26 березня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:
Головуючого: Сеніна Ю.Л.
Суддів: Гуменюка В.І., Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., Романюка В.І.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, Сакської міської Ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
У лютому 2005 року ОСОБА_1. звернулась до суду із позовом доОСОБА_2. про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є власником земельної ділянки площею 600 м² НОМЕР_1в садово-городницькому товаристві “Садовод-1» м. Саки згідно договору дарування від 24 липня 2003 року. Власником сусідньої земельної ділянки НОМЕР_2є відповідач ОСОБА_2., яка самовільно зайняла частину її земельної ділянки та побудувала на ній огорожу і почала будівництво споруди, чим чинить перешкоди в користуванні земельною ділянкою.
Позивач просила усунути перешкоди у користуванні її власністю шляхом знесення зведених на її ділянці огорожі та незакінченої будівництвом споруди.
В ході судового розгляду позивач доповнила свої вимоги позовом до Сакської міської Ради та ОСОБА_1. про визнання незаконним та скасування рішення Сакської міської Ради № 44 від 17 лютого 2005 року, яким було дозволено ОСОБА_2. провести коректування проекту відводу земельних ділянок в СГТ “Садовод-1» для впорядкування меж в натурі з подальшим внесенням уточнень у Державні акти, посилаючись на те, що Сакська міська Рада вийшла за межі наданих їй законом повноважень і зазначеним рішенням порушується її право власності на земельну ділянку.
Рішенням Сакського міськрайонного суду від 25 жовтня 2006 року позов ОСОБА_1. задоволено. Усунуто перешкоди у користуванні власністю - земельною ділянкоюНОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, СГТ “Садовод» шляхом знесення зведених ОСОБА_2. на вказаній земельній ділянці огорожі та незакінченої будівництвом споруди.
Визнано незаконним та скасовано рішення 32-ї сесії 4-го скликання Сакської міської Ради № 44 від 17 лютого 2005 року “Про дозвіл ОСОБА_2. на коректування проекту відводу земельних ділянок в СГТ “Садовод-1».
Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 лютого 2007 року рішення Сакського міськрайонного суду від 25 жовтня 2006 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовлено.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1. до Сакської міської Ради про скасування рішення № 44 від 17 лютого 2005 року закрито.
У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції і відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, апеляційний суд послався на те, що ОСОБА_2. є власником земельної ділянки № 3 в СГТ “Садовод-1» площею 0,06 га, проводить будівництво житлового будинку і огорожі по периметру земельної ділянки, не виходячи за її межі, і займана земельна ділянка відповідає розмірам, вказаним в державному акті.
Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Сакської міської Ради про дозвіл ОСОБА_2. провести коректування проекту відводу земельних ділянок для впорядкування меж в натурі з подальшим внесенням уточнень у Державні акти, апеляційний суд виходив із того, що розгляд даного спору відноситься до компетенції адміністративного суду.
Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.
Згідно з вимогами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи нове рішення про відмову в позові в частині вимог про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції і вважав, що немає підстав для задоволення позову.
При цьому апеляційним судом не було встановлено нових фактів і не було досліджено нових доказів.
Хоч апеляційний суд і зазначив, що відповідач ОСОБА_2. користується земельною ділянкою площею 0,06 га, які їй було виділено та передано у власність, але поза увагою апеляційного суду залишились доводи позивача відносно того, що хоч загальний розмір земельної ділянки і не змінився, але межі земельної ділянки порушені.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1., суд першої інстанції правильно встановив, що саме відповідачка порушила встановлені межі, що підтверджується висновком експерта 2801 Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28 вересня 2006 року, згідно з яким розміри фактичного користування ділянки НОМЕР_2 ОСОБА_2. не відповідають тим, що вказані в державному акті на право приватної власності на землю 11-КМ №053065. Частина огорожі із каменю-ракушняка і частина споруди, що будується, знаходяться в межах ділянки НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_1. на підставі договору дарування від 24 липня 2003 року (а.с. 109-115).
Суд першої інстанції прийшов до висновку , що невідповідність меж земельних ділянок сторін фактично підтверджується і рішенням Сакської міської Ради № 44 від 17 лютого 2005 року, яким було дозволено ОСОБА_2. провести коректування проекту відводу земельних ділянок в СГТ “Садовод-1» для впорядкування меж в натурі з подальшим внесенням уточнень у Державні акти.
А оскільки таке рішення міською радою було прийняте всупереч закону і з перевищенням повноважень, суд першої інстанції обґрунтовано визнав його незаконним і скасував.
Враховуючи, що в даному випадку між сторонами виник спір про право на частину земельної ділянки, на якій розташовані частина огорожі та споруди відповідачки, і саме з приводу порушення меж ділянок сторін і було прийнято спірне рішення міської ради, і вимоги про визнання його незаконним та скасування пов'язані з первісним позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, вони правильно були розглянуті судом першої інстанції одночасно з іншими вимогами в порядку цивільного провадження.
Оскільки апеляційним судом було помилково скасовано рішення суду першої інстанції, ухвалене згідно із законом, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 336, 339, 343, 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.
Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 лютого 2007 року скасувати і залишити в силі Сакського міськрайонного суду від 25 жовтня 2006 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Сенін Ю.Л.
Судді: Гуменюк В.І.
Лихута Л.М.
Охрімчук Л.І.
Романюк Я.М.