донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
18.06.2008 р. справа №39/36
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Запорощенка М.Д.
суддів
Волкова Р.В. , Старовойтової Г.Я.
за участю представників сторін:
від позивача:
не з'явився
від відповідача:
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаметалосвіт" м. Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від
06.05.2008 року
по справі
№39/36 (Морщагіна Н.С.)
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Централь" м. Донецьк
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаметалосвіт" м. Донецьк
про
стягнення 620 450 грн.00коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 06.05.2008р. у справі № 39/36 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель “Централь» м. Донецьк задоволені.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегаметалосвіт» м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель “Централь» м. Донецьк грошові
кошти в сумі 620 450 грн. 00 коп., витрати за державним митом в сумі 6 204 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118, 00 грн.
Рішення господарського суду Донецької області мотивоване тим, що відповідачем у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України не доведено належними та допустимими доказами, що поставка продукції за видатковими накладними №РН-000071 від 27.06.2007 р., № РН-000072 від 27.06.2007 р., № РН-000079 від 02.07.2007 р., № РН-000081 від 03.07.2007 р., № РН-000082 від 03.07.2007 р., № РН-000083 від 03.07.2007 р., № РН-000084 від 05.07.2007 р., № РН-000086 від 05.07.2007 р., № РН-000089 від 06.07.2007 р., № РН-000090 від 06.07.2007 р., № РН-000093 від 09.07.2007 р. була ним здійснена ним саме за договором № 001/59 від 19.06.2007 р.
Відповідач , Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаметалосвіт»м. Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду від 06.05.2008р. по справі № 39/36, звернувся з апеляційною скаргою про його скасування, так як вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин справи.
В обґрунтування заявлених вимог відповідач посилається на те , що суд необґрунтовано не прийняв до уваги його доводи щодо фактичного виконання зобов'язань за договором № 001\59 від 19.06.07р. та досягнення згоди по всім істотним умовам договору. При цьому , вважає , що, так як інших підстав для поставки товару позивачу , окрім вищевказаного договору , у відповідача не було , висновки суду відносно неможливості провести ідентифікацію предмету Договору та продукції , яка була поставлена відповідачем, є помилковими та не відповідають обставинам справи. Крім того , посилається на те , що відповідачем повністю виконано вимоги ст. 663 Цивільного кодексу України щодо передачі товару згідно умов Договору та у позивача відсутні підстави вимагати повернення суми попередньої оплати. Вважає , що судом не досліджено в повному обсязі та не було дано правової оцінки ствердженню позивача про те , що хоча він і оплатив та прийняв металопрокат, він не замовляв означену продукцію.
Представники сторін до нинішнього судового засідання не з'явилися, поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони були сповіщені належним чином.
Зважаючи на неповідомлення сторонами поважних причин нез'явлення до суду, достатність наданих сторонами доказів та керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення заявника скарги та позивача судова колегія встановила наступне.
19.06.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Готель “Централь» м. Донецьк, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Мегаметалосвіт» м. Донецьк, був укладений договір № 001/59, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Згідно даного Договору відповідач на умовах поставки EX WORKS (... named place) (Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року) зобов'язався поставити позивачеві металопрокат у кількості, в строки, за ціною та з якісними характеристиками, згідно поданої Покупцем заявки та специфікації № 1, що є невід'ємною частиною даного договору, а позивач, в свою чергу, зобов'язався прийняти вказану Продукцію та своєчасно оплатити її вартість.
Позивач платіжним дорученням № 123 від 26.06.2007 р. здійснив попередню оплату продукції за вказаним договором на суму 620 450, 00 грн.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників сторін , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, та відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.
У відповідності до ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, зокрема, з господарського договору та інших угод передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином як це передбачено положеннями ст.ст. 202, 203 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України.
Положеннями ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено , що у силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку по сплаті боргу. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, які зазначені у ст. 11 Цивільного кодексу України.
При цьому , слід зазначити , що відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.
Істотними вважаються умови, які є необхідними і достатніми для укладання договору для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Істотною умовою у всіх без винятків договорів є умова про предмет договору.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами , договір № 001/59 від 19.06.2007 р. за своєю правовою природою є договором поставки.
До істотних умов договорів поставки, які визначені параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України, віднесені, зокрема : ціна, кількість та асортимент товару; строк і порядок поставки; якість товару; гарантії якості та комплектність товару.
Як вбачається з умов спірного договору , а саме з п.п. 1.1, 4.4 Договору, обсяг, кількість, якість та ціна товару, а також графік поставок визначаються у специфікації №1, що є невід'ємною частиною договору.
При цьому , сторонами як суду першої інстанції так і апеляційної не було надано доказів виконання означеного пункту , оскільки , як вбачається наразі, саме з пояснень сторін, будь-яких специфікацій до договору № 001/59 від 19.06.2007 р. ними не укладалось.
Таким чином , з урахуванням того , що сторонами не були надані докази узгодження всіх істотних умов договору поставки, зокрема, умов щодо предмету договору, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те , що договір поставки № 001/59 від 19.06.2007р. є неукладеним, тобто таким, що не породжує для сторін договору правових наслідків та не створює для них прав та взаємних обов'язків.
Відповідач проти вимог позивача заперечує , посилаючись на ряд документів , а саме , на видаткові накладні №РН-000071 від 27.06.2007 р., № РН-000072 від 27.06.2007 р., № РН-000079 від 02.07.2007 р., № РН-000081 від 03.07.2007 р., № РН-000082 від 03.07.2007 р., № РН-000083 від 03.07.2007 р., № РН-000084 від 05.07.2007 р., № РН-000086 від 05.07.2007 р., № РН-000089 від 06.07.2007 р., № РН-000090 від 06.07.2007 р., № РН-000093 від 09.07.2007 р., довіреність серії ЯНЯ № 524124 від 27.06.2007 р., рахунки-фактури № СФ-0001274 від 27.06.2007 р., № СФ-0001275 від 27.06.2008 р., № СФ-0001321 від 02.07.2007 р., № СФ-0001388 від 03.07.2007 р., № СФ-0001487 від 03.07.2007 р., № СФ-00015289 від 03.07.2007 р., № СФ-0001531 від 05.07.2007 р., № СФ-0001532 від 05.07.2007 р., № СФ-0001564 від 06.07.2007 р., № СФ-0001565 від 06.07.2007 р., № СФ-0001568 від 09.07.2007 р., як на докази виконання умов спірного договору.
Однак , при дослідженні вищевказаних документів , встановлено , що підставою поставки в графі “Заказ» у вищенаведених видаткових накладних визначено рахунки-фактури, виставлені ТОВ “Мегаметалосвіт», при цьому ні в представлених накладних, ні в рахунках-фактурах, чи довіреності не міститься посилань на спірний договір № 001/59 від 19.06.2007 р.
Таким чином , за відсутності специфікації до договору № 001/59 від 19.06.2007 р., судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість проведення ідентифікації предмету договору № 001/59 від 19.06.2007 р. та продукції, що була поставлена відповідачем за накладними №РН-000071 від 27.06.2007 р., № РН-000072 від 27.06.2007 р., № РН-000079 від 02.07.2007 р., № РН-000081 від 03.07.2007 р., № РН-000082 від 03.07.2007 р., № РН-000083 від 03.07.2007 р., № РН-000084 від 05.07.2007 р., № РН-000086 від 05.07.2007 р., № РН-000089 від 06.07.2007 р., № РН-000090 від 06.07.2007 р., № РН-000093 від 09.07.2007 р.
Тобто, відповідач не довів належними та допустимими доказами, що поставка продукції за видатковими накладними , які надані ним в якості доказів , була ним здійснена саме за договором № 001/59 від 19.06.2007 р.
Як про це було позначено вище , позивач платіжним дорученням № 123 від 26.06.2007р. здійснив попередню оплату продукції за вказаним договором на суму 620 450, 00 грн.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України у особи що набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), виникає зобов'язання щодо повернення потерпілому вказаного майна, при цьому термін "майно" у контексті частини 1 статті 1212 ЦК України містить у собі не тільки майно в розумінні статті 190 ЦК, але і гроші (грошові кошти).
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те , що здійснений позивачем авансовий платіж на суму 620 450, 00 грн. у розумінні ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України є безпідставно набутим майном та в силу положень наведеного пункту породжує на стороні позивача права вимагати повернення означеного майна, з яким кореспондує відповідний юридичний обов'язок відповідача.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких надана заява про перевірку рішення не можуть бути підставами для його скасування.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаметалосвіт» м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 06.05.2008р.у справі № 39/36 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 06.05.2008р.у справі № 39/36 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошенні в судовому засіданні.
Повний текст постанови підписаний 18.06.2008р.
Головуючий М.Д. Запорощенко
Судді: Р.В. Волков
Г.Я. Старовойтова