"28" липня 2011 р. Справа № 27/31б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоЗаріцької А.О.,
суддівМіщенка П.К.,
Поліщука В.Ю.
розглянувши касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1
на постанову
та постановугосподарського суду Донецької області від
28 лютого 2011 року
Донецького апеляційного господарського суду від
23 травня 2011 року
у справі
господарського суду № 27/31Б
Донецької області
за заявоюфізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2
про
розпорядник майнабанкрутство
Китаєва С.А.
за участю представників: фізичної особи ОСОБА_1,
Постановою господарського суду Донецької області від 28 лютого 2011 року у справі № 27/31 б (суддя Тарапата С.С.) боржника - СПД ФО ОСОБА_2 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23 травня 2011 року (колегія суддів: М'ясищев А.М. -головуючий, Величко Н.Л., Москальова І.В.) постанову місцевого господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулась ФО ОСОБА_1, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 43 ГПК України, ст. 50 ЦК України, ст.ст. 1, 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон), і провадження у справі про банкрутство припинити, як безпідставно порушене.
Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги з наступних підстав .
З матеріалів справи вбачається, що СПД ФО ОСОБА_2 11 лютого 2011 року, на підставі ст.ст. 7, 47, 48 Закону, подав до суду заяву про порушення справи про його банкрутство.
Керуючись ст.ст. 7, 11, 47, 49 Закону господарський суд Донецької області ухвалою господарського суду від 15 лютого 2011 року порушив провадження у справі про банкрутство СПД ФО ОСОБА_2, постановою господарського суду Донецької області від 28 лютого 2011 року боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру на шість місяців, призначено ліквідатора, встановлено строк для пред'явлення кредиторами вимог до боржника, тощо.
В обґрунтування постанови про визнання боржника банкрутом місцевий господарський суд вказав, що заява про порушення справи про банкрутство подана боржником до господарського суду у зв'язку з перевищенням суми кредиторської заборгованості над вартістю майна та неможливістю погасити кредиторську заборгованість, про наявність заборгованості як суб'єкта підприємницької діяльності перед кредиторами: ФО СПД ОСОБА_3 в сумі 302 600 грн., з яких 300 000 грн. -заборгованість за векселем серії АА № 12139313 від 22 листопада 2010 року та 2 600 грн. -державне мито і витрати понесені при вчиненні виконавчого напису, а також перед ОСОБА_1 в сумі 1 059 642 грн.
Таким чином судом встановлено, що загальна сума заборгованості, яка підтверджена наданими суду документами, становить 1 465 606 20 грн. і визнана боржником в повному обсязі. Боржник має на праві власності квартиру, вартість якої складає 451 475 грн., у підтвердження чого СПД ФО ОСОБА_2 надано певні докази. Вказана квартира є предметом договору іпотеки від 22 квітня 2004 року, укладеного між боржником та ФО ОСОБА_1 Внаслідок відсутності достатніх коштів та припиненням підприємницької діяльності боржник не має можливості погасити суму заборгованість перед вказаними кредиторами.
В обґрунтування зазначеної вище постанови судом також вказано, що наданими суду документами підтверджена недостатність майнових активів боржника для погашення кредиторської заборгованості в повному обсязі і оскільки СПД ФО ОСОБА_2 не має змоги розрахуватися з кредиторами, суд дійшов висновку про наявність підставі для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Суд апеляційної інстанції з такими висновками місцевого господарського суду погодився.
Проте, колегія суддів висновки судів попередніх інстанцій вважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.
В силу приписів ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відносини, пов'язані з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності регулюються цим Законом з урахуванням особливостей передбачених розділом VI Закону (Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності).
Статтями 47-49 Закону передбачено особливості банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності -громадянина.
Згідно із ст. 47 Закону заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.
З матеріалів справи вбачається, що до заяви про порушення справи про банкрутство заявник подав копії свідоцтва про державну реєстрацію СПД ФО ОСОБА_2 від 11 жовтня 2010 року, постанови про відкриття виконавчого провадження від 4 лютого 2008 року про стягнення на користь ОСОБА_1 1 059 642 грн., постанови ВДВС про стягнення виконавчого збору від 6 березня 2008 року, акту пред'явлення векселя до платежу від 1 грудня 2008 року, виконавчого напису нотаріуса від 17 січня 2011 року, копії свідоцтва про право власності на квартиру, договору іпотеки від 22 квітня 2004 року, витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 9 лютого 2011 року.
Матеріали справи також містять копію постанови ВДВС про відкриття виконавчого провадження від 16 лютого 2011 року про виконання виконавчого напису нотаріуса.
Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство не містить вимог щодо зобов'язання заявника надати суду додаткові документи, які підтверджують його неплатоспроможність.
Право боржника звернутися до господарського суду із заявою про банкрутство передбачено п. 2 ст. 6 та п. 5 ст. 7 Закону.
Згідно приписів ст. 7 Закону до заяви, зокрема, мають бути додані докази, які підтверджують неплатоспроможність боржника. Крім того, в заяві мають бути вказані, крім інших, відомості про наявність у боржника грошових сум, дебіторської заборгованості, найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника.
Частиною 3 ст. 47 Закону визначено що до заяви громадянина-підприємця про порушення справи про банкрутство також може бути доданий план погашення його боргів.
Однак, судом вказаних вимог Закону не враховано.
Оскільки, наслідком визнання боржника банкрутом є ліквідація, перед відкриттям ліквідаційної процедури суд повинен з'ясувати наявність або відсутність у боржника ознак банкрутства.
Визнаючи боржника банкрутом суд першої інстанції, посилаючись на пояснення представника боржника про те, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 не в змозі погасити суму боргу внаслідок відсутності достатніх коштів та припиненням підприємницької діяльності, встановив, що боржника слід визнати банкрутом та звернути стягнення на суми боргу на його майно.
При цьому у постанові суд також зазначив, що недостатність майнових активів боржника для погашення кредиторської заборгованості підтверджена наданими документами.
Проте обставини, які суд вважав встановленими не ґрунтуються на матеріалах справи.
Так, з постанови про визнання боржника банкрутом та з матеріалів справи вбачається, що судом не було перевірено природи виникнення заборгованості перед кредиторами, обставин щодо пов'язаності виникнення боргу з підприємницькою діяльностю боржника, не було перевірено дату реєстрації боржника як суб'єкта підприємницької діяльності, період неможливості сплати заборгованості ФО ОСОБА_1 не перевірено також обставин щодо недостатності вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та доказів про припинення підприємницької діяльності боржника.
Жодних належно обґрунтованих висновків, в тому числі щодо підтвердження неплатоспроможності боржника, суд не навів, оскільки до заяви боржника всупереч вимогам Закону необхідні докази надані не були.
Відповідно до ст. 1 Закону неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності. Боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.
Отже, суд першої інстанції виніс постанову без врахування того, що основне завдання суду полягає у з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.
У випадку невідповідності поданих документів вимогам Закону та відсутності підстав для продовження провадження у справі про банкрутство, суд має припинити провадження у справі.
Таким чином, місцевий господарський суд порушив провадження у справі про банкрутство боржника не дослідивши доказів щодо наявності тих підстав, на які останній посилався, а за таких обставин здійснене у справі провадження не можна вважати законним з моменту його порушення.
Суд апеляційної інстанції вказаного не перевірив і відповідно до своїх повноважень належних висновків не зробив.
В силу своїх повноважень, передбачених ст. 1119 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення суду першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково (п. 4).
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскільки оскаржувані у справі судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права та не відповідають обставинам справи, вони підлягають скасуванню, а провадження у справі -припиненню, як безпідставно порушене.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23 травня 2011 року та постанову господарського суду Донецької області від 28 лютого 2011 року у справі № 27/31 Б скасувати.
Провадження у справі № 27/31Б про банкрутство фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 припинити.
Головуючий А. Заріцька Судді П. Міщенко
В. Поліщук