"08" червня 2011 р. Справа № 5023/1658/11
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Гончар Т.В., суддя Слободін М.М.,
при секретарі Зозулі О.М.
за участю представників сторін:
позивача: Шох К.А., довіреність № 122 від 01.03.2011 р.,
відповідача: Швидка А.П., довіреність № б/н від 13.05.2011 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Енергодар Запорізької області (вх. № 1881 Х/3 від 04.05.2011 р.) на ухвалу господарського суду Харківської області від 19.04.2011 р. у справі № 5023/1658/11
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Енергодар Запорізької області
до Закритого акціонерного товариства «Хлібзавод «Салтівський», м. Харків
про стягнення 975 624,72 грн.
встановила:
В березні 2011 р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м. Енергодар Запорізької області (далі позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовною вимогою про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Хлібзавод «Салтівський», м. Харків (далі відповідач) збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 975 624,72 грн., завданих позивачу внаслідок ДТП, яке сталося 12.09.2005 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.04.2011 р. (суддя Погорелова О.В.) провадження у справі припинено на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України. Ухвалу обґрунтовано тим, що вимоги позивача про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди вже розглянуті Нововодолазьким районним судом Харківської області (рішення від 04.12.2009 р.) та Апеляційним судом Харківської області (рішення від 21.01.2011 р.), а тому позивач звернувся до суду з позовом між тими ж сторонами,, про той же предмет і з тих же підстав.
Позивач з ухвалою господарського суду Харківської області від 19.04.2011 р. у даній справі не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить зазначену ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду Харківської області. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом неповно досліджені докази, які мають значення для правильного вирішення спору, а саме уточнена позовна заява ФОП ОСОБА_1 до «Хлібзавод «Салтівський»від 25.03.2009 р., якою позивач зменшила розмірі позовних вимог, а саме відмовилася від стягнення упущеної вигоди в розмірі 804 709,44 грн. і в подальшому просила районний суд стягнути з відповідача тільки матеріальну і моральну шкоду. Позивач наполягала на тій позиції, що в розумінні п.2 ч.1 ст.80 ГПК України під іншим органом можу розумітися тільки третейський суд.
Автоматизованою системою документообігу Харківського апеляційного господарського суду для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Гончар Т.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2011 р. апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження, призначено до розгляду на 25.05.2011 р. об 11 год. 30 хв.
Відповідач 23.05.2011 р. надав відзив на апеляційну скаргу, просить ухвалу господарського суду Харківської області від 19.04.2011 р. у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Також 23.05.2011 р. відповідачем надано клопотання щодо зазначення правильної назви відповідача як Приватне акціонерне товариство «Хлібзавод «Салтівський».
Вказане клопотання колегією суддів задоволене.
В судове засідання 25.05.2011 р. з'явилися уповноважені представники сторін і надали пояснення у справі.
В судовому засіданні 25.05.2011 р. розгляд справи відкладено на 08.06.2011 р., і з метою всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, запитано у Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу № 2-570/09 за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський»про стягнення матеріальної і моральної шкоди.
06.096.2011 р. до Харківського апеляційного господарського суду з Нововодолазького суду Харківської області надійшла справа № 2-570/09 за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський»про стягнення матеріальної і моральної шкоди в 1-му томі на 256 арк.
В судове засідання 08.06.2011 р. з'явилися уповноважені представники сторін і надали пояснення у справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача і відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, дослідивши матеріали справи № 2-570/09 за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський»про стягнення матеріальної і моральної шкоди, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до чинного законодавства ухвала суду є законною тоді, коли суд виконав всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевірив обставини, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Згідно з приписами п.2 ч.1 ст.80 ГПК господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.09.2005 р. близько 03 год.30 хв. на 54 км +118 м автошляху Харків-Сімферополь сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме зіткнення автомобіля ЗІЛ 138 БА під керуванням водія ОСОБА_2, державний номер 268-63 ХА, який належить ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський»та автобусу Ікарус під керуванням водія ОСОБА_3, державний номер НОМЕР_1, належного на праві власності позивачу, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 17.08.2001 р.
Вироком Нововодолазького районного суду Харківської області від 21.04.2006 р. ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.286, ч.2 КК України і призначено покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України з випробувальним терміном на три роки (а.с.18-20).
При цьому вимоги суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_1. до ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський»були залишені без розгляду і рекомендовано звернутися до господарського суду.
Ухвалою судової колегії судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області від 22.06.2006 р. вирок Нововодолазького районного суду Харківської області від 21.04.2006 р. відносно ОСОБА_2 змінено, з вироку виключено вказівку про необхідність звернення до господарського суду (а.с.21-22).
Позивач декілька разів зверталася до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовними вимогами до відповідача, які були залишені без розгляду.
В серпні 2009 р. позивач, самостійно визначивши свій статус як «приватний підприємець»звернулася до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом про стягнення з ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський»62 883,36 грн. матеріальної шкоди, 804 709,44 грн. упущеної вигоди, 100 000,00 грн. моральної шкоди, 45 000,00 грн. за надання юридичної допомоги, а всього 967 592,80 грн. Обґрунтовуючи вимоги щодо стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач відповідного розрахунку не надала, але зазначила, що щомісячно втрачала 22 353,29 грн., за три роки розмір упущеної вигоди склав 804 709,44 грн. (а.с.2 цивільної справи № 2-570/09).
Заявою від 25.03.2009 р. позивач при розгляді цивільної справи № 2-570/09 відмовилася (цитується зміст заяви позивача) від позовних вимог в частині стягнення упущеної вигоди в сумі 804 709,44 грн. та зменшила розмір стягнення за надання юридичної допомоги до 1 050,00 грн. (а.с.59 цивільної справи № 2-570/09) і остаточно просила тягнути з відповідача на її користь 62 883,36 грн., 100 000,00 грн. моральної шкоди, 1 050,00 грн. за надання юридичної допомоги.
Рішенням Нововодолазького суду Харківської області від 04.12.20009 р. у справі № 2-570/09 за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський»про стягнення матеріальної і моральної шкоди позов приватного підприємця ОСОБА_1 до ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський»про відшкодування матеріальної і моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з ТДВ «Страхова компанія»на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 7 487,84 грн.
Стягнуто з ЗАТ «Салтівський хлібзавод»510 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 10 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 1 050,00 грн. витрат за надання юридичної допомоги (а.с.23-25).
Дане рішення було оскаржено в апеляційному порядку позивачем і відповідачами.
Так, в апеляційній скарзі, яка була подана позивачем 04.01.2010 р. містилося прохання про скасування рішення Нововодолазького суду Харківської області від 04.12.2009 р. у справі № 2-570/09 та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог (а.с.106-107 цивільної справи № 2-570/09).
20.01.2010 р. позивач подала пояснення до апеляційної скарги і просила стягнути упущену вигоду в розмірі 268 239,56 грн., 62 883,36 грн. завданих збитків, 100 000,00 грн. моральної шкоди, а також витрати на проведення авто товарознавчої експертизи в розмірі 1 032,00 грн. (а.с.211-214 цивільної справи № 2-570/09).
Рішенням судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 03.02.2011 р. апеляційні скарги приватного підприємця ОСОБА_1, ЗАТ «Салтівський хлібзавод», ТДВ «МСК»- задоволено частково.
Рішення Нововодолазького суду Харківської області від 04.12.2009 р. у справі № 2-570/09 в частині стягнення моральної шкоди залишено без змін.
В іншій частині рішення суду скасоване і ухвалене нове рішення, яким стягнуто з ТДВ «Міжнародна страхова компанія»на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 24 990,00грн., 516,00 грн. - витрати, пов'язані з проведенням експертизи, а всього 25 506,00 грн.
Стягнуто з ЗАТ «Салтівський Хлібзавод»на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 19 275,50 грн., 510,00 грн. франшизу та 516,00 грн. витрати, пов'язані з проведенням експертизи, а всього 20 301,50 грн., а також судові витрати (а.с.26-31).
На стор.2 рішення судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 03.02.2011 р. вказано таке: «В процесі розгляду справи [позивач] змінила та уточнила свої вимоги і відмовилася від позову в частині стягнення упущеної вигоди в сумі 804 709,44 грн. та зменшила розмір стягнення за надання юридичної допомоги до 1050 грн…»
11.03.2011 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський»про стягнення упущеної вигоди за період з 13.09.2005 р. по 10.03.2005 р. в розмірі 975 624,72 грн.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у ст.3 Господарського кодексу України.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
а) участь у спорі суб'єкта господарювання;
б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (п.2, 3 Рекомендацій Вищого господарського суду від 27.06.2007 р. № 04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»).
Таким чином, оцінюючи правову природу відносин, які виникли між сторонами, і врегулювані відповідним статтями ЦК України, колегія суддів приходить до висновку, що спір про стягнення сум матеріальної та моральної шкоди за своїми ознаками є господарським, підвідомчим господарському суду.
Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги, що рішенням органу судової влади - судовою колегією судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області від 22.06.2006 р. місцевий загальний суд було зобов'язано розглянути цей спір в порядку цивільного судочинства.
Спір був вирішений місцевими судами загальної юрисдикції по суті, винесено два судових акти -рішення Нововодолазького суду Харківської області від 04.12.2009 р. у справі № 2-570/09 та рішення судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 03.02.2011 р. у справі №22-Ц-6/2011 (зміна номеру справи відбувається відповідно до правил діловодства в загальних судах при переданні справи до суду апеляційної інстанції).
Вивченням матеріалів цивільної справи № 2-570/09 встановлено, що на а.с. 69 знаходиться позовна заява ФОП ОСОБА_1 зі змінами і доповненнями, відповідно до абз. 2 якої позивач відмовилася від позовних вимог в частині стягнення упущеної вигоди в розмірі 804 709, 44 грн.
Відповідно до приписів ч.1-3 ст. 174 ЦПК позивач може відмовитися від позову. Якщо відмову позивача від позову викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Ухвала місцевого загального суду про прийняття відмови від позову, передбачена ч.3 ст. 174 ЦПК України, у справі №2-578/09 відсутня.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення місцевого загального суду, у своїй постанові від 03.02.2011 р. встановив факт відмови позивача від позову в частині стягнення упущеної вигоди і зазначив таке: «В процесі розгляду справи [позивач] змінила та уточнила свої вимоги і відмовилася від позову в частині стягнення упущеної вигоди в сумі 804 709,44 грн. та зменшила розмір стягнення за надання юридичної допомоги до 1050 грн…».
Відповідно до приписів ч.2 ст. 26 та п.1 ч.1 ст. 27 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»компетенція перегляду рішень місцевих загальних судів в апеляційному порядку належить відповідним апеляційним судам, в силу чого тільки ці суди мають повноваження щодо оцінки законності або незаконності розгляду справи місцевим господарським судом.
Харківський апеляційний господарський суд не є судом апеляційної інстанції щодо Нововодолазького районного суду Харківської області, в силу чого позбавлений права надавати оцінку законності рішення зазначеного суду, в тому числі в частині відсутності ухвали про прийняття відмови від позовної вимоги.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів, опираючись на вищевикладене, приходить до висновку, що відсутність ухвали про прийняття відмови від позову не було розцінене судом апеляційної інстанції яке порушення процесуального порядку розгляду спору, а відмова позивача від позову в цій частині прийнята судами обох інстанцій.
Даних про оскарження ФОП ОСОБА_1 рішення судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 03.02.2011 р. в касаційному порядку матеріали справи не містять, відповідно до заяви представника позивача ФОП ОСОБА_1 касаційну скаргу на зазначене рішення не подавала.
Відповідно до приписів ч.3 ст. 206 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Таким чином, спір за позовом ФОП ОСОБА_1 до ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський»про стягнення упущеної вигоди вже розглянутий судами загальної юрисдикції, в силу чого до спірних правовідносин підлягає застосуванню п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України, а висновок місцевого господарського суду про необхідність припинення провадження у справі №5023/1658/11 є законним і обґрунтованим.
В цій частині колегія суддів також зазначає, що приписи п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України підлягають застосуванню до спірних правовідносин навіть у разі, якщо пристати на позицію позивача про те, що відсутність ухвали суду загальної юрисдикції про закриття провадження за вимогою про стягнення упущеної вигоди свідчить про те, що відмова від позовних вимог не відбулася.
У цьому випадку винесені судами загальною юрисдикції рішення слід вважати такими, що винесені за наслідками розгляду спору з урахуванням вимоги про стягнення упущеної вигоди. Відсутність судження суду про долю цієї вимоги в резолютивній частині рішення не створює права на повторний розгляд вимоги в господарському суді, а може слугувати підставою для звернення до суду загальної юрисдикції із заявою про винесення додаткового рішення на підставі положень ст. 220 ЦПК України.
Інші доводи апеляційної скарги та досліджені в судовому засіданні докази не спростовують наведені висновки колегії суддів, в зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду має бути залишена без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 99, п.1ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Харківської області від 19.04.2011 р. у справі № 5023/1658/11 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 19.04.2011 р. у справі № 5023/1658/11 залишити без змін.
Головуючий суддя Погребняк В.Я.
суддя Гончар Т.В.
суддя Слободін М.М.
Повний текст постанови підписано 10.06.2011 р.