01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
30.06.2011 № 22/169
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Вербицької О.В.
суддів: Буравльова С.І.
Андрієнка В.В.
при секретарі: Коваленко В.С.
за участю представників: позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 232 від 25.02.2011 року;
відповідача: ОСОБА_2. - представник за довіреністю № 1 від 04.01.2011 року;
третьої особи: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь"
на рішення господарського суду міста Києва
від 04.03.2011 року
у справі № 22/169 (суддя - Самсін Р.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Сведбанк"
до Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь"
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Вольний вітер"
про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 518/519/ІП-1 від 26.09.2006 року
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.03.2011 року у справі № 22/169 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (далі - позивач, ПАТ "Сведбанк") до Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь" (далі - відповідач, ВАТ "Готельний комплекс "Либідь"), за участі третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольний вітер" (далі - третя особа, ТОВ "Вольний вітер") про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 518/519/ІП-1 від 26.09.2006 року - позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва скасувати, та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2011 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11 год. 00 хв. 12.05.2011 року.
12.05.2011 року в судове засідання в апеляційній інстанції з'явився лише представник позивача.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2011 року розгляд справи відкладено на 31.05.2011 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
30.05.2011 року через загальний відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого ПАТ "Сведбанк" просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
31.05.2011 року через загальний відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Також, 31.05.2011 року через загальний відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду представником третьої особи подано клопотання про відкладення розгляду справи.
31.05.2011 року в судове засідання в апеляційній інстанції з'явились лише представники позивача та відповідача. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 року розгляд справи відкладено на 30.06.2011 року та за клопотанням відповідача продовжено строк розгляду апеляційної скарги.
30.06.2011 року в судове засідання в апеляційній інстанції з'явились лише представники позивача та відповідача. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, проте, був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, що підтверджується реєстром відправленої кореспонденції Київського апеляційного господарського суду.
Оскільки третя особа була належним чином повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги, розгляд апеляційної скарги відкладався неодноразово, проте не скористалася своїми правами, передбаченими ст.ст. 22, 27 ГПК України та виходячи з того, що явка не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника судового процесу, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 30.06.2011 року за відсутності представника третьої особи.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2006 року між ЗАТ "Тас-Інвестбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк") та ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" укладено кредитний договір № 519 (далі - договір), відповідно до якого позивач відкриває відповідачу мультивалютну кредитну лінію, що відновлюється, відповідно до якої надає відповідачу кредит у доларах США та/або ЄВРО, та/або гривнях на умовах, передбачених договором, а відповідач зобов'язався одержати кошти кредиту, а також повернути кошти кредиту у строки визначені у Графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (додаток 1 до договору), сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов'язання, передбачені договором.
Порядок і строки повернення кредиту та сплати інших платежів за договорами погоджено у розділі 4 договору, за яким, згідно з п. 4.1 кошти кредиту, одержані позичальником за договором, повертаються ним у валюті кредиту на рахунок для обліку наданого кредиту (п.п. 2.1.1 договору) з додержанням строків визначених у графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (додаток № 1 до договору).
У п. 4.2 договору сторони погодили обов'язок позичальника щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом на рахунок банку (п.п. 2.1.2 договору) у валюті кредиту у такі строки: не пізніше 5 числа кожного місяця за період з першої по останню дату попереднього місяця або разом з повним погашенням суми кредиту, якщо таке погашення відбувається пізніше 5 числа місяця.
За умовами п. 5.1 договору виконання зобов'язань позичальника за договором забезпечується заставою (іпотекою) нежитлового приміщення готельного комплексу "Либідь", що знаходиться за адресою: Україна, м. Київ, пр-т. Перемоги б. 1 і належить ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" за договором іпотеки, що посвідчується нотаріально не пізніше 26.09.2006 року включно.
Відповідальність у вигляді пені передбачена у розділі 6 договору, та зокрема: у разі порушення строків погашення кредиту позичальник на вимогу банку сплачує банку (додатково до процентів за користування кредитом) за кожний день прострочення платежів (включаючи день сплати боргу) пеню, яка сплачується у гривнях за курсом Національного банку України на день здійснення платежу, у розмірі, що розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми своєчасно не повернутих коштів (п. 6.2 договору). У разі порушення строків сплати процентів за користування кредитом та комісій позичальник на вимогу банку сплачує банку (додатково до процентів за користування кредитом) за кожний день прострочення платежів (включаючи день сплати боргу) пеню, яка сплачується у гривнях за курсом Національного банку України на день здійснення платежу, у розмірі, що розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми боргу (п. 6.3 договору).
Право дострокового повернення кредиту, наданого в межах кредитної лінії, разом зі сплатою процентів і передбачених договором неустойок, передбачене п. 8.1 кредитного договору № 519, та виникає зокрема у разі: якщо позичальник порушує строки сплати процентів та погашення кредиту, встановлені п. 4.1 та 4.2 договору.
У відповідності з п.п. 8.2, 8.3 договору вимога про дострокове повернення кредиту згідно з п. 8.1 договору направляється позичальнику у письмовій формі та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 10 календарних днів з дати її одержання або у інші строки визначені банком у листі-вимозі; у разі невиконання п. 8.2 договору банк має право ставити питання про дострокове повернення коштів кредиту і пред'являти позов до позичальника, а також звернути стягнення на заставлене майно.
Також, на аналогічних умовах між позивачем та ТОВ "Вольний вітер" було укладено кредитний договір № 518 від 26.09.2006 року, який є тотожним договору № 519 від 26.09.2006 року.
З метою забезпечення вимог позивача щодо виконання договорів №№ 518, 519 від 26.09.2006 року між позивачем та відповідачем укладено іпотечний договір № 518/519/1П-1 від 26.09.2006 року (далі - договір іпотеки) предметом іпотеки за яким є майновий комплекс: будинок готельного комплексу в цілому (літ. "А") загальною площею 14 691,70 кв. м., що розташований за адресою: Україна, м. Київ, площа Перемоги 1, та належать іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на майновий комплекс (бланк серія МК № 010000085) виданого 24.12.1996 року Головним управлінням житлового господарства та майна м. Києва.
10.02.2010 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 935 про усунення порушень та у тридцяти денний строк погасити заборгованість по поверненню суми кредиту, сплаті нарахованих процентів, та пені за договором, яка отримана останнім 17.02.2010 року.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, строки сплати визначені графіком встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (додаток № 1 з урахуванням укладених додаткових договорів) позичальником порушені, відсотки за користування кредитом відповідачем не сплачуються, що підтверджується матеріалами справи. Згідно здійсненого розрахунку заборгованості за кредитним договором № 519 від 26.09.2006 року станом на 14.02.2011 року, заборгованість за кредитом складає 7 866 400 доларів США; заборгованість за відсотками по кредиту становить 610 817,06 доларів США; пеня за несвоєчасне погашення кредиту складає 703 230,68 доларів США; пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту складає 201 742,90 доларів США (204 293, 80 доларів США з урахуванням сплаченої суми 2 550, 90 доларів США).
При цьому, матеріали справи містять платіжні доручення в іноземній валюті № 8 від 01.03.2011 року, № 9 від 02.03.2011 року згідно з якими ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" проведено погашення відсотків згідно кредитного договору № 519 від 26.09.2006 року на загальну суму 50 000 доларів США, що відповідно є підставою зменшити суму боргу по нарахованих відсотках за користування кредитними коштами.
Як вбачається з матеріалів справи, вимога № 1047 від 16.02.2010 року, що надсилалась ТОВ "Вольний вітер" (яка отримана 22.02.2010 року) також містить вимоги банку про погашення боргу, що утворився за договором № 518 від 26.09.2006 року у тридцятиденний термін від дня отримання вимоги. Проте, сплати коштів у вказаний строк не здійснено не було, строки сплати процентів та кредиту з боку позичальника - ТОВ "Вольний вітер" порушені. Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 518 від 26.09.2006 року станом на 14.02.2011 року заборгованість за кредитом складає 2 972 475 доларів США; заборгованість за відсотками по кредиту становить 538 843,63 доларів США; пеня за несвоєчасне погашення кредиту складає 304 266,54 доларів США; пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту складає 57 035,87 доларів США (60 343,14 доларів США з урахуванням сплаченої суми 3 307,27 доларів США).
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), є господарський договір.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.
Частиною 1 ст. 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
В силу положень ст. 3 Закону "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки визначені у розділі 4 договору іпотеки, згідно з п. 4.1 якого іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у випадках, передбачених Законом України "Про іпотеку" та (або) іпотечним договором, а також, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань позичальників за кредитним договором 1, та/або 2, ці зобов'язання не будуть виконані, а саме: при несплаті або частковій несплаті в строк сум процентів за користування кредитом, та (або) при повному або частковому неповерненні суми кредиту у встановлені строки відповідно до кредитного договору 1, та/або 2 та (або) при несплаті або частковій несплаті в строк сум комісій, пені та (або) штрафів, а також в інших випадках невиконання умов кредитного договору 1, та/або 2, зазначених в розділі 8 кредитного договору 1, та/або 2. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за умови додержання ст. 35 Закону України "Про іпотеку".
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 590 ЦК України).
Згідно з ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Частиною 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" визначено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, у вимогах № 935 від 10.02.2010 року (адресованій ВАТ "Готельний комплекс "Либідь") та № 1047 від 16.02.2010 року (адресованій ТОВ "Вольний вітер") в тому числі іпотекодавцю за договором іпотеки № 518/519/1П-1 від 26.09.2006 року позивач зазначав про необхідність погашення боргу який виник згідно кредитних договорів № 518, № 519 від 26.09.2006 року, а також з посиланням на укладені договори застави, іпотеки повідомив про право вимагати дострокового погашення всієї суми заборгованості за вказаними договорами та задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на майно, надане в забезпечення повернення кредитних коштів, в тому числі і відповідно до договору іпотеки.
Проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позичальниками не виконуються покладені на них зобов'язання за кредитними договорами № 518, № 519 від 26.09.2006 року, а тому позивач на підставі ст. 589 ЦК України, п. 4.1 договору іпотеки набув право звернення стягнення на предмет іпотеки, отже, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ПАТ "Сведбанк".
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На думку апеляційної інстанції ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" не доведено вимоги апеляційної скарги, отже, вона не підлягає задоволенню.
Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення у справі, судовою колегією не встановлено.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи в господарському суді апеляційної інстанції, покладаються на апелянта у відповідності до ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-
Рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2011 року у справі № 22/169 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" до Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь", за участі третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольний вітер" про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 518/519/ІП-1 від 26.09.2006 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь" - без задоволення.
Справу № 22/169 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Вербицька О.В.
Судді Буравльов С.І.
Андрієнко В.В.