01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.06.2011 № 05-5-15/5288
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів: Пантелієнка В.О.
Верховця А.А.
при секретарі:
за участю представників сторін:
від ініціюючого кредитора: не з'явився;
від боржника: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
на ухвалу господарського суду міста Києва від 20.05.2011
у справі № 05-5-15/5288 (суддя Хоменко М.Г.)
за заявою Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
до Державного підприємства «Київський виноробний завод»
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.05.2011 у справі № 05-5-15/5288 заяву Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва до Державного підприємства «Київський виноробний завод» про визнання банкрутом повернуто без розгляду.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, зокрема статей 1, 2, 22, 43, 54, 63 Господарського процесуального кодексу України, статей 1, 7, 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Представники учасників провадження у справі в судове засідання не з'явилися. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі всіх представників.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи заяву згідно оскарженої ухвали, господарський суд міста Києва керувався частиною 1 статті 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та обґрунтував свою ухвалу тою обставиною, що заявником не надано доказів безспірності грошових вимог до боржника.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду з таким висновком не погоджується з наступних підстав.
Згідно зі статтею 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Частиною 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави, коли суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву разом з доданими до неї документами без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ознаками неплатоспроможності боржника є: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
В першу чергу всі зазначені умови формально оцінюються судом при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, остаточна ж оцінка надається безпосередньо в підготовчому засіданні.
Застосовуючи зазначені положення Закону, слід керуватися системним аналізом норм цього Закону, зокрема положеннями статті 1, абзацом восьмим якої визначено поняття „Безспірні вимоги кредиторів”. Такими є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Отже, за Законом факт безспірності вимог кредитора виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.
Таким чином, з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.
При цьому, відповідно до приписів Закону такі вимоги повинні бути не виконані боржником протягом трьох місяців.
Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.
Відповідно і встановлений Законом тримісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.
Зміст поданої Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва від 29.01.2011 заяви про порушення провадження у справі про банкрутство свідчить про те, що Державне підприємство «Київський виноробний завод» має податковий борг згідно постанови господарського суду міста Києва від 15.05.2007 у справі № 32/165-А, якою присуджено до стягнення з Державного підприємства «Київський виноробний завод» на користь бюджету податковий борг по податку на додану вартість - 197 499,85 грн., а також податковий борг по земельному податку з юридичних осіб - 138 585,24 грн., та на підставі якої видано виконавчі листи від 19.03.2008, повернуті без виконання постановою ВДВС Печерського районного управління юстиції у місті Києві від 14.11.2008.
При таких обставинах місцевий господарський суд необґрунтовано повернув позов.
З огляду на викладене, аналізуючи положення чинного законодавства, колегія суддів доходить висновку про те, що оскаржена ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права та у цьому зв'язку підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу господарського суду господарського суду міста Києва від 20.05.2011 у справі № 05-5-15/5288 скасувати.
Справу № 05-5-15/5288 передати на розгляд господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Гарник Л.Л.
Судді Пантелієнко В.О.
Верховець А.А.
01.07.11 (відправлено)