01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
30.06.2011 № 05-5-33/5316
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів: Шапрана В.В.
Кошіля В.В.
при секретарі: Браславській А.В.
за участю представників:
від позивача - Симончук О.М.,
від відповідача 1 - не з'явилися,
від відповідача 2 - не з'явилися,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕЛЛ” на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2011 (Мудрий С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕЛЛ”
до 1. Колективного підприємства „Екопласт” Громадської організації „Київська міська організація інвалідів „Наша Справа”;
2. Приватного акціонерного товариства „Сведбанк Інвест”
про визнання недійсним договору поруки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2011 повернуто позовну заяву без розгляду на підставі п. 4, 6, 10 ст. 63 ГПК України.
Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу.
Крім того, позивачем заявлене клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, мотивоване тим, що про ухвалу суду від 20.05.2011 представник позивача дізнався через інформаційний центр канцелярії Господарського суду міста Києва 03.06.2011, станом на 06.06.2011 позивач ухвалу не отримав.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2011 відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю „СЕЛЛ” строк подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження з призначенням розгляду на 30.06.2011.
В судове засідання 30.06.2011 з'явився представник позивача. Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа.
Колегія судів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами та без участі представників відповідачів, оскільки неявка вказаних представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
На виконання вимог ухвали суду від 15.06.2011, представником позивача в судовому засіданні були надані позовна заява та додані до неї документи, повернуті ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2011 № 05-5-33/5316.
Згідно зі ст. 91 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до п. 2 ч. 1, ч. 5 ст.106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про повернення позовної заяви; апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Апеляційний господарський суд, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, встановив наступне.
Стаття 63 ГПК України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.
В ухвалі суд першої інстанції посилається як на підставу для повернення позовних матеріалів без розгляду на п. 4 та п. 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України, в яких зазначено, що позовна заява повертається без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Порядок обчислення та сплати державного мита встановлений Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993 № 7-93, відповідно до статті 6 якого державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджету місцевого самоврядування, крім державного мита, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду.
В оскаржуваній ухвалі вказано, що відповідно до листа Головного управління державного казначейства у м. Києві №61-01/1189 від 09.02.2007 року з 12.02.2007 року змінено реквізити рахунку відділення Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва, на який зараховується державне мито, що справляється із позовних заяв у справах, які розглядаються Господарським судом міста Києва, а саме: МФО - 820019, Банк Одержувача - ГУ ДКУ у м. Києві, Отримувач - УДК У Шевченківському районі м. Києва, код ЗКПО - 26077968, р/р - 31110095700011, код бюджетної класифікації - 22090200, Символ звітності - 095. Судом зазначено, що додана до позовної заяви квитанція №Р173557674 від 17.05.2011 року, не відповідає зазначеним положенням.
Згідно з додатком №6 Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої Постановою правління Національного банку України від 14.08.2003 року №337, квитанція №Р173557674 від 17.05.2011 року оформлена належним чином та містить всі необхідні реквізити. Зокрема, в ній зазначено реквізити отримувача: МФО 820019, 31110095700011, ОКПО 26077968, УДК м. Києва. В графі „Призначення платежу” квитанції зазначено: держмито за розгляд заяви ТОВ „СЕЛЛ” до КП „Екопласт” та ПАТ „Сведбанк Інвест”, КБК 22090200, символ звітності банку 095. Платник: ТОВ „СЕЛЛ” через ОСОБА_1.
Відповідно до частини 3 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Як вбачається із квитанції, реквізити, за якими було сплачено державне мито, відповідають реквізитам, зазначеним в ухвалі про повернення позовної заяви з посиланням на лист Головного управління державного казначейства. Також, вказана квитанція відповідає вимогам Декрету КМУ „Про державне мито”, Інструкції про касові операції в банках України та Порядку обчислення та сплати державного мита, затвердженого Наказом Головної державної податкової інспекції України №15 від 22.04.1993 року.
До позовної заяви додано оригінал квитанції №Р173551565 від 17.05.2011 року про сплату 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду. Зокрема, у квитанції зазначені наступні реквізити: Одержувач - УДКУ у м. Києві, р/р -31218264700001, ОКПО - 24262621, МФО 820019, Платник - ТОВ „СЕЛЛ” через ОСОБА_1., призначення платежу - за інформаційно-технічне забезпечення розгляду заяви ТОВ „СЕЛЛ” до КП „Екопласт” та ПАТ „Сведбанк Інвест”, КБК 2205003.
В ухвалі Господарського суду міста Києва від 20.05.2011 року зазначені реквізити для оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи, відповідно до листа Територіального управління державної судової адміністрації в м. Києві Державної судової адміністрації України від 23.06.2010 року №1021-4/4, а саме: МФО - 820019, Банк Одержувача - ГУ ДКУ в м. Києві, Отримувач - ГУ ДКУ у м. києві, Код ЄДРПОУ - 24262621, р/р - 31218264700001, Код бюджетної класифікації - 2205003.
Як вбачається змісту ухвали та доданої квитанції - реквізити, за якими було сплачено витрати та реквізити, зазначені в ухвалі про повернення позовної заяви - однакові.
Отже, квитанція №Р173551565 від 17.05.2011 року відповідає вимогам чинного законодавства України і є належним доказом сплати позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.
Також, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, підставою та обґрунтування повернення позовної заяви без розгляду є те, що позивачем не надано доказу направлення копії позовної заяви відповідачу у відповідності до п. 6 ст. 63 ГПК України, оскільки відсутній бланк опису вкладення.
Відповідно до пункту 2 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
До позовної заяви було додано фіскальні чеки №6971 та №6972 від 21.03.2011, з яких вбачається, що на адресу КП „Екопласт” (07400 Бровари) було відправлено рекомендований лист вагою 0,012 кг зі штрих-кодом 0103014046821, та на адресу ПАТ „Сведбанк Інвест” (01001 Київ) відправлено рекомендований лист масою 0,020 кг зі штрих-кодом 0103014046813 відповідно.
Відповідно до Постанови Судової палати у Господарських справах Верховного Суду України від 04.11.2003 року „квитанція є доказом відповідно до статті 32 ГПК”. Відповідно до висновків Верховного Суду України „квитанція, видана відділенням поштового зв'язку, з якої вбачається факт відправлення позивачу рекомендованого листа, є доказом надсилання копій документів іншій стороні по справі”. У разі сумніву щодо вірогідності, чи дійшовши висновку про недостатність такого доказу, суду надано право витребувати додаткові докази.
Отже, фіскальний чек про відправлення рекомендованого листа на адресу відповідачів у справі, виданий поштовим відділенням, є належним доказом надсилання копії позовної заяви відповідачеві в розумінні статті 56 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що у суду першої інстанції не було достатніх підстав для повернення позовної заяви без розгляду.
Згідно з ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією, зокрема, ухвал про повернення позовної заяви, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕЛЛ” підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 20.05.2011 у справі № 05-5-33/5316 - скасуванню, а справа № 05-5-33/5316 - направленню на розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105, ст. 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕЛЛ” задовольнити.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2011 у справі № 05-5-33/5316 скасувати.
Матеріали справи № 05-5-33/5316 передати на розгляд Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Моторний О.А.
Судді Шапран В.В.
Кошіль В.В.