01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.06.2011 № 27/353
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Синиці О.Ф.
суддів: Баранця О.М.
Кошіля В.В.
при секретарі: Кулачок О.А.
За участю представників:
від позивача -Заєць О.В.,
від відповідача -не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з
обмеженою відповідальністю “І-Тел” №01-01-09/04 від 24.05.2011
на рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2011
у справі №27/353
за позовом публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський
Акціонерний Банк”, м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю “І-Тел”, м. Київ
про стягнення 53796998грн.19коп.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.05.2011 (суддя Дідиченко М.А.) частково задоволено позов ПАТ “Всеукраїнський акціонерний банк” та стягнуто з ТОВ “І-Тел” 40235610грн.04коп. заборгованості по сплаті кредитних коштів отриманих за кредитним договором №59 від 21.07.2008, 3887979грн.09коп. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом (по траншу в доларах США), 4464538грн.72коп. заборгованість по відсоткам за користування кредитом (по траншу в гривні), 306059грн.98коп. комісії за надання кредиту, 700грн. комісії за відкриття позичкового рахунку, 3293257грн.12коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 322648грн.35коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом (по траншу в доларах США), 196181грн. 02коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом (по траншу в гривні), 1999709грн.81коп. збитки від інфляції за несвоєчасне погашення кредиту, 56390грн. 59коп. збитки від інфляції за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту (по траншу в гривні), 193232грн.56 коп. збитки від інфляції за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту (по траншу в доларах США), 108грн.99коп. збитки від інфляції за несвоєчасну сплату комісії за відкриття позичкового рахунку, 37614грн.77коп. збитки від інфляції за несвоєчасну сплату комісії за надання кредиту та відповідні судові витрати. Судом відмовлено частково в стягненні пені за несвоєчасну сплату комісії за надання кредиту за період з 10.05.2010 по 09.11.2010, оскільки строк її нарахування можливий лише до 20.01.2010 враховуючи положення п.1.6 договору. Також, судом частково відмовлено в стягнення сум збитків від інфляції та здійснено власний розрахунок стягнення інфляційних втрат. Суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Апелянт зазначив, що умови договору не відповідають вимогам ч. 2 ст. 207 ГК України щодо встановлення непропорційно великого розміру санкцій, а саме: договором кредиту визначено ставку сплати пені в розмірі подвійної процентної ставки, тобто 32 відсотки (процентна ставка за кредитом 16 відсотків), що суперечить ст. 3 ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” щодо встановлення розміру пені не більше подвійної облікової ставки НБУ. Отже, відповідач вважає, що розмір штрафних санкцій, передбачений кредитним договором, значно перевищує розмір, встановлений та допустимий чинним законодавством України, що є порушенням закону та прав відповідача як сторони договору.
В судове засідання апеляційної інстанції представник відповідача не з'явився, проте подав 24.06.2011, через канцелярію суду, клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні з поважних причин, які представником відповідача не зазначено. Розглянувши подане клопотання колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду скарги. Подальше ж відкладення призведе до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного розгляду скарги.
Перевіривши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
Відповідно до умов кредитного договору №59 від 21.07.2008 року, укладеного між ПАТ “Всеукраїнський Акціонерний банк” (кредитодавець) та ТОВ “І-Тел” (позичальник), банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит), на умовах, визначених договором та додатками до нього.
Кредит надається в сумі 4999999,73 дол. США терміном до 20.08.2009 (п.п. 1.1.1, 1.1.2 договору).
Банк свої зобов'язання виконав і надав позичальнику 20.07.2009 кредитні кошти в розмірі 4999999, 73 дол. США грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку від 04.11.2010.
Протягом строку дії кредитного договору між позивачем та відповідачем було укладено додаткові угоди до вказаного кредитного договору. Зокрема, додатковою угодою № 3 від 26.02.2010 сторонами погоджено, що на виконання умов договору кредитодавець надає позивачальникові транш кредиту в розмірі 40835610грн.04коп. строком до 15.05.2010, що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку від 04.11.2010, наявними в матеріалах справи.
Відповідач, свої зобов'язання по договору кредиту не виконав, отримані кошти з відповідною сплатою відсотків позивачу не повернув.
Позивач звернувся до суду з позовом, згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, про стягнення з відповідача 53796998грн.19коп. боргу.
Відповідно до п. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" Глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із п. 1 ст. 1049 параграфа 1 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Пунктом 4.5 кредитного договору встановлено, що у разі невиконання позичальником будь-якого із зобов'язань, визначених п. 3.3 договору, протягом більше 15 банківських днів, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився, та відповідно, позичальник зобов'язаний не пізніше наступного банківського дня повернути кредит, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом, комісії та штрафні санкції.
Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції відповідач має сплатити на користь позивача 40235610грн.04коп. заборгованість за кредитом, 491111дол. США, що згідно курсу НБУ станом на 09.11.2010 становить 3887979грн.09коп., заборгованості по процентам за користування кредитом (по траншу в доларах США) та 4464538грн.72 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом (по траншу в гривні), згідно перевіреного судом розрахунку з врахуванням часткових оплат відповідача відповідно до наявних в матеріалах справи банківських виписок.
Таким чином, оскільки наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що відповідач свого обов'язку щодо повернення кредиту в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за договором, яка підтверджена матеріалами справи, а документи про її погашення відповідач не надав, вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної заборгованості по кредиту та відповідним відсоткам обґрунтовано задоволена господарським судом першої інстанції.
Пунктом 1.6 договору передбачено, що позичальник сплачує на користь кредитодавця комісію за відкриття позичкового рахунку в сумі 700грн. та комісію за надання кредиту в сумі 0,8% від суми кредиту в день отримання траншу кредиту.
Доказів оплати комісій на виконання вказаного пункту договору відповідачем не надано, тому є правомірними висновки суду про стягнення 700грн. - комісії за відкриття позичкового рахунку та 306059грн.98коп. - комісії за надання кредиту в сумі 0,8% від суми кредиту.
Пунктом 4.3 передбачено нарахування пені у разі несвоєчасного погашення кредиту, акредитиву, сплати процентів, комісій, у розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.1.3 договору, за кожен день прострочення виконання.
Відповідачем порушено вимоги договору щодо своєчасного повернення кредитних коштів, тому висновки суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення передбаченої договором пені є вірними. Проте, оскільки розмір подвійної процентної ставки, визначеної в п.1.1.3 договору перевищує розміри подвійної облікової ставки НБУ, що суперечить вимогам п. 2 ст. 343 ГК України, пеню розраховано позивачем у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у заявлений період. За таких обставин судом правомірно стягнуто з відповідача 3293257грн.12коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 18.05.2010 по 09.11.2010, 322648грн.35коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом (по траншу в доларах США) за період з 18.05.2010 по 09.11.2010, 196181грн. 02коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом (по траншу в гривні) за період з 18.05.2010 по 09.11.2010, за перевіреним судом розрахунком позивача. Також, судом правомірно відмовлено в стягненні з відповідача пені за несвоєчасну сплату комісії за надання кредиту за період з 18.05.2010 по 09.11.2010, оскільки відповідно до умов договору її нарахування можливе лише до 20.01.2010.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно вимог ст.625 ЦК України стягнення з відповідача сум інфляційних нарахувань, за здійсненим судом розрахунком, а саме: 1999709грн.81коп. збитки від інфляції за несвоєчасне погашення кредиту, 56390грн. 59коп. збитки від інфляції за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту (по траншу в гривні), 193232грн.56 коп. збитки від інфляції за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту (по траншу в доларах США), 108грн.99коп. збитки від інфляції за несвоєчасну сплату комісії за відкриття позичкового рахунку, 37614грн.77коп. збитки від інфляції за несвоєчасну сплату комісії за надання кредиту, є, також, правомірним.
В апеляційній скарзі відповідачем заявлено лише одне заперечення про те, що умови договору не відповідають вимогам ч. 2 ст. 207 ГК України щодо встановлення непропорційно великого розміру санкцій, а саме: договором кредиту визначено ставку сплати пені в розмірі подвійної процентної ставки, тобто 32 відсотки (процентна ставка за кредитом 16 відсотків), що суперечить ст. 3 ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” щодо встановлення розміру пені не більше подвійної облікової ставки НБУ. Проте, такі заперечення відповідача є безпідставними, оскільки як зазначалось вище при нарахуванні відповідних сум стягнення пені позивачем зроблено розрахунок з застосуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у заявлений період.
Крім того, відповідачем не надано будь-яких контррозрахунків, з відповідними поясненнями до них, хоча ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2011 відповідача було зобов'язано надати суду контррозрахунок позовних вимог з відповідним правовим обгрунтуванням.
Отже, викладені представником відповідача заперечення в поданій апеляційній скарзі не спростовують висновків суду та свідчать про навмисне затягування розгляду справи і відсутність у останнього обґрунтованих заперечень щодо суті спору.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2011 у справі №27/353 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “І-Тел” - без задоволення.
2. Справу № 27/353 повернути господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя Синиця О.Ф.
Судді Баранець О.М.
Кошіль В.В.