01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.06.2011 № 13/76
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів: Кошіля В.В.
Шапрана В.В.
при секретарі: Браславській А.В.
від позивача: Шульган Д.Ю., Зюбін Л.Д., Желєзний В.В.,
від відповідача: Хорхот Г.О., Чапенко І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства Архітектурної майстерні „Г.Хорхот” на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2011 (суддя Курдельчук І.Д.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „КийБуд”
до Приватного підприємства Архітектурної майстерні „Г.Хорхот”
про розірвання договору та повернення коштів 340 576, 00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю „КийБуд” (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства Архітектурної майстерні „Г.Хорхот” (відповідач) про розірвання договору №9-04-РД від 10.10.2007 та повернення коштів в сумі 340 576,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2011 припинено провадження у справі в частині позовних вимог про скасування акту №1/9-04 здачі-прийняття виконаних робіт, складеного 15.01.2009 ТОВ “КийБуд” та ПП архітектурна майстерня “Г.Хорхот”. Позов задоволено. Розірвано договір №9-04-РД на виконання проектно-вишукувальних робіт житлового будинку на бульварі І.Лепсе, 7-9 у Солом'янському районі м. Києва, укладений 10.10.2007 між ТОВ “КийБуд” та ПП архітектурна майстерня “Г.Хорхот”. Стягнуто з ПП архітектурна майстерня “Г.Хорхот” на користь ТОВ “КийБуд” 340 000,00 грн., а також 3 485,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення суду від 14.04.2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Доводи скарги мотивовано тим, що судом першої інстанції винесено рішення при неповному з'ясуванні обставини, що мають значення для справи, а також за недоведеністю обставин, які суд визнав встановленими.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2011 прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 02.06.2011.
В судовому засіданні 02.06.2011, відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 21.06.2011.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати оскаржуване рішення.
Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу та у виступі проти доводів скарги заперечував, просив рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2011 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзиву, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 05.03.2005 між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) було укладено договір №9-04-П на розробку проектно-кошторисної документації на будівництво багатоповерхового житлового будинку по вулиці І.Лепсе, 7-9 у Солом'янському районі м. Києва, стадія “Проект”.
10.10.2007 між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) було укладено договір №9-04-РД (спірний договір) на виконання проектно-вишукувальних робіт житлового будинку на бульварі І.Лепсе, 7-9 у Солом'янському районі м. Києва, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити за завданням позивача розробку проектно-кошторисної документації на будівництво житлового будинку на бульварі І.Лепсе, 7-9 у Солом'янському районі м. Києва, стадія “Робоча документація” в обсязі архітектурно-будівельної частини та генерального плану, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити їх (п.1.1 договору).
Відповідно до п.2.2 договору, договірна ціна робіт складає 452 200,00грн.
Згідно з п. 3.1.1 договору, замовник (позивач) зобов'язався здійснити авансовий платіж на підставі рахунка, який надав виконавець (відповідач), у сумі 163 660,00грн., що становить 36,1919% від загальної вартості робіт.
На виконання умов договору, позивачем було перераховано грошові кошти відповідачу в сумі 340 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №№ 1762, 2303, 2226, 86, 104.
Як вбачається з акту здачі-приймання виконаних робіт №1/9-04 від 15.01.2009, відповідач частково виконав роботи на суму 100 000,00грн., після чого жодних виконаних робіт в рамках договору №9-04-РД відповідачем здано не було, будь-якого іншого акту здачі-приймання виконаних робіт сторонами не погоджено та не підписано.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач за договором №9-04-РД від 10.10.2007 на виконання проектно-вишукувальних робіт житлового будинку, тривалий час не виконує договірні зобов'язання щодо здійснення повного обсягу робіт та передачі позивачу розробленої проектно-кошторисної документації, у зв'язку з чим останній просить розірвати договір та повернути сплачений аванс.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем порушені договірні зобов'язання, а тому вимога позивача про розірвання договору є правомірною та обґрунтованою.
Колегія суддів, переглядаючи оскаржуване рішення в апеляційному порядку, погоджується із вищенаведеним висновком суду першої інстанції, беручи до уваги наступне.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
При цьому, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 907 Цивільного кодексу України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Пунктом 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до п. 1 ст. 206 Господарського кодексу України господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України).
Договір може бути розірваним між сторонами у випадках, встановлених договором і чинним законодавством України (п. 9.1 договору).
Пунктом 9.3 спірного договору сторони погодили, що у випадку, якщо виконавець протягом п'яти робочих днів з дати підписання договору та одержання авансу не приступить до виконання робіт, чи буде виконувати роботи так повільно, що стане очевидно, що роботи не будуть виконані в термін, замовник має право відмовитися від даного договору, направивши виконавцю письмове повідомлення.
Матеріали справи свідчать, що 29.09.2009 та 27.11.2009 позивачем були направлені відповідачу вимоги про належне виконання договірних зобов'язань (а.с.121-122, 131-132 т. І).
28.10.2009 позивач звернувся до відповідача з претензією № 122 про повернення коштів на загальну суму 240 000,00грн. в рамках договору №9-04-РД (а.с.124-125 т. І).
Позивач стверджує, що відповідач на ці пропозиції належно не відреагував, умови договору №9-04-РД не виконав.
07.12.2009 позивачем було направлено відповідачу повідомлення-вимогу про відмову від договору та повернення грошових коштів, яка залишена відповідачем без належної уваги, оскільки роботи не були виконані і передані позивачу згідно з актом виконаних робіт та відповідно до умов договору.
Заперечуючи позовні вимоги, відповідач зазначає, що 15.01.2009 ним була здана позивачу частина виконаних робіт по акту №1-9/04. До липня 2009 року роботи по договору були припинені, а 09.07.2009 відповідач передав позивачу доповідну записку, в якій були зазначені вимоги відповідача щодо поновлення ним робіт, однак, позивач ці вимоги не виконав, що унеможливлювало подальші роботи відповідача.
Проте, колегія суддів не може погодитися з наведеним вище твердженням відповідача, оскільки з висновку КНДІСЕ №5569/10-15 від 01.03.2011 вбачається, що виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво житлового будинку на бульварі І. Лепсе, 7-9 у Солом'янському районі м. Києва, Стадія “Робоча документація” в обсязі архітектурно-будівельної частини та генерального плану лише на основі документів стадії “Проект”, без надання замовником затвердженого у встановленому порядку завдання на проектування та всіх інших вихідних даних, необхідних виконавцю для виконання робіт з урахуванням ДБН та досліджених матеріалів справи є можливою так як, стадія “Проект” є погодженою у встановленому порядку, що підтверджується додатково наданими документами, а саме позитивним висновком комплексної державної експертизи проекту будівництва житлового будинку на бульварі Івана Лепсе, 7-9 у Солом'янському районі м. Києва, від 17 липня 2007 року та розпорядженням № 1374 Солом'янської районної державної адміністрації від 18.07.2007 року.
За наведених обставин, оскільки право позивача на розірвання договору передбачено п.9.1 і п. 9.3 договору, статтею 907 Цивільного кодексу України, а в матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем послуг по договору в повному обсязі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем порушені договірні зобов'язання, а тому вимога позивача про розірвання договору є правомірною та обґрунтованою.
Що стосується вимоги позивача про повернення коштів в сумі 340000,00 грн., яка повністю задоволена судом першої інстанції, то колегією суддів слід зазначити наступне.
Як було встановлено вище, відповідно акту здачі-приймання виконаних робіт №1/9-04 від 15.01.2009, відповідач частково виконав роботи на суму 100 000,00 грн.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що заявлена вимога щодо визнання недійсним акту №1/9-04 приймання виконаних підрядних робіт, не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки за своїми ознаками не відноситься до актів, які носять характер обов'язкових до виконання ненормативних актів. Акт приймання-передачі будівельних робіт є лише документом, який підтверджує виконання договору підряду, а факт виконання визначених у цьому акті підрядних робіт може встановлюватися господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право. У зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.
Відповідно до п. 3 ст. 652 ЦК України у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.
Враховуючи, що в матеріалах справи наявний акт здачі-приймання виконаних робіт №1/9-04 від 15.01.2009, підписаний обома сторонами, відповідно до якого сума виконаних робіт складає 100000,00 грн., а судом припинено позовні вимоги в частині визнання недійсним вказаного акту, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині повернення коштів мають бути зменшені до 240000,00 грн. (340000,00 грн. - 100000,00 грн.).
На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства Архітектурної майстерні „Г.Хорхот” підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 14.04.2011 у справі № 13/76 - зміні щодо повернення коштів, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Судові витрати по справі, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. 49, ст. 101, п. 4 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну Приватного підприємства Архітектурної майстерні „Г.Хорхот” задовольнити частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2011 по справі № 13/76 змінити, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:
„1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про скасування акту №1/9-04 здачі-прийняття виконаних робіт складеного 15.01.2009р. Товариством з обмеженою відповідальністю “КийБуд” (03061, м.Київ, бульвар Лепсе, 7в, п. 94, код ЄДРПОУ -23509976) та Приватним підприємством архітектурна майстерня “Г.Хорхот” (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 7, код ЄДРПОУ -21499848).
2. Позовні вимоги задовольнити частково.
3. Розірвати договір №9-04-РД на виконання проектно-вишукувальних робіт житлового будинку на бульварі І.Лепсе 7-9 у Солом'янському районі м. Києва, укладений 10 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “КийБуд” (03061, м.Київ, бульвар Лепсе, 7в, п. 94, код ЄДРПОУ - 23509976) та Приватним підприємством архітектурна майстерня “Г.Хорхот” (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 7, код ЄДРПОУ - 21499848).
4. Стягнути з Приватного підприємства архітектурна майстерня “Г.Хорхот” (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 7, код ЄДРПОУ - 21499848) з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КийБуд” (03061, м.Київ, бульвар Лепсе, 7в, п. 94, код ЄДРПОУ - 23509976) 240 000,00 грн. (двісті сорок тисяч гривень 00 коп.); а також 2460,00 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят гривень 00 коп.) - державного мита та 166,59 грн. (сто шістдесят шість гривень 59 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. В іншій частині позовних вимог відмовити.”
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КийБуд” (03061, м.Київ, бульвар Лепсе, 7в, п. 94, код ЄДРПОУ - 23509976) на користь Приватного підприємства архітектурна майстерня “Г.Хорхот” (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 7, код ЄДРПОУ - 21499848) державне мито за подання апеляційної скарги в розмірі 512,50 грн. (п'ятсот дванадцять гривень 50 коп.).
Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
Матеріали справи № 13/76 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Моторний О.А.
Судді Кошіль В.В.
Шапран В.В.