"28" липня 2011 р. Справа № 5005/416/2011
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :
головуючого суддіХодаківської І.П.(доповідач),
суддівДанилової Т.Б.,
Полянського А.Г.
розглянувши
касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ"
на постанову від 10.05.2011 Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі №5005/416/2011 господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Прокурора Баглійського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради
до
проВідкритого акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ"
внесення змін до договору оренди земельної ділянки
За участю представників сторін:
Від позивача- не з*явились
Від відповідача- ОСОБА_1 (дов. №10/016-юр від 23.03.11)
Від Генеральної прокуратури України -Рудак О.В.
Відповідно до Розпорядження Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 22.07.11 справа розглядається колегією суддів у складі:Ходаківська І.П., Данилова Т.Б., Полянський А.Г.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14 березня 2011 року (суддя Орєшкіна Е.В.) задоволений позов прокурора Баглійського району м. Дніпродзержинська про внесення змін до п. 4.1 договору оренди земельної ділянки від 29.12.2006 шляхом викладення його в наступній редакції: "п. 4.1. Річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету. Відповідно до ст.288 Податкового кодексу України розмір річної суми платежу орендної плати не може бути меншим (п.288.5.1) для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Податкового кодексу України".
Постановою колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.05.2011 у скалді: Євстигнеєва О.С., Бахмат Р.М., Головка В.Г. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.
ВАТ "ДніпроАзот" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст..ст.629, 651, 652 Цивільного кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між Дніпродзержинською міською радою (орендодавець) і ВАТ "ДніпроАзот" (орендар) 29.12.2006 року був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 7,2090 га для фактичного розміщення під'їзних залізничних шляхів зі ст. Карнаухівка, очисних споруд, насосної станції ІІ підйому, що розташована за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Горобця, 1 згідно з планом земельної ділянки, що додається. Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення виконкому Дніпродзержинської міської ради від 23.03.2006 №697-21/ІУ (пункти 1.1, 1.2, 2.1 договору). Договір зареєстрований 16.01.2007 за №04066.
Відповідно до п. 3.1 договір укладений на строк до 23.03.2011 року.
Пунктом 4.1 договору сторони встановили, що орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі: 24658,80 грн./рік, що становить 2054,90 грн./міс і вноситься на рахунок місцевого бюджету.
Сторони дійшли згоди, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів ставки земельного податку; підвищення цін і тарифів; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законодавчими актами України (п.4.4).
За умовами договору орендодавець має право вимагати від орендаря збільшення розмірів орендної плати у разі збільшення відповідно до законодавства розмірів земельного податку та інших мотивів, визначених у пункті 4.4 цього договору (п. 9.2.3).
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”№309-VI від 03.06.2008 року в Закон України "Про оренду землі" були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: "Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині". Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування -з 04.06.2008 року.
В зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI) Закон України "Про плату за землю" втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.
Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно з вимогами ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою вдосконалення земельних відносин у сфері оренди землі, встановлення економічно обґрунтованої орендної плати, приведення діючих договорів оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства, міською радою було прийнято рішення №60-04/VІ від 28.01.2011 "Про внесення змін до договорів оренди землі", яким доручено управлінню земельних відносин міської ради проводити роботу з орендарями земельних ділянок щодо приведення діючих договорів оренди землі у відповідність до вимог статті 288 Податкового кодексу України (п.1.1.).
Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
З урахуванням наведеного, господарські суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку про задоволення позову.
З огляду на вищенаведене, постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" залишити без задоволення.
Постанову від 10.05.2011 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі №5005/416/2011 господарського суду Дніпропетровської області залишити в силі.
Головуючий суддя І.Ходаківська
Судді Т.Данилова
А.Полянський