01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.06.2011 № 45/67
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Синиці О.Ф.
суддів: Баранця О.М.
Кошіля В.В.
при секретарі: Кулачок О.А.
За участю представників:
від позивача -Шкурін Б.В.,
від відповідача -Галь Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з
обмеженою відповідальністю “Міжнародна адвокатська компанія Жаріков і
Компанія” б/н від 25.05.2011
на рішення господарського суду міста Києва від 11.05.2011
у справі №45/67
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма
“УкрАгроПромПроект”, м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна адвокатська
компанія Жаріков і Компанія”, м. Київ
про стягнення 8500грн.00коп.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.05.2011 (суддя Балац С.В.) задоволено позов ТОВ “УкрАгроПромПроект” та стягнуто з ТОВ “Міжнародна адвокатська компанія Жаріков і Компанія” 8500грн. повернення попередньої оплати послуг відповідача по отриманню позивачем ліцензії на будівельну (проектну) діяльність. Рішення суду мотивовано ненаданням доказів виконання відповідачем договору доручення від 10.06.2011 про здійснення комплексу відповідних юридичних дій, тому суму попередньої оплати присуджено до повернення.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати, а в позові відмовити, посилаючись на виконання ним договору доручення в повній мірі. Так, повірений посилається на те, що його представник Токарєва В.М. “постійно консультувала та пояснювала” замовнику застосування інструкцій, наказів, положень; були передані зразки замовлень на проведення ліцензійної експертизи; також, передані таблиці на наявність оргтехніки та програм. В той же час, відповідач відмовився подавати до ДП “Український інженерно-технічний центр” неправдиві відомості (щодо освіти та кваліфікації проектантів).
За умовами договору доручення від 10.06.2010 укладеного між позивачем та відповідачем, довіритель (позивач) доручив, а повірений (відповідач) прийняв на себе зобов'язання здійснити від імені і за рахунок довірителя комплекс юридичних дій пов'язаних з отриманням на ім'я довірителя ліцензії на будівельну (проектну) діяльність (п.1 договору).
Пунктом 1.2 договору передбачено, що позивач зобов'язувався оплатити відповідачу роботи в сумі 8500грн. до початку робіт, але не пізніше трьох робочих днів з моменту підписання договору.
Відповідач зобов'язався виконати доручення в термін 30 робочих днів з моменту надходження передплати на розрахунковий рахунок відповідача, а також необхідних документів(п.1.3 договору).
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивач сплатив відповідачу 8500грн. платіжним дорученням №379 від 10.06.2010, на підставі наданого відповідачем рахунку №АК-00000000083 від 10.06.2010. Також, 10.06.2010 відповідачу в пакеті №097138 кур'єрською службою доставки було відправлено довіреність на вчинення юридичних дій, та всі інші необхідні документи для виконання доручення, що відповідачем не заперечується.
В зв'язку з закінченням 30-денного строку виконання доручення, встановленого п. 1.3 договору, позивач звернувся до відповідача з листами № 93 від 12.07.2010, №99 від 26.07.2010, №124 від 30.08.2010 (а.с. 20-24) в яких позивач просив повідомити про хід виконання доручення та виконати відповідні роботи по отриманню ліцензії. Крім того, в листі №124 від 30.08.2010 позивач повідомив відповідача про те, що він самостійно без допомоги відповідача уклав договір з державним підприємством “Український інженерно-технічний будівельний центр” на проведення ліцензійної експертизи, сплатив вартість робіт та 10.08.2010 пройшов експертизу та отримав позитивний експертний висновок №0327/10 щодо спроможності виконання робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, суб'єкта будівельної діяльності.
Жодної відповіді на зазначені листи позивача від відповідача не надійшло. Не надано пояснень і самим відповідачем щодо ненадання відповіді на листи позивача.
31.08.2010 Державною архітектурно-будівельною інспекцією Міністерства регіонального розвитку та будівництва України позивачу було видано ліцензію на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури серія АВ №555289, яку останнім отримано 15.09.2010.
Враховуючи ненадання відповідачем своїх зобов'язань згідно укладеного сторонами договору доручення та отримання самостійно позивачем ліцензії на будівельну діяльність, отримання якої є предметом договору доручення, позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів та в зв'язку з її незадоволенням відповідачем з позовом до суду про стягнення 8500грн. безпідставно отриманих останнім коштів.
Згідно ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Згідно ст. 1006 ЦК України повірений зобов'язаний: 1. повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; 2. після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; 3. негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пунктом 2.1.3 договору передбачено, що повірений зобов'язаний повідомляти довірителя про хід виконання доручення.
В вищенаведеній статті 1006 ЦК України зазначено, що довіритель наділяється відповідним обсягом вимог до повіреного. Іншими словами, вони покладаються на повіреного і без спеціальної вказівки про них у договорі. Відповідачем не надано жодних відомостей щодо виконання покладених на нього обов'язків укладеним договором. Після виконання доручення повірений зобов'язаний був надати звіт про його виконання та виправдні документи. Всі посилання відповідача викладені в апеляційній скарзі не підтверджені доказами. Крім того, відсутніми є докази надання відповідачем інформації про хід виконання доручення на неодноразові запити позивача.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 8500грн. повернення попередньої оплати послуг відповідача по виконанню договору доручення.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, викладені представником відповідача заперечення в поданій апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 11.05.2011 у справі №45/67 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна адвокатська компанія Жаріков і Компанія” - без задоволення.
2. Справу № 45/67 повернути господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя Синиця О.Ф.
Судді Баранець О.М.
Кошіль В.В.