12.07.11 Справа № 5021/1148/2011.
За позовом Спільного агрохімічного підприємства Товариства з обмеженою
відповідальністю «Родючисть», м. Суми
до відповідача Приватного підприємства «Засулля 5», с. Засулля,
Недригайлівського р-ну, Сумської облсті
про стягнення 16 855 грн. 42 коп.,
СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.
Представники сторін :
від позивача: Данько Д.О.
від відповідача: Василець С.О.
При секретарі судового засідання Черненко І.О.
Суть спору : згідно заяви від 12.07.2011р. про уточнення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 14 652 грн. 89 коп. заборгованості за договором № 15/11 від 01 травня 2010 року, із них: 11 494 грн. 00 коп. боргу; 1 263 грн. 39 коп. пені, 334 грн. 42 коп. -3% річних, 1 561 грн. 08 коп. інфляційних збитків, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Відповідач у відзиві на позовну заяву пояснює, що позовні вимоги вважає необґрунтованими, оскільки вважає, що права позивача ніяким чином не були порушені.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази по справі, суд встановив :
01 травня 2010 року між позивачем - САП «Родючисть» та відповідачем - ПП «Засулля 5» був укладений договір № 15/11 на оприскування, згідно якого позивач зобов'язувався на свій ризик виконати роботи по оприскуванню за завданням замовника (відповідача), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Загальна сума договору складала 12 250 грн. 00 коп.
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору позивачем здійснено оприскування на умовах договору, забезпечено виконання робіт, дотримуючись технологічних вимог на площах, надано техніку для виконання робіт згідно графіку, забезпечено технічне обслуговування с/г техніки, по закінченню етапів виконання робіт оформлено двосторонній акт здачі-приймання етапів виконаних робіт.
25.06.2010 року між позивачем та відповідачем складено акт приймання-передачі етапів виконаних робіт, який свідчить про те, що на дату підписання даного акту позивачем були виконані роботи (послуги) по сприскуванню на площах замовника. Даним актом встановлено, що претензій щодо якості виконаних робіт у відповідача не має.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .
Згідно ст. 530 ЦК України зазначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) .
Як підтверджується матеріалами справи, позивачем виконані всі взяті на себе обов'язки відповідно до договору № 15/11 від 01 травня 2010 року.
Відповідно до п. 2.2. договору замовник зобов'язався своєчасно та повному обсязі оплатити виконану виконавцем роботу у відповідності зі ст. 3 цього договору.
Згідно до п. 3.1. договору - плата за роботу, виконану позивачем (виконавцем) здійснюється відповідачем (замовником) шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавника суми, зазначеної в акті виконаних робіт, протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт сторонами.
Згідно заяви про уточнення позовних вимог заборгованість відповідача за сплату наданих послуг складає 11 494 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 4.6. договору в разі прострочення платежів, відповідач (замовник) сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, який стягується пеня від суми заборгованості, за кожен день допущеного прострочення.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням здійснення оплати виконаних послуг, відповідно до умов договору, однак відповідачем прохання та вимоги залишились без відповіді.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Оскільки відповідачем не подано суду доказів сплати боргу в розмірі 11 494 грн. 00 коп. або обґрунтованих заперечень проти суми боргу, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 11 494 грн. 00 коп. є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України.
Також позивачем заявлені вимоги по стягненню з відповідача пені в сумі 1 263 грн. 39 коп., нарахованої за 236 днів.
Відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день прострочення.
Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З огляду на викладене, суд задовольняє вимоги позивача по стягненню пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день прострочення за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а саме за період з 05.07.2010р. по 05.01.2011р. у розмірі 921 грн. 00 коп.
Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 342 грн. 39 коп. задоволенню не підлягають в зв'язку з їх безпідставністю.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по вищезазначеному договору позивач нарахував відповідачу інфляційні збитки та відсотки за користування коштами з 05.07.2010р. по 12.07.2011р. за весь час прострочення платежів, що відповідно до розрахунку заборгованості складає: 334 грн. 42 коп. - 3% річних, 1 561 грн. 08 коп. інфляційних збитків.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Стаття 536 Цивільного кодексу України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюються договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 334 грн. 42 коп. - 3% річних, 1 561 грн. 08 коп. інфляційних збитків за порушення терміну виконання грошових зобов'язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті держмита в розмірі 143 грн. 10 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526,530, 536, 694 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Засулля 5» (42107, Сумська область, Недригайлівський район, с. Засулля, вул. Зарічна, 5, Код ЄДРПОУ 34337657) на користь Спільного агрохімічного підприємства «Родючисть» (40024, м. Суми, вул. Сумсько-Київських дивізій, 24, Код ЄДРПОУ 19369021) 11 494 грн. 00 коп. боргу, 921 грн. 00 коп. пені, 334 грн. 42 коп. - 3% річних, 1 561 грн. 08 коп. інфляційних збитків, 143 грн. 10 коп. держмита, та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення пені в сумі 342 грн. 39 коп. - відмовити.
СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ
Повне рішення складено 14.07.2011 р.