01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
17.06.2008 № 4/205
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
За участю представників:
від позивача - Костишена В.А.
від відповідача 1 - Нємєш В.М.
від відповідача 2 - Нємєш В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі"
на рішення Господарського суду м.Києва від 21.04.2008
у справі № 4/205
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
до Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі"
Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд"
про розірвання договору купівлі-продажу, додаткової угоди по первісному позову та визнання відносин припиненими по зустрічному
за зустрічним позовом Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
про визнання відносин припиненими
Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернулося до Господарського суду м. Києва із позовною заявою про розірвання договору купівлі-продажу № 495 від 15.07.1997, додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору від 07.06.2001, договору про внесення змін до договору № 495/2 від 17.08.2005 та зобов'язанням повернути об'єкт незавершеного будівництва - тепличний комбінат, який розташований за адресою: м. Київ, вул. В. Кільцева, 1-а, у державну власність.
Підприємство з іноземною інвестицією ТОВ «Фалбі» звернулось до Господарського суду м. Києва із зустрічною позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про визнання правовідносин, які виникли між Регіональним відділенням ФДМУ по м. Києву та Підприємством з іноземною інвестицією ТОВ «Фалбі» на підставі додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу № 495 від 15.07.1997 припиненими з 17.08.2005 - моменту підписання договору про до внесення змін договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2008 позовні вимоги за первісним позовом задоволено у повному обсязі, розірвано договір купівлі-продажу № 495 від 15.07.1997, додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору від 07.06.2001, договір про внесення змін до договору № 495/2 від 17.08.2005; зобов'язано ТОВ «Мегаполісжитлобуд» повернути об'єкт незавершеного будівництва - тепличний комбінат, що розташований за адресою: м. Київ, вул. В. Кільцева, 10-а до державної власності в особі Регіонального відділення ФДМУ по м. Києву. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ «Фалбі» подало на нього апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове рішення про відмову у позові.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального та матеріального права.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву просило суд рішення залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.
15.07.1997 між Регіональним відділенням ФДМУ по м. Києву та Підприємством з іноземною інвестицією ТОВ «Фалбі» був укладений договір № 495 купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - тепличного комбінату, який розташований за адресою: м. Київ, вул. В. Кільцева, 1-а.
Згідно пункту 5.4. вказаного договору, відповідач 1 зобов'язався протягом трьох років закінчити будівництво першої черги об'єкта, решту споруди добудувати протягом п'яти років.
17.08.2001 між позивачем та відповідачем 1 була підписана додаткова угода про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу № 495 від 15.07.1997, якою були змінені розділи 5 «Обов'язки покупця», 6 «Обов'язки продавця», 10 «Вирішення спорів» та продовжено термін закінчення будівництва об'єкта незавершеного будівництва до 14.07.2003.
На виконання рішення Київської міської Ради від 21.04.2005 № 365/2940 між позивачем та відповідачем 1 було укладено договір про внесення змін до договору купівлі-продажу № 495/2 від 17.08.2005, яким пункт 5.4. договору № 495 від 15.07.1997 було змінено і зобов'язано Підприємство з іноземною інвестицією ТОВ «Фалбі» протягом шести місяців, з моменту його підписання, здійснити розбирання об'єкта, тобто до 17.02.2006.
Як вбачається зі змісту договору про внесення змін до договору купівлі-продажу № 495/2, сторони виходили з того, що дія додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору купівлі продажу від 17.08.2001 припиняється, оскільки тільки внесення змін в пункт 5.4. договору № 495, без врахування умов додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору від 17.08.2001, тягне за собою зміну зобов'язання закінчити будівництво об'єкта на зобов'язання здійснити його розбирання.
Пункти додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору купівлі продажу від 17.08.2001 пов'язані із зобов'язанням відповідача 1 закінчити будівництво об'єкта незавершеного будівництва.
Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за взаємною згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 604 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються за домовленістю сторін про зміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).
Згідно з ч. 4 ст. 604 Цивільного кодексу України, новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.
Зважаючи на вказане вище, позивач та відповідач 1 уклавши і підписавши договір про внесення змін до договору купівлі-продажу № 495/2 від 17.08.2005 за взаємною згодою змінили зобов'язання покупця за договором купівлі-продажу № 495 від 15.07.1997 та додатковою угодою про внесення змін та доповнень до договору від 17.08.2001 щодо закінчення будівництва об'єкта незавершеного будівництва - тепличного комбінату, розташованого на вул. В. Кільцевій, 1-а у м. Києві, на нове зобов'язання - розібрати об'єкт незавершеного будівництва - тепличний комбінат, розташований на вул. В. Кільцевій, 1-а у м. Києві.
Отже, на підставі договору про внесення змін № 495/2 від 17.08.2005 відбулася новація, а тому для відповідача 1 зобов'язання добудувати об'єкт незавершеного будівництва - тепличний комбінат, розташований на вул. В. Кільцевій, 1-а у м. Києві, припинилося.
У відповідності до ст. 125 Земельного кодексу України, використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації - забороняється.
Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем 1 та Київською міською радою на підставі рішення Київської міської ради від 21.04.2005 № 365/2940, було укладено договір оренди лише 25.01.2006, тобто після того, як строк для розбирання об'єкта незавершеного будівництва вже закінчився. Відповідно до пункту 2.1. договору оренди, земельна ділянка була надана відповідачу 1 для будівництва житлового комплексу з соціальною інфраструктурою та підземним паркінгом.
Таким чином, на момент укладення договору оренди відповідач 1 не виконав своїх зобов'язань щодо розбирання тепличного комбінату.
Відповідно до Правил благоустрою території у м. Києві, затверджених рішенням Київської міської Ради від 26.09.2006, розбирання об'єкта незавершеного будівництва можливе лише за умови отримання дозволу на розбирання, який видається Головним управлінням контролю за благоустроєм м. Києва Київської міської державної адміністрації.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 листом № 269/1 від 20.02.2006 звернувся до начальника Головного управління контролю за благоустроєм з проханням надати дозвіл на розбирання об'єкта незавершеного будівництва. Проте, йому було відмовлено в наданні дозволу на розбирання, з причини закінчення терміну встановленого для розбирання.
Відповідач 1 неодноразово звертався з тим же самим проханням до Заступника голови Голосіївської районної державної адміністрації в м. Києві (лист від 07.07.2006 № 1054/1), до Голови Голосіївської районної державної адміністрації в м. Києві (лист від 21.02.07 р. №316/1). Але, вказані звернення відповідача 1 були залишені без відповіді.
На неодноразові звернення відповідача 1 до Регіонального відділення ФДМУ по м. Києву з проханням продовжити термін розбирання (листи від 20.02.2006 за вих. № 272/1; від 03.05.2006 за вих. № 712/1; від 16.06.2006 № 962/1; від 18.09.2006 за вих. .№1366/1) позивач безпідставно відмовляв посилаючись на необхідність отримання рішення Київської міської ради (листи: від 28.03.2006 за вих. № 30-11/2466, від 31.01.2007 за вих. №30-11/585).
Звернення відповідача 1 до Київської міської Ради стосовно прийняття рішення про продовження терміни виконання зобов'язання (листи від 15.02.2006 № 238/2, від 16.06.2006) залишились також без відповіді.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав покладені на нього зобов'язання договором купівлі-продажу № 495 від 15.07.1997 р., додатковою угодою про внесення змін та доповнень до договору від 17.08.2001, договором про внесення змін до договору № 495/2 від 17.08.2005.
Відповідач 1 вжив всіх необхідних заходів для виконання свого обов'язку здійснити розібрання тепличного комбінату на вул. В. Кільцевій, 1-а у м. Києві, проте виконання зазначеного зобов'язання у встановлений договором про внесення змін до договору купівлі-продажу № 495/2 від 17.08.2005 строк сталося з причин незалежних від нього.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Актом № 8 від 31.01.2007 Регіональне відділення ФДМУ по м. Києву за наслідками проведення поточної перевірки виконання покупцем (відповідачем 1) умов договору купівлі продажу встановило невиконання останнім договірних зобов'язань.
Таким чином, об'єкт незавершеного будівництва у встановлений договором про внесення змін до договору купівлі-продажу № 495/2 від 17.08.2005 строк відповідачем 1 розібрано не було.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 ст. 611 Цивільного кодексу України зазначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.
Рішенням Конституційного Суду України від 01.07.98 № 01/1501-97 (справа щодо приватизації державного майна) визначено, що положення частини п'ятої статті 29 Закону України «Про приватизацію державного майна» регулюють наслідки невиконання умов угоди купівлі-продажу. Як окрема категорія угод вони мають назву «угоди приватизації і є особливими договорами купівлі-продажу державного майна, на які поширюється також відповідні норми цивільного законодавства про угоди, якщо інше не випливає із законодавства про приватизацію».
Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною обов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки. При цьому, відповідно до ч. 9 цієї ж статті, об'єкт приватизації підлягає поверненню в державну власність, включаючи земельну ділянку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, з дотриманням вимог ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України, направив відповідачу 1 пропозицію про розірвання договору купівлі-продажу № 495 від 15.07.1997 (лист від 03.05.2007 р. за № 30-10-/2473). Однак, відповіді від відповідача 1, в порядку передбаченому ч. 3 ст. 188 Господарського кодексу України, не отримав.
У ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України зазначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
З огляду на викладене вище, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору купівлі-продажу № 495 від 15.07.1997, додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору від 07.06.2001 та договору про внесення змін до договору № 495/2 від 17.08.2005.
Проте, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги Регіонального відділення ФДМУ по м. Києву про зобов'язання ТОВ «Мегаполісжитлобуд» повернути об'єкт незавершеного будівництва - тепличний комбінат, який розташований за адресою: м. Київ, вул. В. Кільцева, 1-а, у державну власність, зважаючи на наступне.
Відповідно до ст. 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу, майно не може бути витребуване у нього.
Статтею 388 Цивільного кодексу України передбачено випадки за наявності яких можна витребувати майно у добросовісного набувача, зокрема, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України, власник користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Право власності відповідача 1 на об'єкт незавершеного будівництва - тепличний комбінат, розташований на вул. В. Кільцевій, 1-а у м. Києві, підтверджується наявним в матеріалах справи Свідоцтвом про право власності від 18.05.1998.
05.03.2007 відповідач 1 уклав з відповідачем 2 договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - тепличного комбінату, розташованого на В. Кільцевій, 1-а у м. Києві.
Таким чином, відповідач 2 є добросовісним набувачем права власності на спірний тепличний комбінат, оскільки останній був придбаний за відплатним договором у відповідача 1, який був його власником на момент продажу, а тому мав право його відчужувати.
У відповідності зі ст. 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Регіональне відділення ФДМУ по м. Києву об'єкт незавершеного будівництва - тепличний комбінат продало відповідачу 1 за договором купівлі-продажу № 495 від 15.07.1997. Таким чином, спірний об'єкт приватизації вибув з володіння держави в особі позивача за його волею і за відплатним договором, а тому підстави, передбачені ст. 388 Цивільного кодексу України, для витребування спірного об'єкта незавершеного будівництва у відповідача 2, який є добросовісним набувачем, - у суду відсутні.
Колегія суддів також зазначає, що згідно зі ст. 19 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва», обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є: встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва; заборона відчуження об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, до завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію; забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об'єкта приватизації. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір. У разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об'єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.
З положень вказаної статті вбачається, що повернення об'єкта приватизації у державну власність у разі розірвання договору купівлі-продажу з причини не виконання покупцем своїх обов'язків, може мати місце лише у разі, якщо договір купівлі-продажу об'єкта приватизації - об'єкта незавершеного будівництва було укладено з метою його добудови.
Крім того, 06.03.2007 між Підприємством з іноземною інвестицією ТОВ «Фалбі» та ТОВ «Мегаполісжитлобуд» був підписаний договір про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 05.03.2007, яким встановлено, що до відповідача 2 переходить зобов'язання здійснити розбирання об'єкта незавершеного будівництва.
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.02.2008 № 159 відповідачу 2 дозволено за власні кошти здійснити розбирання об'єкта незавершеного будівництва на вул. В. Кільцевій, 1-а у Голосіївському районі. На виконання даного розпорядження Головним управлінням контролю за благоустроєм м. Києва 07.04.2008 відповідачу 2 був виданий дозвіл (ордер) № 08010071 на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв'язку з розбиранням об'єкта незавершеного будівництва за адресою: м. Київ, вул. В. Кільцева, 1-а.
Отже, відповідач 2 належним чином виконує свій обов'язок щодо розбирання об'єкта незавершеного будівництва - вищевказаного тепличного комбінату.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки спірний договір купівлі-продажу № 495 від 15.07.1997 з урахування додаткової угоди про внесення змін та доповнень до нього і договору про внесення змін до нього укладені з метою розібрання об'єкта приватизації - тепличного комбінату, підстав для повернення останнього у державну власність не має.
Суд першої інстанції, задовольняючи вимоги позивача про повернення об'єкта приватизації у державну власність, зазначеним вище доводам не надав належної оцінки та помилково прийняв рішення про задоволення вимог про повернення об'єкта незавершеного будівництва - тепличного комбінату, розташованого за адресою: м. Київ, вул. В. Кільцева, 1-а, у державну власність.
Враховуючи вище викладене, рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2008 № 4/205 щодо задоволення у повному обсязі первісного позову є таким, що підлягає зміні, а саме, вимога позивача про зобов'язання ТОВ «Мегаполісжитлобуд» повернути об'єкт незавершеного будівництва - тепличний комбінат, розташований за адресою: м. Київ, вул. В. Кільцева, 1-а, у державну власність, є такою, що задоволенню не підлягає.
Апеляційний господарський суд, відповідно до ст..101 Господарського процесуального кодексу України, не зв'язаний доводами апеляційної скарги та і перевіряє рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів зазначає, що зустрічний позов Підприємства з іноземною інвестицією ТОВ «Фалбі» до Регіонального відділення Фонду державного майна України про визнання правовідносин, які виникли між Регіональним відділенням ФДМУ по м. Києву та Підприємством з іноземною інвестицією ТОВ «Фалбі» на підставі додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу № 495 від 15.07.1997 припиненими з 17.08.2005 - моменту підписання договору про внесення змін договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, не підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку, що твердження суду першої інстанції відносно того, що додаткова угода від 07.06.2001 про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу № 495 та договір про внесення змін до договору купівлі-продажу № 495 від 17.08.2005 укладались за нормами спеціального нормативно-правового акту - Наказу ФДМУ «Про впорядкування процедури внесення змін до договорів купівлі-продажу» № 2041, тому до цих відносин не застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, є помилковими, оскільки Цивільний кодексу України, є систематизованим нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу відносно до підзаконного нормативно-правового акту, яким є наказ ФДМУ «Про впорядкування процедури внесення змін до договорів купівлі-продажу» №204.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно зі ст.16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу встановлений перелік способів захисту немайнового або майнового права та інтересу, а саме: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Правовідносини, які виникли на підставі договору, припиняються шляхом розірвання договору. Статтею 651 Цивільного кодексу України, встановлені підстави для розірвання та зміни договору, серед яких розірвання договору за рішенням суду, при цьому відповідно до ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. Такого способу захисту права, як визнання правовідносин припиненими з моменту, який відбувся в минулому, чинним законодавством України не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, колегія судів вважає, що підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.
За таких обставин рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині задоволення вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаполісжитлобуд» повернути об'єкт незавершеного будівництва - тепличний комбінат, що розташований за адресою: м. Київ, вул. В. Кільцева, 10-а до державної власності в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву. В іншій частині рішення є законним, а тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2008 р. у справі№ 4/205 скасувати частково та прийняти нове рішення.
2. Первісний позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву задовольнити частково.
3. Розірвати договір купівлі-продажу № 495 від 15.07.1997, додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору від 07.06.2001, договір про внесення змін до договору № 495/2 від 17.08.2005, укладені між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі».
4. Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»(м. Київ, вул. Тулузи, 3б, код ЄДРПОУ 21568905) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (м. Київ, б-р Т. Шевченка, 50г, код 19030825) 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
6. У задоволенні зустрічного позову Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»відмовити повністю.
7. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (м. Київ, б-р Т. Шевченка, 50г, код 19030825) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»(м. Київ, вул. Тулузи, 3б, код ЄДРПОУ 21568905) 42,5 грн. державного мита за перегляд рішення апеляційною інстанцією.
8. Доручити Господарському суду м. Києва видати накази на виконання даної постанови.
Головуючий суддя
Судді
19.06.08 (відправлено)