01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
30.06.2011 № 10/57
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Отрюха Б.В.
Михальської Ю.Б.
За участю представників:
від позивача: Майданік В.В. - юрист, Соболєв А.Л. - юрист
від відповідача: Волошин О.І. - юрист
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Лекс Транс»
на рішення
Господарського суду м. Києва
від 18.04.2011р.
у справі № 10/57
за позовом Державного територіально-галузевого об»єднання «Південно-західна залізниця»
до Приватного підприємства «Лекс Транс»
про стягнення 175 850, 50 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2011р. по справі № 10/57 позовні вимоги задоволено повністю. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 175 850,50 грн. штрафу, 1 758,50 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір штрафу за неправильне зазначення в накладній коду та адреси одержувача до 2000, 00 грн., посилаючись на порушення судом матеріального та процесуального права та неповне з»ясування обставин справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що місцевим судом було неправильно застосовано норми статей 908, 909, 920 ЦК України, ст. 307 ГК України, ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України стосовно визначення штрафу за порушення зобов'язань за договором перевезення вантажів (цивільно - правові відносини) як виду публічно-правової відповідальності та порушено норми частини 3 ст.551 ЦК України, ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України шляхом встановлення відсутності повноважень суду на зменшення штрафу.
Апелянт звертає увагу суду на те, що відповідач вчасно виявив помилки у зазначенні коду та адреси одержувача, усунув такі помилки до моменту їх виявлення станцією призначення, що в підсумку не призвело до виникнення збитків у позивача та настання для нього будь-яких інших негативних наслідків, а тому, на думку апелянта, є однією з обставин, що може бути врахована при зменшенні штрафу.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.
Державне територіально-галузеве об»єднання ДТГО “Південно-Західна залізниця” надавало послуги з перевезення вантажів ПП “Лекс Транс” з відповідним складанням перевізного документа.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно- правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст. 307 Господарського кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно з п. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про транспорт” підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту, та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.
Статтею 2 Статуту залізниць України (далі по тексту Статут), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 передбачено, що Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Відповідно до ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Згідно ст. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми (форму затверджено наказом Міністерства транспорту України від 19.11.1998 року № 460), оформлений відповідно до Статуту залізниць України і наданий відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача.
Згідно зі ст. 129 Статуту, акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.
Відповідно до п. п. 1.1, 1.3 “Правил оформлення перевізних документів” на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну; усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються; у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.
Згідно з п. п. 2.1 п. 2 “Правил оформлення перевізних документів” вантажовідправник при заповненні комплексу перевізних документів повинен вказати точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи - одержувача вантажу, його код та адресу.
Відповідно до п. п. 5.5 п. 5 “Правил оформлення перевізних документів” якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно ст. 118, 122 Статуту.
Як вбачається з матеріалів справи, вантажовідправник неправильно зазначив код та адресу одержувача в залізничній накладній № 33680509.
Відповідно до ст. 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць України.
Стаття 118 Статуту визначає штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Позивач зазначає, що неправильне зазначення коду та адреси одержувача в залізничній накладній № 33680509 підтверджується актом загальної форми № 171 від 10.12.2010р., що складений працівниками станції Чернігів. Оскільки провізна плата згідно залізничної накладної № 33680509 становить 35 170,10 грн., позивачем було нараховано суму штрафу: 35 170,10 грн. х 5 = 175 850,50 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.
Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Частиною 5 ст. 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно- правовими актами.
Зокрема, статтями 118, 122 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, встановлена відповідальність за неправильне зазначення в накладній коду та адреси одержувача у вигляді штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що штраф, встановлений ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, є мірою цивільно-правової відповідальності, передбаченої за порушення зобов'язань за договором перевезення вантажів (цивільно-правові відносини), а не публічно-правовою відповідальністю, як зазначено місцевим судо в оскаржуваному рішенні.
Відповідач просить суд зменшити розмір штрафу до 2000, 00 грн., посилаючись на те, що ним було самостійно виявлено неправильне зазначення в накладній коду та адреси одержувача та усунуто таке порушення шляхом надання відповідного листа станції відправлення Дарниця ПЗЗ, на підставі якого така станція відправлення 10.12.2010р. о 13:55 надіслала телеграму станції призначення Чернігів ПЗЗ, в якій повідомила останню про помилково зазначений невірний код одержувача та просила внести зміни до перевізних документів та вважати вірними код одержувача 3260 та адресу: 14001, м.Чернігів, вул. Чудинова, б/н. (копії листа відповідача та телеграми були надані суду першої інстанції разом з Заявою про зменшення розміру штрафу та є в матеріалах справи). Зазначена телеграма була отримана станцією призначення 10.12.2010р. о 14:17:53.
Одночасно з доданих до позовної заяви документів вбачається, що 10.12.2010р. лише о 14:45 станцією призначення Чернігів ПЗЗ було відправлено на станцію відправлення Дарниця ПЗЗ телеграму про виявлення неправильно зазначених в накладній коду та адреси одержувача.
Таким чином, відповідач вчасно виявив помилки у зазначенні коду та адреси одержувача, усунув такі помилки до моменту їх виявлення станцією призначення, що в підсумку не призвело до виникнення збитків у позивача та настання для нього будь-яких інших негативних наслідків.
Крім того, відповідач посилається на ту обставину, що майновий стан відповідача не дозволяє останньому сплатити штраф в розмірі 175 850,50 грн. у повному обсязі, оскільки підприємство ПП «Лекс Транс» було створене та зареєстроване 24.07.2009р., в зв'язку з чим на момент порушення провадження у даній справі термін діяльності підприємства відповідача становив півтора роки. За наслідками господарської діяльності в 2010р. прибуток підприємства станом на 01.01.2011р. становив 7722,00 грн., з яких відповідачем було сплачено 1931,00 грн. податку на прибуток (копія податкової декларації ПП «Лекс Транс» з податку на прибуток за 2010 рік була надана суду першої інстанції разом з Заявою про зменшення розміру штрафу та є в матеріалах справи). Як наслідок в розпорядженні відповідача після сплати податків залишилось 5791,00 грн., що унеможливлює сплату штрафу в розмірі 175 850,50 грн. у повному обсязі.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (підпункту 3.9.2. п.3.9. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. за №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Таким чином, чинне законодавство України передбачає певні обставини, але не виключно, за наявності яких суд може зменшити розмір штрафу, що підлягає стягненню за порушення зобов'язання.
Враховуючи ту обставину, що відповідачем було негайно добровільно усунуто допущені порушення та вжито заходів щодо належного виконання зобов'язання, а також ту обставину, що позивачу не було завдано збитків діями відповідача, а також враховуючи майновий стан відповідача, колегія приходить до висновку, що розмір штрафу підлягає зменшенню до 35 000, 00 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що рішення місцевого суду підлягає зміні, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
З огляду на зазначене колегія приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення штрафу у розмірі 35 000, 00 грн.
В зв'язку із зміною рішення господарського суду першої інстанції на підставі ст.49 ГПК України слід здійснити перерозподіл судових витрат між сторонами пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 101, 103, 105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Лекс Транс» задовольнити частково.
Рішення Господарського суду м.Києва від 18.04.2011р. № 10/57 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції.
«Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства “Лекс Транс”(02068, м. Київ, вул. С.Олійника, 7, кв. 9, р/р 260003016783 в АТ “Банк “Таврика”, МФО 300788, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 36558452) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця”(01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, р/р 26002301360604 у Залізничному відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322153, ідент. код 04713033) 35 000, 00 грн. штрафу, 350, 00 грн. витрат по сплаті державного мита за подання позову, 46,97 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.»
Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця”(01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, р/р 26002301360604 у Залізничному відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322153, ідент. код 04713033) на користь Приватного підприємства “Лекс Транс”(02068, м. Київ, вул. С.Олійника, 7, кв. 9, р/р 260003016783 в АТ “Банк “Таврика”, МФО 300788, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 36558452) 703,40 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.
Видати наказ.
Видачу наказів доручити Господарському суду м.Києва.
Матеріали справи № 10/57 повернути Господарському суду м.Києва.
Головуючий суддя Тищенко А.І.
Судді Отрюх Б.В.
Михальська Ю.Б.