському районі міста Києва відповідно до дозволу № 04-0130 отриманого в Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, проти чого не заперечували представники сторін в судовому засіданні, в тому числі і представник прокуратури.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Представником відповідача в розумінні ст. 33 ГПК України належним чином доведені обставини справи які викладені в апеляційній скарзі щодо скасування рішення суду першої інстанції, а позивачем не спростовано та не доведено протилежне.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2011 року прийняте за неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, за недоведеністю обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими та невідповідністю висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, тому зазначене рішення підлягає скасуванню на підставі ст. 104 ГПК України, а апеляційна скарга підлягає задоволенню задоволенню.
Керуючись ст. ст. 43, 99, 101 - 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Воскресенський торговий центр» на рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2011 року у справі № 53/5 задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2011 року у справі № 53/5 скасувати.
3. Прийняти по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
4. Стягнути із Державної екологічної інспекції в м. Києві (код ЄДРПОУ 34481451 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Воскресенський торговий центр» код (ЄДРПОУ 36346600) 850 грн. державного мита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
5. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні виконавчі документи.
6. Постанова Київського апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК України.
7. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України відповідно до ст. 105 ГПК України.
8. Матеріали справи № 53/5 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Федорчук Р.В.
Судді Лобань О.І.
Ткаченко Б.О.