01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.06.2011 № 33/577
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Поляк О.І.
суддів: Кропивної Л.В.
Рудченка С.Г.
при секретарі: Чуприні І.В.
у відкритому судовому засіданні,
за участю представників сторін:
від позивача: Кривенда М.В.
від відповідача: не з'явився
від прокуратури: Пилипенко Т.А.
розглянувши апеляційну скаргу ТОВ «Європейський лізинг»
на рішення господарського суду міста Києва
від 28.03.3011 року (дата підписання - 05.04.2011 року)
у справі № 33/577 (суддя - Мудрий С.М.)
за позовом ТОВ «Український промисловий банк»
до ТОВ «Європейський лізинг»
за участю Прокуратури Голосіївського району м. Києва
про звернення стягнення на предмет застави у розмірі 439 423,21 грн.
Суть рішення і апеляційної скарги:
У вересні 2010 року ТОВ «Український промисловий банк» звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ «Європейський лізинг» про звернення стягнення на предмет застави у розмірі 439 423,21 грн.
05.02.2010 року на адресу господарського суду м. Києва від прокуратури Голосіївського району м. Києва надійшла заява про вступ у справу для представництва інтересів держави в особі ТОВ "Укрпромбанк".
До вирішення місцевим господарським судом спору по суті, 24.03.2011 року представником позивача була подана заява про зміну позовних вимог, згідно якої останній просив стягнути з відповідача заборгованість загальною сумою 494 869,64 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 28.03.3011 року (дата підписання - 05.04.2011 року) у справі № 33/577 (суддя - Мудрий С.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Європейський лізинг” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” станом на 09.03.2011 року (включно) прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 309 220,00 грн., прострочену заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 132 663,87 грн., пеню за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 24 028,81 грн., пеню за несвоєчасне погашення процентів у сумі 8 940,91 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 4 748,53 грн. та 226,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення простроченої заборгованості за щомісячною комісією за управління кредитною лінією у сумі 18 754,15 грн. та пені за несвоєчасне погашення щомісячної комісії за управління кредитною лінією у сумі 1 261,90 грн. відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Європейський лізинг» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають суттєве значення для справи, а також неправильним застосування норм процесуального права судом першої інстанції. Так, в обґрунтування своїх заперечень, апелянт зазначає, що фактичний розмір його заборгованості перед позивачем значно менший, ніж встановлений місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні. Крім того, відповідач посилається на те, що не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, як це встановлено нормами ГПК України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2011 року відновлено пропущений строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.06.2011 року.
24.05.2011 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником відповідача було подане клопотання про відкладення розгляду справи.
Розпорядженням в. о. голови Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 року № 01-23/1/8 «Про зміну складу колегії суддів» були внесені зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги в даній справі колегії суддів у складі: Поляк О.І. - головуючий суддя, суддів Кропивна Л.В., Рудченко С.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 року на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 29.06.2011 року.
У судове засідання 29.06.2011 року з'явилися лише представник позивача та прокурор, представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник позивача відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечував та просив оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача і прокурора, Київський апеляційний господарський суд, -
Як встановлено місцевим господарським судом, 31.08.2007 року між ТОВ “Український промисловий банк” (банк) та ТОВ “Європейський лізинг” (позичальник) було укладено кредитний договір № 277/КВ-07 (в іноземній валюті), відповідно до п. 1.1 якого (з урахуванням змін, внесених додатковим договором № 1 від 26.03.2008 року), банк відкриває позичальнику невідновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти (кредит) на наступних умовах:
- ліміт кредитування, валюта ліміту кредитування - еквівалент 710 680,00 грн., що змінюється відповідно до графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у додатку № 2 до цього договору (у випадку наявності графіка зміни ліміту кредитування, передбаченого рішенням кредитного комітету (комісії);
- валюти кредиту - гривня, євро;
- строк кредитної лінії - з 31.08.2007 року по 30.08.2010 року включно;
- процентна ставка - у гривні 19 % річних; у євро 12 % річних;
- мета використання коштів - придбання трактора CASE MX 310;
- комісія за підготовку та оформлення договору - 150,00 гривень, в т.ч. ПДВ -25,00 грн.
У п. 2.1 договору сторони погодили, що видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (траншами) у будь якій валюті кредиту, передбачениій п. 1.1 цього договору, у сумі, що не перевищує невикористаний ліміт кредитування.
Невикористаний ліміт кредитування на дату видачі відповідного траншу визначається у валюті цього траншу, за офіційним курсом НБУ гривні до валюти цього траншу або за крос-курсом валюти, в якій встановлено ліміт кредитування, до валюти траншу, який надається, визначеного через курси цих валют до гривні за офіційним курсом НБУ.
Підставою для видачі кожного окремого траншу є заява позичальника. Строк розгляду заяви не може перевищувати двох робочих днів.
Згідно з п. 4.1 договору повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із своїх поточних рахунків на відповідні позичкові рахунки у валютах фактичної заборгованості за кредитом, згідно з графіком зменшення кредитування (додаток № 2 до цього договору), а у випадку, якщо такий не був укладений - не пізніше останнього дня кредитної лінії, передбаченої п. 1.1 цього договору.
У п. 4.2 договору закріплено, що проценти за користування кредитом нараховується у валюті кредиту за період з дня надання кредиту до дня повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році при нарахуванні процентів у євро та виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році - при нарахуванні процентів у гривнях.
Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту.
Згідно з п. 4.3 договору нарахування процентів здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів не включається.
Якщо 28 число поточного місяця припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, нарахування здійснюється напередодні.
Відповідно до п. 4.4 договору сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно у строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця включно.
Пунктом 4.6 договору встановлено, що у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту позичальник сплачує у строки, передбачені п. 4.4 цього договору, проценти з розрахунку 21 % річних у гривні та 14 % річних у євро, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.
У випадку порушення термінів повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення (п. 8.1 договору).
У п. 6.1.1 договору встановлений обов'язок позичальника використовувати кредит за цільовим призначенням і своєчасно повернути його відповідно до умов цього договору.
Також згідно п. 6.1.2 договору позичальник зобов'язаний своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та комісії в порядку, передбаченому цим договором.
В силу п. 6.1.3 договору позичальник зобов'язується достроково повернути всю заборгованість за цим договором, а саме: повернути всю суму кредиту, сплатити нараховані проценти, комісії, штрафні санкції (за наявності), а також сплатити всі інші платежі, передбачені цим договором у випадках, строки та порядку, передбачених п. п. 9.1, 9.2 цього договору. Невиконання позичальником зобов'язань, передбачених цим пунктом, є підставою для здійснення банком договірного списання суми заборгованості позичальника за цим договором та/або примусового стягнення (в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно) суми заборгованості за цим договором.
Пунктом 9.2.1 договору передбачено, що банк має право зупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим договором у випадку порушення позичальником строків (термінів) платежів, що встановлені цим договором.
Для забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 277/КВ-07 від 31.08.2007 року між ТОВ “Український промисловий банк” (заставодержатель) та ТОВ “Європейський лізинг” (заставодавець) було укладено договір застави транспортного засобу (машини) № 277/Zкв-07 від 31.08.2007 року, посвідчений 31.08.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального кругу Дем'яненко Т.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 2453.
Відповідно до п. 1.2 договору застави предметом застави є трактор колісний CASE MX 310, заводський № Z7RZ03756, двигун № 46762178, свідоцтво про реєстрацію машини АБ № 457057, місце реєстрації ІДТН м. Києва, державний реєстраційний номер 12648КС, рік випуску 2007, дата видачі свідоцтва 30.08.2007 р., заставною вартістю 893 850,00 грн.
На виконання умов договору позивач надав відповідачеві кредит у сумі 710 680,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 52455 від 26.03.2008 року та виписками з особового рахунку відповідача.
Однак, відповідач, в порушення умов договору, взятих на себе зобов'язань щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитними коштами не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 309 220,00 грн. та заборгованість за процентами за користування кредитними коштами у розмірі 132 663,87 грн.
Встановивши вказані обставини справи, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 309 220,00 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитними коштами у розмірі 132 663,87 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 вказаного Кодексу встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.2 статті 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
За приписами ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.
Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.
В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Разом з цим, докази сплати відповідачем заборгованості по кредиту та процентів за користування кредитом загальною сумою 441 883,87 грн. в матеріалах справи відсутні, а відтак посилання апелянта на ту обставину, що розмір його заборгованості перед позивачем є меншим, колегія суддів відхиляє.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом у розмірі 309 220,00 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитними коштами у розмірі 132 663,87 грн.
Крім того, господарським судом першої інстанції задоволені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 24 028,81 грн. та пені за несвоєчасне погашення процентів у сумі 8 940,91 грн.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як уже зазначалося, п. 8.1. договору передбачено, що у випадку порушення термінів повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.
Перерахувавши розмір пені, як за несвоєчасно сплачену суму кредиту, так і за несвоєчасно сплачену суму процентів за його використання, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом правомірно задоволені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 24 028,81 грн. та 8 940,91 грн. відповідно.
Також позивач просив стягнути з відповідача прострочену заборгованість за щомісячною комісією за управління кредитною лінією у сумі 18 754,15 грн. та пеню за несвоєчасне погашення щомісячної комісії за управління кредитною лінією у сумі 1 261,90 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що умовами кредитного договору № 277/КВ-07 від 31.08.2007 року не передбачено стягнення з відповідача щомісячної комісії саме за управління кредитною лінією, а відтак позивачем не обґрунтовано нараховано 18 754,15 грн. заборгованості по комісії за управління кредитною лінією.
Враховуючи викладене, вимога про стягнення пені за несвоєчасне погашення щомісячної комісії за управління кредитною лінією у сумі 1 261,90 грн., яка є похідною, також задоволенню не підлягає.
Посилання апелянта на ту обставину, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому про її існування дізнався лише після отримання рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.
Ухвала господарського суду міста Києва від 16.02.2011 року, якою розгляд даної справи було призначено на 01.03.2011 року, була отримана відповідачем 23.02.2011 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. - 144), а відтак останній не був позбавлений можливості направити у судове засідання 01.03.2011 року свого повноважного представника та реалізувати процесуальні права, закріплені ст. 22 ГПК України.
Ухвали господарського суду міста Києва від 01.03.2011 року та 15.03.2011 року, якими розгляд справи відкладався, були надіслані відповідачу 03.03.2011 року та 21.03.2011 року відповідно, що підтверджується відміткою про відправку місцевого господарського суду, проставленою у лівому нижньому куті на звороті вказаних процесуальних документів.
Пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75, передбачено, зокрема, що:
- перший (підписаний) примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі;
- на звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Якщо зазначену відмітку про відправку оформлено відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.
Аналогічна позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 29.09.2009 р. N 01-08/530 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України».
За таких обставин колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування рішення господарського суду міста Києва від 28.03.3011 року у справі № 33/577 та задоволення апеляційної скарги ТОВ «Європейський лізинг».
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги в силу ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський лізинг» залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 28.03.3011 року у справі № 33/577 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 33/577 скерувати до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Головуючий суддя Поляк О.І.
Судді Кропивна Л.В.
Рудченко С.Г.