01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
16.06.2011 № 15/5026/127/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Майданевича А.Г.
Гаврилюка О.М.
при секретарі: Рижова В.В.
розглянувши апеляційну скаргу Черкаської міської ради
на рішення господарського суду Черкаської області
від 18.03.2011 року (повний текст підписано 11.04.2011 року)
у справі № 15/5026/127/2011 (суддя - Потапенко В.В.)
за позовом Черкаської міської ради, м. Черкаси
до приватного підприємства «Вівант», м. Черкаси,
про стягнення 55 661 грн. 53 коп.
та за зустрічним позовом приватного підприємства «Вівант», м. Черкаси,
до Черкаської міської ради, м. Черкаси,
про визнання недійсним абзацу 2 пункту 13 договору оренди землі від 10 квітня 2007 року, -
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов.№ 34-01-21 від 11.01.2011 р.),
від відповідача: ОСОБА_2 - представник (дов. б/н від 16.06.2011 р.),
Черкаська міська рада (позивач за первісним позовом) звернулася до господарського суду Черкаської області з позовом до приватного підприємства «Вівант» (надалі - ПП «Вівант», відповідач за первісним позовом) про стягнення в доход міського бюджету 55 661,53 грн., з яких 54 133,86 грн. орендної плати за договором оренди землі від 10.04.2007 року та 1 527,69 грн. пені за прострочення сплати орендної плати.
ПП «Вівант» подало до місцевого господарського суду зустрічну позовну заяву до Черкаської міської ради про визнання недійсним абзацу 2 пункту 13 договору оренди землі від 10.04.2007 року, яка ухвалою місцевого господарського суду від 02.03.2011 року була прийнята до сумісного розгляду з первісним позовом.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 18.03.2011 року у задоволенні первісного позову відмовлено повністю, а зустрічний позов задоволено повністю. Визнано недійсним абзац 2 пункту 13 договору оренди землі від 10.04.2007 року, укладеного Черкаською міською радою та ПП «Вівант», стягнуто з Черкаської міської ради на користь ПП «Вівант» 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову, місцевий господарський суд виходив з недоведеності вимог про неналежне виконання орендарем зобов'язань по сплаті орендних платежів. Поряд з цим, керуючись статтями 203, 215 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про невідповідність абзацу 2 пункту 13 договору оренди від 10.04.2007 року положенням статей 21, 30 Закону України «Про оренду землі», які передбачають внесення змін до договору лише за згодою сторін та визнав назване положення договору недійсним.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Черкаська міська рада звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 18.03.2011 року та прийняти нове, яким первісний позов задовольнити, а у зустрічному позові відмовити повністю.
Як на підставу своїх вимог, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки, викладені у рішенні, не відповідають встановленим обставинам справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2011 року апеляційну скаргу було прийнято до апеляційного провадження, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 02.06.2011 року.
За наслідками судового засідання 02.06.2011 року, в порядку статті 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 16.06.2011 року.
Відповідач за первісним позовом скористався правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, надав відзив на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні представник скаржника підтримав апеляційну скаргу, просив таку задовольнити, а рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити первісний позов та відмовити у задоволенні зустрічного позову. Представник відповідача за первісним позовом проти доводів апеляційної скарги заперечив, в задоволенні апеляційної скарги просив відмовити, а рішення - залишити без змін.
16.06.2011 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши, на підставі встановлених фактичних обставин, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду має бути залишеним без змін, виходячи з наступного.
Місцевим господарським судом вірно встановлено, що рішенням Черкаської міської ради № 2-246 від 30.11.2006 року «Про надання ПП «Вівант» земельної ділянки в оренду по вул. Смілянській, 147» вирішено надати ПП «Вівант» в оренду вказану земельну ділянку (а.с.6).
10.04.2007 року між Черкаською міською радою (в тексті договору - орендодавець) та ПП «Вівант» (в тексті договору - орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове (на 49 років) платне користування земельну ділянку площею 3474 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 147, яка за цільовим призначенням відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, під комплекс будівель (а.с.19-25).
11.06.2007 року вказаний договір був зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» за № 040777500158.
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами виникли зобов'язання з договору оренди земельної ділянки.
Згідно статті 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Аналогічні приписи містить стаття 792 Цивільного кодексу України.
Таким чином, укладення Черкаською міською радою та ПП «Вівант» договору оренди землі від 10.04.2007 року було спрямоване на отримання останнім права на користування земельною ділянкою та обов'язку здійснення плати за користування нею.
З витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 942-гр.-2006 від 27.12.2006 року вбачається, що нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки становить 872 530,00 грн. (пункт 5 договору) (а.с.29-30).
Згідно пункту 9 договору за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Річна орендна плата за користування такою встановлюється у розмірі 2,3077 % від її нормативної грошової оцінки та на момент укладання договору становить 20 135,00 грн. (а.с.66).
Пунктами 10, 11 договору сторони погоди порядок обчислення розміру грошової оцінки та орендної плати за земельну ділянку з урахуванням її цільового призначення, функціонального використання та коефіцієнтів індексації, а також строки внесення орендної плати: щомісячно до 30 числа місяця наступного за звітним.
Частиною 2 пункту 13 договору сторони погодили, що у разі проведення щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі, а також у разі будь-яких змін Черкаською міською радою розмірів орендної плати, що діють в м.Черкаси, розмір грошової оцінки земельної ділянки та розмір щорічної орендної плати мають змінюватись без внесення відповідних змін та доповнень до цього договору.
Матеріали справи свідчать, що Черкаська міська рада своїм рішенням від 31.05.2007 року № 2-613 «Про плату за оренду землі» змінила розміри орендної плати за користування земельними ділянками у м.Черкаси, зокрема, ставки орендної плати для земель, на яких здійснюється оптова торгівля встановлено у розмірі 5,0 % від їх грошової оцінки (а.с.7-12).
Наступним рішенням Черкаської міської ради від 22.04.2008 року № 4-385 «Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 31.05.2007 року № 2-613 «Про плату за оренду землі» ставки орендної плати для земель комерційного використання у м.Черкаси визначені у розмірі 7,0 % від їх нормативної грошової оцінки (а.с.13-18).
Судом першої інстанції вірно з'ясовано, що позивач за первісним позовом, керуючись даними рішеннями, в односторонньому порядку змінив розміри орендної плати, без внесення відповідних змін до договору оренди, а саме, з 01.07.2007 року - з 2,3077 % на 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а з 01.01.2008 року - на 7 %, нарахувавши орендареві орендну плату за період з 11.06.2007 року по 30.11.2010 року на загальну суму 229 374,62 грн. (а.с.31).
Однак, як вбачається з договору оренди від 10.04.2007 року сторони домовились про те, що зміни умов до такого здійснюються у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди - спір розв'язується у судовому порядку (пункт 3.6. договору).
Позивач за первісним позовом, керуючись п. "і" пункту 31 договору, здійснив нарахування відповідачеві упущеної вигоди (не отриманого прибутку) за період з 30.11.2006 року по 10.06.2007 року в розмірі 10 682,74 грн.
Місцевим господарським судом встановлено, що відповідач за первісним позовом, на виконання договірних зобов'язань по сплаті орендних платежів, сплатив до міського бюджету 185 923,50 грн.
З розрахунку, представленого позивачем за первісним позовом, ПП «Вівант» має перед Черкаською міською радою заборгованість по оплаті орендних платежів за договором оренди в сумі 54 133,86 грн. (10 682,74 грн. + 229 374,62 грн. - 185 923,50 грн.).
Крім цього, позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення з відповідача пені на суму орендної плати за період з червня 2010 року по листопад 2010 року в сумі 1 527,69 грн.
Таким чином, різниця між нарахованими Черкаською міською радою та ПП «Вівант» сумами орендної плати за землю виникла в результаті застосування сторонами договору різних ставок орендної плати за землю: орендодавцем у розмірах 5 % та 7 % за відповідні періоди, а орендарем - за визначеною у договорі ставкою 2,3077 % від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, про що свідчать наявні в матеріалах справи податкові декларації ПП «Вівант» за 2008-2010 роки (а.с.70-87).
Заперечуючи вимоги первісного позову, ПП «Вівант» у зустрічному позові заявив вимогу про визнання абзацу 2 пункту 13 договору оренди землі від 10.04.2007 року, недійсним та вказав, що дії Черкаської міської ради по збільшенню розміру ставки орендної плати в односторонньому порядку суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору оренди, а саме, пункту 3.6. договору.
В силу положень частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Згідно частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства.
Стаття 626 Цивільного кодексу України дає визначення поняттю договір, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно статей 629, 638 Цивільного кодексу України, договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обов'язковим для виконання сторонами, що також відображено у статті 180 Господарського кодексу України.
У відповідності до частини 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).
В силу положень статей 651 Цивільного кодексу України, 188 Господарського кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 30 Закону України «Про оренду землі» визначає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Згідно статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Пунктом 17 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 року № 2073 «Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі» передбачено, що у разі внесення змін до договору оренди землі він підлягає перереєстрації, яка проводиться в порядку, встановленому для їх державної реєстрації.
Згідно п.2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або суті відносин між сторонами.
Системний аналіз вищенаведених норм закону дає підстави колегії суддів визнати вірним висновок місцевого господарського суду про відсутність у позивача за первісним позовом підстав для зміни в односторонньому порядку ставок орендної плати та обґрунтованість вимог за зустрічним позовом про визнання абзацу 2 пункту 13 договору оренди землі від 10.04.2007 року недійсним.
Отже, вищенаведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про надання судом першої інстанції невірної правової оцінки праву сторін на зміну розміру орендної плати без внесення змін до договору, як це передбачає абзац 2 пункту 13 такого та норми чинного законодавства.
Поряд з цим, скаржник в апеляційній скарзі стверджує, що суд першої інстанції, задовольняючи зустрічний позов не врахував, що ПП «Вівант» пропустило встановлений законом строк позовної давності на звернення з позовною вимогою про визнання договору оренди від 10.04.2007 року недійсним, який сплив 10.04.2010 року.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вказані твердження апелянта находить безпідставними, оскільки з положень абзацу 2 пункту 13 договору слідує, що внесення відповідних змін стосовно розміру грошової оцінки земельної ділянки та розміру щорічної орендної плати пов'язує із змінами діючого законодавства та прийнятим Черкаською міською радою рішень щодо зміни розмірів орендної плати.
Приписами частин 1, 5 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Місцевий господарський суд вірно встановив, що ПП «Вівант» стало відомо про порушення свого права з нарахуванням Черкаською міською радою орендної плати за новими ставками на підставі відповідних рішень та вимогою сплати такої у встановлений договором строк, а не в момент підписання договору оренди від 10.04.2007 року.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення зустрічного позову.
Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято судом з дотриманням вимог чинного законодавства та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
За таких обставин, апеляційна скарга Черкаської міської ради не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області від 18.03.2011 року має бути залишеним без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 43, 49, 86, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Черкаської міської ради на рішення господарського суду Черкаської області від 18.03.2011 року у справі № 15/5026/172/2011 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 18.03.2011 року у справі № 15/5026/172/2011 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 15/5026/172/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Мальченко А.О.
Судді Майданевич А.Г.
Гаврилюк О.М.