01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
16.06.2011 № 08/5026/166/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Майданевича А.Г.
Гаврилюка О.М.
при секретарі: Рижова В.В.
розглянувши апеляційну скаргу дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 1 «Дюймовочка» Черкаської міської ради
на рішення господарського суду Черкаської області
від 24.03.2011 року
у справі № 08/5026/166/2011 (суддя - Кучеренко О.І.)
за позовом дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 1 «Дюймовочка» Черкаської міської ради, м. Черкаси,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Залога-Шанс-2000», м. Черкаси,
третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача департамент освіти та гуманітарної політики виконавчого комітету Черкаської міської ради, м. Черкаси,
про стягнення 14 817,52 грн., розірвання договору та зобов'язання звільнити приміщення,
за участю представників:
від позивача: не з'явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином;
від відповідача:Федюнін В.І. - директор (наказ № 1 від 01.03.2000 року),
ОСОБА_1 - представник (доручення б/н від 02.03.2011 року),
від третьої особи: ОСОБА_2 - представник (довіреність б/н від 04.01.2011 року),
Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу № 1 «Дюймовочка» Черкаської міської ради (надалі - ДНЗ № 1 «Дюймовочка», позивач) звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Залога-Шанс-2000» (надалі - ТОВ «Залога-Шанс-2000», відповідач) про стягнення 14 817,52 грн., розірвання договору та зобов'язання звільнити приміщення.
Ухвалою місцевого господарського суду від 28.02.2011 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Департамент освіти та гуманітарної політики виконавчого комітету Черкаської міської ради.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 24.03.2011 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановляючи рішення, місцевий господарський суд виходив з недоведеності вимог про неналежне виконання відповідачем зобов'язань по сплаті орендних платежів, відсутності підстав для розірвання договору та звільнення приміщення.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 24.03.2011 року повністю та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційних доводів скаржник зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а тому висновки, викладені ним в рішенні, не відповідають встановленим обставинам.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2011 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження та призначено до рогляду на 23.05.2011 року.
23.05.2011 року представник третьої особи надав в судове засідання розрахунок орендної плати, підписаний сторонами, який колегія долучила до матеріалів справи.
За наслідками судового засідання 23.05.2011 року, у зв'язку з неявкою апелянта, в порядку статті 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 16.06.2011 року.
30.05.2011 року від позивача надійшла заява, в якій останній просить здійснити розгляд апеляційної скарги 16.06.2011 року за відсутності його представника.
В судовому засіданні 16.06.2011 року представники відповідача заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили суд відмовити у задоволенні скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з мотивів його відповідності нормам чинного законодавства та обставин справи; представник третьої особи підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити, а рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов повністю.
З урахуванням заяви апелянта про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності його представника, враховуючи думку учасників судового процесу, колегія суддів, порадившись, вирішила здійснити перевірку рішення суду у даній справі за наявними матеріалами, за відсутності представника позивача, з урахуванням пояснень представників відповідача та третьої особи.
16.06.2011 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду необхідно залишити без змін, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 08.06.2005 року між ДНЗ № 1 «Дюймовочка» (в тексті договору - орендодавець) та ТОВ «Залога-Шанс-2000» (в тексті договору - орендар) укладено договір оренди частини нежитлового приміщення, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду, для використання під офіс частину нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 135, загальною площею 127,5 кв.м., що перебуває в оперативному управлінні Черкаської міської ради, вартість якого згідно звіту про проведення експертної оцінки станом на 01.06.2005 року становить 90 300,00 грн.
Вказаний договір укладено на термін з 08.06.2005 року по 31.07.2015 року і вступає в дію з моменту його підписання (пункт 2.1.).
08.06.2005 року за актом приймання-передачі ДНЗ № 1 «Дюймовочка» передало, а ТОВ «Залога-Шанс-2000» прийняло в оренду приміщення другого поверху дитячого садка № 1, яке розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 135, загальною площею 127,5 кв.м. (а.с.15).
Сторони домовились, що розмір орендної плати, у відповідності до п. 3.1. встановлюється згідно розрахунку (додаток до договору № 2) і становить 376,25 грн. на місяць (а.с.15).
Пунктами 3.3., 3.6. договору сторони погодили, що встановлена договором орендна плата підлягає індексації відповідно до індексу інфляції, який визначається Мінстатом України щомісяця. У випадках, передбачених п.2 ст. 21 Закону України «Про оренду державного майна», розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін. При цьому, орендар зобов'язаний раз на рік, не пізніше 31 січня, на підставі акту звірки проводити додаткові перерахування орендної плати з урахуванням індексів інфляції.
Встановлена орендна плата перераховується орендодавцеві щомісячно до 20 числа місяця, за який проводиться розрахунок. Платіжні документи мають містити чіткі відомості про те, за який період проводиться оплата, номер договору. У разі відсутності таких даних вважаться, що оплата проведена за: - поточний місяць, якщо дата платіжного документа з 1 по 20 число; - наступний місяць, якщо дата платіжного документа пізніше 20 числа (пункт 3.5. договору).
Матеріали справи свідчать, що укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди, згідно якого, в силу статті 283 Господарського кодексу України, одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Аналогічні приписи містить частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України.
Отже, укладення вищевказаного договору було спрямоване на отримання відповідачем права на користування частиною орендованого приміщення та обов'язку здійснювати своєчасну плату за користування ним.
Поряд з цим, 25.05.2007 року сторони підписали новий розрахунок орендної плати (додаток № 2 до договору оренди від 08.06.2005 року), яким здійснили перерахунок орендної плати з урахуванням індексу інфляції за період з червня 2005 року, погодивши новий розмір орендної плати у сумі 873,01 грн. на місяць (а.с.16).
Місцевий господарський суд зазначив у своєму рішенні, що відповідач щомісячно сплачував орендну плату з перевищенням розміру, передбаченого договором, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення за жовтень 2008 року - березень 2011 року та належним чином підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.2008 року. Таким чином, на момент подачі позову за орендарем рахується переплата по договору від 08.06.2005 року (а.с. 92, 104-111,).
З матеріалів справи вбачається, що позивач, на підставі рішень Черкаської міської ради № 2-560 від 12.04.2007 «Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна м. Черкаси» та № 4-367 від 10.04.2008 року «Про внесення змін та доповнень до рішення Черкаської міської ради № 2-560 від 12.04.2007», самостійно перерахував розмір орендної плати та в односторонньому порядку встановив такий з червня 2005 року у розмірі 1 643,67 грн., а з 01.01.2011 року - у розмірі 2 755,98 грн., визначивши у такий спосіб заборгованість в сумі 12 824,94 грн., яку має перед ним відповідач (а.с.17, 77-83, 84-85).
Водночас, крім заборгованості по сплаті орендної плати, позивач, посилаючись на пункт 6.4. договору, що передбачає нарахування пені за несвоєчасну сплату орендної плати з урахуванням індексу інфляції, заявив до стягнення з відповідача пені на суму орендної плати в розмірі 1 992,58 грн.
Згідно пункту 10 вказаної Методики, в період дії договору оренди, укладеного на строк більше одного року, здійснюється щорічна (кожного 12 місяця терміну дії договору) переоцінка об'єкта оренди за згодою сторін. На підставі виконаної незалежної оцінки вартості об'єкта оренди сторонами вносяться зміни до договору оренди в частині вартості об'єкта та розміру орендної плати.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на початку червня 2007 року у своєму листі, залишеним відповідачем без відповіді, порушував питання про термінове проведення експертної оцінки об'єкту оренди (а.с.103).
Оскільки переоцінка відповідачем проведена не була, у претензіях, направлених орендареві за № 10 від 18.03.2010 року та №4 від 13.01.2011 року, позивач вимагав сплати заборгованості за договором оренди від 08.06.2005 року в сумі 10 89493 грн. та 12 824,94 грн. відповідно, однак такі відповідачем залишись без відповіді (а.с.19, 20).
Під час апеляційного провадження, представник третьої особи, стверджуючи правомірність нарахування позивачем орендної плати за новими ставками (розмірами), надав судовій колегії оригінал підписаного сторонами 25.05.2007 року розрахунку орендної плати (додаток № 2 до договору), за яким розмір орендної плати з урахуванням інфляції визначено у сумі 1 643,67 грн. на місяць.
Проте, до наданого доказу колегія суддів ставиться критично, оскільки такий містить очевидні виправлення, а розмір, зазначений у ньому заперечується відповідачем та не узгоджується з розрахунковим розміром орендної плати, що вказаний у примірнику позивача, який надавався до позовної заяви (а.с.16).
Основні доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд дійшов хибного висновку про зміну орендодавцем в односторонньому порядку розміру орендної плати з огляду на положення статті 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Крім цього, зважаючи на пункт 3.7. договору, вимоги про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги з посиланням на відсутність таких у позовній заяві, відхилені судом безпідставно. Проте, з такими доводами апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погодитися не може, виходячи з наступного.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість виключно по орендній платі за договором та пеня за несвоєчасне внесення орендних платежів, відтак судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що стягнення компенсації пов'язаної з наданням передбачених пунктом 3.7. договору послуг не є предметом розгляду даного спору.
Стаття 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» містить перелік істотних умов договору оренди, до якого, зокрема, відноситься орендна плата, з урахуванням її індексації.
Орендна плата, у відповідності до частини 1 статті 286 Господарського кодексу, це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 188 Господарського суду України визначає, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
В силу положень статей 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», 651 Цивільного кодексу України, 188 Господарського кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в тій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до частини 2, 3 та 4 статті 188 Господарського суду України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
На переконання колегії, позивач, у відповідності до зазначених норм законодавства та умов договору, на підтвердження своїх звернень до відповідача з пропозиціями внесення змін до договору, не надав належних та допустимих доказів в розумінні статей 32,34 Господарського процесуального кодексу України, відтак цілком погоджується з обґрунтованим висновком місцевого господарського суду про те, що сторонами не вчинялось дій щодо зміни умов договору в частині розміру орендної плати.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає вірною правову позицію суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог як про стягнення боргу 12 824,94 грн. так і пені 1 992,58 грн., оскільки заборгованість по орендній платі за договором від 08.06.2005 року у останнього відсутня.
Щодо заявлених позивачем вимог про розірвання договору оренди та звільнення орендованого приміщення, варто зазначити наступне.
Частиною 3 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Частина 3 статті 291 Господарського кодексу України передбачає можливість дострокового розірвання договору оренди на вимогу однієї із сторін з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Положеннями пунктів 7.2., 7.3. договору оренди сторони також визначили підстави, за якими договір може бути змінено, припинено або розірвано, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, в разі порушення умов договору протилежною стороною або невнесення орендної плати протягом одного місяця з дня закінчення строку платежу. При цьому, пропозиції про зміни та доповнення до договору розглядаються сторонами в місячний строк.
Позивач не вчиняв дій, пов'язаних з виконанням вимог частини 4 статті 188 Господарського кодексу України та пункту 7.3. договору, пропозицій орендареві щодо розірвання договору не направляв, відтак судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги про розірвання договору оренди від 08.06.2005 року та звільнення орендованого приміщення не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
В силу частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Черкаської області від 24.03.2011 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
За таких обставин, апеляційна скарга ДНЗ № 1 «Дюймовочка» не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області від 24.03.2011 року має бути залишеним без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 43, 49, 86, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 1 «Дюймовочка» Черкаської міської ради на рішення господарського суду Черкаської області від 24.03.2011 року у справі № 08/5026/166/2011 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 24.03.2011 року у справі № 08/5026/166/2011 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 08/5026/166/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Мальченко А.О.
Судді Майданевич А.Г.
Гаврилюк О.М.