01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
09.06.2011 № 13/34
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Отрюха Б.В.
Михальської Ю.Б.
За участю представників:
від позивача: Довженко О.В. - юрист
від відповідача1: не з»явився
від відповідача2: не з»явився
від відповідача3: не з»явився
від відповідача4: не з»явився
від відповідача5: не з»явився
розглянувши апеляційну у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»
на рішення
Господарського суду м.Києва
від 10.03.2011р.
у справі № 13/34
за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд», Дочірнього підприємства «Золотоніський ККЗ», Відкритого акціонерного товариства «Золотоношам»ясо», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сван», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Статус агро»
про стягнення 8 809 528, 26 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.03.2011р. по справі № 13/34 позовні вимоги задоволено повністю. На підставі рішення суду підлягає солідарному стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротрейд”, Дочірнього підприємства “Золотоніський ККЗ”, Відкритого акціонерного товариства “Золотоношам'ясо”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Сван”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Статус агро” на користь Публічного акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк” 8 809 528, 26 грн. основного боргу, 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, просить рішення змінити та викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд» (код ЄДРПОУ 32707958), Дочірнього підприємства «Золотоніський комбікормовий завод» (код ЄДРПОУ 35002242), Відкритого акціонерного товариства «Золотоношам'ясо» (код ЄДРПОУ 00444278), Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сван» (код ЄДРПОУ 31636347), Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Статус Агро» (код ЄДРПОУ 34729140), як з солідарних боржників, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за договором поруки № б/н від 29.12.2008 р. в загальному розмірі 8 809 528,26 грн. (вісім мільйонів вісімсот дев'ять тисяч п'ятсот двадцять вісім гривень 26 коп.), а також 25 500,00 грн (двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.».
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що місцевим судом в резолютивній частині рішення було встановлено спосіб його виконання - шляхом стягнення заборгованості з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення. При цьому, така вимога Банком у позові не заявлялась, а отже позивач вважає, що місцевий суд вийшов за межі позовних вимог.
В судове засідання представники відповідачів не з»явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника позивача, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності повноважних представників відповідачів.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія встановила наступне:
29.12.2008 року між Закритим акціонерним товариством “Перший Український Міжнародний банк” (правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є Публічне Акціонерне Товариство “Перший Український Міжнародний Банк”), АКІБ “УкрСиббанк”, ТОВ “Черкаська птахофабрика”(надалі Боржник) та іншими власниками облігацій Боржника було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 1232-12-Д/08; Б-081229-01, Д08/12-302, Д-828/08, Д-1239/2008, 5689 ЛТД-Б, 09-ФН/КУА/08, 16-ст/КУА/08, 29/12-08 (далі по тексту договір купівлі-продажу), згідно з якого Продавці (власники облігацій Емітента, в т.ч. Банк) зобов'язалися продати цінні папери Покупцеві (ТОВ “Черкаська птахофабрика”), а Боржник, в свою чергу, зобов'язався сплатити вартість придбаних цінних паперів у порядку та строки, встановлені Договором.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до п. 1 ст. 693 ЦК України договором купівлі-продажу може бути встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку
Умови Договору купівлі - продажу цінних паперів Позивачем було виконано всі обов'язки щодо передачі у власність Боржнику облігацій, що підтверджуються випискою про операції з цінними паперами.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 1.2 Договору купівлі-продажу встановлено обов'язок Боржника сплатити вартість цінних паперів у порядку та строки, встановлені Договором.
Відповідно до Договору купівлі-продажу загальна вартість облігацій, яку зобов'язаний сплатити на користь Банку Боржник становить 9 299 540, 48 грн., однак боржником було сплачено лише 1 083 300, 66 грн.
Таким чином, заборгованість Боржника перед ПАТ “Перший український міжнародний банк” складає 8 216 239, 82 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання.
Статтею 611 ЦК України зазначено, що в разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки.
Відповідно до п.6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інші розмір відсотків не встановлений законом або договором.
Згідно п. 6.3 Договору купівлі-продажу у випадку невиконання або неналежного виконання Покупцем (ТОВ “Черкаська птахофабрика”) зобов'язань, Покупець виплачує кожному Продавцю пеню від невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який виплачується пеня, за кожен день прострочення.
Крім того, відповідно до п. 6.4 Договору купівлі-продажу Покупець виплачує кожному Продавцю штраф у розмірі 1% від невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання. Відмовою від виконання вважається прострочення сплати Покупцем чергового платежу згідно графіку і вартості, визначеної в Додатку №1 до Договору, протягом 15 календарних днів.
Згідно ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що ТОВ “Черкаська птахофабрика” за порушення встановлених Договором купівлі-продажу строків сплати вартості облігацій зобов'язаний сплатити на користь Банку штраф в розмірі 75 826, 22 грн., пеню в розмірі 517 462, 22 грн., що загалом складає 8 809 528, 26 грн.
Станом на день розгляду справи ТОВ “Черкаська птахофабрика” з позивачем не розрахувався, доказів проведення розрахунків суду не надано.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
29.12.2008 року для забезпечення виконання Боржником зобов'язання за Договором купівлі-продажу, між Банком та ТОВ “Агротрейд”, ДП “Золотоніський ККЗ”, ВАТ “Золотоношам'ясо”, ТОВ “Торговий дім “Сван”, ТОВ “Торговий дім “Статус агро” було укладено Договір поруки № бн.
Відповідно до умов укладеного Договору поруки б/н відповідачі поручились перед Банком за виконання ТОВ “Черкаська птахофабрика” зобов'язань, передбачених Договором Купівлі-продажу цінних паперів № 1232-12-Д/08; Б-081229-01, Д08/12-302, Д-828/08, Д-1239/2008, 5689 ЛТД-Б, 09-ФН/КУА/08, 16-ст/КУА/08, 29/12-08.
Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Договору поруки Поручителі зобов'язуються перед Банком відповідати за виконання ТОВ “Черкаська птахофабрика” всіх зобов'язань за договором купівлі-продажу.
Пунктом 1.2 ст. 1 Договору поруки передбачено, що в разі порушення ТОВ “Черкаська птахофабрика” зобов'язань, ТОВ “Черкаська птахофабрика” та кожен з Поручителів відповідають перед Банком як солідарні боржники. Таким чином, Банк має право вимоги виконання зобов'язань в повному обсязі як від ТОВ “Черкаська птахофабрика” і Поручителів разом, так і від кожного з них окремо.
Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 553 ЦК України поручитель відповідає перед Банком за порушення зобов'язання ТОВ “Черкаська птахофабрика”.
Пунктом 5.8 Договору поруки встановлено, що кожен з Поручителів є окремою стороною за Договором поруки, зобов'язання, передбачені договором поруки, є зобов'язаннями кожного з Поручителів, і мають виконуватись кожним з Поручителів відповідно до Договору поруки.
Згідно до п. 2.1 ст. 2 Договору поруки в разі порушення зобов'язання ТОВ “Черкаська птахофабрика” Банк має право направити усім Поручителям або будь-якому з Поручителів письмову вимогу зобов'язання.
У зв'язку з невиконанням Боржником (ТОВ “Черкаська птахофабрика”) взятих на себе зобов'язань за Договором купівлі-продажу цінних паперів щодо оплати загальної вартості облігацій, Позивач направив на адреси Відповідачів письмові вимоги виконання зобов'язань, забезпечених порукою. Проте, Поручителі також не виконали взятих на себе за Договором Поруки зобов'язань перед Позивачем.
Відповідно до ст. 614 ЦК України та ст. 218 ГК України на особу покладається обов'язок вжити всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання взятих на себе зобов'язань.
Статтею 629 ЦК України зазначається, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст. 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.
Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, відповідачами після отримання вимог позивача не виконано зобов'язання, забезпечене порукою, та не висунуто будь-яких заперечень проти вимоги позивача. У матеріалах справи також відсутні докази того, що боржником за договором купівлі-продажу визнано борг чи сплачено його.
Оскілки станом на день розгляду справи боржник за договором купівлі-продажу з позивачем не розрахувався в повному обсязі, відповідачі не виконали своїх зобов'язань, що виникли з договорів купівлі-продажу та поруки, доказів проведення остаточних розрахунків суду не було надано.
Невиконання Відповідачами своїх зобов'язань перед Позивачем за Договором поруки щодо виконання зобов'язань Боржника за Договором купівлі-продажу цінних паперів після отримання вимоги від Позивача про таке виконання, є порушенням умов Договору та вимог законодавства України.
Враховуючи вищевикладене, колегія погоджується з висновокм місцевого суду, що вимога позивача про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за договором поруки в розмірі 8 809 528, 26 грн. є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Апелянт дійшов помилкового висновку, що місцевим судом у рішенні від 10.03.2011 р. по справі № 13/34 встановлено спосіб його виконання шляхом стягнення заборгованості з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення, що позбавляє Позивача його законного права на задоволення своїх вимог до Відповідача-1, Відповідача-2, Відповідача-3, Відповідача-4 і Відповідача-5 за рахунок належного боржникам іншого майна, окрім коштів, що знаходяться на рахунках Відповідачів, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору ( ст. 32 ГПК України).
Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки апелянт дещо невірно тлумачить резолютивну частину рішення місцевого суду, доводи викладені в апеляційній скарзі не можуть бути підставами для зміни рішення місцевого суду.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2011 року у справі № 13/34 залишити без змін.
Матеріали справи № 13/34 повернути Господарському суду м.Києва.
Головуючий суддя Тищенко А.І.
Судді Отрюх Б.В.
Михальська Ю.Б.