"28" липня 2011 р. Справа № 5005/3032/2011
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :
головуючого суддіХодаківської І.П.(доповідач),
суддівДанилової Т.Б.,
Полянського А.Г.
розглянувши
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерхім Трейдінг"
на постанову від 25.05.2011 Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі №5005/3032/2011 господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакофарбовий завод "Аврора"
до
проТовариства з обмеженою відповідальністю "Полімерхім Трейдінг"
стягнення 60 732,22 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача- не з*явились
Від відповідача- не з*явились
Про час і місце розгялу касаційної скарги сторонни повідомлені належним чином.
Відповідно до Розпорядження Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 22.07.11 справа розглядається колегією суддів у складі:Ходаківська І.П., Данилова Т.Б., Полянський А.Г.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2011 року (суддя І.М.Кощеєв) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Полімерхім Трейдінг" на користь ТОВ "Лакофарбовий завод "Аврора" 56 879 грн.23коп. основного боргу, 1 478 грн. 86 коп. інфляційних, 724 грн. 63 коп. -3% річних.
Постановою колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2011 у складі: Антонік С.Г., Чимбар Л.О., Чоха Л.В. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.
ТОВ "Полімерхім Трейдінг" у касаційній скарзі просить рішення та постанову по справі скасувати, справу передати на новий розгляд. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, а також нез*ясуванням обставин, які мають значення для справи.
ТОВ "Лакофарбовий завод "Аврора" у відзиві просить рішення та постанову по справі залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що 25.03.2010 між ТОВ "Лакофарбовий завод "Аврора" (Покупець) та ТОВ "Полімерхім Трейдінг" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №ПХТ-ЛЗА 25/03-10.
За умовами договору Продавець зобов'язався передати Покупцю ємкості якістю, що відповідає встановленим стандартам виробника та ДСТУ (ТУ), а покупець зобов'язався придбати товар та здійснити оплату на умовах передоплати у розмірі 100% (п.п.1.1., 1.2., 3.1.Договору)
На виконання умов договору Покупець 25.03.2010 здійснив передоплату в розмірі 100% від загальної вартості товару в сумі 81 500грн., шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, що підтверджується банківською випискою.
Відповідач за видатковими накладними №ПХТ3003-3 від 30.03.2010, №ПХТ2004-6, №ПХТ2004-7 від 20.04.2010, №ПХТ1405-1 від 14.05.2010, №ПХТ1810-4 від 18.102010 поставив товар на загальну суму 119 389,25 грн.
Позивач у зв'язку з неналежною якістю товару за видатковими накладними № Ц-00000003 від 14.05.2010 та № Ц-00000004 від 14.09.2010 здійснив повернення товару на загальну суму 94 768,48 грн.
Таким чином, судами встановлено, що відповідачем поставлено товару, який прийнятий позивачем, на суму 24 620,77 грн. Різниця між авансовим платежем та поставленим належної якості товаром складає 56 879,23 грн.
Пунктом 8.5. Договору сторони встановили, що у разі поставки товару не належної якості. Продавець протягом 5 банківських днів повертає всі перераховані грошові кошти на р/р покупця.
Оскільки останнє повернення поставленого товару здійснено 14.09.2010р., то відповідач повинен був перерахувати грошові кошти у сумі 56 879,23грн. в строк до 22.09.2010р.
П. 8.5. Договору передбачено, що у разі поставки товару невідповідної якості, Продавець зобов'язаний повернути всі перераховані грошові кошти протягом 5-ти банківських дня. Кінцевою датою оплати повернутого товару є 21.09.2010.
Листом № 212-1 від 02.12.2010 відповідач у справі зобов'язувався сплатити заборгованість до 15.02.2011, однак коштів перераховано не було. У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з позовом, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, про стягнення 56 879,23 грн. заборгованості, 1 478,86 грн. інфляційних витрат, 724,63 грн. 3% річних.
Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст.ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.
З урахуванням наведеного, суди обґрунтовано дійшли висновку про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 56 879,23 грн.
Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судами встановлено, що інфляційні втрати за період з жовтня 2010р. по січень 2011р. включно в сумі 1 478,86 грн. та 3% річних за період з 22.09.2010р. по 23.02.2011р. включно в сумі 724,63 грн. розраховані правильно, а тому в цій частині позовні вимоги задоволені обгрунтовано.
Посилання касатора на недійсність договору не приймається до уваги, оскільки це питання досліджувалось апеляційним господарським судом, яким було встановлено відсутність передбачених законом підстав вважати його нікчемним та зазначено, що договір не визнаний недійсним у судовому порядку.
З урахуванням наведеного. суди правомірно дійшли висновку про задоволення позовних вимог.
Колегія суддів звертає увагу касатора на те, що статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерхім Трейдінг" залишити без задоволення.
Постанову від 25.05.2011 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі №5005/3032/2011 господарського суду Дніпропетровської області залишити в силі.
Головуючий суддя І.Ходаківська
Судді Т.Данилова
А.Полянський