01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
30.06.2011 № 25/34
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дикунської С.Я.
суддів: Алданової С.О.
Чорної Л.В.
при секретарі: Іваненко Я.Л.
За участю представників:
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелос-
Центр”
на рішення
господарського суду м. Києва
від 12.04.2011 р.
у справі № 25/34 (суддя Морозов С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелос-
Центр” (далі ТОВ “Мелос- Центр”)
до Відкритого акціонерного товариства «БГ Банк»
(далі ВАТ «БГ Банк»)
про визнання недійсними договорів
Рішенням господарського суду м. Києва від 12.04.2011 р. по справі № 25/34 в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при прийнятті рішення місцевим судом не взято до уваги, що спірні договори підписано не генеральним директором позивача й клопотання про призначення почеркознавчої експертизи судом необґрунтовано залишено без задоволення, тощо.
В судові засідання представники сторін двічі не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належно, апелянт надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами, тому апеляційний суд вважав за необхідне справу розглянути за відсутності представників сторін.
.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.
Так, 22.02.2011 р. ТОВ “Мелос- Центр” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ВАТ «БГ Банк» про визнання Генерального кредитного договору № 15 від 24.03.2008 р. та Кредитного договору № 15/1 від 24.03.2008 р. недійсними. В обрунтування своїх вимог зазначило, що 24.03.2008 р. між сторонами укладено Генеральний кредитний договір № 15 (далі Генеральний договір), за умовами якого Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію та встановлює її ліміт, строк дії, мінімальний розмір процентів, в межах якої лише після розгляду (згідно внутрішніх процедур Банку) та прийняття позитивного рішення щодо задоволення кожної окремої кредитної заявки Позичальника, здійснюватиме оплатне обслуговування Позичальника шляхом укладання сторонами окремих договорів, а саме: кредитних договорів, договорів про відкриття кредитної лінії, договорів про надання овердрафту (далі -Кредитні договори), договорів про надання банківських гарантій, договорів по операціям з акредитивами, цінними паперами, документарних операціях, з метою обслуговування цієї Кредитної лінії. Генеральний договір підписано від імені позивача Генеральним директором ОСОБА_2., а з боку відповідача Заступником Голови правління ОСОБА_1 яка діє на підставі довіреності від 26.12.2007 р. та скріплений печатками підприємств. Крім цього, 24.03.2009 р. між сторонами укладено на виконання та в межах Генерального договору кредитний договір № 15/1 (далі Кредитний договір), за умовами якого Банк на умовах згаданих угод зобов'язується відкрити Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в національній валюті України з загальним лімітом в сумі 8 000 000 грн., в межах якої надати Позичальнику в користування грошові кошти для поповнення обігових коштів зі сплатою 5% річних за користування сумою кредиту, а Позичальник зобов'язується використати Кредит на визначені угодами цілі, своєчасно та у повному обсязі здійснити повернення Кредиту, сплачувати Банку відсотки, неустойки (штрафи та пені) у розмірах, строки та порядку, що визначені цим договором та угодою. Договір підписано від імені позивача Генеральним директором ОСОБА_2. Оскільки підписи на цих договорах не відповідають справжньому підпису генерального директора ТОВ “Мелос- Центр”, вищезгадані договори є недійсними на підставі ст. 203 ЦК України, тощо.
Заявою від 21.03.2011 р. позивач збільшив свої вимоги, просив визнати недійсними Генеральний договір, Кредитний договір та Договір іпотеки від 24.03.2008 р..
До матеріалів справи долучено відзив ВАТ «БГ Банк» на позовну заяву, згідно якого позивачем укладались додаткові угоди до спірного Кредитного договору, відтак в подальшому схвалено виконання цих договорів, що підтверджується рішенням господарського суду м. Києва від 23.02.2011 р. по справі № 34/562, тощо.
Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про безпідставність й необґрунтованість позовних вимог, а відтак відмовив в їх задоволенні.
Так, відмовляючи в позові, місцевий суд встановив, що Генеральний договір, Кредитний договір та Договір іпотеки підписано від імені позивача Генеральним директором ОСОБА_2., а з боку відповідача Заступником Голови правління ОСОБА_1 яка діє на підставі довіреності від 26.12.2007, їх скріплено печатками підприємств.
В матеріалах справи містяться Довідка № 8300 Головного управління статистики у м. Києві з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 06.11.2007 р., згідно якої керівником позивача є ОСОБА_2. Таким чином, станом на час укладення спірних договорів керівником позивача був ОСОБА_2..
Спір між сторонами виник на підставі тверджень позивача про те, що його директор власноручно не підписував спірного договору, а такий підпис вчинено невідомою особою.
Виходячи із змісту ч. 3 ст. 35 ГПК України при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії для господарського суду є обов'язковим вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили.
Таким чином, при встановленні події підроблення підпису в договорі преюдиціальне значення для господарського суду має лише вирок суду з кримінальної справи. Позивачем не надано до матеріалів справи належного доказу про встановлення факту підроблення підпису його директора в спірному договорі, а саме вироку суду з кримінальної справи.
Крім цього, позивачем суду не надано жодних інших доказів на підтвердження факту підроблення, а саме : пояснень ОСОБА_2 або інших службових осіб з цього приводу, звернень позивача до відповідача з вимогами про надання пояснень щодо існування спірного договору, звернень позивача до правоохоронних органів з заявами про встановлення ним факту підроблення підпису директора на спірних договорах, тощо.
Як вбачається з матеріали справи, позивачем після укладення спірних договорів неодноразово вчинялися дії, що свідчать про прийняття цих договорів до виконання. Зокрема : на виконання спірного договору позивачем одержано кредит у сумі 7 999 642,00 грн., частково його погашено - на суму 160 187,000 грн., що підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 23.02.2011 р. по справі № № 34/562.
Крім цього, позивачем під час виконання спірних договорів укладались додаткові угоди до Кредитного договору, а саме : договір № 1 від 09.07.2008 р.. 30.01.2009 р., 09.02.2009 р., 27.02.2009 р. , 23.03.2009 р. сторонами укладались договори №№ 2-6, якими вносились зміни до графіку зменшення ліміту Кредитної лінії.
01.04.2009 р. між сторонами укладено договір № 7 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору, яким сторони обумовили зобов»язання позичальника сплатити суму нарахованих йому Банком за користування кредитом за березень 2009 р. відсотків.
16.07.2009 р. сторонами укладено договір № 8 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 15/1, на час укладення якого заборгованість позичальника перед Банком за умовами договору становить за кредитом - 7 939 455 грн..
10.12.2009 р. між сторонами укладено договір № 10 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору, яким сторони погодили обов»язок позичальника в строк до 5 лютого 2010 р. включно сплатити суму відсотків.
Таким чином, вищенаведені факти, на думку місцевого суду, свідчать про схвалення та прийняття до виконання позивачем спірних договорів.
Наявні матеріали справи не містять доказів про те, що позивачем з 2008 р. вчинялись будь-які дії щодо встановлення факту підроблення підпису директора у спірних договорах, покарання винних у таких діяннях осіб. Як вище згадувалось позивачем одержано від відповідача кошти в якості кредиту за спірними договорами, вносились відповідні зміни до спірних договорів та частково виконувалися умови цих договорів, що свідчить про відсутність у позивача сумнівів у справжності підпису його Генерального директора протягом 2008 - 2010 р.р., відтак місцевим судом встановлено, що спірні договори відповідають вимогам ст. 203 ЦК України.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду не знаходить.
Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелос-Центр” залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 12.04.2011 р. по справі № 25/34 - без змін.
Матеріали справи № 25/34 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя Дикунська С.Я.
Судді Алданова С.О.
Чорна Л.В.
04.07.11 (відправлено)