Ухвала від 08.05.2008 по справі 22-а-4536/2008

Головуючий в 1 інстанції - Корнієнко В.В. Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

Іменем України

08.05.2008 р. справа № 22-а-4536/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючогоСіваченка І.В.

суддівВасиленко Л.А., Білак С.В.

при секретарі Безруковій В.М.

розглянувши у відкритомусудовому засіданні

апеляційну скаргудочірнього підприємства «Ніколь»

на постановугосподарського суду Луганської області

від22 лютого 2008 року

по справі № 18/142 ад

за позовомдочірнього підприємства «Ніколь»

доДержавної податкової інспекції в м. Красний Луч, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області

проповернення безпідставно сплачених коштів в сумі 22186,84 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом про повернення грошових коштів в сумі 22186,84 грн., які зайве сплачені ним (на вимогу 1-го відповідача) за 55 торгових патентів за 1-й та 2-й кварта­ли 2004 р.

Переплата була здійснена позивачем в зв'язку із збільшенням вартості вказаних торгових патентів з 01.01.2004 р. відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік».

Позивач вважає, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» не підлягають застосуванню в частині збільшення вартості торгових патентів, так як ці по­ложення прийняті усупереч положенням Закону України «Про систему оподаткування» та Бю­джетного кодексу України, і тому, здійснені позивачем доплати за патенти є безпідставною пе­реплатою, яка підлягає поверненню.

Постановою Господарського суду Луганської області від 22 лютого 2008 року у позові було відмовлено.

Не погодившись з таким рішення суду першої інстанції, дочірнє підприємство «Ніколь» подало апеляційну скаргу, якою просить оскаржувану постанову скасувати, та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Дочірнє підприємство «Ніколь» здійснює підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу на території Луганської області і має гральні місця з гральними автома­тами на території м. Красний Луч.

Станом на 01.01.2004 р. позивач мав 50 торгових патентів на право здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу (для використання гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем), придбаних у ДПІ м. Красний Луч.

У грудні 2003 року позивач повністю оплатив вартість вказаних 50 торгових патентів за 1-й квартал 2004 року, виходячи із ставок, які діяли на той час - 350 грн. за один патент, за один квартал (було сплачено 17500 гри. за квитанцією від 12.12.2003 № 145) (50 патентів х 350 грн. =17500 грн.).

Про повернення вказаних (сплачених у грудні 2003 р. за 50 патентів за 1-й квартал 2004 р.) грошо­вих коштів, позивач вимоги не заявляв.

З 01.01.2004 р. набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», статтею 57 якого плата за торгові патенти для використання грального автомата була збільшена удвічі (до 01.01.2004 р. плата за один патент за один рік складала 1400 грн. (відповідно за один квартал - 350 грн.), а з 01.01.2004 р. плата за один патент за один рік стала складати вже 2800 грн. (відповідно за один квартал - 700 грн.).

У 1-му кварталі 2004 року позивач придбав ще 5 торгових патентів за які сплатив 5873,68 грн. за 1-й квартал 2004 р., виходячи вже з нових (подвійних) ставок, встановлених ст. 57 Зако­ну України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» - 700 грн. за один патент, за один квартал (позивачем було сплачено за квитанцією від 10.01.2004 р. № 300 - 3996,75 грн., за квитанцією від 18.02.2004 р. №504 - 1023,08 грн., за квитанцією від 11.03.2004 р. № 14811 - 853,85 грн.).

Платіжним дорученням від 12.03.2004 р. № 90 та квитанцією від 15.03.2004 р. № 15415 пози­вач сплатив вартість 55 вищевказаних торгових патентів за 2-й квартал 2004 року в загальній сумі 38500 грн., також виходячи з нових (подвійних) ставок, встановлених ст. 57 Закону Украї­ни «Про Державний бюджет України на 2004 рік» - 700 грн. за один патент, за один квартал (55 патентів х 700 грн. = 38500 грн.).

Всього у першому кварталі 2004 року позивач сплатив за 55 торгових патентів за 1-й та 2-й квартали 2004 року 44373,68 грн. (5873,68 + 38500).

Позивач вважає, що вказана плата за патенти сплачена ним у двічі більшому розмірі, ніж встановлено законодавством, у зв'язку з чим половина сплаченої ним суми - 22186,84 грн. (44373,68: 2) є необґрунтованою переплатою.

16.08.2004 р. позивач надіслав ДПІ у м. Красний Луч лист, яким просив зарахувати пере­плату за патенти в сумі 22186,84 грн. в рахунок майбутніх платежів з цього виду податку.

ДПІ листом від 26.08.2004 р. № 7238/15 відмовив позивачу, посилаючись на відсутність переплати, оскільки плата за патент в сфері грального бізнесу збільшена вдвічі на підставі Законів України «Про державний бюджет України на 2004 рік» та «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Позивач вважає внесену ним у 1-му кварталі 2004 року плату надмірною сплатою вартос­ті патентів, оскільки Закон України «Про державний бюджет України на 2004 рік» та Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», на які посилається пода­тковий орган, не можуть прийматися до уваги, у зв'язку з порушенням існуючого порядку вне­сення змін до законодавчих актів з питань оподаткування.

З урахуванням уточнення позовної заяви від 22.02.2008 р. позивач заявив вимоги про повер­нення грошових коштів в сумі 22186,84 грн., які зайве сплачені ним в 2004 році за 55 торгівельнихпатентів за 1-й та 2-й квартали 2004 р. (зокрема, заявлені до стягнення кошти були сплачені позивачем за квитанцією від 10.01.2004 р. № 300, за квитанцією від 18.02.2004 р. № 504, за квитанцією від 11.03.2004 р. № 14811, за квитанцією від 15.03.2005 р. № 15415, платіжним дорученням від 12.03.2004 р. № 90).

Проте вказані позивачем положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» не визнані неконституційними. Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада є єдиним органом законодавчої влади в Україні. У разі різного врегулювання одних і тих же відносин (питань) різними законодавчими актами (загальним і спеціальним), застосовується спеціальний закон. Таким спеціальним законом при вказаних обставинах є Закон України «Про Державний бюджет України на 2004 рік». Тому, для врегулювання спірних відносин слід застосовувати саме цей спеціальний Закон.

Вказаної правової позиції також притримується Верховний суд України у своїй судовій практиці (постанова ВСУ від 14.11.2006 р. по справі № 12/168).

Крім того, на безпідставність доводів позивача та помилковість обґрунтувань суду першої інстанції (про те, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» не під­лягає застосуванню у спірних відносинах) вказує Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 21.02.2007 по даній справі.

За таких обставин, доводи позивача про те, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» не підлягають застосуванню, правильно не прийняті судом першої інстанції до уваги в зв'язку з їх необґрунтованістю.

Враховуючи викладене, місцевий суд вірно вважав, що позивачем у 1-му кварталі 2004 року не була здійснена переплата за торгові патенти на право здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу (для використання гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем), і тому, грошові кошти в сумі 22186,84 грн. поверненню не підлягають.

За таких обставин, в позові слід відмовити в зв'язку з його безпідставністю.

Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Ніколь» - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Луганської області від 22 лютого 2008 року у справі № 18/142 ад за позовом дочірнього підприємства «Ніколь» до Державної податкової інспекції в м. Красний луч, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області «про повернення безпідставно сплачений коштів в сумі 22186,84 грн.», - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
1752171
Наступний документ
1752173
Інформація про рішення:
№ рішення: 1752172
№ справи: 22-а-4536/2008
Дата рішення: 08.05.2008
Дата публікації: 12.11.2009
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: