"02" серпня 2011 р. Справа № 16-02/2033
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. -головуючого,
Кочерової Н.О.,
Кролевець О.А.
розглянувши касаційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-С"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31 травня 2011 року
у справі № 16-02/2033
господарського суду Черкаської області
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк"
в особі Черкаського управління Центрального регіонального департаменту
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-С"
про звернення стягнення на предмет іпотеки
та за зустрічним
позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-С"
до Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк"
в особі Черкаського управління Центрального регіонального департаменту
треті особи 1.Приватне підприємство "Агроком"
2.Державне підприємство "Інформаційний центр"
3.Міністерства юстиції України в особі черкаської філії
4.Приватний нотаріус ОСОБА_1
про визнання договору іпотеки недійсним
за участю представників
позивача - Лупенко О.М.
в особі - не з'явився
відповідача - не з'явився
третіх осіб 1. не з'явився
2. Рожков Й.М.
3. не з'явився
4. не з'явився
06 серпня 2009 року АКБ “УкрСиббанк” звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до ТОВ “Крокус-С” про звернення стягнення на передане в іпотеку майно - нежитлові приміщення за адресою м. Черкаси вул. Волкова, 71 шляхом надання позивачу права продажу предмету іпотеки шляхом укладення позивачем договору купівлі-продажу від імені ТОВ “Крокус-С” з будь-якою іншою особою-покупцем за ціною згідно проведеної експертної оцінки суб'єктом незалежної оціночної діяльності.
05 жовтня 2009 року ТОВ “Крокус-С” звернулось до господарського суду Черкаської області з зустрічним позовом до АКБ “УкрСиббанк” про визнання договору іпотеки недійсним.
Заявою від 29 жовтня 2009 року ТОВ “Крокус-С” змінив позовні вимоги свої вимоги, просив визнати недійсним договір іпотеки та зняти заборону на відчуження розташованого в м. Черкаси по вул. Волкова,71 належного на праві власності ТОВ “Крокус-С” нерухомого майна.
Заявою від 04 грудня 2009 року позивач за зустрічним позовом уточнив свої вимоги, просив визнати недійсним договір іпотеки, укладений між сторонами по справі та зобов'язати відповідача за зустрічним позовом подати приватному нотаріусу повідомлення про виключення із Реєстру іпотек запису про цей договір іпотеки і повідомлення про вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про накладення заборони відчуження на нежитлові приміщення по вул. Волкова. 71 у м. Черкаси на підставі згаданого договору іпотеки.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 10.12.2009 р. по справі № 02/2033 зустрічний позов задоволено частково: визнано недійсним договір іпотеки, в решті зустрічних вимог відмовлено. В задоволенні первісного позову відмовлено повністю.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24 березня 2010 року рішення господарського суду Черкаської області від 10.12.2009 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким первісний позов задоволено частково : з ТОВ “Крокус-С” як майнового поручителя стягнуто на користь ПАТ “УкрСиббанк” заборгованість по кредиту, процентам та неустойці, що виникла за Кредитним договором, звернувши стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно: розташовані за адресою : вул. Волкова, 71 у м. Черкаси нежитлові приміщення літ. А-1 згідно договору іпотеки № 7492 нерухомого майна від 01.02.2007 р.. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 05 жовтня 2009 року у справі № 02/2033 касаційну скаргу ТОВ “Крокус-С” задоволено частково: рішення обох судових інстанцій скасовано, справу передано на новий розгляд до місцевого суду.
Заявою від 29 листопада 2010 року позивач за первісним позовом уточнив свої вимоги, просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу цього майна з прилюдних торгів.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 28 січня 2011 року (суддя Спаський Н.М.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31 травня 2011 року (судді Дикунська С.Я., Зеленін В.О., Алданова С.О.) у справі № 16-02/2033 первісний позов задоволено частково шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки-нежитлові приміщення літ. А-1, що розташовані за адресою : вул. Волкова, 71 у м. Черкаси згідно договору іпотеки № 7492 нерухомого майна від 01 лютого 2007 року - стягнуто з ТОВ “Крокус-С” на користь ПАТ “УкрСиббанк” 700 378,56 грн. боргу по кредиту, в т.ч. достроково, 60 429,23 грн. процентів за користування кредитом, 1235,84 грн. пені по простроченому кредиту, 1266,34 грн. пені з прострочених відсотків, 1,60 грн. комісії за управління кредитною лінією, 7 633,12 грн. сплаченого державного мита та 117,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В стягненні 500 грн. штрафу відмовлено повністю. В задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору іпотеки №7492 нерухомого майна від 01 лютого 2007 року та зобов'язання ПАТ “Укрсиббанк” вчинити певні дії відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус-С" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 28 січня 2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31 травня 2011 року, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" відмовити, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-С" про визнання договору недійсним задовольнити; визнати недійсним договір іпотеки № 7492 нерухомого майна від 01 лютого 2007 року; зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк" подати приватному нотаріусу Черкаського районного нотаріального округу ОСОБА_1 повідомлення про виключення з Реєстру іпотек запису про договір іпотеки № 7492 від 01 лютого 2007 року; зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк" подати приватному нотаріусу Черкаського районного нотаріального округу ОСОБА_1 повідомлення про вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про накладення заборони відчуження на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою вул. Волкова, 71 у м. Черкаси на підставі договору іпотеки №7492 нерухомого майна від 01 лютого 2007 року.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що при винесенні рішення та постанови неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 лютого 2007 року між АКБ “УкрСиббанк” та ТОВ “Крокус” укладено кредитний договір № 1113970000, на виконання якого позивачем надано третій особі 1 - 1000000 грн. кредиту. В забезпечення повернення третьою особою 1 кредиту та сплати відсотків за користування кредитом 01 лютого 2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки нерухомого майна № 7492, за умовами якого відповідач передав в іпотеку позивачу нежитлові приміщення літ. А-І загальною площею 328, 5 кв. м. за адресою : 18000, м. Черкаси, вул. Волкова, 71, загальною вартість 1 655 600 грн. Станом на 03 серпня 2009 року заборгованість третьої особи 1 за кредитним договором становила 763 811,57 грн.
Задовольняючи первісні позовні вимоги судами попередніх інстанцій встановлено, що зобов'язання за Кредитним договором позивачем за первісним позовом виконано повністю й позичальнику надано у користування 1 000 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку позичальника за 01 лютого 2007 року. По окремих траншах виданих кредитних коштів сторонами було укладено додаткові угоди № 1-7 про збільшення відсоткової ставки за користування цими коштами. Заперечень проти неотримання кредитних коштів ані третя особа 1, ані відповідач місцевому суду не надали.
З 08 квітня 2009 року Приватним підприємством "Агроком" допущено порушення порядку і строків погашення боргу по кредиту та сплати відсотків. За таких умов, на підставі п. 5.5 та розділу 11 Кредитного договору, позивач мав право на дострокове стягнення боргу по кредиту, відтак надіслати позичальнику вимогу згідно п. 2 ст. 1050 ЦК України.
Крім порушення порядку та строків сплати боргу по кредиту, проти позичальника було порушено і справу про банкрутство, про що опубліковано оголошення в газеті "Урядовий кур'єр" від 18 березня 2009 року.
У зв'язку із порушенням умов Кредитного договору Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк" надіслало Приватному підприємство "Агроком" претензію-вимогу № 494 від 15 квітня 2009 року про дострокове погашення кредитної заборгованості в загальній сумі 712 278,98 грн., яку вручено 17 квітня 2009 року й Приватним підприємством "Агроком" залишено без відповіді та задоволення.
Кредитні вимоги банку було визнано у процедурі банкрутства позичальника ПП "Агроком" на загальну суму 712 403,98 грн.
Суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку про те, що визнані у справі про банкрутство грошові вимоги позивача не можуть обмежувати його право донараховувати позичальнику відсотки за користування кредитом до часу його фактичного повернення, оскільки такі вимоги у банку виникли в процесі розгляду справи про банкрутство і не можуть вважатися погашеними наперед.
Станом на 03 серпня 2009 року за позичальником ПП "Агроком" рахується непогашений борг за кредитом у сумі 700 378,56 грн. -з них прострочена заборгованість становить 46 980,60 грн.
Крім цього, у позичальника ПП "Агроком" існує заборгованість з відсотків за користування кредитом, які позивач розрахував по кожному окремому траншу в сумі 60 429,23 грн., з яких розмір прострочених відсотків складає 17 784,10 грн.
Також, первісний позивач просить стягнути із відповідача пеню за період з травня по липень 2009 р. по простроченому кредиту в розмірі 1235,84 грн. і штраф за порушення виконання умов Кредитного договору та прострочену комісію за управління кредитною лінією. У відповідності до п. 7.1. Кредитного договору, за порушення позичальником термінів погашення будь-яких грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором, зокрема і за порушення сплати кредиту та процентів, позичальник повинен сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення. Пеня нараховується з розрахунку факт/360, що означає, що для розрахунку використовується фактична к-сть днів у місяці, але 360 днів у році.
У відповідності до п. 1.3.8. Кредитного договору позичальник повинен сплачувати позивачу комісію за управління кредитною лінією (невикористаний ліміт) у розмірі 1,5% від суми встановленого ліміту кредитних коштів за договором, яка становить за період з 01 лютого 2007 року по 31 липня 2009 року 1,60 грн. Комісія сплачується одночасно із процентами.
Судом першої та апеляційної інстанції задоволено позовні вимоги частково, а саме стягнуто 700 378,56 грн. боргу за кредитом, в т.ч. і достроково, 60 429,23 грн. відсотків за користування кредитом, 1235,84 грн. пені по простроченому кредиту, 1266,34 грн. пені по простроченим процентам та 1,60 грн. комісії за управління кредитною лінією, а всього - 763 311,57 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки відповідача для подальшого продажу його з прилюдних торгів в межах виконавчого провадження.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне. У відповідності до ст. 7, 33 Закону № 898 - за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
За цим договором іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання грошових зобов'язань боржника, в т.ч і які можуть бути змінені на підстав п. 1.3. договору іпотеки.
Факти порушення позичальником ПП “Агроком” умов кредитного договору та право позивача на дострокове стягнення боргу за кредитом є доведеними.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється (п. 4.2. Договору іпотеки) на підставах - або рішення суду, або виконавчого напису, або застереження про задоволення вимог іпотекодерожателя.
З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення первісних позовних вимог про стягнення заборгованості позичальника в сумі 763 311,57 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки - нежитлові приміщення літ. А-1 за адресою м. Черкаси, вул. Волкова, 71.
Щодо зустрічних позовних вимог, то необхідно зазначити, що керівником підприємств позичальника ПП “Агроком” та іпотекодавця ТОВ “Крокус-С” є одна і та ж сама особа - ОСОБА_2. Довідки з ЄДРПОУ, якими це підтверджується, подали банку самі позичальник та іпотекодавець перед отриманням кредиту та оформленням забезпечення і завірили дійсність цих документів.
Згідно протоколу № 2 від 20 березня 2005 року установчими зборами ТОВ “Крокус-С” обрано генеральним директором товариства ОСОБА_2 Згідно п. 16 розділу 4 Статуту відповідача - генеральний директор обирається терміном на 5 років з правом продовження повноважень на новий період.
02 грудня 2006 року учасниками ТОВ "Крокус-С" проведено збори (протокол № 3), на яких вирішено питання про необхідність отримання кредиту у позивача та забезпечення його нерухомістю - нежитловим приміщенням по вул. Волкова, 71 у м. Черкаси, одночасно збори уповноважили директора товариства ОСОБА_2 на підписання всіх необхідних документів.
До моменту звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач за зустрічним позовом не звертався до суду з вимогою про визнання недійсним договору іпотеки, не оспорював повноважень свого керівника на підписання цього договору, надав банку докази про зареєстровану в органах державного управління особу керівника відповідача ОСОБА_2, а тому місцевий суд дійшов висновку, що доводи відповідача про підписання договору іпотеки неуповноваженою особою безпідставними.
Укладений сторонами договір іпотеки за своїми істотними умовами відповідає вимогам ст. 18 Закону № 898, яка вимагає обов'язкової вказівки у договорі іпотеки відомостей про найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців; зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання; 3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. 4) посилання на видачу заставної або її відсутність.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус-С" стало власником нежитлових приміщень в м. Черкаси по вул. Волкова, 71 літ. А-І на підставі укладеного біржового договору купівлі-продажу від 04 січня 2002 року, який було зареєстровано 04 січня 2002 року. 07 червня 2002 року відповідачу було видано реєстраційне посвідчення ЧООБТІ.
Для укладення Договору іпотеки відповідачем отримано і подано нотаріусу витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно від 19 січня 2007 року - нежиле приміщення по вул. Волкова, 71 у м. Черкаси, згідно якого станом на час його видачі ведеться реконструкція згідно рішення міськвиконкому № 566 від 22 квітня 2005 року. Загальна площа змінилася з 337,3 кв. м. на 328,5 кв. м., нумерація приміщень порушена.
Згідно п. 1.5. Договору іпотеки іпотека розповсюджується на всі приналежності предмету іпотеки та на всі невід'ємні від майна поліпшення, складові частини, внутрішні системи, що існують на момент укладення договору та виникнуть у майбутньому. Всі зроблені іпотекодавцем в період дії цього договору всілякого роду поліпшення, реконструкційні роботи, зміни, доробки, тощо автоматично стають предметом договору - предметом іпотеки, і не потребують внесення змін до договору.
Таким чином, станом на час укладення спірного договору іпотеки предмет іпотеки був у стані реконструкції і в такому вигляді його було передано банку в іпотеку.
У відповідності до ст. 5 Закону "Про іпотеку", предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього згідно законодавства може бути звернено стягнення; нерухоме майно зареєстровано у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Згідно ч.5 ст. 5 цього Закону предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.
Відповідно до ст. 1 Закону "Про іпотеку" об'єкт незавершеного будівництва - об'єкт будівництва, на який видано дозвіл на будівництво, понесені витрати на його спорудження та не прийнятий в експлуатацію згідно чинного законодавства.
Обидві норми було введені до Закону України "Про іпотеку" Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI, в той час як договір іпотеки № 7492 між сторонами було укладено 01 лютого 2007 року. В цей період діяла ст. 16 Закону "Про іпотеку" про те, що передача в іпотеку об'єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт незавершеного будівництва. Обтяження об'єкта незавершеного будівництва іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
За своїм правовим статусом на час передачі в іпотеку об'єкт - нежитлові приміщення літ. А-1 по вул. Гоголя, 71 у м. Черкаси не були об'єктом незавершеного будівництва, адже дозвіл на будівництво цих приміщень відповідач не отримував, сам його не будував, а придбав на біржі в іншого власника.
Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-С" про те, що реконструкція майна є перешкодою для здачі його в іпотеку є помилковими, оскільки право власності на майно, що підлягає реконструкції, у відповідача на час реконструкції не припиняється, оскільки такої підстави для припинення права власності не передбачено ст. 346 ЦК України.
Згідно рішення № 566 від 22 квітня 2005 року виконкому Черкаської міської ради відповідачу було дозволено проведення реконструкції нежитлових приміщень будівлі літ. А-1 загальною площею 337,3 кв. м. під магазин непродовольчих товарів з перенесенням входу та облаштуванням двох додаткових окремих входів по вул. Волкова, 71. Реконструкцію слід проводити в межах нежитлових приміщень будівлі літ. А-1 загальною площею 337,3 кв. м. ( п. 1, 4 Рішення).
Оскільки об'єкт іпотеки не був незавершеним будівництвом, то питання про оформлення за відповідачем земельної ділянки в постійне користування чи в оренду не мало значення, оскільки норма ст. 16 Закону № 898 на момент укладення спірного договору не підлягала застосуванню до правовідносин сторін, тощо.
З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.
Отже, під час вирішення спору, судами попередніх інстанцій правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 111-5,111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України,-
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-С" залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31 травня 2011 року зі справи № 16-02/2033 залишити без змін.
Головуючий суддя І. А. Плюшко
Судді Н. О. Кочерова
О. А. Кролевець