Постанова від 02.08.2011 по справі 5023/995/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2011 р. Справа № 5023/995/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу

1. КП каналізаційного господарства"Харківкомуночиствод"

2. Контрольно-ревізійного управління у Харківській області

на рішеннявід 14.04.2011р. господарського суду Харківської області

на постановувід 23.05.2011р. Харківського апеляційного господарського суду

у справі№5023/995/11 господарського суду Харківської області

за позовомкомунального закладу охорони здоров'я "Харківська міська дитяча поліклініка №23"

доКП каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод"

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Контрольно-ревізійного управління у Харківській області

прозобов'язання вчинити певні дії

за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності від 29.01.2011 №2625;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.04.2011 р. (суддя Л.Ковальчук) залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2011р. (судді Ю.Могилєвкін, В.Пушай В, О.Плужник ), позовні вимоги задоволено частково: внесені зміни в договір сторін щодо площ займаної земельної ділянки. В іншій частині позову відмовлено.

В касаційних скаргах відповідач та третя особа просять скасувати прийняті судові акти. Контрольно-ревізійне управління - в частині відмови судів зарахувати витрачені бюджетні кошти в сумі 10046 грн. 95 коп. в рахунок майбутніх платежів. Вважає, що судом в порушення ст.43 ГПК України неповно з'ясовані всі обставини справи. Неправильно застосована ст.16 ЦК України.

Відповідач вважає, що прийняті судові рішення не відповідають п.2.16.3 "Правил прийняття стічних вод" абонентів у каналізаційну мережу м.Харкова" затверджених рішенням виконкому міськради від 18.06.2003 р. №581. За цими Правилами саме позивач надавав довідку про площу земельної ділянки , що їм використовується. Позивач не повідомляв ні міськраду ні відповідача про зміну розміру земельної ділянки. Суди не звернули увагу, що у позивача відсутній Держакт на землю, тобто відсутнє право, яке підлягає захисту. При прийнятті оскаржуваних рішень суди не застосували ст.ст. 651, 652 ЦК України і внесли зміни в договір без правових підстав. Технічні паспорти є неналежними доказами, оскільки складаються виключно на нерухоме майно і не свідчать яку фактично земельну ділянку займає і використовує позивач. Судами порушені вимоги ст.ст. 33, 34 ГПК України. В порушення ст.ст.82,84 ГПК України в рішенні суду не вказано доводи за якими суд відхилив доводи відповідача і не дослідив надані їм докази.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Між позивачем та відповідачем укладений договір № І/-428/01-Б-2 від 04.06.08 р. на прийняття стічних вод (надання послуг водовідведення), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався приймати додаткову кількість стічних вод у розмірі 20% від розрахункового обсягу стічних вод, які щомісячно потрапляють в мережу міської каналізації внаслідок випадання атмосферних опадів із загальної площі Абонента 1,3099 га та згідно даними Харківського Гідрометцентру, відповідно до вимог нормативно-правових актів, зазначених в п.1.3 договору.

Позивач направив на адресу відповідача лист №1456 від 15.12.10 р. про внесення змін в договір № І/-428/01-Б-2 від 04.06.08р. на прийняття стічних вод (надання послуг водовідведення), але відповідач не погодився з пропозицією позивача про внесення змін в договір в частині зменшення розміру земельної ділянки, що підтверджується листом відповідача № 4339 від 30.12.10 року. Позивач звернувся з позовом до суду.

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів не погоджується з доводами касаційної скарги Контрольно-ревізійного управління про порушення судами вимог ст.16 ЦК України.

Судами встановлено, що сторони не вносили зміни в договір в частині порядку розрахунків за надані послуги. За таких обставин суди обгрунтовано відмовили у зарахуванні "зайво" сплачених сум в рахунок майбутніх платежів по договору. На такі дії повинна бути згода іншої сторони договору. Суди неправильно зазначили, що ст.16 ЦК України не передбачає такого способу захисту порушеного права. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені главою 82 ЦК України, але в даній справі питання відшкодування шкоди не ставилось.

Колегія суддів залишає поза увагою доводи КРУ про неповне встановлення обставин справи, оскільки відповідно до ст.111 ГПК України в касаційній скарзі не допускається посилання на недоведеність обставин справи. А відповідно ст. 1117 ГПК України перевіряти обставини справи та додатково їх досліджувати виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Що стосується доводів касаційної скарги відповідача, то вони заслуговують на увагу. Судами порушені вимоги ст.ст.34, 36 ГПК України. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Розмір земельної ділянки якою користується лікарня повинен бути підтверджений Державним актом на землю або договором оренди землі.

Судами попередніх інстанцій встановлено. що зазначені вище документи у лікарні відсутні.

Але, відповідно до ст.206 ЗК України, користування землею в Україні є платним.

Відповідач звертався до суду з клопотанням витребувати у позивача копію "розрахунку сум земельного податку" з відміткою податкового органу, але суд ухвалою від 10.03.2011 року відмовив у задоволенні клопотання, зазначивши, що відповідач повинен довести суду розмір земельної ділянки якою користується позивач. Колегія суддів вважає, що відмова суду не відповідає ст.36 ГПК України де зазначено, що сторона у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування їх судом. Очевидно, відповідач не має відомостей про те за яку площу земельної ділянки позивач сплачує земельний податок.

Колегія суддів також погоджується з доводами відповідача про те, що в оскаржуваних судових рішеннях не вказано з яких підстав відхилені доводи відповідача і на підставі яких норм матеріального права внесені зміни в договір сторін.

Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права є підставою для скасування прийнятих рішень на підставі ст. ст.11110 ГПК України. Касаційний суд на підставі ст. ст.1119 ГПК України направляє справу на новий розгляд, оскільки суди припустилися порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час нового розгляду справи необхідно усунути зазначені порушення ретельно дослідити обставини справи на підставі належних та допустимих доказів для підтвердження певних обставин. Правильно застосувати норми матеріального права та винести законне, обґрунтоване рішення суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Контрольно-ревізійного управління в Харківській області та КП "каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2011р року та рішення господарського суду Харківської області від 14.04.2011 року у справі №5023/995/11 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий, суддяВ. Овечкін

Судді:Є. Чернов

В. Цвігун

Попередній документ
17323318
Наступний документ
17323321
Інформація про рішення:
№ рішення: 17323319
№ справи: 5023/995/11
Дата рішення: 02.08.2011
Дата публікації: 08.08.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: