"03" серпня 2011 р. Справа № 7/155/10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М., - головуючого,
Кривди Д.С.,
Студенця В.І.,
розглянувши касаційну скаргуКП "Міжнародний аеропорт Миколаїв"
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 року
у справі господарського судуМиколаївської області
за позовомВАТ ЕК "Миколаївобленерго"
доКП "Міжнародний аеропорт Миколаїв"
простягнення заборгованості в сумі 57230,66 грн.,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:Штокало О.В.,
- відповідача:не з"явився,
У грудні 2010 року ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв" про стягнення 57230,66 грн. з яких: 42790,29 грн. заборгованість за спожиту активну електроенергію, 1801,00 грн. заборгованість за спожиту реактивну електроенергію, 1711,57 грн. заборгованість за перевищення договірних величин, 3940,37 грн. пені, 762,65 3% річних, 6224,78 грн. інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.02.2011 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь позивача 42790,29 грн. заборгованості за активну електроенергію, 1801,00 грн. заборгованості за реактивну електроенергію, 305,16 грн. пені, 3% річних в розмірі 57,49 грн., інфляційні втрати в розмірі 115,91 грн., держмито в розмірі 452,12 грн. та 186,44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2010 року рішення місцевого господарського суду від 21.02.2011 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 1711,57 грн. скасовано і викладено резолютивну частину рішення у новій редакції, згідно з якою позов задоволено частково; стягнуто на користь позивача 42790,29 грн. заборгованості за активну електроенергію, 1801,00 грн. заборгованості за реактивну електроенергію, 305,16 грн. пені, 3% річних в розмірі 57,49 грн., інфляційні втрати в розмірі 115,91 грн., 1711,57 грн. боргу за перевищення договірних величин, держмито в розмірі 467,81 грн. та 192,91 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 року в частині стягнення на користь позивача 1711,50 грн. боргу за перевищення договірних величин скасувати і залишити в цій частині без змін рішення місцевого господарського суду від 21.02.2011 року.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 26.09.2009 року між ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" (постачальник) та Комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Миколаїв" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 44/180 та додаткову угоду до нього від 12.11.2009 року, відповідно до умов якого, постачальник продає споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок відповідача з дозволеною потужністю 2880 кВт., а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору, позивач поставив відповідачу у вересні-жовтні 2010 року електричну енергію, що підтверджується актами про використану реактивну енергію на загальну суму 1801,00 грн. та актами про використану активну електричну енергію на загальну суму 100888,09 грн.
Проте, відповідач в порушення умов договору, лише частково у розмірі 58097,80 грн. оплатив вартість спожитої активної електричної енергії, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем за активну електричну енергію в розмірі 42790,29 грн. та реактивну електричну енергію в сумі 1801,00 грн.
Відповідно до п. 4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 "Порядок розрахунків", відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та індекс інфляції.
Згідно з приписами статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Враховуючи вищевикладене, приписи ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України та неналежне виконання відповідачем умов договору, колегія суддів погоджується з висновками попередніх інстанцій про стягнення з відповідача заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 42790,29 грн., боргу за реактивну електричну енергію у розмірі 1801,00 грн., пені нарахованої в розмірі 3940,37 грн. за період з 01.09.2010 року по 01.11.2010 року, інфляційних втрат в розмірі 6224,78 грн. за період з 01.09.2010 року по 01.11.2010 року та 3% річних в розмірі 762,65 грн. за період з 01.09.2010 року по 01.11.2010 року.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача 1711,57 грн. заборгованості за перевищення договірних величин, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 2.1 договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.
Згідно з п.4.2 ПКЕЕ, відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.
Пунктом 4.4 ПКЕЕ передбачено, що споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії. У разі коригування за заявою споживача договірної величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності. За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що листом № 01/12-3872 від 05.08.2010 року позивачем на адресу відповідача були надіслані підписані з боку позивача Додатки № 1 та № 1а до Договору для їх розгляду та погодження відповідачем, вказаний лист було направлено відповідачеві 08.08.2010 року, що підтверджується списком згрупованих рекомендованих листів та чеком № 9731.
Вказані додатки були підписані директором відповідача та скріплені печаткою підприємства. Згідно додатку № 1а до Договору сторонами встановлено, що обсяг постачання електричної енергії у вересні 2010 року складає 60 тис. кВт. год., тоді як раніше встановлений розмір дорівнював 35694 кВт.год.
Згідно з актом про використану електричну енергію за вересень 2010 року відповідач спожив 38189 кВт. год.
Відповідно до приписів ч.1 статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 3 ст. 653 ЦК України передбачає, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Приписами ст. 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Враховуючи приписи зазначених вище статей, а також те, що відповідач, 20.01.2011 року листом №23 повторно направив позивачу додатки №1, №1а до договору №44/180, вказавши при цьому, що відправлений примірник додатку до договору було повернуто закладом пошти до КП "МАМ", і доказів повернення, як і доказів направлення вперше відповідачем підписаних додатків до договору позивачу відсутні, то колегія суддів за таких обставин погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про перевищення відповідачем у вересні 2010 року договірної величини споживання електричної енергії через не внесення сторонами змін до договору у формі та порядку, що передбачені чинним законодавством, а відповідно і погоджується з висновком суду про стягнення суми 1711,57 грн., що нарахована на підставі ч.5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику".
На підставі викладеного, оскаржувана постанова є повною, законною та обґрунтованою, прийнятою при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для її зміни чи скасування.
Щодо доводів скаржника, то вони не спростовують висновків суду, покладених в основу судових рішень.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 року у справі № 7/155-10 залишити без змін.
Головуючий, суддя М.М.Черкащенко
Судді Д.С.Кривда
В.І.Студенець