13.07.11
Справа № 5021/1469/2011.
За позовом Державного підприємства «Роменський лісгосп», м. Ромни,
Сумської області
до відповідача: Приватного підприємства «Зевс», м. Ромни, Сумської області
про стягнення 5 663 грн. 23 коп.
СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.
Представники сторін :
від позивача: Примак Н.В.
від відповідача: не прибув
При секретарі судового засідання Черненко І.О.
Суть спору : позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 5 663 грн. 23 коп. заборгованості за поставлену лісопродукцію, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Відповідач відзив на позовну заяву суду не подав, в засідання суду не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце проведення судового засідання.
Явка представників сторін не визнавалася судом обов'язковою, а тому не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши наявні докази по справі, суд встановив :
Між позивачем - ДП „Роменський лісгосп" та відповідачем - Приватним підприємством «Зевс» була досягнута домовленість на поставку лісопродукції та 03.03.2009р. між сторонами підписано протокол погодження вільної оптової ціни на лісопродукцію.
Згідно товаро-транспортної накладної № 486117 від 18.03.2009р. позивачем відвантажено відповідну продукцію на загальну суму 5 663 грн. 23 і отримано останнім, що підтверджується довіреністю № 682779 від 18.03.2009р.
Відповідач умови домовленості не виконав, внаслідок чого утворився борг в сумі 5663 грн. 23 коп.
19.04.2011р. на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою погасити заборгованість, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 175 ГК України передбачено, що майново-господарськими визнаються цивільно-праві зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .
Згідно ст. 530 ЦК України зазначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) .
Як підтверджується матеріалами справи, позивачем виконані всі взяті на себе обов'язки по зобов'язанню перед відповідачем.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Оскільки відповідачем не подано суду доказів сплати боргу в розмірі 5 663 грн. 23 коп. або обґрунтованих заперечень проти суми боргу, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5 663 грн. 23 коп. є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України.
Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті держмита в розмірі 102 грн. 10 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526,530 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «ЗЕВС» (42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Щучки, 4, код ЄРПОУ 30323441) на користь Державного підприємства „Роменський лісгосп" (42004, Сумська область, м. Ромни, вул. Сумська, 108, код ЄДРПОУ 00992958) 5 663 грн. 23 коп. боргу, 102 грн. 00 коп. держмита, та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ
Повне рішення складено 14.07.2011 р.