01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
16.06.2011 № 12/148
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Михальської Ю.Б.
Отрюха Б.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - адвокат
від відповідача 1: не з»явився
від відповідача 2: не з»явився
від відповідача-3: не з»явився
від відповідача-4: не з»явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КТД-Експорт»
на рішення
Господарського суду м.Києва
від 02.03.2011р.
у справі № 12/148
за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «КТД-Експорт», Товариства з обмеженою відповідальністю «КТД-Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім КТД», Приватного підприємства «Комерційна фірма «Агротехпак»
про стягнення 3 080 979, 53 євро
Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.03.20011 року у справі № 12/148 позов задоволено повністю. На підставі рішення суду з відповідачів підлягає солідарному стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "КТД-Експорт" , Товариства з обмеженою відповідальністю "КТД-Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім КТД" та Приватного підприємства "Комерційна фірма "Агротехпак" на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" підлягає стягненню 3 080 979,53 євро заборгованості за Кредитним договором № 242 від 29.06.2004 р.
Крім того з Товариства з обмеженою відповідальністю "КТД-Експорт" на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" підлягає стягненню 582,38 євро витрат по сплаті державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу; з Товариства з обмеженою відповідальністю "КТД-Інвест" на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" підлягає сстягненню 582,38 євро витрат по сплаті державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу; з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім КТД" на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" підлягає стягненню 582,38 євро державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу; з Приватного підприємства "Комерційна фірма "Агротехпак" на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" пілягає стягненню 582,38 євро витрат по сплаті державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «КТД-Експорт» звернулось з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, неповне з»ясування обставин справи, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Апелянт обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що порука ТОВ Торговий дім КТД», визначена в договорі поруки від 29.06.2004р. № 242/П-1 (з урахуванням договору від 21.08.2006р. № 6 про внесення змін до договору поруки від 29.06.2004р. № 242/П-1), та порука ПП «Комерційна фірма «Агротехпак», визначена в договорі поруки від 26.01.2007р. № 242/П-2, припинилася в момент укладення між позивачем та позичальниками додаткового договору від 30.09.2008 року № 25 до Кредитного договору № 242 від 29.06.2004р., оскільки зазначеним додатковим договором № 25 передбачено збільшення процентної ставки за користування коштами кредиту у Євро - з 13% річних до 15% річних.
Крім того, апелянт завертає увагу суду на те, що представником скаржника було укладено правочин з перевищенням повноважень, оскільки пунктом 9.1.7.17 Статуту скаржника виключним повноваженням загальних зборів скаржника є затвердження угод на суму, що перевищує 50 000, 00 грн. Представник скаржника в порушення статуту та ст. 241 ЦК України уклав правочин з банком без затвердження його загальними зборами, чим перевищив свої повноваження.
Апелянт вважає, що подальше виконання правочину представником скаржника не може розглядатись як схвалення правочину загальними зборами (юридичною особою), оскільки такі дії вчинялись представником з перевищенням його повноважень без схвалення загальними зборами.
В судове засідання представники відповідачів повторно не з»явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.
Вислухавши думку представника позивача, колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідача.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, колегія встановила наступне.
29.06.2004 р. між ЗАТ "ТАС-ІНВЕСТБАНК", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (кредитодавець за договором), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "КТД" ( позичальник за договором) було укладено Кредитний договір № 242.
Відповідно до пункту 1.1. укладеного Кредитного договору банк відкриває позичальнику кредитну лінію, що відновлюється, відповідно до якої надає позичальнику кредит у гривнях (далі -валюта кредиту) на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержувати кошти кредиту, а також повернути кошти кредиту у строки, визначені у Графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (Додаток № 1 до Договору), сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до пункту 1.2. Кредитного договору загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією: 7 000 000,00 (сім мільйонів) гривень, що зменшується згідно з Додатком № 1 до Договору зі строком дії кредитної лінії: з 29.06.2004 р. по 28.06.2007 р. включно (п. 1.3.) під 20 % річних (п. 1.4.).
Відповідно до пункту 1.5. кредитного договору цільове призначення кредиту: поповнення обігових коштів (закупівля комплектуючих, сировини, матеріалів, сплата за енергоносії, зобов'язання, що виникли раніше, та інше).
21.08.2006 р. між ЗАТ "ТАС-ІНВЕСТБАНК", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (кредитодавець за договором), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "КТД", Товариством з обмеженою відповідальністю "КТД-Експорт" і Товариством з обмеженою відповідальністю "КТД-Інвест" (позичальники за договором) було укладено Додатковий договір № 14 до Кредитного договору № 242, яким Кредитний договір було викладено у новій редакції.
Відповідно до пункту 1.1. Кредитного договору (у редакції Додаткового договору № 14) банк відкриває позичальнику мультивалютну кредитну лінію, що відновлюється, відповідно до якої надає позичальнику кредит у ЄВРО, доларах США та гривнях (далі -валюта кредиту) на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержувати кошти кредиту, а також повернути кошти кредиту у строки, визначені у Графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (Додаток № 1 до Договору), сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов'язання, передбачені договором.
Загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією: 4 214 000,00 (Чотири мільйона двісті чотирнадцять тисяч, 00) ЄВРО, що зменшується згідно з Додатком № 1, що є невід'ємною частиною Договору (п. 1.2. Кредитного договору у редакції Додаткового договору № 14).
Пунктом 1.3. договору ( у редакції додаткового договору № 14) сторони погодили строк дії кредитної лінії з 12.07.2005 р. по 28.06.2008 р. включно.
Процентна ставка за користування коштами кредиту у ЄВРО становить 13 % річних (п. 1.4. Кредитного договору у редакції Додаткового договору № 14).
Цільове призначення кредиту: поповнення обігових коштів (закупівля комплектуючих, сировини, матеріалів, сплата за енергоносії, зобов'язання, що виникли раніше, та інше, в т.ч. повернення авансових платежів, які виникли раніше; реструктуризація заборгованості, що виникла при поповненні обігових коштів, придбання необоротних активів) (п. 1.5. Кредитного договору у редакції Додаткового договору № 14).
Відповідно до пункту 2.3. Кредитного договору № 242 (у редакції Додаткового договору № 14), кошти кредиту в межах ліміту заборгованості за кредитною лінією надаються у безготівковій формі шляхом:
2.3.1. продажу на МВРУ ЄВРО з позичкового рахунку № 20830105941201 та доларів США з позичкових рахунків № 20833105941101, з подальшим зарахування коштів к національній валюті на поточний рахунок № 26009105940101, відкритий Позичальником у Банку для оплати товарів згідно з п. 1.5. цього Договору по укладених контрактах з вітчизняними постачальниками (згідно виставлених рахунків-фактур, актів, накладних тощо);
2.3.2. їх перерахування на користь кредиторів Позичальника (постачальників, продавців, виконавців робіт тощо) відповідно до укладених з ними договорів (виставлених рахунків, накладних тощо), копії яких додаються до письмового звернення, та платіжних доручень Позичальника; та (або)
2.3.3. їх перерахування на поточний рахунок Позичальника відповідно до платіжних доручень Позичальника.
30.09.2008 р. між ЗАТ "Сведбанк Інвест", яке було правонаступником ЗАТ "ТАС-ІНВЕСТБАНК" та правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (кредитодавець за договором), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "КТД", Товариством з обмеженою відповідальністю "КТД-Експорт" і Товариством з обмеженою відповідальністю "КТД-Інвест" ( позичальники за договором) було укладено Додатковий договір № 25 до Кредитного договору № 242, яким сторони договору домовилися змінити процентну ставку за користування коштами кредиту: у ЄВРО -15 % річних.
19.12.2008 р. між ЗАТ "Сведбанк Інвест", яке було правонаступником ЗАТ "ТАС-ІНВЕСТБАНК" та правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (кредитодавець за договором), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "КТД", Товариством з обмеженою відповідальністю "КТД-Експорт" і Товариством з обмеженою відповідальністю "КТД-Інвест" (позичальники за договором) було укладено Додатковий договір № 26 до Кредитного договору № 242, яким сторони договору змінили строк дії кредитної лінії з 12.07.2005 р. по 28.02.2009 р. включно.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Частини 1 і 2 статті 554 даного Кодексу передбачають, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
В забезпечення зобов'язань за кредитним договором від 29.06.2004 № 242 між ЗАТ «ТАСС-Інвестбанк» та ТОВ «Торговий дім КТД» 29.06.2004р. був укладений договір поруки № 242П-1.
Крім того, 21.08.2006р. до вищезазначеного договору поруки сторонами договору було укладено договір № 6 про внесення змін до договору поруки № 242/П-1 від 29.06.2004р.
26.01.2007р. між Приватним підприємством комерційною фірмою «Агротехпак» та ЗАТ «Тас-Інвестбанк» було укладено договір поруки № 242/П-2 в забезпечення виконання зобов»зань за кредитним договором від 29.06.2004р. ( із додатковими договорами № 1 від 29.07.2004р., № 2 від 12.08.2004р., № 3 від 01.09.2004р., №4 від 28.12.2004р., № 5 від 17.01.2005, № 6 вд 04.04.2005р., № 7 від 18.04.2005р., № 8 від 26.05.2005, № 9 від 27.05.2005р., № 10 від 21.07.2005, № 11 від 15.12.2005 № 12 від 21.12.2005р, №13 від 15.02.2006,№14 від 21.08.2006р.).
19.1.2208р. до вищезазначеного договору поруки було укладено додатковий договір № 2 до договору поруки № 242П-2 від 26.01.2007р.
Відповідно до умов вищезазначених договорів поруки 242/П-1, № 242/П-2 відповідач-3 та відповідач-4 зобов'язалися перед банком відповідати за виконання наступних зобов'язань позичальника, що випливають із Кредитного договору № 242:
- зобов'язань позичальника з повернення у валюті, у якій надано кредит, фактично наданої суми кредиту в межах ліміту 4 214 000,00 євро;
- зобов'язань позичальника зі сплати у валюті кредиту щомісячно суми процентів;
- зобов'язань позичальника зі сплати комісій банку, що передбачені умовами Кредитного договору та тарифами, затвердженими банком, або визначені банком в межах цих тарифів;
- зобов'язань позичальника зі сплати у гривнях пені, розмір якої розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення від суми своєчасно не повернутих коштів кредиту та своєчасно не сплачених процентів, комісій;
- зобов'язань позичальника зі сплати у гривнях штрафних санкцій, передбачених Кредитним договором;
- зобов'язань позичальника із відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань (п.1 Договорів поруки № 242/П-1 та № 242/П-2 у редакції Додаткового договору № 6 до Договору поруки № 242/П-1 та Додаткового договору № 2 до Договору поруки № 242/П-2).
Як вбачається з матеріалів срави, банк виконав свої зобов'язання перед позичальником в особі ТОВ "Виробниче підприємство "КТД", відповідачем-1 та відповідачем-2 та видав позичальнику 4 214 000,00 євро, що підтверджується меморіальними валютними ордерами, які містяться в матеріалах справи та належним чином підтверджують видачу кредиту за Кредитним договором № 242 шляхом здійснення з позичкового рахунку позичальника № 20830105941201 розрахунків із третіми особами.
Відповідно до п.1.3. кредитного договору (в редакції додаткового договору № 26) строк дії кредитної лнії встанолено з 12.07.2005р. по 28.02.2009р. включно.
Однак в порушенян умов договору жодна із юридичних осіб, що разом виступили як солідарні боржники на стороні позичальника за Кредитним договором № 242, не виконала зобов'язань позичальника за вказаним кредитним договором.
Згідно розрахунку позивача заборгованість позивачальника з повернення грошових коштів, отриманих в рахунок крединої лінії, на момент розгляду справи у місцевому суді становить 2 210 000, 00 євро.
Частинами 1 та 2 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 1 Додаткового договору № 14 до Кредитного договору № 242:
1) на стороні Позичальника виступають три особи: ТОВ "Виробниче підприємство "КТД", ТОВ "КТД-Експорт" та ТОВ "КТД-Інвест";
2) У Кредитному договорі під терміном "Позичальник" розуміються ТОВ "Виробниче підприємство "КТД", ТОВ "КТД-Експорт", та ТОВ "КТД-Інвест", які відповідно до ч. 2 ст. 510 ЦК України одночасно виступають на стороні Позичальника у Кредитному договорі ця обставина тягне за собою:
- солідарний обов'язок Особи -1, Особи-2 та Особи-3 на стороні Позичальника перед Банком повернути наданий кредит, сплачувати проценти та інші платежі відповідно до умов Кредитного договору (стаття 543 ЦК України);
- солідарний обов'язок перед Банком Осіб, що одночасно виступають на стороні Позичальника, виконується відповідно до статті 543 ЦК України. Зокрема, обов'язки Позичальника за Кредитним договором виконуються за домовленістю цих Осіб або одною із них в повному обсязі, або у погоджених частинах, а Банк має право вимагати виконання обов'язків Позичальника за Кредитним договором частково або в повному обсязі як від трьох зазначених Осіб, так і від будь-кого з них окремо.
Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку про те, що внаслідок невиконання зобов»язань за Кредитним договором на день звернення позивача з даним позовом позивач правомірно скористався своїм правом звернення з вимогою виконати зобов»язання до двох осіб, що виступають як солідарні боржники на стороні позичальника за Кредитним договором № 242, - відповідач-1 та відповідач-2 та до двох осіб, які виступають поручителями за кредитними зобов'язаннями позичальника перед банком, - відповідач-3 та відповідач-4.
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачів як солідарних боржників заборгованості з повернення грошових коштів, отриманих в рахунок кредитної лінії у розмірі 2 210 000, 00 євро є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що позичальник не сплачував банку проценти за користування кредитною лінією, позивач просить суд стягнути також суму заборгованості позичальника зі сплати процентів за користування коштами кредиту у розмірі 387 056,69 євро., а також пеню за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату процентів у розмірі 483 922, 84 євро.
Відповідно до ч. 1 ст. 10561 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Пунктом 4.2. кредитного договору (у редакції додаткового договору № 17 від 31.08.2007р.) встановлено, що позичальник щомісячно сплачує проценти за користування кредитом на рахунки банку (підпункт 2.1.2 договору) або у валюті кредиту, або за згодою банку, висловленою на момент виконання, еквівалент у гривнях ( за офіційнимкурсом євро/грн. або долари США/ грн., що встановлений НБУ у кожну дату сплати процентів) у такі строки: не пізніше 05 числа кожного місяця за період з першої по останню дату попереднього місяця або разом з повним погашенням суми кредиту, якщо таке погашення відбувається раніше 05 числа місця.
Таким чином, позичальники зобов»язались щомісячно сплачувати банку проценти річних за користування кредитною лінією, однак в порушення умов доовору взяті на себе зобов»язання не виконали, а тому вимоги позивача про сплату процентів за користування коштами кредиту у розмірі 387 056,69 євро
Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до ст. 230 ГК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин, яким є відповідач, зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 6.2. Кредитного договору № 242 (у редакції Додаткового договору № 14) у разі порушення строків погашення кредиту у ЄВРО або доларах США Позичальник на вимогу Банку сплачує Банку (додатково до процентів за користування кредитом) за кожний день прострочення платежів (включаючи день сплати боргу) пеню, яка сплачується у гривнях за курсом Національного банку України на день здійснення платежу, у розмірі, що розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми своєчасно не повернутих коштів.
Відповідно до пункту 6.3. Кредитного договору № 242 (у редакції Додаткового договору № 14), у разі порушення строків сплати процентів за користування кредитом та комісій у ЄВРО та доларах США Позичальник на вимогу Банку сплачує Банку (додатково до процентів за користування кредитом) за кожний день прострочення платежів (включаючи день сплати боргу) пеню, яка сплачується у гривнях за курсом Національного банку України на день здійснення платежу, у розмірі, що розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми боргу.
У разі порушення строків сплати процентів за користування кредитом та комісій у гривнях позичальник на вимогу банку сплачує банку (додатково до процентів за коритування кредитом) за кожний день прострочення платежів ( включаючи день сплати боргу) пеню у розмірі, що розраховуєтсья, виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми боргу.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Оскільки позичальник за Кредитним договором № 242 порушив строки погашення кредиту встановлені Графіком встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією, що викладений у Додатку № 1 до Кредитного договору № 242 та не сплатив позивачеві проценти за користування коштами кредиту, колегія вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідачів пені за невиконання позичальниками зобов'язань за Кредитним договором № 242 у розмірі 483 922,84 євро. обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги виходячи з наступного.
Кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).
Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
В обґрунтування своєї правової позиції апелянт посилається на те, що рішенням місцевого суду порушено права поручителів ТОВ «Торговий дім КТД» та Приватного підприємства «Комерційна фірма «Агротехпак», однак апелянтом не надано суду доказів, які б підтверджували у чому саме укладення між позивачем та відповідачем-3 та позивачем і відвпоідачем-4 договорів поруки порушує права та інтереси апелянта.
Щодо посилання апелянта на те, що укладена угода не була затверджена Загальними зборами скаржника, колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( ст. 626 ЦК України).
Правочин є найрозповсюдженішою підставою для виникнення цивільних прав та обов»язків, він є юридичним фактом (ст. 111 ЦК УКраїни) та являє собою вольові дії, спроямовані на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з якою закон пов»язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин. Чинним законодавством України передбачено виникнення цивільних прав і обов»язків саме з укладенням правочину, а не його затвердженням.
Частиною 3 пунктом 40 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» № 13 від 24.10.2008р. встановлено: «Судам необхідно врахувати, що в пункті «і» частини п»ятої ст. 41 Закону «Про господарські товариства» до компетенції загальних збрів віднесено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства, а не їх укладення. У разі, якщо в установчих документах товариства право виконавчого органу товариства на укладення договору не обмежено, факт незатвердження договору після укладення не зумовлює його недійсності.
Відповідно до ст. 204 ЦК України - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним. На даний момент
апелянтом не надано суду доказів про визнання недійсним договорів поруки або кредитного договору та додаткових угод до них.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків місцевого суду та не можуть бути підставами для скасування рішення суду.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню
Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КТД-Експорт» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 02.03.2011 р. у справі № 12/148 залишити без змін.
Матеріали справи № 12/148 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Тищенко А.І.
Судді Михальська Ю.Б.
Отрюх Б.В.