Іменем України
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Кармазіна Ю.М.,
суддів
Таран Т.С., Федченка О.С.,
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 25 березня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисників ОСОБА_1., ОСОБА_2. та засудженого ОСОБА_3. на постановлені щодо нього судові рішення.
Вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 10 травня 2007 року
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, не судимий,
засуджений за ст. 365 ч.3 КК України, із застосуванням положень ст. 69 цього Кодексу, до штрафу у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
За ст. 191 ч.5 КК України суд ОСОБА_3. виправдав за недоведеністю його участі у вчиненні злочину.
Суд вирішив стягнути з ОСОБА_3. на користь ВАТ «Полтавське» матеріальну шкоду в сумі 601 540 грн. 32 коп.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 25 вересня 2007 року цей вирок залишено без зміни.
ОСОБА_3. визнано винуватим у тому, що обіймаючи посаду директора ВАТ «Яциново-Слобідський кар'єр піску», тобто являючись службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності, в період 2005 - 2006 року, перевищуючи свої повноваження, в порушення вимог ст.ст. 123 п.6, 149 пп. 2, 5, 9, 151 Земельного Кодексу України, без відповідного погодження у встановленому законом порядку та при відсутності відповідних правовстановлюючих документів, дав вказівку підлеглим йому працівникам на розширення території видобутку піску за рахунок полів, площею 8,97 га., що згідно Державного акту на землю від 19 січня 1998 року перебували у постійному користуванні ВАТ «Полтавське». Внаслідок цього було порушено цілісність верхнього родючого шару ґрунту указаної земельної ділянки, знищено посіви зернових названого ВАТ, чим завдано останньому майнової шкоди на загальну суму 601 540 грн. 52 коп.
У касаційних скаргах:
захисник ОСОБА_1. просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_3. вирок та ухвалу і закрити справу, посилаючись при цьому на те, що матеріальних збитків ВАТ «Полтавське» завдано не було, що на його думку підтверджується відповідною постановою апеляційного господарського суду, а за порушення земельного законодавства засуджений був притягнутий до адміністративної відповідальності;
засуджений ОСОБА_3. у своїй касаційній скарзі та доповненнях також просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення, оскільки вважає себе засудженим безпідставно. Зокрема, він посилається на аналогічні обставини, що і його захисник, а також наводить свої доводи про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи;
захисник ОСОБА_2. указує у своїй скарзі доводи аналогічного змісту і просить скасувати постановлені по справі судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційних скаргах захисників і засудженого доводи, колегія суддів вважає, що їх скарги задоволенню не підлягають.
Касаційними підставами для скасування або зміни рішень судів першої та апеляційної інстанцій, відповідно до положень, зазначених у ч.1 ст. 398 КПК України, можуть бути, зокрема, істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
В частині застосування кримінального закону відносно ОСОБА_3., на думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції про необхідність кваліфікації дій засудженого за ст. 365 ч.3 КК відповідає дослідженим в судовому засіданні доказам, яким суд дав належну оцінку.
Із змісту показань самого ОСОБА_3., які він давав і в ході досудового слідства, і в судовому засіданні, видно, що він хоч і не визнавав себе винуватим у вчиненні злочину, однак не заперечував того, що за його, як директора ВАТ «Яциново-Слобідський кар'єр піску», вказівкою було порушено цілісність земельної ділянки, користувачем якої згідно відповідного державного акту є ВАТ «Полтавське».
Крім того, зазначені у вироку обставини щодо початку проведення робіт по розширенню території кар'єру за вказівкою засудженого і без відповідного узгодження, знайшли своє підтвердження з огляду на показання свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. та інших.
Дані долученого до матеріалів справи висновку комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи також указують, що ВАТ «Яциново-Слобідський кар'єр піску» здійснювало і здійснює видобуток піску в тому числі на території земельної ділянки, що згідно державного акту знаходиться у постійному користуванні ВАТ «Полтавське». При цьому із змісту висновку вбачається, що розмір шкоди, заподіяний ВАТ «Полтавське», дійсно складає 601 540 грн. 52 коп.
Посилання засудженого та його захисників на притягнення ОСОБА_3. за порушення земельного законодавства до адміністративної відповідальності не спростовує висновків суду щодо доведеності винуватості засудженого, оскільки адміністративна відповідальність не є перешкодою для притягнення винної особи до кримінальної відповідальності за наявності у її діянні ознак злочину.
Відповідно до положень ч.2 ст. 67 КПК України ніякі докази, зокрема, для суду не мають наперед встановленої сили. У зв'язку з чим, колегія не приймає до уваги посилання скаржників на постанову апеляційного господарського суду від 19 липня 2007 року як на доказ відсутності факту заподіяння матеріальної шкоди ВАТ «Полтавське».
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дослідивши зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку і цілком обґрунтовано визнав ОСОБА_3. винуватим у вчиненні наведених у вироку неправомірних дій та правильно кваліфікував їх за ст. 365 ч.3 КК України.
Питання призначення засудженому покарання вирішено судом першої інстанції згідно положень ст.ст. 65, 69 КК України. Інших підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_3. покарання по справі не встановлено.
Що стосується посилань засудженого на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, то їх перевірка до компетенції касаційного суду не відноситься.
В той же час, зміст долученої до справи ухвали апеляційного суду свідчить, що аналогічного змісту посилання, в тому числі щодо розміру заподіяних збитків, фальсифікації фінансових документів ВАТ «Полтавське» тощо, засуджений наводив у своїй апеляції, і вони перевірялись в апеляційній інстанції, але не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим в ухвалі апеляційного суду наведено відповідні мотиви прийнятого рішення.
Посилання на істотні порушення кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований вирок у касаційних скаргах відсутні. Також не виявлено колегією суддів таких порушень при перевірці матеріалів справи.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
у задоволенні касаційних скарг захисників ОСОБА_1., ОСОБА_2. і засудженого ОСОБА_3відмовити.
Кармазін Ю.М. Таран Т.С. Федченко О.С.