01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
23.06.2011 № 440/2б-2005/14/11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Дзюбка П.О.
Сотнікова С.В.
при секретарі:
від представників сторін:
від заявника не з'явився;
від Товариства обмеженою відповідальністю “Квіти-Сервіс” : не з'явився;
від Українського фінансово-промислового концерну “УФПК”: не з'явився;
від Українського фонду підтримки підприємств: ОСОБА_1 - представник за дов. б/н від 02.10.2010р.;
від ТОВ “Міжнародний фінансово-промисловий холдинг”: не з'явився;
арбітражний керуючий: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіти-Сервіс”
на ухвалу Господарського суду
Київської області
від 23.03.2011р.
справа №440/2б-2005/14/11 (головуючий суддя - Мальована Л.Я., судді- Подоляк Ю.В., Кошик А.Ю.)
за заявою Закритого акціонерного товариства “Комгрі”
про банкрутство
До Господарського суду Київської області звернувся Українсько фінансово-промисловий концерн з заявою про перегляд ухвали від 01.06.2006р. про відмову в задоволенні кредиторських вимог за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.03.2011р. у справі №440/2б-2005/14/11 заяву Українського фінансово-промислового концерну про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 01.06.2006р. у справі №44/2б-2005/14/11 про відмову в задоволенні кредиторських вимог задовольнити повністю. Скасувати ухвали від 01.06.2006р. Визнано кредитором Український фінансово-промисловий концерн з грошовими вимогами до боржника в сумі 5198992,77 грн., в тому числі 4212000,00 грн. основного боргу, 808704,00 грн. інфляційних та 178228,77 грн. - 3% річних. Змінено ухвалу суду від 01.06.2006р. попереднього засідання. Зобов'язано арбітражного керуючого Орлова І.Ф. включити до реєстру вимог кредиторів Український фінансово-промисловий концерн з грошовими вимогами до боржника Закритого акціонерного товариства “Комгрі” в сумі 5198992,77 грн.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю “Квіти-Сервіс” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 23.03.2011р. у справі №440/2б-2005/14/11 та прийняти нове рішення яким в задоволенні заяви Українського фінансово-промислового концерну про перегляд за ново виявленими обставинами ухвали від 01.06.2006р. у справі №440/2б-2005/14/11 відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Крім того, апелянт зазначив, що заявлені обставини не були ново виявленими, атже про наявність у Українського фінансово-промислового концерну акцій Закритого акціонерного товариства “Комгрі” було відомо під час прийняття оскаржуваного рішення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2011р. №44/2б-2005/14/11, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2011р. розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 07.06.2011р. представник Українського фінансово-промислового концерну заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити ухвалу Господарського суду Київської області від 23.03.2011р. по справі № 440/2б-2005/14/11 без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіти-Сервіс” - без задоволення.
07.06.2011р. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, даною ухвалою розгляд справи було продовжено на 15 днів на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Представники апелянта, заявника, Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний фінансово-промисловий холдинг” та арбітражний керуючий в судове засідання Київського апеляційного господарського суду 23.06.2011р. не з'явилися були належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується розпискою про день та час слухання справи від 14.06.2011р. та телефонограмою від 20.06.2011р. (наявні в матеріалах справи).
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Отже, Київський апеляційний господарський суд зазначає, що розумність тривалості провадження по судовій справі повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору. Відповідно до аналізу приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні суди.
Згідно ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
З огляду на викладене, виходячи зі змісту ст. 77 Господарського процесуального кодексу України та аналізу змісту позовних вимог по даній справі, Київський апеляційний господарський суд не вважає за необхідне відкладати розгляд апеляційної скарги по даній справі, оскільки розгляд апеляційної скарги обмежений процесуальними строками, зокрема ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, а таке відкладення призведе лише до необґрунтованого затягування розгляду даної справи.
Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, представники апелянта, заявника, Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний фінансово-промисловий холдинг” та арбітражний керуючий не скористалися належними їм процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 23.06.2011р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Київської області від 23.03.2011р. підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіти-Сервіс” - задоволенню, з наступних підстав.
Так, Український фінансово-промисловий концерн звернувся до Господарського суду Київської області з заявою про перегляд ухвали від 01.06.2006 р. про відмову в задоволенні кредиторських вимог за нововиявленими обставинами.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута. Кожна із судових процедур може мати суб'єктний склад учасників, який відрізняється від суб'єктного складу учасників іншої процедури.
Відповідно до п. 8.8 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитори, що подали до господарського суду заяви з вимогами до боржника, набувають процесуальних прав учасників провадження у справі про банкрутство. Оскільки УФПК подав заяву з вимогами до боржника, він був учасником провадження у справі на стадії розпорядження майном, тому мав право на подачу заяви про перегляд ухвали, прийнятої за наслідками завершення цієї стадії.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження апелянта, що УФПК позбавлений права подавати процесуальні документи у цій справі, оскільки не є її учасником.
Так, в своїй заяві заявник посилався на те, що рішенням Господарського суду Київської області від 24.07.2009 р. по справі № 15/358-08 було визнане право власності за Українським фінансово-промисловим концерном УФПК станом на 27.12.2002 р. на акції Закритого акціонерного товариства “Комгрі” в кількості 3.047 штук. На думку заявника, визнане в судовому порядку право власності на акції спростовує факти, які було покладено в основу ухвали від 01.06.2006р., а саме, - відсутність у УФПК необхідної кількості акцій для виконання умов договору № 1- А від 27.12.2002 р.
Як свідчать матеріали справи і не заперечується учасниками провадження у справі, підставою для відхилення кредиторських вимог Українського фінансово-промислового концерну “УФПК” визначене те, що на момент проведення попереднього засідання Український фінансово-промисловий концерн “УФПК” не довів, що станом на 27.12.2002 р., тобто на дату укладання договору № 1-А він набув право власності на 2.808 акцій в сумі 4 212 000 грн. Отже, наявність чи відсутність даної кількості вказаних акцій у власності заявника є тією істотною для справи обставиною, яка визначала відсутність підстав для визнання кредиторських вимог.
Також відмовляючи в визнанні вимог кредитора суд першої інстанції в ухвалі від 01.06.2006р. посилався на те що заявник (Український фінансово-промисловий концерн “УФПК”) не надав суду доказів щодо передачі спірних цінних паперів за договором купівлі-продажу №1-А від 27.12.2002р. по актам прийому-передачі.
Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без зміни. (п. 1 Роз'яснення ВГСУ від 21.05.2002 р. N 04-5/563).
Так, на час прийняття оскаржуваної ухвали від 01.06.2006р. у справі №440/2б-2005/14/11 заявнику була відома обставина про наявність у Українського фінансово-промислового концерну “УФПК” акцій Закритого акціонерного товариства “Комгрі”.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Проте, в даному випадку Український фінансово-промисловий концерн “УФПК” не довів суду першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали від 01.06.2006р. в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України факту наявності у Українського фінансово-промислового концерну “УФПК” акцій Закритого акціонерного товариства “Комгрі” на 2.808 акцій в сумі 4 212 000 грн.
Факт наявності у власності продавця акцій, які він відчужує по договору покупцю має і повинен бути відомий самому продавцю і повинен підтверджуватись відповідними документами.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що при подачі заяви про перегляд за ново виявленими обставинами заявником не дотримана одна з основних вимог ст. 112 Господарського процесуального кодексу України щодо доведення необізнаності заявника на час судового розгляду про певні важливі для розгляду справи обставини.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що завлена обставина не є нововиявленою обставиною в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, апеляційний суд враховує, що недоведеність вимог заявника суд першої інстанції в ухвалі мотивував не тільки недоведеністю права власності а і посиланням на ненадання доказів виконання договору від 27.12.2007р. №А-1.
Зазначені обставини, як правильно зазначено у доповненні до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіти-Сервіс” на ухвалу від 23.03.2011р. у справі №440/2б-2005/14/11 підтверджуються Рішенням Господарського суду Київської області у справі №102/17-05/20-06, залишеному в силі Постановою Київського міжобласного апеляційного суду від 21.09.2006р. та Постановою Вищого господарського суду України від 27.02.2007р. Так, у вищезгаданих судових рішеннях прямо зазначено, що відповідно до п. 3.1.1 та п. 3.2.1 договору купівлі-продажу цінних паперів від 27.12.2007р. №А-1 сторонами було досягнуто домовленості про спосіб приймання-передачі акцій, що оформлюється відповідним актом. Будь-якого акту, яким підтверджується передача спірних акцій за договором від 27.12.2002р. № А-1 суду надано не було.
Враховуючи вищенаведене, колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіти-Сервіс” підлягає задоволенню у повному обсязі, а ухвала Господарського суду Київської області підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні заяви Українського фінансово-промислового концерну про перегляд за ново виявленими обставини ухвали від 01.06.2006р. у справі №440/2б-2005/14/11 слід відмовити.
Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для скасування чи зміни рішення, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіти-Сервіс” задовольнити повністю.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 23.03.2011р. у справі №440/2б-2005/14/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Українського фінансово-промислового концерну про перегляд за нововиявленими обставини ухвали від 01.06.2006р. у справі №440/2б-2005/14/11 відмовити.
3. Матеріали справи повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Сулім В.В.
Судді Дзюбко П.О.
Сотніков С.В.