"28" липня 2011 р. Справа № 2/145-40(03/58-40)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Добролюбової Т.В.
суддівГоголь Т.Г., Осетинського А.Й.
розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К."
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.06.11
у справі№2/145-40
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доТовариства з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К."
простягнення 23 756,00 грн
В судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: ОСОБА_2 -угода від 27.07.11;
від відповідача: ОСОБА_3 -за дов. від 08.07.11
Розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати від 25.07.11, у зв'язку з перебуванням судді Швеця В.О. у відпустці, для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В.- головуючого, Гоголь Т.Г., Осетинського А.Й.
Приватним підприємцем ОСОБА_1 у березні 2008 року заявлений позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К." 23 756,00 грн -шкоди, спричиненої затопленням з технічного поверху магазину "Троянда", 501,11 грн - витрат на проведення експертизи та 2 500,00 грн - витрат на юридичну допомогу адвоката. При цьому, позивач посилався на приписи статей 22, 386, 1166 Цивільного кодексу України, статті 176 Житлового кодексу України, статей 16, 24, 25 Закону України "Про житлово -комунальні послуги".
Рішенням господарського суду Волинської області від 22.05.08 (суддя Сініцина Л.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.06.08 (судді: Новосад Д. -головуючий, Михалюк О., Мельник Г.) позовні вимоги задоволено частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 23 756,00 грн -шкоди та 1500,00 грн -витрат на сплату юридичних послуг.
Доповідач: Добролюбова Т.В.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Добролюбової Т.В. -головуючого, Гоголь Т.Г., Швеця В.О., постановою від 16.10.08, перевірені рішення та постанову у справі скасував. Матеріали справи скерував для нового розгляду до суду першої інстанції. Вмотивовуючи постанову суд касаційної інстанції виходив з того, що судами не було з'ясовано вини відповідача у засміченні центральної каналізації будівлі; дійсних прав та обов'язків сторін щодо предмету спору; обставин, пов'язаних з наявністю умов, передбачених законом для покладення відповідальності про відшкодування шкоди саме на відповідача. Після нового розгляду справи, господарський суд Волинської області рішенням від 03.03.11, ухваленим суддею Черняк Л.О., позовні вимоги задовольнив частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 23 756,00 грн -шкоди та 1500,00 грн -витрат на сплату юридичних послуг. Вмотивовуючи рішення суд виходив з того, що будинок, в якому знаходяться приміщення позивача обслуговуються ТОВ "М.Ж.К.", котрий зобов'язаний утримувати у справному стані будівельні конструкції, опалювальні прилади і трубопроводи технічного поверху. Суд дійшов висновку про неналежне виконання відповідачем обов'язку з утримання технічного поверху будинку, що спричинило затоплення приміщення внаслідок пориву труби холодного водопроводу, засмічення каналізаційного стояка, тому позовні вимоги визнав підставними. Водночас, суд першої інстанції зазначив, що проведення ремонту технічного поверху власниками приміщень не звільняє відповідача від обов'язку здійснити гідроізоляцію відповідно до технічних умов. В частині стягнення 501,11 грн витрат на проведення експертизи судом відмовлено через те, що експертиза проводилась за заявою позивача, а не за ухвалою суду і ці витрати не є судовими. Судове рішення обґрунтоване приписами статті 41 Конституції України, статей 1, 7, 23, 24 Закону України "Про житлово -комунальні послуги", статті 4 Житлового кодексу України, статей 11, 16, 22, 386, 1166 Цивільного кодексу України, Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Олексюк Г.Є. -головуючого, Дужич С.П., Гудак А.В., постановою від 07.06.11, перевірене рішення суду першої інстанції залишив без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К." залишив без задоволення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К." звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на відсутність його вини у спричиненні позивачеві збитків, оскільки листом від 23.06.03 він звертався до ТОВ "Троянда" з пропозицією спільними зусиллями відремонтувати підлогу технічного поверху, проте, останнім ремонтні роботи проведено самостійно, чим взято на себе ризик випадкового знищення або пошкодження майна. Скаржник зауважує на неврахуванні судами того, що ремонтні роботи проведені позивачем неналежним чином, що підтверджується висновками будівельно -технічної експертизи від 22.08.08 та від 29.12.10. На думку заявника, товариство в силу приписів статей 319, 322, 382 Цивільного кодексу України не має нести відповідальність за господарське правопорушення, яке сталось з вини позивача. Окрім того, скаржник вважає хибним висновок судів про застосування цивільно -правової відповідальності, оскільки відсутні всі складові правопорушення. Також, заявник наголошує на порушенні судами приписів статті 22 Цивільного кодексу України, статей 216, 224 Господарського кодексу України.
Від Приватного підприємця ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу судом не отримано, проте, надійшло клопотання про відшкодування витрат на адвоката та витрат на пальне, яке не підлягає задоволенню. Залучені до клопотання квитанції з витраченими коштами на пальне, не підтверджує витрати саме на поїздку до суду касаційної інстанції, а явка представників не визнавалась обов'язковою.
Вищий господарський суд України заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В. і пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення першого поверху площею 789,0 кв.м, яке розташоване АДРЕСА_1, приміщення магазину "Троянда". Судами також установлено, що за період з 19.07.07 до 10.01.08 з технічного поверху, розташованого над цими приміщеннями сталися затоплення, про що працівниками ТОВ "М.Ж.К." складено акти від 19.07.07, 24.09.07, 23.10.07, 21.11.07, 10.01.08. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К." 23756,00 грн - шкоди, 501,11 грн - витрат на проведення експертизи та 2500,00 грн - витрат на сплату юридичних послуг. Відповідно до приписів частини 3 статті 386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. За загальним принципом особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно з приписами статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків. Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна (позадоговірна) відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Шкода це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода -наслідком. Суди попередніх інстанцій дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам установили, що саме Товариство з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К.", як балансоутримувач житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1, зобов'язано утримувати у справному стані будівельні конструкції, опалювальні прилади і трубопроводи технічного поверху. Судами також установлений факт неправомірної поведінки відповідача, яка виразилась у неналежному утриманні технічного поверху під яким знаходиться належне позивачеві приміщення. Водночас, судами установлено як вину Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К." у затопленні приміщення позивача внаслідок пориву труби холодного водопроводу, засмічення каналізаційного стояка, так і причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та шкодою. Отже, суди попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів установили наявність усіх складових цивільного правопорушення, що правомірно визнали підставою для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені в касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, позаяк були предметом розгляду в суді апеляційної інстанції та обґрунтовано відхилені ним. Окрім цього, ці доводи ґрунтуються на переоцінці доказів, проте, відповідно до приписів частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, додатково перевіряти їх. З огляду на викладене, правових підстав для скасування переглянутої постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.06.11 у справі №2/145-40 залишити без змін.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К." залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
А.Осетинський