28.07.11р.Справа № 1/5005/7678/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Південь-Сервіс", м. Нікополь Дніпропетровської області
до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія" Дніпрообленерго" в особі Нікопольського району електричних мереж, м. Нікополь Дніпропетровської області
про визнання недійсним рішення засідання комісії по розгляду акту про порушення споживачем ПКЕЕ, оформлене протоколом № 229 від 25.05.2011р.
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, довір. від 31.12.2010р.;
від відповідача: ОСОБА_2, довір. №149 від 12.04.11р.
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Південь-Сервіс" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним рішення засідання комісії Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія" Дніпрообленерго" в особі Нікопольського району електричних мереж по розгляду акту про порушення споживачем ПКЕЕ, оформлене протоколом № 229 від 25.05.2011р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що порушення, передбачені п.п. 3.3, 3.31, 3.34 ПКЕЕ, які зазначені відповідачем у спірному Акті про порушення ПКЕЕ, позивачем допущені не були.
Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що відповідно до акту № 4/13 від 21.12.10р. проведення експертизи лічильника № СР4У-Н674М, виявлено пошкодження лічильника, а саме тріщину скла оглядового віконця. Оскільки позивач своєчасно не повідомив відповідача про пошкодження засобу обліку, відповідно до п. 1.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої в наслідок порушення споживачами ПКЕЕ, нарахування, проведене за рішенням комісії відповідача здійснене правомірно. Просив в задоволенні позову відмовити.
В порядку ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -
встановив:
17.07.2010р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 644 про постачання електричної енергії ВАТ „ЕК” Дніпрообленерго” для споживачів Дніпропетровської області.
Згідно умов вказаного Договору, позивач зобов'язався постачати і передавати відповідачу електричну енергію у обсягах та вартістю, визначених умовами договору, а відповідач -оплачувати її в установлені договором строки та дотримуватися Правил користування електричною енергією.
30.11.2010р. представниками Нікопольського району електричних мереж проведено перевірку дотримання ТОВ „Південь-Сервіс” Правил користування електричною енергією, за наслідками якої складено акт Б № 000717
У ході перевірки встановлено, що позивач при користуванні електричною енергією за адресою м. Нікополь, вул. Лісна, 1а, порушив: п.п.3.3., 3.31, 3.34 ПКЕЕ. При перевірці приладів обліку виявлено, що на електролічильнику №143037 на клемній кришці пошкоджені пломбу вальні вушка; на електролічильнику №112930 пошкоджений гвинт Держспоживстандарту на кожусі електролічильника та розбите скло.
08.12.2010р. відповідачем складено акти про направлення на експертизу лічильників електричної енергії САЧУ-Н672М зав. №143037 та СР4У-Н673М зав. № 112930 (а.с. 31, 32).
Відповідно до акту №3/13 проведення експертизи лічильника електроенергії від 21.12.2010р. (а.с. 33) лічильник САЧУ-Н672М зав. №143037 визнаний придатним для подальшої
експлуатації, упаковка лічильника, пломби не пошкоджені, параметри відповідають ГОСТ. Втручання в роботу прибору обліку не виявлено.
Згідно з актом №4/13 від 21.12.2010р. проведення експертизи лічильника електроенергії лічильник СР4У-Н673М зав. №112930 визнаний придатним для подальшої експлуатації після ремонту, упаковка лічильника, пломби не пошкоджені, параметри відповідають ГОСТ. Втручання в роботу прибору обліку не виявлено. При зовнішньому огляді виявлена тріщина оглядового скла.
25.05.2011р. комісією Нікопольського району електричних мереж за наслідками розгляду акта Б № 000717 від 30.11.2010р. про порушення позивачем ПКЕЕ прийнято рішення про проведення нарахування ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Південь-Сервіс" до сплати вартості електроенергії не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ за період з 09.11.2010р. по 06.01.2011р., розмір якої склав 21 604 грн. 27 коп. та складено акт-перерахунок (а.с. 36).
Позивач проти зазначеного нарахування заперечує, просить визнати недійсним рішення засідання комісії ПАТ "ЕК" Дніпрообленерго" в особі Нікопольського РЕМ по розгляду акту про порушення споживачем ПКЕЕ, оформлене протоколом № 229 від 25.05.2011р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частинами 1 і 4 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” встановлено, що споживання електроенергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
17.07.2010р. між ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго” в особі Нікопольського району електричних мереж та ТОВ виробничо-комерційна фірма „Південь-Сервіс” укладено договір № 644 про постачання електричної енергії ВАТ „ЕК” Дніпрообленерго” для споживачів Дніпропетровської області.
Аналіз чинного законодавства дозволяє стверджувати про те, що позивачем обраний неналежний спосіб захисту порушеного права.
Згідно статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.16 вказаного Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до статті 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Частиною 1 статті 236 ГК встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.
Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним.
Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення відповідача про донарахування ТОВ виробничо-комерційна фірма „Південь-Сервіс” 21 604 грн. 27 коп. вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини 2 статті 20 ГК.
За частиною 2 статті 237 цього Кодексу порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
Право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника передбачено пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28.
Таким чином, рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією, у разі незгоди із застосуванням якої заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
Про наведене йдеться і в постанові Верховного Суду України від 29.11.2010р. № 2-15/1783-2009, а також в п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011р. № 01-06/249 “Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів”.
Спірне рішення ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” не носить характеру обов'язкового до виконання ненормативного акту, а тому позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма „Південь-Сервіс” про визнати недійсним рішення засідання комісії Нікопольського району електричних мереж по розгляду Акта про порушення Правил користування електричної енергії та умов договору, оформленим протоколом № 229 від 25.05.2011р. є неналежним способом захисту прав судом у розумінні частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 20 ГК.
За вказаних обставин, позовні вимоги ТОВ ВКФ „Південь-Сервіс” необґрунтовані, не підтвердженими належними доказами та задоволенню не підлягають.
Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І.А. Рудь
Рішення підписано - 02.08.11р.