01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
30.06.2011 № 49/87
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дикунської С.Я.
суддів: Чорної Л.В.
Алданової С.О.
при секретарі: Дімаковій Г.О.
За участю представників:
від Прокуратури не з'явився
від позивача ОСОБА_1. (дов. № 360 від 22.09.2010 р.)
від відповідача ОСОБА_2 (дов. від 01.01.2011 р.)
розглянувши апеляційну скаргу Заступника військового прокурора Київського
гарнізону
на рішення
господарського суду м. Києва
від 18.04.2011 р.
по справі № 49/87 (суддя Митрохіна А.В.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»
(далі ВАТ «Укртелеком»)
до Військової частини А0351 Міністерства оборони
України (далі ВЧ А0351)
про стягнення 5 375 905,91 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 18.04.2011 р. по справі № 49/87 позов задоволено частково: з ВЧ А0351 стягнуто на користь ВАТ «Укртелеком» 5 357 023,92 грн. заборгованості, з яких : 4 706 570,93 грн. основного боргу, 429 080,72 грн. інфляційних втрат, 202 490,27 грн. 3 % річних, 18 882 грн. пені, 25 245 грн. державного мита та 233,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із згаданим рішенням, Заступник військового прокурора оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати в частині стягнення інфляційних втрат та прийняти в цій частині нове, яким стягнути лише 53 018,83 грн. інфляційних втрат. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при прийнятті рішення місцевим судом невірно здійснено розрахунок інфляційних втрат, адже стягненню підлягало лише 53 018,83 грн., тощо.
Представник апелянта в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належно (повідомлення про вручення поштового відправлення долучено до матеріалів справи), про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, отже апеляційний суд вважав за необхідне справу розглянути за його відсутності.
В судовому засіданні представник відповідача доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати в частині стягнення інфляційних втрат та прийняти в цій частині нове, яким стягнути 53 018,83 грн. інфляційних втрат за наведених в скарзі підстав.
Представник позивача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як підставне й обґрунтоване залишити без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.
Так, 15.03.2011 р. ВАТ «Укртелеком» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ВЧ А0351 про стягнення 4 706 570,93 грн. основного боргу, 429 080,72 грн. інфляційних втрат та 202 490,27 грн. 3 % річних та 37 763,99 грн. пені. В обрунтування своїх вимог зазначило, що 20.02.2007 р. між сторонами укладено договір про надання в користування виділених комутованих каналів електрозв'язку № 1-В/803640-209 (далі Договір), за умовами п. 1.1. Договору Укртелеком надає Споживачу в користування виділені некомутовані канали (трактів) електрозв'язку (далі - канали) згідно додатків № 1,2, які є невід'ємною частиною Договору, а Споживач - приймає канали та сплачує вартість наданих послуг. Умовами Договору сторони погодили обов'язок Відповідача своєчасно і в повному обсязі вносити плату за користування каналами п. 3.2.3. Договору, а Позивач має право вимагати своєчасної оплати наданих за Договором послуг електрозв'язку на підставі п. 4 Договору. На виконання Договору Укртелеком за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. надав Споживачу послуги, а відповідачем здійснено оплату цих послуг частково, станом на 01.03.2011 р. заборгованість відповідача становить 4 706 570, 93 грн.. Крім цього, позивач просив стягнути на підставі п. 6.4 Договору 37 763,99 грн. пені, на підставі ст. 625 ЦК України 429 080,72 грн. інфляційних втрат та 202 490,27 грн. 3 % річних, тощо.
До матеріалів справи долучено відзив ВЧ А0351 на позовну заяву, згідно якого відповідач просив в задоволенні позовних вимог відмовити, посилався на невірний розрахунок позивача в частині нарахування інфляційних втрат, вважав підставною суму в розмірі 54 690,34 грн., а також відсутність в укладеному Договорі штрафних санкцій у вигляді 3 % річних, тощо.
Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 4 706 570,93 грн. основного боргу, 429 080,72 грн. інфляційних втрат, 202 490,27 грн. 3 % річних, 18 882 грн. пені, а відтак їх задовольнив, в іншій частині позовних вимог відмовив.
Так, задовольняючи позов, місцевий суд встановив, що на виконання Договору позивачем у період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. надано відповідачу послуги за Договором. Факт надання позивачем телекомунікаційних послуг відповідачу підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками.
Відповідно до п. 5.6 Договору оплата проводиться щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Укртелекому. Обов'язок щодо своєчасної оплати отриманих телекомунікаційних послуг покладено на споживача цих послуг й п. 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, які затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.2005 р.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково розрахувався за послуги, а саме: за січень 2009 р. у розмірі 437 443,27 грн. та частково за лютий 2009 р. у розмірі 301 140,62 грн..
У відповідності до п. 4.2.2. Договору споживач має право замовляти додаткові канали й як встановлено судом та не спростовано відповідачем останній систематично замовляв додаткові канали, в тому числі й тимчасові (на час, що було визначено замовленням). Факт надання позивачем відповідачу телекомунікаційних послуг також підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками.
Однак ці рахунки відповідачем оплачено частково : в розмірі 17 631,63 грн., станом на дату винесення рішення він має заборгованість перед позивачем у розмірі 4 678 489,87 грн., що підтверджується підписаним повноважними представниками сторін актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2010 р..
Матеріалами справи підтверджено, що на момент розгляду справи відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги й заборгованість останнього перед позивачем становить 4 678 489,87 грн..
Факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті отриманих від позивача послуг належним чином доведено та документально підтверджено.
За таких обставин, місцевий суд на підставі ст.ст. 525, 526, 901, 902, 903 ЦК України вважав вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 4 678 489,87 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача 202 490,27 грн. - 3 % річних, 429 080,72 грн. - інфляційних витрат, 37 763,99 грн. - пені.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача, місцевий суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 202 490,27 грн. 3 % річних та 429 080,72 грн. інфляційних витрат також є законними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п. 6.4. Договору, у разі невиконання п. 3.2.3. Договору, (у разі затримки оплати Споживач оплачує) пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за яким нараховується пеня, за кожну добу затримки.
Згідно до ч. 3 ЦК України розмір неустойки може бути зменшено за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків й за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій (ч. 1 ст. 233 ГК України).
Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Оскільки заявлена до стягнення сума пені надмірно велика, місцевий суд вважав за доцільне зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача до 18 882 грн., тощо.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду не знаходить.
Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Посилання апелянта на невірний розрахунок позивача та місцевого суду в частині інфляційних втрат, апеляційний суд до уваги не бере, адже розрахунок апелянта містить арифметичні помилки, є помилковим. За перерахунком апеляційного суду сума інфляційних втрат становить 762 464,09 грн. Оскільки позивачем заявлено до стягнення 429 080,72 грн. інфляційних втрат, місцевим судом підставно стягнуто заявлену суму.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Заступника військового прокурора Київського гарнізону залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 18.04.2011 р. по справі № 49/87
- без змін.
Матеріали справи № 49/87 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя Дикунська С.Я.
Судді Чорна Л.В.
Алданова С.О.
04.07.11 (відправлено)