01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
30.06.2011 № 61/149
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Вербицької О.В.
суддів: Андрієнка В.В.
Буравльова С.І.
при секретарі: Коваленко В.С.
за участю представників: позивача: ОСОБА_1. - представник за довіреністю № б/н від 01.06.2011 року;
ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 249 від 17.03.2011 року;
відповідача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю № 169/10 від 23.12.2010 року;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" "Новомосковськтеплоенерго"
на рішення господарського суду міста Києва
від 13.05.2011 року
у справі № 61/149 (суддя - Івченко А.М.)
за позовом Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" "Новомосковськтеплоенерго"
до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (правонаступник ДК "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України")
про зобов'язання здійснити зарахування зустрічних вимог
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.05.2011 року у справі № 61/149 за позовом Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" "Новомосковськтеплоенерго" (далі - позивач, ДП "ОКП "Дніпротеплоенерго" "Новомосковськтеплоенерго") до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (правонаступник ДК "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України") (далі - відповідач, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") про зобов'язання здійснити зарахування зустрічних вимог - у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
02.06.2011 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2011 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 13 год. 40 хв. 30.06.2011 року.
30.06.2011 року в судове засідання в апеляційній інстанції з'явились представники позивача та відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ДП "ОКП "Дніпротеплоенерго" "Новомосковськтеплоенерго" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2004 року між ДП "ОКП "Дніпротеплоенерго" "Новомосковськтеплоенерго" та Дочірньою компанією "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" було укладено договір комісії № 12/04-284 на строк до 30.09.2005 року.
Відповідно до п. 2.1 договору комісії № 12/04-284 відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов'язання по здійсненню діяльності з продажу обумовленої теплової енергії відповідно до умов договору та укласти від свого імені, але за рахунок відповідача, угоди зі споживачами.
01.10.2005 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 17/05-424/2 про надання послуг з переробки природного газу та транспортування природної енергії на строк до 30.09.2006 року, відповідно до якого позивач за завданням відповідача зобов'язався виконати певну роботу, а саме, надати послуги з переробки природного газу в готову продукцію відповідно до технічних умов та транспортування готової продукції до споживачів, а відповідач зобов'язався прийняти готову продукцію та оплатити позивачу виконану роботу з надання послуг по переробці природного газу в готову продукцію та її транспортування до споживачів.
Крім того, 01.05.2005 року між позивачем та відповідачем укладено договір комісії № 12/05-425/2 на строк до 30.09.2006 року, відповідно до якого відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов'язання по укладанню від свого імені правочинів з реалізації теплової енергії зі споживачами за рахунок відповідача.
Зі змісту п. 7.4. договору № 17/05-424/2 та п. 1.1. договору № 12/05-425/2, вбачається, що зазначені договору є взаємопов'язаними між собою, оскільки кредитом по першому зобов'язанню є боржником в другому, а боржник по першому зобов'язанню є кредитором в другому.
14.09.2006 року між сторонами укладено договір № 17/06-893 про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії, який є також взаємопов'язаним з укладеним 14.09.2006 року договором комісії № 12/06-894 строком до 30.09.2007 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.11.2009 року позивачем на підставі ст. 601 було направлено на адресу ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" (правонаступником якої є ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") заяву про проведення заліку зустрічних однорідних вимог, згідно з якою повідомлено відповідача про проведення заліку зустрічних вимог позивача до відповідача у сумі 1 974 121,88 грн. та відповідача до відповідача у сумі 3 812 016,35 грн., в результаті чого заборгованість позивача до відповідача стала становити 1 837 893,88 грн.
Дана заява отримана представником відповідача 19.11.2009 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.
19.11.2009 року листом № 54/11-4520-5641 повідомлено позивача про те, що ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" припиняє свою діяльність шляхом реорганізації - приєднання до ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України".
14.06.2010 року листом № 31/18-5750 відповідач повідомив позивача про те, що кредиторська заборгованість позивача в сумі 1 623 690,64 грн. списана з обліку та врахована в складі доходів відповідача відповідно до вимог чинного законодавства.
Того ж дня, листом № 31/18-5832 відповідач повідомив позивача про те, що кредиторська заборгованість позивача в сумі 1 321,39 грн. списана з обліку та врахована в складі доходів відповідача відповідно до вимог чинного законодавства.
Листом № 389 від 23.06.2010 року позивач зазначив, що вважає безпідставним списання відповідачем кредиторської заборгованості з тих підстав, що у листопаді 2009 року було проведено залік зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України, а отже після проведення заліку заборгованість позивача перед відповідачем становила 1 837 893,88 грн.
На що листом № 31/18-8587 від 13.08.2010 року відповідач зазначив, що вважає факт проведення заліку безпідставним, оскільки він був проведений після спливу строків позовної давності.
В зв'язку з викладеним, позивач звернувся до суду з вимогою зобов'язати відповідача здійснити проведення заліку зустрічних однорідних вимог згідно заяви позивача від 09.11.2009 року та здійснити відповідні коригування у бухгалтерському обліку відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
У відповідності з ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Згідно ст. ст. 202, 203 ГК України зобов'язання припиняється, зокрема зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення щодо зарахування зустрічних однорідних вимог містить ст. 601 ЦК України.
У відповідності з ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
За змістом названих правових норм залік можливий лише при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником; однорідні, зокрема можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав вже строк виконання , оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.
При цьому, характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.
Отже, за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони.
Зарахуванням визнається угода, за якою з двох зустрічних однорідних вимог з предмета зобов'язань одна - менша за сумою - погашається повністю, а інша - більша за сумою - припиняється у частині, рівній меншій вимозі.
Згідно п. 22 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009 № 01-08/163, припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо між сторонами не залишилися спірних (неврегульованих) питань; наприклад, якщо позивач заперечує існування своєї заборгованості перед відповідачем, у господарського суду немає підстав для висновку про відсутність предмета спору.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, в основу сформованої заборгованості позивача, що пропонувалася до зарахування згідно заяви про проведення заліку від 09.11.2009 року № 692 покладено заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 12/04-284 на суму 915,33 грн. (наказ господарського суду м. Києві від 08.12.2008 року у справі № 41/239), договором № 12/05-425/2 на суму 18 867,98 грн. (наказ господарського суду м. Києва від 08.12.2008 року у справі № 41/240), договором № 12/06-894 на суму 1 321,39 грн. (рішення господарського суду м. Києва у справі № 42/123, що стало підставою для визначення суми заборгованості, скасовано постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2009 року), договором № 17/05-424/2 на суму 1 733 164,18 грн. (рішення господарського суду м. Києва у справі № 42/122, що стало підставою для визначення суми заборгованості, скасовано згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2009 року, вирішено стягнути з відповідача 329 327,13 грн.), договором № 17/06-893 на суму 219 853,00 грн. (рішення господарського суду м. Києва у справі № 42/121, що стало підставою для визначення суми заборгованості, скасовано постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2009 року).
Таким чином, залік зустрічних вимог проведено позивачем з порушенням вимог ст. 601 ЦК України, оскільки до суми заборгованості відповідача перед позивачем останнім були неправомірно включені суми, встановлені рішеннями судів першої інстанції та скасовані рішеннями судів апеляційної інстанції.
При цьому, станом на дату направлення заяви про зарахування зустрічних вимог від 09.11.2009 року № 692, згідно наведених судових рішень, що набрали законної сили, заборгованість відповідача перед позивачем становила не 1 974 121,88 грн., а 349 110,44 грн.
Крім того, згідно п. 9.4. договору № 17/06-893 про надання послуг з переробки природного газу та транспортування природної енергії від 14.09.2006 року встановлено, що зарахування зустрічних вимог допускається лише за письмовою згодою обох сторін.
В той же час, як вірно встановлено місцевим господарським судом, матеріали даної справи не містять доказів надання згоди відповідачем позивачу на зарахування зустрічних вимог за даним договором (у розмірі 219 853,00 грн.).
Крім того, листом № 31/18-8587 від 13.08.2010 року відповідач заперечив факт погашення заборгованості позивача перед відповідачем, а отже, між сторонами залишилися спірні питання, що потребують врегулювання.
Проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо відсутності правових підстав для зарахування зустрічних однорідних вимог.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На думку апеляційної інстанції, ДП "ОКП "Дніпротеплоенерго" "Новомосковськтеплоенерго" не доведено вимоги апеляційної скарги, отже, вона не підлягає задоволенню.
Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення у справі, судовою колегією не встановлено.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи в господарському суді апеляційної інстанції, покладаються на апелянта у відповідності до ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-
Рішення господарського суду міста Києва від 13.05.2011 року у справі № 61/149 за позовом Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" "Новомосковськтеплоенерго" до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про зобов'язання здійснити зарахування зустрічних вимог - залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" "Новомосковськтеплоенерго" - без задоволення.
Справу № 61/149 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Вербицька О.В.
Судді Андрієнко В.В.
Буравльов С.І.