Справа № 2-1287/11
16 червня 2011 року року Подільський районний суд м. Києва в складі
головуючого-судді Богінкевич С.М.,
при секретарі: Маленевській О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Шалс» про звернення стягнення на заставлене майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи тим, що 08.10.2008 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком „Укргазбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», відповідно до Статуту АБ «Укргазбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАЛС» укладено кредитний договір № 56-У, згідно якого банк надав позичальнику кредит в сумі 50 000 000,00 гривень, строком з 08 жовтня 2008 року по 29 квітня 2010 року. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 29 квітня 2010 року.
Зазначає, що позичальник свої зобов'язання за Кредитним договором належно не виконав, у зв'язку з чим, станом на 05.12.2010 року загальна заборгованість з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування склала 76 650 730 гривень 80 копійок. Крім того в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки без оформлення заставної, предметом якого є житловий будинок за адресою АДРЕСА_1.
Враховуючи зазначене, представник позивача, посилаючись на умови діючого договору та приписи чинного законодавства, просить суд в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 56-V від 08 жовтня 2008 року у сумі 76 650 730 гривень 80 копійок звернути стягнення на заставлене майно - житловий будинок № НОМЕР_1, загальною площею 622,20 кв.м, житловою площею 155,70 кв.м, який знаходиться в АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30 квітня 2009 року, шляхом визнання права власності на житловий будинок на Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк».
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі за обставин викладених вище.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі, мотивуючи тим, що позов ПАТ АБ «Укргазбанк» є передчасним, оскільки претензія від 17.03.2011 року № 241/623 про повернення заборгованості по кредиту, направлена на адресу відповідача лише після порушення провадження по справі, згідно якої в разі несплати зазначеної суми в п'ятнадцятиденний строк ПАТ АБ «Укргазбанк» зверне стягнення на предмет іпотеки.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про день, час місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08 жовтня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком „Укргазбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», відповідно до Статуту АБ «Укргазбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАЛС» укладено кредитний договір № 56-У.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору зі змінами внесеними додатковою угодою №5 від 30.04.2009 року Банк надав Позичальнику кредит в сумі 50 000 000,00 (п'ятдесят мільйонів гривень 00 копійок). Згідно п. 1.3 кредитного договору зі змінами внесеними додатковою угодою Хе 5 від 30.04.2009 року, кредит надається з 08 жовтня 2008 року по 29 квітня 2010 року. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 29 квітня 2010 року.
Пунктом 1.4 кредитного договору зі змінами внесеними додатковою угодою № 5 від 30.04.2009 року передбачено, що за використання кредитних коштів у межах встановленого згідно п. 1.3 цього договору терміну кредитування процентна ставка встановлюється: з 08.10.2008 року по 29.04.2009 року - в розмірі 16 % річних; з 30.04.2009 року по 29.04.2010 року - в розмірі 18 % річних.
При цьому, за користування кредитними коштами понад термін, визначений в п. 1.3 кредитного договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 28 % річних.
Згідно підпункту 1.4.4 кредитного договору зі змінами внесеними додатковою угодою № 5 від 30.04.2009 року, строк сплати процентів: за період з 08.10.2008 року по 31.01.2009 року - один раз на місяць, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом; за період з 01.02.2009 року по 31.08.2009 року - не пізніше 10 вересня 2009 року; за період з 01.09.2009 року по 29.04.2010 року - один раз на місяць, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору.
Факт виконання Банком своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором, та отримання ТОВ «ШАЛС» кредитних коштів підтверджується випискою/особовий рахунок №206250326426.980 з 08.10.2008 року по 25.11.2009 року та розрахунком заборгованості ТОВ «ШАЛС» за кредитним договором № 56-У від 08 жовтня 2008 року станом па 05.12.2010 року.
Як встановлено в судовому засіданні ТОВ «ШАЛС» свої зобов'язання за кредитним договором, щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконало. Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «ШАЛС» станом на 05.12.2010 року, заборгованість ТОВ «ШАЛС» за кредитним договором складає 76 650 730,80 гривень.
Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст..526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.5.3. кредитного договору, за порушення строків (визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовляються, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків (визначених у цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим договором не звільняє Позичальника від відшкодування збитків, завданих Банку, в повному обсязі. Станом на 05.12.2010 року Банком нарахована неустойка (пеня) за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату процентів в сумі 7 502 863,62 гривні.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у . строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Загальна сума заборгованості ТОВ «ШАДС» за кредитним договором № 56-V від 08.10.2008 року, включаючи пеню за прострочення сплати кредиту та процентів, станом на 05.12.2010 року складає 76 650 730,80 гривень, з яких: 50 000 000,00 гривень - прострочена заборгованість по кредиту; 191 780,82 гривень - прострочена заборгованість по процентах за період з 01.12.2010 року по 05.12.2010 року; 18 956 086,36 гривень - прострочена заборгованість по процентах; 5 154 794,52 гривні - заборгованість по неустойці (пені) за несвоєчасне повернення кредиту; 2 348 069,10 гривень - заборгованість по неустойці (пені) за несвоєчасну сплату процентів.
Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Крім того, як встановлено в судовому засіданні, в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) був укладений договір іпотеки без оформлення заставної від 30 квітня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, 30 квітня 2009 року за реєстраційним номером 2185.
За вказаним договором іпотеки відповідач передав, а банк прийняв в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок № НОМЕР_1, загальною площею 622,20 кв.м., житловою площею 155,70 кв.м., який знаходиться у АДРЕСА_1 та належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30 квітня 2009 року.
Пунктом 3.1.6. договору іпотеки встановлено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразової чи неодноразових прострочок Позичальником сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту іпотекодержателю, використання кредиту не за цільовим призначенням або порушення інших умов кредитного договору, а також у випадку порушення іпотекодавцем (третьою особою) умов зберігання або експлуатації чи страхування предмету іпотеки, порушення умов цього договору щодо розпорядження предметом іпотеки - незалежно від настання строку виконання по кредитному договору, порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності Іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - Іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання кредитного договору, якщо іпотекодержатель і наступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.
Відповідно до п. 6.1. договору іпотеки Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки у наступних випадках, зокрема, якщо в момент настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредиту (чергового платежу за кредитом) та/або при несплаті або частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій, комісій або інших платежів у встановлені кредитним договором строки.
Статтею 575 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
У ч. 2 ст. 590 ЦК України зазначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 3 Закону України „Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотеко держатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до ст.33 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.
Відповідно до ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
Судом критично оцінюються посилання представника відповідача, що позов ПАТ АБ «Укргазбанк» є передчасним, оскільки претензія від 17.03.2011 року № 241/623 про повернення заборгованості по кредиту, направлена на адресу відповідача лише після порушення провадження по справі, згідно якої в разі несплати зазначеної суми в п'ятнадцятиденний строк ПАТ АБ «Укргазбанк» зверне стягнення на предмет іпотеки, оскільки станом на 16.06.2011 року (час винесення рішення) відповідачем жодних дій щодо повернення заборгованості за кредитом не проведено.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в ході судового розгляду вищезазначеного позову, а тому підлягають задоволенню.
Крім того, у відповідності до ст.ст. 79-89 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 1820 гривень, а саме: судовий збір в сумі 1700 гривень (а.с.60) та витрати на інформаційно-технічне забезпеч в сумі 120 гривень (а.с. 60).
На підставі викладеного, ст.ст. 3, 4, 7, 12, 33, 35, 37 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 526, 530, 575, 589, 590, 610-612, 625, 629, 1046, 1049, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 79-89, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Шалс» про звернення стягнення на заставлене майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
В рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 56-Vвід 08 жовтня 2008 року у сумі 76 650 730 гривень 80 копійок звернути стягнення на заставлене майно - житловий будинок № НОМЕР_1, загальною площею 622,20 кв.м, житловою площею 155,70 кв.м, який знаходиться в АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30 квітня 2009 року, шляхом визнання права власності на житловий будинок на Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» судові витрати в розмірі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м.Києва, шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
СУДДЯ Богінкевич С. М.